Ухвала суду № 63702020, 14.12.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2016 року Апеляційний суд м. Києва

у складі:

головуючого Вербової І.М.

суддів Поливач Л.Д.

ШаховоїО.В.

при секретарі Горак Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан-СП» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма «Сапсан», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу КоптєловаОксана Ростиславівна, товариство з обмеженою відповідальністю «Дитячий Пасаж», про визнання договорів недійсними, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан-СП» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 27 липня 2016 року,-

у с т а н о в и в:

У жовтні 2015 року ТОВ «Сапсан-СП» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «КВВФ «Сапсан», треті особи: приватний нотаріус КМНО Коптєлова О.Р., ТОВ «Дитячий Пасаж», про визнання договорів недійсними.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 червня 2014 року у вказаній справі за заявою позивача вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2, а саме: будівельно-торгівельний комплекс (нежитлові будівлі: літ. А - загальною площею 3420,00 кв.м.; літ Б - загальною площею 2850,00 кв.м.; літ. В - загальною площею 900,00 кв.м.; літ. Г - загальною площею 136,10 кв.м.; літ. Д - загальною площею 12,80 кв.м., літ. Ж - загальною площею 12,90 кв.м., літ. З - загальною площею 230,00 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 4204796 від 22 липня 2013 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 49974080000) (том І, а. с. 72-73).

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 27 липня 2016 року позов задоволено: визнано недійсними договори іпотеки від 9 липня 2013 року та від 22 липня 2013 року, укладені між ОСОБА_2 та ТОВ «КВВФ «Сапсан», посвідчені приватним нотаріусом КМНО Коптєловою О.Р. та зареєстровані у реєстрі № № 1026, 1137 (том V, а. с. 52-59).

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 2 лютого 2016 року зазначене рішення

_____________

Справа № 755/13213/14-ц

№ апеляційного провадження 22-ц/796/13425/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Арапіна Н.Є.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Вербова І.М.

скасовано і ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову(том V, а. с. 141-148).

У лютому 2016 року відповідач ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову (том V, а. с. 154-156).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 квітня 2016 року рішення Апеляційного суду м. Києва від 2 лютого 2016 року залишено без змін.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27 липня 2016 року вказану заяву задоволено, скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 27 лютого 2013 року (том V, а. с. 236-237).

В апеляційній скарзі представником ТОВ «Сапсан-СП» ставиться питання про скасування ухвали суду у зв'язку з тим, що вона суперечить вимогам процесуального закону, та передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представник, зокрема, посилається на передчасність скасування заходів забезпечення позову. Зазначає, що в рішенні апеляційного суду м. Києва від 2 лютого 2016 року зазначено, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про захист його права власності шляхом визнання недійсними оспорюваних договорів стороною яких позивач не був. Вказаним рішенням було встановлено, що спірні правовідносини по справі не вирішені по суті, але підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 - ОСОБА_8 проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 27 липня 2016 рокубез змін.

Представник особи, яка подала скаргу, ТОВ «Сапсан-СП», інші особи, що беруть участь у справі, та їх представники, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили, з боку ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надійшли письмові заперечення проти задоволення апеляційної скарги, у зв'язку із чим колегія суддів вважала за можливе слухати справу у їх відсутність на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Під час розгляду справи встановлено, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 2 лютого 2016 року відмовлено в задоволенні позову ТОВ «Сапсан-СП» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «КВВФ «Сапсан», треті особи: приватний нотаріус КМНО Коптєлова О.Р., ТОВ «Дитячий Пасаж», про визнання договорів недійсними, яке залишене без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 квітня 2016 року.

Задовольняючи заяву ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, суд виходив з того, що рішення суду набрало законної сили, а тому необхідність застосування заходів забезпечення позову відпала.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він є обґрунтованим та законним з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 154 ЦПК України якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Як роз'яснено постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Посилання апелянта на не вирішені по суті спірні правовідносини та припущення щодо існування обставин, які можуть зробити неможливим виконання рішення суду, як на підставу необхідності застосування заходів забезпечення позову, є юридично необґрунтованим, оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, та є остаточним, відмовлено у задоволенні позову. Обставини, які можуть зробити неможливим виконання рішення суду, об'єктивно відсутні через відмову в задоволенні позову.

Такі доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують законних і обґрунтованих висновків суду та є безпідставними.

Враховуючи викладене, суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для забезпечення позову та необхідність скасування застосованих на підставі ухвали суду від 11 червня 2014 року заходів щодо його забезпечення.

Постановлена судом ухвала відповідає вимогам процесуального закону і не може бути скасована з підстав, наведених в апеляційній скарзі, а тому остання має бути відхилена на підставі п. 1 ч. 2 ст. 307 ЦПК України.

Керуючись статтями 303, 307, 312, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан-СП» відхилити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 27 липня 2016 рокузалишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий І.М. Вербова

Судді: Л.Д. Поливач

О.В.Шахова