Ухвала суду № 63695403, 23.12.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №486/774/16-ц 23.12.2016 23.12.2016 23.12.2016

Справа №486/774/16-ц

Провадження 22-ц/784/2869/16 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Категорія Доповідач апеляційної інстанції ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Крамаренко Т.В.,

суддів Самчишиної Н.В., Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання: Тищенком Л.С.,

за участю: представника позивача ОСОБА_3, відповідачки ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_5

на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 29 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

В липні 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що він є батьком малолітнього - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Мати дитини ОСОБА_6 тривалий час перешкоджає йому у спілкування з сином. У звязку з чим він вимушений був звертатися до органу опіки та піклування з заявою про визначення способу спілкування з дитиною, а в подальшому до суду з позовом про усунення перешкод у спілкування з дитиною та визначення способу його участі у вихованні дитини. Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19 травня 2015 року зобовязано ОСОБА_6 не перешкоджати ОСОБА_5 приймати участь у вихованні та вільному спілкуванні з сином ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Однак, відповідачка не виконує рішення суду у звязку з цим він позбавлений можливості бачитися з сином, що завдає йому неймовірних моральних страждань.

Посилаючись на викладене на положення статті 159 Сімейного кодексу України, позивач просив суд в рахунок компенсації моральної шкоди стягнути з відповідачки на його користь 100000 грн.

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 29 листопада 2016 року у задоволені позову відмовлено.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 2 грудня 2016 року в рішенні суду виправлена описка щодо дати ухвалення рішення суду.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким його позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 21 грудня 2012 року, який 22 грудня 2014 року розірвано.

28 червня 2013 року відповідачка народила сина ОСОБА_7, в свідоцтві про народження якого батьком було зазначено позивача.

За рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 29 травня 2013 року, зміненим рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 16 липня 2013 року з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 стягнуто аліменти у розмірі 1/6 частини від його заробітку (доходу) щомісячно з 26 квітня 2013 року і до досягнення дитиною трирічного віку (а.с.39-40).

На підставі рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 5 вересня 2013 року на користь ОСОБА_6 з позивача стягнуті аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частки з усіх видів заробітку (доходу), починаючи з дня предявлення позову і до досягнення дитиною повноліття (а.с.96).

Рішенням виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 7 серпня 2013 року визначено час спілкування ОСОБА_5 з малолітнім сином ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 у присутності матері ОСОБА_4 за попередньою домовленістю, але не рідше ніж 3 рази на тиждень (а.с.13).

Крім того, рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19 травня 2015 року зобовязано ОСОБА_4 не перешкоджати ОСОБА_5 приймати участь у вихованні та вільному спілкуванні з сином ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Між тим, на підставі рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 29 серпня 2016 року, яке набрало законної сили 9 вересня 2016 року задоволено позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про виключення з актового запису №223 від 29 липня 2013 року в книзі реєстрації народжень відділу реєстрації актів цивільного стану Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області запис про ОСОБА_5 як батька ОСОБА_7, який народився 28 червня 2013 року (а.с.87).

З копії свідоцтва про народження ОСОБА_7, 28 червня 2013 року, яке видано відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Южноукраїнського міського управління юстиції у Миколаївській області 8 жовтня 2016 року видно, що відомості батька ОСОБА_5 виключено, батьком дитини зазначено - ОСОБА_9 (а.с.90).

На підставі свідоцтва про зміну імені, виданого 3 листопада 2016 року Южноукраїнським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Миколаївської області, серії 1-ФП №006988 ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_10 та отримала паспорт громадянина України 28 листопада 2016 року (а.с. 134-135).

У звязку з чим повторно видане свідоцтво про народження ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, де матірю зазначено ОСОБА_10, батьком дитини ОСОБА_12 (а.с.136-137).

Наведене свідчить про те, що позивач не є батьком малолітнього ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Статтею 10 ЦПК України установлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

За положеннями статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як на підставу задоволення своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що йому як батьку дитини завдано моральних страждань, а тому відповідно до положень статті 159 Сімейного кодексу України має право на відшкодування моральної шкоди.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 159 СК України особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобовязана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Оскільки, позивач не є батьком дитини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволенню позову.

Доводи апеляційної скарги про відсутність генетичної експертизи на увагу не заслуговують, оскільки стосуються предмета доказування по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 щодо виключення запису про батька з актового запису про народження дитини по якій ухвалене рішення, яке набрало законної сили.

Посилання на порушення судом строку розгляду справи не є правовою підставою для скасування ухваленого по суті правильного рішення суду.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду, а тому апеляційна скарга в силу ст. 308 ЦПК України підлягає відхиленню.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 29 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: