Ухвала суду № 63701234, 20.12.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 688/3464/16-ц

Провадження № 22-ц/792/2228/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої судді Спірідонової Т.В.,

суддів Купельського А.В., Пастощука М.М.

секретар Кошельник В.М.

за участю: представника апелянта ОСОБА_1

представника заявника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 листопада 2016 року у справі за скаргою ОСОБА_3 про визнання неправомірними та скасування постанов посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,

встановила:

В вересні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду із скаргою, в якій просила визнати неправомірною та скасувати постанову від 15 вересня 2016 року заступника директора Департаменту начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.10.2015 року № 46940009 та зобовязання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 відновити виконавче провадження; визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 про відновлення виконавчого провадження №41717779 від 16.03.2015 року; визнати неправомірною та скасувати постанову від 16 березня 2015 року старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору в сумі 1301572,82грн. та постанову від 18 березня 2015 року головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 про накладення арешту на все майно та оголошення заборони на його відчуження в звязку з стягненням виконавчого збору в сумі 1301572,82 грн.

Головуючий в першій інстанції ОСОБА_7 Категорія: ухвала

Доповідач Спірідонова Т.В.

В обґрунтування скарги вказала, що Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області 27.06.2013 року прийнято заочне рішення, яким задоволено позов ПАТ «АльфаБанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки. 16 березня 2015 року державним виконавцем Кедою М.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа в звязку зі сплатою боржником заборгованості, а також постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1301572,82грн. з підстав невиконання рішення суду боржником у наданий строк. 18 березня 2015 року державним виконавцем Артемчуком Т.В. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.05.2016 року скасована постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.07.2015 року, якою були визнані протиправними та скасовані вищевказані постанови державних виконавців, та провадження у справі закрито. 15 вересня 2016 року були винесені постанови про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.10.2015р. та про відновлення виконавчого провадження. Вважає, що вищевказані дії державних виконавців та винесені ними постанови не відповідають нормам закону та порушують її права, тому вони підлягають скасуванню. Посилається на те, що ні рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 27.06.2013 року, ні постановою державного виконавця на неї не покладено обовязку по виконанню вищезазначеного судового рішення про звернення стягнення на майно. З аналізу положень Закону України «Про іпотеку» слідує, що реалізація заставленого майна може бути проведена виключно органами державної виконавчої служби, а поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем в межах вартості майна, переданого у заставу.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 листопада 2016 року скаргу задоволено частково. Визнано неправомірною та скасовано постанову у виконавчому провадженні №41717779, винесену 16.03.2015 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 про стягнення з боржника ОСОБА_3 виконавчого збору у розмірі 1301572,82грн. Визнано неправомірною та скасовано постанову у виконавчому провадженні №46940009, винесену 18.03.2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 про накладення арешту на все майно та оголошення заборони на його відчуження.

В апеляційній скарзі представник Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України просить скасувати ухвалу та відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 Посилається на те, що державним виконавцем виконувалось рішення майнового характеру, де відповідачем визнано ОСОБА_3 Судом першої інстанції не враховано, що виконавчий збір не стягується лише у випадку добровільного виконання судового рішення чи з підстав, передбачених ч.2 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження». ОСОБА_3, як боржник відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та як майновий поручитель відповідно до Закону України «Про іпотеку», мала право до дня продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах виконати вимогу за основним зобовязанням, що стало б підставою для припинення реалізації предмета іпотеки. Звертає увагу, що ухвалою Вищого адміністративного суду від 19.05.2016 року скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.05.2015 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.07.2015р. та провадження у справі закрито. Однак, ОСОБА_3 скаргу на постанову про стягнення виконавчого збору від 16.03.2015 року та на постанову про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.03.2015 року направила до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області 29.09.2016 року. Оскільки клопотання про поновлення строків на оскарження постанов від 16.03.2015р. та від 18.03.2015 року не надходило та судом не розглядалось, відповідно до статей 72, 73, 385 ЦПК України суд зобовязаний був залишити без розгляду вказану скаргу в цій частині.

