Рішення № 63697924, 08.12.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7548/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Гончаренко В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі головуючого Гончаренко В.М.,

суддів Короткова В.Д., Таварткіладзе О.М.,

з участю секретаря Ярахмедова Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр» до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування запису про право власності за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр» на рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 15 вересня 2016 року,-

встановила:

31.05.2016 року представник ТОВ «Кедр» звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2, посилаючись на те, що 16.07.2012року директор ТОВ «Кедр» ОСОБА_4 уклав договори про відчуження нерухомого майна підприємства ОСОБА_3 за загальною ціною 83000 грн.

- за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за № 930, приміщення №3-1,3-2,3-3,3-4,3-5,3-6 із літери «В»(їдальня), загальною площею 146,3 кв.м., що складає 18/1000 частин ідеальної долі об'єктунерухомості за адресою Одеська область, Татарбунарський район, м. Татарбунари, вул. В. Тура, буд. 13;

- за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за № 927, приміщення №4-1,4-2 із літери «В»(їдальня), загальною площею 94,4 кв.м., що складає 11/1000 частин ідеальної долі об'єкту нерухомості за адресою Одеська область, Татарбунарський район, м. Татарбунари, вул. В. Тура, буд. 13.

Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 13.02.2013 року на ОСОБА_2 переведено права та обовязки покупця за згаданими договорами купівлі-продажу, що в подальшому стало підставою для реєстрації за нею права власності на обєкти нерухомого майна.

Згодом, одним із засновників ТОВ «Кедр» та новим керівництвом товариства було виявлено, що відчуження нерухомого майна відбулося з порушенням чинного законодавства та без належно оформлених документів.

Посилаючись на те, що рішенням Господарського суду Одеської області від 25.05.2016 року визнано недійсними вказані вище рішення, прийняті на загальних зборах учасників ТОВ «Кедр» 08.05.2012 року та 16.07.2012року, зокрема, щодо відчуження нерухомого майна підприємства ОСОБА_3, зазначаючи, що попередній директор ОСОБА_4 вчинив правочини з перевищенням наданих йому повноважень, при цьому грошові кошти за договорами купівлі-продажу у розмірі 83 000грн. на користь ТОВ «Кедр» не сплачені, відтак укладення правочинів Товариством не схвалено.

Вважає, що є підстави для визнання вищезазначених договорів недійсними та скасування в порядку реституції запису про реєстрацію права власності на відчужене майно підприємства за ОСОБА_2

Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 15 вересня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Представник ТОВ «Кедр», вважаючи рішення незаконним та таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, надав до суду апеляційну скаргу про його скасування з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність i обґрунтованість рішення суду першої iнстанцiї та доводiв апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Як вбачається із матеріалів справи, 16.07.2012р. директор ТОВ «Кедр» ОСОБА_4 уклав договори про відчуження нерухомого майна підприємства ОСОБА_3 за загальною ціною 83000 грн., а саме -

- за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за № 930, приміщення №3-1,3-2,3-3,3-4,3-5,3-6 із літери «В»(їдальня),загальною площею 146,3 кв.м.,що складає 18/1000 частин ідеальної долі об'єктунерухомості за адресою Одеська область, Татарбунарський район, м. Татарбунари, вул. В. Тура, буд. 13;

- за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за № 927, приміщення №4-1,4-2 із літери «В»(їдальня), загальною площею 94,4 кв.м., що складає 11/1000 частин ідеальної долі об'єкту нерухомості за адресою Одеська область, Татарбунарський район, м. Татарбунари, вул. В. Тура, буд. 13.

Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області 13 лютого 2013 року переведено на ОСОБА_2 права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу за реєстром №930 від 16.07.2012 року та за договором купівлі-продажу за реєстром № 927 від 16.07.2012 року, які були укладені між ОСОБА_3 та ТОВ «Кедр» та посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, визнано право власності за ОСОБА_2 на вище зазначені приміщення.

Право власності за ОСОБА_2 зареєстровано державним реєстратором Татарбунарського районного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_6 від 08.12.2014р. за номером у 8373819 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення № 18529060 від 05.01.2015 державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_7

Як вбачається з матеріалів справи, договори купівлі-продажу укладені на підставі протоколів загальних зборів учасників ТОВ «Кедр» № 3 від «08» травня 2012 року та № 4 від 16 липня 2012 року. Згідно протоколу № 3 від 08 травня 2012 року зборами Товариства прийняті наступні рішення:

1.1. З метою поповнення обігових коштів підприємства реалізувати наступне нерухоме майно:

-приміщення №№3-1, 3-2, 3-3, 3-4, 3-5, 3-6 із літери «В» (їдальня) загальною площею 146,3 кв.м., що складає 18/1000 ідеальної долі відповідно до технічного паспорту вищевказаного обєкту нерухомості комплексу сукняної фабрики за продажною ціною не менш, ніж 46000 (сорок шість тисяч) гривень, в тому числі ПДВ - 7666 грн. 67 коп.

-приміщення №№4-1, 4-2 із літери «В» (їдальня) відповідно до технічного паспорту вищевказаного обєкту нерухомості комплексу сукняної фабрики за продажною ціною не менш, ніж 31000 ( тридцять одна тисяча) гривень, в тому числі ПДВ - 5166 грн. 67 коп.

1.1.Доручити директору ТОВ «КЕДР» ОСОБА_4 підписати від імені товариства відповідний договір (договори) купівлі-продажу нерухомого майна ТОВ «КЕДР».

1.2.Доручити директору ТОВ «КЕДР» вжити необхідних заходів щодо дотримання діючого законодавства України, зокрема ст. 362 Цивільного кодексу України.

Згідно протоколу № 4 від «16» липня 2012 року зборами Товариства було прийняті наступні рішення:

1. Реалізувати вищевказане нерухоме майно ТОВ «Кедр» ОСОБА_3

2. Доручити директору ТОВ «Кедр» ОСОБА_4 підписати від імені товариства відповідний договір (договори) купівлі-продажу нерухомого майна ТОВ «Кедр».

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.05.2016р. по справі № 916/3594/15 було визнано недійсними рішення, прийняті на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕДР» (65013, м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 142; код ЄДРПОУ 31887620), оформлені протоколом № 3 від 08 травня 2012 року та протоколом № 4 від 16 липня 2012 року. Підставою для прийняття рішення стало те, що порушена процедура проведення загальних зборів та оформлення протоколів загальних зборів.

У звязку з тим, що всі рішення загальних зборів учасників ТОВ «КЕДР», затверджені протоколом №3 від 08 травня 2012 року та протоколом № 4 від 16 липня 2012 року, визнані судом недійсними, договори купівлі-продажу від 16.07.2012 року за реєстрами №№ 930 та 927 мають бути визнані також недійсними, а правове положення сторін приведено до первинного стану.

Директор ТОВ «Кедр» ОСОБА_4 вчинив правочин з відчуження нерухомого майна підприємства без відповідних повноважень, тобто вчинив дії, які належать до виключної компетенції загальних зборів учасників ТОВ «Кедр».

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Однак грошові кошти у розмірі 83000 грн. за договорами купівлі-продажу не сплачені на користь ТОВ «Кедр».

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Натомість відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, повязаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.04.2016р. по справі № 916/3594/15 судом встановлено, що «аналіз наведених норм матеріального права й статуту дають підстави для висновку, що одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.

На момент прийняття оскаржуваних рішень зборів учасників ТОВ «КЕДР», що оформлені протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕДР» №3 від 08 травня 2012 року та протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕДР» № 4 від 16 липня 2012 року ОСОБА_8 у зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕДР» участі не приймав та оскаржуваних рішень не підписував, а підписи що містяться в оскаржуваних рішеннях від імені ОСОБА_8, виконані не ним, а іншою особою (особами).

Господарський суд Одеської області, проаналізувавши норми чинного законодавства, яким регулюються спірні правовідносини сторін дійшов висновку, про правомірність заявлених позивачем позовних вимог у зв'язку із чим позов задовольнив у повному обсязі та визнав недійсними рішення загальних зборів.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 58 Закону України Про господарські товариства вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону України «Про господарські товариства» у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Відповідно до ч. 3 ст. 62 Закону України «Про господарські товариства» дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень.

Пунктом 8.3.1 та 8.3.6 Статуту ТОВ «Кедр» встановлено, що до виключної компетенції загальних зборів відноситься визначення основних напрямів діяльності Товариства, затвердження планів і звітів про їх виконання, затвердження річних результатів діяльності Товариства, затвердження звітів й висновків ревізійної комісії, напрямків використання і порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків.

Пунктом 8.3.8 Статуту ТОВ «Кедр» встановлено, що з питань, вказаних у пунктах 8.3.1 та 8.3.2, рішення приймаються при одностайності всіх голосуючих.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 ЦК України питання про відчуження майна, що складає 50 і більше відсотків майна підприємства, приймаються загальними зборами не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом

Оскільки продаж власного нерухомого майна не відноситься до основних напрямків видів економічної діяльності ТОВ «Кедр» згідно витягу про юридичну особу, то продаж нерухомого майна повинно обовязково здійснюватися при згоді вищого органу управління загальних зборів учасників.

Директор ТОВ «Кедр» ОСОБА_4 діяв не з власної ініціативи, а виконував рішення загальних зборів учасників ТОВ «Кедр» № 3 від 08 травня 2012 року та № 4 від 16 липня 2012 року, які були визнані недійсними.

У даному випадку Татарбунарський районний суд Одеської області помилково ототожнює учасника товариства ОСОБА_4, який виконує обовязки директора, з власником майна. Так відповідно до ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» саме Товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Спірні приміщення №№3-1, 3-2, 3-3, 3-4, 3-5, 3-6 літера «В» (їдальня) загальною площею 146,3 кв.м. набуті ТОВ «Кедр» на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_5 05 травня 2012р. за реєстровим № 509, правочин № 4991216, зареєстрованого в ТОВ «Татарбунарське районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості» 25 червня 2012 року в книзі № 1 за № 32, реєстраційний номер майна 1067592. А приміщення №4-1,4-2 літера «В»(їдальня), загальною площею 94,4 кв.м. набуті на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_5 05 травня 2012р. за реєстровим № 512, правочин № 4991228, зареєстрованого в ТОВ «Татарбунарське районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості» 25 червня 2012 року в книзі № 1 за № 32, реєстраційний номер майна 1067592.

Таким чином вищезазначене майно належить товариству, а не особисто ОСОБА_4, та може відчужуватись лише у порядку, встановленому чинним законодавством та статутом товариства.

ОСОБА_2 суму за договором купівлі-продажу внесла не у повному розмірі, відповідно до ухвали Татарбунарського районного суду Одеської області від 07.11.2012р.

Так за договором купівлі-продажу за реєстром №930 від 16.07.2012 року та за договором купівлі-продажу за реєстром № 927 від 16.07.2012 року, які були укладені між ОСОБА_3 та ТОВ «Кедр» та посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 майно було продано за 83 000 (вісімдесят три тисяч) грн., однак відповідно до платіжного документу ОСОБА_2 внесла на депозитний рахунок суду лише 77 000 (сімдесят тисяч) грн.

ОСОБА_3 до укладення угоди та після укладення кошти взагалі не сплачені.

Відповідно до ухвали Татарбунарського районного суду Одеської області від 07.11.2012р. ОСОБА_2 було зобовязано внести на депозит суду суму, яка вказана у договорі. Таким чином рішення суду є невиконаним, що суперечить принципу обовязковості судових рішень для осіб, стосовно яких вони прийняті ( ст. 14 ЦПК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Таким чином ОСОБА_2 не мала наміру добросовісно набути нерухоме майно у власність, після реєстрації за собою права власності умови договорів не виконала.

