Ухвала суду № 63701915, 22.12.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/7593/16-ц Провадження № 22-ц/795/2343/2016 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції Мороз К. В. Доповідач - Бечко Є. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,при секретарі:ОСОБА_4за участю:представника позивача ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства «АГАТ» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,

в с т а н о в и в:

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 жовтня 2016 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_7 до ПАТ «АГАТ» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, зокрема, за травень 2012 року 3346 грн., червень 2012 року 3429 грн., липень 2012 року 3513 грн., серпень 2012 року 3492 грн., вересень 2012 року 3539 грн., жовтень 2012 року 3584 грн., листопад 2012 року 3640 грн., грудень 2012 року 4168 грн., а всього 28710 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_7 звернувся з апеляційною скаргою та, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, просив рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 жовтня 2016 року скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що доказами перебування ОСОБА_7 у трудових відносинах з ПАТ «АГАТ» є наказ про призначення №42 від 08 травня 2012 року та протокол №01 позачергових загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства «АГАТ» від 28 грудня 2012 року про відкликання складів органів управління та контролю товариства з 28 грудня 2012 року. Тому апелянт вважає, що суд при ухваленні рішення неповно зясував обставини справи, не застосував закон, який підлягав застосуванню та невірно протлумачив довідку Головного Управління статистики у Чернігівській області від 10 серпня 2016 року, яка містить у собі інформацію про середню заробітну плату за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді. Апелянт вважає, що саме відповідач має доводити відсутність заборгованості перед позивачем із заробітної плати, а не навпаки.

Також апелянт вважає, що ухвалене судом рішення містить посилання на пояснення представника відповідача ОСОБА_8, який в судовому засіданні пояснив, що наказ не підписувався, не було протоколу на вибори голови правління. Матеріали справи містять у собі оригінал наказу №42 від 08 травня 2012 року «Про призначення» і не містить мотивів, з яких суд приймає пояснення представника відповідача та не приймає письмового доказу в оригіналі.

Крім того, апелянт зазначає, що замість встановлення розміру нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, суд першої інстанції витрачав процесуальний час на призначення експертизи у справі, з питань, що не мають жодного відношення до справи, задоволення майже всіх клопотань представників відповідача та повне ігнорування клопотань позивача. Звертає увагу, що суд вийшов за межі двомісячного строку розгляду цивільної справи, що є грубим порушенням не лише норм процесуального права, а і порушенням конституційний прав позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_7 суд першої інстанції виходив з того, що представником позивача не надано суду належних та допустимих доказів фактичного виконання роботи ОСОБА_7 на посаді виконуючого обов'язки голови правління ВАТ «АГАТ» в період з 01 травня 2012 року до 31 грудня 2012 року, а тому відсутні підстави визначені ч.6 ст.235 КЗпП України.

Такий висновок місцевого суду підтверджується матеріалами справи, яким суд дав правильну оцінку, не суперечить нормам матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Конституція України гарантує право кожного громадянина на працю, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, гарантує рівні можливості у виборі роду трудової діяльності та захист від незаконного звільнення.

Відповідно, до ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановленні колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Судом встановлено, що 05 квітня 2016 року позивач звернувся до відповідача з вимогою видати довідку про нараховану, але не виплачену заробітну плату (а.с.6).

З довідки Пенсійного фонду України про індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_7, вбачається, що нарахувань заробітної плати за спірний період 2012 року ВАТ «АГАТ» щодо нього не здійснювало (а.с.7).

Згідно інформації Головного управління статистики у Чернігівській області від 10 серпня 2016 року №09.2-12/242 розмір середньомісячної номінальної заробітної плати штатного працівника Чернігівської області за видом економічної діяльності «Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям» із травня по грудень 2012 року складає: в травні 2012 року 2141 грн., в червні 2012 року 2173 грн., в липні 2012 року 2281 грн., в серпні 2012 року 2250 грн., в вересні 2012 року 2242 грн., в жовтні 2012 року 2359 грн., в листопаді 2012 року 2220 грн., в грудні 2012 року 2430 грн. (а.с.21).

За статтею 47 КЗпП України роботодавець зобовязаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в ст.116 Кодексу.

Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України у №9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», згідно зі ст.24 КЗпП України укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу.

Між тим, як вбачається з обставин справи, ОСОБА_7 не працював травня по грудень 2012 року в ВАТ «АГАТ», не виконував тут будь-яку роботу, таким чином, нема підстав вважати що мали місце будь-які дії з боку відповідача, які б порушували права ОСОБА_7

В той же час судовими рішенням, зокрема рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 22 березня 2016 року, яке було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 29 квітня 2016 року, встановлено, що ОСОБА_7 після 20 березня 2012 року не здійснював будь-яку трудову діяльність та не займав будь-якої посади в ВАТ «АГАТ» (а.с.24-25). Крім того, ухвалою апеляційного суду від 29 квітня 2016 року встановлено, що додана до апеляційної скарги ОСОБА_7 копія наказу №42 від 08 травня 2012 року про призначення, в силу ст.ст.58, 59 ЦПК України не є належним та допустимим доказом у справі, тому колегія суддів не бере його до уваги, таким чином копія даного наказу не може свідчити про виконання ОСОБА_7 з 11 травня 2012 року за сумісництвом обовязків голови правління ВАТ «АГАТ» (а.с.26-28).

Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом вірно зазначено, що відповідно до приписів ч.6 ст.235 КЗпП України, при винесенні рішення про оформлення трудових відносин з працівником, який виконав роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу, у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи.

Посилання апелянта на ту обставину, що доказами перебування ОСОБА_7 у трудових відносинах з ПАТ «АГАТ» є наказ про призначення №42 від 08 травня 2012 року (а.с.34) та протокол №01 позачергових загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства «АГАТ» від 28 грудня 2012 року про відкликання складів органів управління та контролю товариства з 28 грудня 2012 року (а.с.4) не заслуговують на увагу, оскільки існують розбіжності в двох документах, зокрема позивач не звернув увагу, що наказом він був призначений на посаду «виконуючого обовязки голови правління», а протоколом відкликано з посади «голови правління».

Доводи про посилання в своєму рішення лише на пояснення відповідача та відсутність мотивів, з яких суд приймає пояснення представника відповідача та не приймає письмового доказу в оригіналі, також не приймаються до уваги, оскільки належними доказами доводи позивача не підтверджуються, а свідчення узгоджуються з іншими доказами, на підставі яких було ухвалене судове рішення.

Інші доводи викладені в апеляційній скарзі були предметом судової перевірки та не дістали об'єктивного підтвердження.

Що стосується доводів про порушення судом першої інстанції меж двомісячного строку розгляду цивільної справи, то слід зазначити, що в розумінні ст.309 ЦПК України це не є підставою для скасування рішення суду, адже дана обставина не призвела до неправильного вирішення справи.

Аналізуючи вищенаведене, матеріали справи, колегія суддів вважає, що в даному випадку з наявних у справі письмових доказів достовірно встановлено, що ОСОБА_7 не перебував у трудових відносинах з ПАТ «АГАТ» (ВАТ «АГАТ») у спірний період, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Суд першої інстанції з достатньою повнотою зясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: