Вирок № 63694258, 26.12.2016, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2705/15-к

Номер провадження1-кп/473/12/2016

ЄРДР № 12015150000000111.

ВИРОК

іменем України

"26" грудня 2016 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Дробинського О.Е.,

за участю секретарів Данилевич Т.О., Однораз Т.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Володимирівка Доманівського району Миколаївської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, сімейний стан - не одружений, безробітній, зареєстрований за місцем проживання та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурор Петренко А.О.,

потерпіла ОСОБА_2,

захисник ОСОБА_3,

обвинувачений ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

13 травня 2015 року біля 19 годин 30 хвилин обвинувачений водій ОСОБА_1, керуючи несправним транспортним засобом - легковим автомобілем моделі «ВАЗ - 2109» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, несправність якого полягала у встановлені на ліве заднє колесо шини з пошкодженнями та зносом малюнку протектору, що не відповідає вимогам п.п. 31.4.5 «а,б,г» Правил дорожнього руху України, рухався в не темний час доби із швидкістю 90 - 100 км/годину, по своїй смузі руху по сухій асфальтованій дорозі Р-55 «Одеса - Вознесенськ - Новий Буг» по території Вознесенського району Миколаївської області зі сторони міста Вознесенська в сторону смт Єланець Миколаївської області.

В зустрічному напрямку зі сторони смт Єланець в сторону міста Вознесенська Миколаївської області по своїй смузі руху з невстановленою швидкістю, керуючи транспортним засобом - двохколісним мотоциклом моделі «ZS 200 GS» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 рухався водій ОСОБА_4.

При під'їзді до 157 км + 700 метрів автодороги Р-55 «Одеса - Вознесенськ - Новий Буг» водій ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не стежив за її змінами, не контролював рух свого транспортного засобу, хоча зобов'язаний був постійно його контролювати і мав таку технічну можливість, не обрав безпечної швидкості, перед зміною напрямку руху його транспортного засобу вліво, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, відволікся від керування, виїхав на зустрічну смугу, в результаті чого допустив контактування передньою частиною свого автомобіля з передньою частиною мотоцикла моделі «ZS 200 GS» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4.

В результаті дорожньої транспортної пригоди водій мотоцикла моделі «ZS 200 GS» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_4 загинув на місці пригоди. Смерть водія ОСОБА_4 настала внаслідок отриманих тілесних ушкоджень під час дорожньої транспортної пригоди в виді сполученої тупої травми голови, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, яка ускладнилася гострою крововтратою та тяжким забоєм головного мозку.

Дана дорожня транспортна пригода сталася внаслідок злочинного порушення водієм автомобіля «ВАЗ - 2109» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, обвинуваченим ОСОБА_1 вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв'язку з наслідками, які настали.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_1.

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину повністю та підтвердив вчинення даного злочину при викладених вище обставинах. Також він зазначив, що потерпілій ОСОБА_2, яка була дружиною загиблого водія мотоцикла ОСОБА_4, ним повністю відшкодована завдана матеріальна та моральна шкода, розмір якої був визначений потерпілою ОСОБА_2, заподіяна внаслідок вчинення ним даного злочину.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила факт дорожньої транспортної пригоди, яка мала місце 13 травня 2015 року біля 19 годин 30 хвилин, коли обвинувачений водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом - легковим автомобілем моделі «ВАЗ - 2109» на території Вознесенського району Миколаївської області під час руху по автошляху Р-55 «Одеса - Вознесенськ - Новий Буг» зі сторони міста Вознесенська в сторону смт Єланець Миколаївської області, при зустрічному роз'зді з мотоциклом моделі «ZS 200 GS», яким керував її чоловік - ОСОБА_4, зіткнулися, внаслідок чого її чоловік ОСОБА_4 загинув на місці дорожньої транспортної пригоди.

Підстав для сумнівів в поясненях обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2, які були допитані в судовому засіданні, у суда немає, так як дані показання суд знаходить об'єктивними, достовірними та належними, які підтверджені в судовому засіданні за допомогою інших доказів, які досліджені судом в судовому засіданні.

Протоколом огляду місця дорожньої транспортної пригоди від 13 травня 2015 року, із схемою, фототаблицею до нього та диском DVD-R із фотозображеннями та відеозаписом з місця огляду даної дорожньої транспортної пригоди, з яких вбачається, що 13 травня 2015 року в вечірній час доби на території Вознесенського району Миколаївської області на 157 км + 700 метрів автодороги Р-55 «Одеса - Вознесенськ - Новий Буг», сталася дорожня транспортна пригода при зустрічному роз'зді транспортних засобів з участю водія ОСОБА_1, який керував транспортним засобом - легковим автомобілем моделі «ВАЗ - 2109» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, та водія ОСОБА_4, який керував транспортним засобом - двохколісним мотоциклом моделі «ZS 200 GS» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, під час якої водій ОСОБА_4 загинув на місці дорожньої транспортної пригоди. /а.к.п. 43 - 56, 57 - 58, 59 - 64, 65 - 66/.

Висновком судової медичної експертизи №144 від 19 червня 2015 року, відповідно до якого при проведенні судового медичного експертного дослідження трупа водія ОСОБА_4 виявлені: переломи кісток лицьового відділу черепа, крововиливи під м'які мозкові оболонки в ділянці лобних долів з ранами та саднами обличчя. Перелом грудного відділу хребта, розрив грудного відділу аорти, переломи 7 та 8 ребер зправа та зліва по біля хребтовим лініям, переломи 5 та 6 ребер зліва по біля грудинній лінії, крововиливи в ліву та праву плевральні порожнини, крововилив в середостінні, який переходить на коріння легень та передню стінку навколосерцевої сорочки, садно в підключичній ділянці зправа, садно в ділянці калитки. Розриви селезінки з крововиливом в зв'язки воріт, розриви печінки правої долі під діафрагмою з крововиливом в зв'язки воріт, крововилив в черевну порожнину. Розрив в ділянці крижово-клубового з'єднання зправа. Відкриті переломи правої та лівої стегнових кісток з ранами та саднами. Відкритий перелом правої великогомілкової та малогомілкової кісток з раною в ділянці правого наколінника, крововиливом в ділянці правох стопи та саднами в ділянці лівої та правої гомілки. Відкритий перелом променевої та ліктьової кісток в ділянці лівого променево - зап'ястного суглобу з раною. Садно в ділянці правого плеча. Тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів, могли утворитися від удару, ударів об ці предмети, цими предметами не задовго /декілька хвилин/ до настання смерті. Враховуючи локалізацію та характер тілесних ушкоджень, виявлених при судово - медичній експертизі, тілесні ушкодження виникли внаслідок мотоциклетної травми під час фронтального зіткнення мотоцикла з перешкодою, якою міг бути автомобіль, який рухався на зустріч. Враховуючи наявність тілесних ушкоджень в ділянці нижніх кінцівок, тазу, первинний контакт під час дорожньої транспортної пригоди мотоцикліста був з деталями мотоцикла. Після чого внаслідок інерційного руху мотоцикліста, виникло падіння на капот автомобіля і удар об капот та лобове скло, на шо вказують виявлені тілесні ушкодження в ділянці верхніх кінцівок, тулуба, голови, з послідуючим падінням мотоцикліста на покриття дороги або бічну частину дороги. Дані тілесні ушкодження відносяться до тяжких за ознакою небезпеки для життя, в даному випадку являються смертельними. Смерть водія мотоцикла ОСОБА_4 настала внаслідок сполученої тупої травми голови, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, яка ускладнилася гострою крововтратою, тяжким забоєм головного мозку, що підтверджується результатами розтину трупа та судово - гістологічним дослідженням шматочків органів від трупа. Тілесні ушкодження є в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. /а.к.п. 73 - 79/.

Висновком судової транспортної трасологічної експертизи по дослідженню технічного стану транспортного засобу №2/87 від 29 травня 2015 року та фототаблицею до нього, відповідно до яких на момент дорожньої транспортної пригоди рульове керування, ходова частина і робоча гальмівна система автомобіля «ВАЗ - 2109» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, перебували в працездатному стані. Ходова частина мала несправність у вигляді встановлення на ліве заднє колесо шини з пошкодженнями та зносом малюнку протектору, що заборонено до експлуатації та встановлення на задню вісь шин різних моделей з різним малюнком протектору. Дана несправність могла бути виявлена водієм перед виїздом шляхом візуального огляду. Шини коліс автомобіля «ВАЗ - 2109» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 не відповідають вимогам п. 31.4.5. «а,б,г» Правил дорожнього руху України. /а.к.п. 83 - 87/.

Висновком судової транспортної трасологічної експертизи №4/53 від 04 червня 2015 року та фототаблицею до нього, відповідно до яких під час первісного контактування автомобіль «ВАЗ - 2109» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 вірогідно розташовувався передньою, ближче до центру, частиною /розташування лівої частини переднього державного реєстраційного номера/ до передньої частини /переднє колесо/ мотоцикла моделі «ZS 200 GS» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2. Зіткнення автомобіля «ВАЗ - 2109» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та мотоцикла моделі «ZS 200 GS» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, відбувалося в межах смуги руху в напрямку від смт Єланець до міста Вознесенська перед початком розташування частинок лакофарбового покриття та уламків скла у напрямку від міста Вознесенськ. При цьому однозначно та об'єктивно встановити, де саме відносно меж проїзної частини сталося зіткнення між даними транспортними засобами, та як саме вони розташовувалися відносно меж проїзної частини під час первісного контактування, в цифровому значенні не є можливим. /а.к.п. 99 - 106/.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 26 травня 2015 року із схемою та фототаблицею до нього за участю обвинуваченого ОСОБА_1, під час якого ним були відтворені події дорожньої транспортної пригоди, учасником якої був він, та яка мала місце 13 травня 2015 року біля 19 годин 30 хвилин за участю транспортних засобів - автомобіля моделі «ВАЗ - 2109» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 під його керуванням та мотоцикла моделі «ZS 200 GS» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, на території Вознесенського району Миколаївської області в районі 157 км + 700 метрів автодороги Р-55 «Одеса - Вознесенськ - Новий Буг». /а.к.п. 110 - 129/.

Висновком судової автотехнічної експертизи по дослідженню механізму та обставин дорожньої транспортної пригоди №1/66 від 24 червня 2015 року та фототаблицею до нього, відповідно до яких в наведеній дорожній ситуації, водій автомобіля «ВАЗ - 2109» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.6 г/, п.2.3 б/, п.10.1, п.12.1 Правил дорожнього руху України. В діях водія автомобіля «ВАЗ - 2109» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1, з технічної точки зору, маються невідповідності вимогам п.2.3 б/, п.10.1, п.12.1 Правил дорожнього руху України. У вказаній дорожній ситуації, дії водія автомобіля «ВАЗ - 2109» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1, які не відповідали технічним вимогам п.2.3 б/, п.10.1, п.12.1 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, знаходяться у причинному зв'язку з настанням даної дорожньої транспортної пригоди. /а.к.п. 134 - 137/.

Постановою органу досудового слідства від 23 травня 2015 року, відповідно до якої речовими доказами за кримінальним провадженням визнані транспортні засоби: автомобіль моделі «ВАЗ - 2109» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, та мотоцикл моделі «ZS 200 GS» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, які зберігаються на автомобільному майданчику Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області. /а.к.п. 155/.

Висновком судової комплексної транспортної трасологічної і автотехнічної експертизи №1357 від 03 жовтня 2016 року, з дослідження зустрічного зіткнення автомобіля «ВАЗ - 2109» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 з мотоциклом моделі «ZS 200 GS» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, відповідно до якого під час первісного контактування автомобіль моделі «ВАЗ - 2109» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 вірогідно розташовувався передньою, ближче до центру, частиною до передньої частини /переднього колеса/ мотоцикла моделі «ZS 200 GS» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2. Встановити, якими саме частинами контактували транспортні засоби між собою та під яким кутом знаходилися повздовжні осі транспортних засобів під час первісного контактування не є можливим. Після зіткнення з мотоциклом на проїжджій частині автомобіль, подолавши деяку відстань, контактував з деревом, а потім відскочив від нього та контактував з іншими деревами незначної товщини на узбіччі дороги. Визначити фактичне місце зіткнення автомобіля моделі «ВАЗ - 2109» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, та мотоцикла моделі «ZS 200 GS» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, щодо кордонів проїжджої частини дороги не представляється можливим. Також вирішити питання про швидкість руху автомобіля і мотоцикла перед зіткненням не представляється можливим. /а.к.п. 174 - 184/.

Таким чином дані докази за кримінальним провадженням, досліджені в судовому засіданні, суд визнає належними, так як вони прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному процесі, мають значення для кримінального провадження, є достовірними та допустимими, так як вони отримані в порядку, встановленому КПК України, і як наслідок вони можуть прийняті судом для обгрунтування вироку за кримінальним провадженням.

Висновки судових експертів в частині неможливості визначення фактичного місця зіткнення автомобіля моделі «ВАЗ - 2109» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, та мотоцикла моделі «ZS 200 GS» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, щодо кордонів проїжджої частини дороги, суд оцінює згідно з вимогами п.10 ст.101 КПК України, відповідно до якого, висновок експерта не є обов'язковим для особи або органу, яка здійснює провадження.

Висновки судових експертів в цій частині суперечать показанням обвинуваченого ОСОБА_1, який як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні пояснював, шо контактування транспортних засобів під час дорожньої транспортної пригоди сталося на смузі руху мотоцикла, після того як водій мотоцикла повернувся до неї, після виїзду на смугу зустрічного руху при зближенні з зустрічним автомобілем, а він /тобто обвинувачений ОСОБА_1./ не очікував таких змін в русі мотоцикла, і також виїхав на смугу зустрічного руху, з метою безпечного роз'їзду транспортнх засобів, але цього не вдалося досягти.

Мотиви неврахування судом окремих доказів та підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою.

Суд визнає не належним та не допустимим доказом за кримінальним провадженням висновок судової транспортної трасологічної експертизи №2/88 від 28 травня 2015 року по дослідженню технічного стану транспортного засобу мотоцикла моделі «ZS 200 GS» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, відповідно до якого судовий експерт не може надати відповідь з приводу працездатності на момент дорожньої транспортної пригоди ходової частини, рульового керування і робочої гальмівної системи мотоцикла моделі «ZS 200 GS» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2. /а.к.п. 90 - 95/. Даний доказ як не підтверджує, так і не спростовує вину обвинуваченого ОСОБА_1.

Суд також визнає не допустимим доказом за кримінальним провадженням результат токсикологічного дослідження Миколаївського обласного наркологічного диспансера, яке було закінчено 21 травня 2015 року та оформлено за номером 2462 за формою додатка №5 методичних рекомендацій до медичної документації, узгодженої 18 січня 2011 року з Департаментом розвитку медичної допомоги Міністерства охорони здоров'я України. /а.к.п. 70/, на підставі якого до обвинувального акту за кримінальним провадженням були внесені дані про те, що обвинувачений ОСОБА_1 в порушення п.2.9 «а та б» Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу. /а.к.п. 2/.