Крім того як встановлено рішеннями попередніх судів, ОСОБА_2 відправила свою заяву у останній день строку, наданого для згоди на купівлю-продаж, а її лист так і не надійшов до ТОВ «Кедр». Відповідно до ст. 645 ЦК України якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір одержано із запізненням, особа, яка зробила пропозицію, звільняється від відповідних зобов'язань.

Так приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 складене свідоцтво б/н від 05.07.2012 року та зареєстроване в реєстрі за № 704 (надалі «Свідоцтво»), в якому вона посвідчує, що, на підставі ст. 84 Закону України «Про нотаріат», нею «08» травня 2012 року було відправлено заяву ТОВ «КЕДР» ОСОБА_2, яка зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

21.05.2012 року ТОВ «Кедр» отримав лист від ОСОБА_2 про намір продати 18/1000 частин ідеальної долі зазначеного об'єкту (приміщення №3-1,3-2,3-4,3-5,3-6 літера «В» їдальня загальною площею 146,3 кв.м ) та 11/1000 частин ідеальної долі об'єкту нерухомості (приміщення №4-1,4-2 літера «В» їдальня загальною площею 94,4 кв.м)(а.с.6).

У строк 30 календарних днів від позивача не надходило жодних листів ні на адресу нотаріуса, ні на адресу юридичної особи щодо бажання скористатися переважним правом на купівлю частин ідеальної долі об'єкту нерухомості, що підтверджується свідоцтвом нотаріуса.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини першої та другої ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, що договори купівлі-продажу від 16.07.2012 року за реєстрами № 930 та 927 є недійсними, оскільки порушують чинне законодавство, вчинені без відповідної цивільної дієздатності, порушують майнові права підприємства.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Таким чином, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, що, для поновлення правового становища сторін (реституція), необхідно визнати недійсними вищезазначені договори купівлі-продажу, скасувати запис про право власності № 8373819 від 08.12.2014р. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 на частку, що складає 29/1000 частин ідеальної долі об'єкту нерухомості за адресою Одеська обл., Татарбунарський район, м. Татарбунари, вул. В.Тура, буд. 13 та повернути у приватну власність ТОВ «Кедр» приміщення №3-1,3-2,3-3,3-4,3-5,3-6 літера «В» (їдальня), загальною площею 146,3 кв.м., що складає 18/1000 частин ідеальної долі об'єкту нерухомості, та приміщення №4-1,4-2 літера «В» (їдальня), загальною площею 94,4 кв.м., що складає 11/1000 частин ідеальної долі об'єкту нерухомості.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За правилами ст.60 ч.1 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції у достатньому обсязі не перевірив вказаних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, наданим доказам не дав належної правової оцінки в сукупності та їх взаємному зв»язку, належним чином не перевірив протиріччя та суперечності наданих сторонами доказів у справі, та ухвалив помилкове рішення, у звязку з чим судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр» судовий збір у розмірі 5787, 60 грн. /2 756 грн. за подачу позову до суду першої інстанції та 3031, 60 грн. за подачу апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції/.

Керуючись п.2 ч.1 ст.307, п.п.1, 3, 4 ст. 309, ч.2 ст.314 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр» задовольнити частково.

Рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 15 вересня 2016 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр» до ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування запису про право власності задовольнити частково.

Визнати недійсними договори купівлі-продажу від 16.07.2012 року, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кедр» та ОСОБА_3, посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстрами № 930 та № 927.

Рішення є підставою для скасування запису про право власності № 8373819 від 08.12.2014 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 на частку, що складає 29/1000 частин ідеальної долі об»єкту нерухомості за адресою Одеська область Татарбунарський район, м. Татарбунари, вул. В.Тура, 13.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр» судовий збір у розмірі 5787, 60 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий В.М.Гончаренко

Судді О.М.Таварткіладзе

ОСОБА_10