Представник Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, представник ОСОБА_3 ОСОБА_2 зазначив, що ухвала суду є законною та обгрунтованою, а тому відсутні підстави для її скасування.

Заявник ОСОБА_3 повідомлена належним чином про час і місце слухання справи, у судове засідання не зявилась, подала заяву про слухання справи у її відсутності.

Заслухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Задовольняючи частково скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що реалізація заставленого майна відповідно до рішення Шепетівського міськрайонного суду від 27.06.2013 року має бути проведена виключно органами державної виконавчої служби із застосуванням процедури продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», тому виходячи із визначеного судом способу виконання рішення ОСОБА_3 не була зобовязана, не мала можливості виконати вказане судове рішення. Крім того, заявник не являється боржником перед ПАТ «Альфа-Банк». Відмовляючи у задоволенні вимог про визнання неправомірною та скасування постанови від 15 вересня 2016 року про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.10.2015 року та зобовязання відновити виконавче провадження, визнання неправомірною та скасування постанови про відновлення виконавчого провадження від 16.03.2015 року суд першої інстанції виходив з того, що вказані постанови не порушують прав боржника у виконавчому провадженні.

Проте, погодитись з висновками суду повністю не можна.

Згідно з п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Встановлено, що рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 червня 2013 року в рахунок погашення заборгованості в розмірі 13015728грн.22коп. за договором про надання траншу №SME0058844/1 від 03.12.2007 року, укладеним між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_8, звернуто стягнення на частину предмета іпотеки нежилі приміщення, загальною площею 764,6 кв.м., що знаходяться за адресою вул.К.Маркса 48-А/1 в м.Шепетівка та належать на праві власності ОСОБА_3 Предмет іпотеки підлягав реалізації із застосуванням процедури продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку».

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_6 від 16.03.2015 року при примусовому виконанні виконавчого листа №2220/1909/2012, виданого 28.12.2013 року, стягнуто з боржника ОСОБА_3 виконавчий збір у розмірі 1301572грн.82коп.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_5 від 18.03.2015 року накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_3 та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_5 від 12.10.2015 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання постанови №41717779 від 16.03.2015 року про стягнення виконавчого збору, оскільки постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.07.2015 року визнано протиправною та скасовано зазначену постанову про стягнення виконавчого збору.

Постановою заступника директора Департаменту начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 від 15 вересня 2016 року скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 12.10.2015 року та зобовязано головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 відновити виконавче провадження.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 відновлено виконавче провадження з виконання постанови №41717779 від 16.03.2015 року про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору.

Відповідно до ст. 385 ЦПК України скаргу на дії державного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

На підставі ст.72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

З матеріалів справи вбачається, що скарга ОСОБА_3 на постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 1301572,82грн. від 16.03.2015 року та на постанову про накладення арешту на все майно боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні від 18.03.2015 року була подана до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області 30.09.2016 року, тобто з пропуском строку, передбаченого ст.385 ЦПК України. Клопотання про поновлення строку, ОСОБА_3 не заявлялись.

Судом першої інстанції не враховано, що заявником пропущено строк оскарження постанов від 16.03.2015 року та від 18.03.2015 року, чим порушено вимоги, передбачені ст.385 ЦПК України та розглянуто судом скаргу ОСОБА_3 всупереч вимогам ст.72 ЦПК України без вирішення питання про поновлення чи продовження пропущеного строку.

За таких обставин, у звязку з порушенням порядку, встановленого для розгляду скарги на дії державного виконавця, ухвала підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. ст.ст.307, 312, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити частково.

Ухвалу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 листопада 2016 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча /підпис/ ОСОБА_9

Судді: /підпис/ ОСОБА_10

/підпис/ ОСОБА_11

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Т.В. Спірідонова