Рішення № 63697642, 13.12.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4893/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сєвєрова Є. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2016 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі :

головуючого - судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Процик М.В., Дрішлюка А.І.,

при секретарі - Гамарц Т.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики від 17.01.2012 року в розмірі 700533, 80 грн., посилаючись на те, що надав йому 10000 доларів США на умовах повернення через два місяці, однак останній зобовязання не виконав, тому просив про стягнення боргу з врахуванням індексу інфляції, 3% річних за невиконання договору, та процентів за користування грошима в розмірі 4% за умовами договору за весь час користування ними.

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним з підстав невідповідності договору позики вимогам про укладання лише в грошовій одиниці України.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 квітня 2015 року справи об'єднані в одне провадження.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08.06.2015 року частково задоволено позов ОСОБА_3 Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 суму боргу в розмірі 622696,40 грн. та судовий збір в розмірі 3654 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, в задоволенні позову про стягнення процентів та санкцій за невиконання умов зобовязання відмовити, позов про визнання недійсним договору позики задовольнити.

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 17.01.2012 року ОСОБА_3 уклав з ОСОБА_2 договір позики грошових коштів, за яким ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 в борг грошові кошти в сумі 10 000 доларів США строком до 17.03.2012 року. За умовами договору ОСОБА_2 сплачує відсотки у розмірі 4% щомісячно від суми позики.

Задовольняючи позов про стягнення тіла боргу, процентів та санкцій за невиконання зобовязання, суд першої інстанції виходив з того, що зобовязання повинні виконуватися відповідно до умов договору та у передбачений законом строк, і їх неналежне виконання надає право на застосування наслідків, передбачених ст.625 ЦК України.

Разом із тим, прийшовши до вірного висновку про наявність підстав для стягнення суми боргу, суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, оскільки неправильно визначив період стягнення, розмір відсотків, які підлягають стягненню, а також допустив помилку у визначенні суми тіла боргу.

Згідно ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Так, зобовязання виражене в іноземній валюті, відтак стягненню підлягає сума, що еквівалента іноземній валюті на час ухвалення рішення, яка складає 210000 гривень, виходячи з курсу долару США відносно до гривні станом на 08.06.2015 року (10000х21=210000).

Відповідно до ст.ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

У відповідності до ст.ст. 1049, 1050 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

З розписки видно, що кошти в борг були надані на два місяці з виплатою 4% від суми боргу, відтак суд безпідставно стягнув проценти за користування грошима за період поза межами дії строку договору.

Ст.536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.

Таким чином, позивач має право на стягнення процентів за два місяці в розмірі 4%, обумовлених договором, а за інший період, виходячи з облікової ставки НБУ.

Заборгованість за процентами за користування коштами за період з 17.01.2012 по 17.03.2012 рік складає 16800 грн. (10000х4%х2х21=16800).

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми за кожний день прострочення, то до стягнення підлягають 6058,35 грн. (210000х3х351:365:100=6058).

За період після 17.03.2012 року і до 03.03.2015 року позивач має право на стягнення процентів, виходячи з розміру облікової ставки НБУ за зазначений період в розмірі 54526,64 грн. (222,95 грн. з 18.03.по 22.03.2012 року + 19158,90 з 23.03.2012 по 09.06.2013 року+2577,53 грн. з 10.06.2013 по 12.08.2013 року + 9162,33 грн. з 13.08.2013 року по 14.04.2014 року + 5083,15 грн. з 15.04.2014 року по 16.07.014 року. +8558,22 з 17.07.по12.11.2014 року +6846,58 грн. з 13.11.2014 року по 05.02.2015 року+6846,58 грн. з 13.11.2014 року по 05.02.2015 року +2916,99 грн. з 06.02.2015 року по 03.03.2015 року).

Зважаючи на викладене, рішення суду підлягає скасуванню із ухваленням нового про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу в розмірі 287385 гривень, а також судових витрат пропорційно до задоволених вимог відповідно до ст.88 ЦПК України.

Не приймаються до уваги доводи ОСОБА_2 про незаконність рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні його вимог про визнання недійсним договору позики, оскільки рішення суду першої інстанції в цій частині відповідає вимогам закону і доводи апеляційної скарги правильність висновків не спростовують.

Керуючись ст.ст.304,п.2ч.1ст.307,309,313,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 червня 2015 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 коштів скасувати, ухвалити нове.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 борг за договором позики в розмірі 287385 гривень, судові витрати в розмірі 664,17 грн., в решті позову про стягнення коштів відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: