Ухвала суду № 63699510, 22.12.2016, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 608/3016/13-цГоловуючий у 1-й інстанції Запорожець Л.М. Провадження № 22-ц/789/41/16 Доповідач - Сташків Б.І.Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2016 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Сташківа Б.І.

суддів - Кузьма Р. М., Костів О. З.,

За участю секретаря ОСОБА_1

та сторін представника ТзОВ " ФК «Вектор

плюс" ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3-

ОСОБА_4, експерта ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор плюс" на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 11 лютого 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор плюс" до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку громадян,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2013 року представник ТзОВ " ФК " Вектор плюс" звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 5 жовтня 2005 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 048, згідно з яким позичальник отримала кредит у розмір 35 000 доларів США до 5 жовтня 2010 року. На забезпечення виконання позичальником взятих за кредитним договором зобов'язань було укладено іпотечний договір, предметом якого визначено квартиру АДРЕСА_1.

На підставі договору факторингу від 28 листопада 2012 року № 15 та договору про відступлення прав за іпотечними договорами ТОВ «ФК «Вектор плюс»» набуло право вимоги до відповідача за зобов'язаннями, що випливають з кредитного договору від 5 жовтня 2005 року № 048 та іпотечного договору від 5 жовтня 2005 року. У зв'язку з невиконанням відповідачем належним чином взятих за кредитним договором зобов'язань утворилася заборгованість, яка станом на 31 жовтня 2013 року складає 30 956,05 доларів США, що еквівалентно 247 431 грн 71 коп., із яких: заборгованість за кредитом 11 476, 62 доларів США, що еквівалентно 91 732 грн 62 коп.; пеня - 19 479, 43 доларів США, що еквівалентно 155 699 грн 08 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки - вищевказану квартиру та виселити відповідача з неї, а також зняти з реєстрації осіб, які там проживають та зареєстровані, крім того, стягнути судові витрати у справі.

Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 11 лютого 2014 року у задоволенні позову відмовлено у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

В апеляційній скарзі ТзОВ "Факторингова компанія "Вектор плюс" просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на невідповідність рішення суду обставинам справи, та ухвалення його з порушенням норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування вимог апелянт вказує, що суд не врахував тієї обставини, що перебіг позовної давності був перерваний платежами, які ОСОБА_6 здійснила у жовтні 2011року, 2012 та 2013 роках, у зв'язку з чим ТзОВ "Факторингова компанія "Вектор плюс" дотримано строки, щодо звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права. В апеляційній інстанції представник ТзОВ "Факторингова компанія "Вектор плюс"підтримав доводи апеляційної скарги.

Справа в суді розглядалася неодноразово.

Так, рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Тернопільської області від 10 червня 2014 року апеляційну скаргу ТзОВ "Факторингова компанія "Вектор плюс" задоволено частково. Рішення Чортківськогорайонного суду від 11 лютого 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 048 від 05 жовтня 2005 року, укладеним між АКБ "ТАС-Комерцбанк"(правонаступник - ВАТ "Сведбанк", пізніше - ПАТ «Сведбанк»)таОСОБА_6 , яка станом на 31.10.2013 року становить 30956,05 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 247431, 71 грн, а саме : заборгованість по основній сумі кредиту 11476, 62 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 91732,62 грн; нарахована пеня 19479,43 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 155699,08 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки: трикімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 97,8 кв. м., житловою площею 53,4 кв.м., шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 25 березня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково. РішенняАпеляційного суду Тернопільської області від 10 червня 2014 року скасовано у частині вирішення позову ТзОВ ФК Вектор плюс до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки, справу у цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 10 червня 2014 рокузалишено без змін.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Тернопільської області від 05 червня 2015 року Апеляційну скаргу ТзОВ ФК Вектор плюс задоволено частково. Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 11 лютого 2014 року в частині вирішення позову ТзОВ "ФК "Вектор плюс" до ОСОБА_6 В про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано та ухвалено нове рішення. Позов ТзОВ ФК Вектор плюс " до ОСОБА_6 В про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 048 від 05 жовтня 2005 року, укладеним між АКБ "ТАС-Комерцбанк"(правонаступник - ВАТ "Сведбанк", пізніше - ПАТ "Сведбанк") та ОСОБА_6 В , яка станом на 31.10.2013 року становить 11276,43 доларів США, що за офіційним курсом НБУ надату вирішення справи складає 236951,624 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки: трикімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 97,8 кв. м., житловою площею 53,4 кв.м., шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого Суду України від 21 жовтня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 05 червня 2015 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції. При цьому, суд касаційної інстанції скерував встановити на виконання якого договору були сплачені кошти в лютому, березні 2013 року, чи знаходяться у зв'язку з цим вимоги позивача у межах строку позовної давності, про яку заявлено відповідачем, дати оцінку вимогу акціонерного товариства «Сведбанк» від 17 червня 2009 року до ОСОБА_6 про повернення 8589,85 доларів США в строк до 25 червня 2009 року та перевірити, в зв'язку із цим, початок перебігу строку позовної давності.

Відповідно до ч. 4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи в межах апеляційної скарги за матеріалами справи, проаналізувавши вказівки ухвали Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду з пропуском строку позовної давності.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується судова палата апеляційної інстанції, оскільки висновок суду достатньо мотивований, підтверджений доказами наявними в матеріалах справи та відповідає вимогам Закону.

Згідно з нормою ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України)

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушеннямумов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Судом встановлено, що 05 жовтня 2005 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір, за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 35 000 доларів США на строк до 05 жовтня 2010 року.

У забезпечення виконання позичальником взятих за кредитним договором зобов'язань було укладено іпотечний договір, предметом якого є квартира АДРЕСА_3.

На підставі договору факторингу від 28 листопада 2012 року № 15 та договору про відступлення прав за іпотечними договорами ТОВ «ФК «Вектор плюс»» набуло право вимоги до відповідача за зобов'язаннями, що випливають з кредитного договору від 5 жовтня 2005 року № 048 та іпотечного договору від 5 жовтня 2005 року .

Згідно витягу із Реєстру заборгованостей боржників № 1-Б від 28 листопада 2012 року розмір невиконаних відповідачем грошових зобов'язань за кредитним договором на момент переходу прав до нового кредитора становив 33 790, 29 доларів США, із яких: 12 051, 63 доларів США - тіло кредиту, 2 259, 23 доларів США - проценти, 19 479, 43 доларів США - пеня (а. с. 22).

Доданий ТОВ «ФК «Вектор плюс» до позову розрахунок боргу відповідача станом на 31 жовтня 2013 року (а. с. 18) містить загальну суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 30 956, 05 доларів США, що еквівалентно 247 431 грн 71 коп., із яких: заборгованість за основною сумою - 11 476, 62 доларів США, що еквівалентно 91 732 грн 62 коп.; пеня - 19 479, 43 доларів США, що еквівалентно 155 699 грн 08 коп.

Заявлена сума боргу скоригована з урахуванням внесених позичальником платежів: 4 854 грн від 28 лютого 2013 року, 3 200 грн від 8 травня 2013 року, 8 000 грн від 1 липня 2013 року, 2 000 грн від 30 липня 2013 року, 1 600 грн від 6 серпня 2013 року, 1 000 грн від 20 серпня 2013 року, 2 000 грн від 30 вересня 2013 року, 1 600 грн від 29 жовтня 2013 року.

Судом апеляційної інстанції перевірено підстави внесених відповідачем коштів у 2012 та 2013 роках і встановлено, що вказана сума коштів була внесена ОСОБА_6 на виконання умов договорів про припинення зобов'язання переданням відступного від 26 лютого 2013 року та від 14 березня 2013 року. За вказаними договорами сума відступного складає 12 051,63 доларів США. (а. с. 150-155).

За змістом ст. 600 ЦК України передача відступного передбачає заміну первісного предмета виконання іншим.

Таким чином, внесенням коштів у 2012 та 2013 роках відповідачем визнано умовами договорів про припинення зобов'язання переданням відступного, а не боргу за кредитним договором, а тому часткове погашення по договору про відступлення прав за іпотечним договором ТОВ ФК Вектор плюс не можна вважати погашення боргу по кредитному договору.

Крім того, строк передання відступного може бути встановлено тільки до настання строку виконання основного зобов'язання.

У зобов'язаннях, що визначаються щомісячними платежами, строк виконання обраховується за кожним окремим платежем.

У спірних правовідносинах позичальник припинила оплату чергових платежів за кредитним договором ще у 2005 році, кінцевий строк виконання зобов'язань за кредитом сплив 5 жовтня 2010 року, а вимогу про виконання зобов'язання заявлено позивачем у листопаді 2013 року.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст.267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ст.257 ЦК України. Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, ч.2 ст.258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Стаття 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності (загальної і спеціальної) починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У відповідності до ч.5 ст 261 ЦК України, за зобов'язаннями строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Умовами кредитного договору (п. 3.) визначено обов'язок здійснювати повернення кредиту (основної суми, процентів тощо) частинами: з «1» до «10» числа кожного місяця та встановлено самостійну відповідальність за невиконання кожного із цих зобов'язань, а тому з урахуванням наведених норм початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення (висновки Верховного Суду України, викладені у постановах № 6-116цс13 від 6 листопада 2013 року та № 6-160цс14 від 19 листопада 2014 року).

Оскільки умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починаєтьсяз моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, якщо за умовами договорів погашення кредиту та процентів повинно здійснюватись позичальниками частинами кожного місяця, у рахунок чого вносяться кошти, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту(місяця, дня) невиконання позичальниками кожного із цих зобов'язань.

Аналогічні висновки містяться в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ від 15 жовтня 2013 року, від 4 грудня 2013 року, від 25 грудня 2013 року та від 22 січня 2014 року., від 6 листопада 2013 року№6-116 цс13; від 29 жовтня 2014року №6-169цс14;0 від 2 грудня 2015 роуц №6-249цс15; від 2грудня 2015 року №6-1349 цс 15.

Разом із тим, з матеріалів справи вбачається , що акціонерне товариство Сведбанк 17 червня 2009 року направив ОСОБА_6 письмове повідомлення про повернення 8 589,85 доларів США в строк до 25 червня 2009 року.

Таким чином, ОСОБА_7 скористався своїм правом передбаченим ч. 2 ст.1050 ЦК України, і змінив строк виконання зобов'язань за кредитними договорами, визнавши днем остаточного їх погашення десятий день з дня направлення відповідної письмової вимоги, тобто з 25 червня 2009 року (а. с. 147т.1).

Із виписки по особовому рахунку за період з 05 жовтня 2005 року по 28 листопада 2012 року вбачається, що позичальниця ОСОБА_6 частково проводила щомісячні платежі з врахуванням простроченої суми кредиту і останній платіж за кредитним договором вона здійснила 10 листопада 2008 року сплативши 628 доларів США. У зв'язку з неналежним виконанням умов договору ОСОБА_7 мав право з 11 грудня 2008 року звернутися до суду із позовом про стягнення кредитних коштів по сплаті щомісячних платежів в межах трьохрічного строку позовної давності.

Аналіз встановлених обставин дає підстави вважати, що у зв'язку з достроковою вимогою акціонерного товариства Сведобанк від 17 червня 2009 року до ОСОБА_6 про стягнення кредитних коштів змінився строк виконання основного зобов'язання (п.3.10 договору), то ОСОБА_7 мав право з 17 червня 2009 року й протягом трьох років від цієї дати звертатися до суду із позовом, однак позовну заяву подав до суду лише у листопаді 2013 року.

Судова колегія вважає, що після зміни строку виконання зобов'язання до 25 червня 2009 року усі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів не мають правового значення, оскільки за вимогою пункту 3.10 договору позичальник повинен повернути кредит в повному обсязі до вказаної дати, а усі наступні щомісячні платежі за графіком після 25 червня 2009 року не підлягають виконанню.

Не заслуговують на увагу доводи ТзОВ ФК Вектор плюс про погашення основного боргу по кредитному договору 12 жовтня 2011 року у сумі 1171,56 доларів США та 28 жовтня 2011 року у сумі 1346, 23 долари США, в зв'язку з чим перебіг позовної давності приривається. Правомірність даних платежів перевірялась призначеною судово - економічною експертизою, висновком якою встановлено, що погашення боргу проводилося із невідомого по кредиту рахунку №29095010091901. Згідно постанови НБУ від 01 червня 2011 року за № 174 "Про затвердження Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні" касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами по операціях із застосуванням платіжних карток і т.д. що, відповідно до законодавства України, підтверджували б факт одержання (видачі) наявних засобів, продажу товарів, надання послуг. Як вбачається з матеріалів справи, оригінал роздруківки позивачем не представлено і жодні первинні документи перерахування даних сум не підтверджуються.

Отже, виходячи з аналізу здобутих доказів, судова колегія Апеляційного суду прийшла до висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, висновки суду про встановлені обставини й правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор плюс" відхилити.

Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 11 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду Тернопільської області набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_7