До даного висновку суд приходить на підставі аналізу нормативно - правових актів та норм КПК України, на підставі яких був долучений до матеріалів кримінального провадження та використаний органом державного обвинувачення в судовому засіданні як доказ, даний результат токсикологічного дослідження Миколаївського обласного наркологічного диспансера за номером 2462 від 21 травня 2015 року.

Так обвинувачений ОСОБА_1, після скоєння ним дорожньої транспортної пригоди, в ніч на 14 травня 2015 року, в супроводі працівників органів внутрішніх справ був доставлений до комунальної установи «Вознесенська центральна районна лікарня», де було розпочато його освідування на предмет виявлення, як у водія транспортного засобу ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дане освідування обвинуваченого водія ОСОБА_1, було розпочато не на підставі вимог ст.241 КПК України, а на підставі вимог п.п.1.8 «Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 400/666 від 09 вересня 2009 року, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 жовтня 2009 року за номером 931/16947, який був чинним станом на 14 травня 2015 року, і діяв до 11 листопада 2015 року, відповідно до якого, у разі дорожньо - транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на проведення такого огляду.

Відповідно до вимог п.п.1.8 вищезазначеної інструкції, обвинувачений водій ОСОБА_1 був оглянутий в ніч на 14 травня 2015 року лікарем комунальної установи «Вознесенська центральна районна лікарня» ОСОБА_5, про що була оформлена медична картка №31 від 14 травня 2015 року, відповідно до якої в період з 01 години 40 хвилин до 02 години 00 хвилин цієї ж доби у обвинуваченого водія ОСОБА_1 медичним персоналом даного закладу охорони здоров'я були відібрані біологічні зразки, які були відправлені для токсикологічного дослідження до Миколаївського обласного наркологічного диспансера.

Токсикологічне дослідження відібраних біологічних зразків обвинуваченого водія ОСОБА_1 було закінчено 21 травня 2015 року, про що Миколаївським обласним наркологічним диспансером був складений відповідний медичний документ - результат за номером 2462 від 21 травня 2015 року. /а.к.п. 70/.

Відповідно до п.п.3.8 вищезазначеної інструкції метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинити стан сп'яніння.

Відповідно до п.п. 3.9 вищезазначеної інструкції використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених Міністерством охорони здоров'я, підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію, свідоцтвом про повірку.

В тексті результату токсикологічного дослідження № 2462 від 21 травня 2015 року Миколаївського обласного наркологічного диспансера зазначено, що свідоцтво про атестацію лабораторії даного закладу охорони здоров'я за номером 001557 було видано 12 травня 2010 року. і воно чинно до 11 травня 2014 року.

Відповідно до п.п.3.15 вищезазначеної інструкції за результатми огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Відповідно до п.п.3.16 вищезазначеної інструкції висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції /далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння /додаток №3 вищезазначеного наказу/, видається на підставі акта медичного огляду.

Відповідно до п.п. 3.17 вищезазначеної інструкції зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності уповноваженої особи Державтоінспекції МВС, патрульної служби МВС, яка її доставила, про що робиться запис у згаданому вище висновку.

Відповідно до п.п 3.22 вищезазначеної інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї інструкції, вважаються недійсними.

Таким чином в судовому засіданні до обвинувального акту за кримінальним провадженням відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не додано ні акту /в формі додатку №2 до вищезазначеної інструкції/ медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ні висновку /в формі додатку №3 до вищезазначеної інструкції/ медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в яких би був зафіксований факт перебування обвинуваченого водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння та під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу.

Крім того в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснював, що він вжив лікарські препарати в виді фармацевтичних пігулок та бальзамних екстрактів, які були виготовлені на основі спирту, після скоєння ним дорожньої транспортної пригоди, з метою поліпшення свого стану, викликаного наявним стоматологічним захворюванням з загостренням зубної болі, коли він залишався на місці вчинення злочину, до прибуття на місце пригоди працівників правоохоронних органів.

Відповідно до п.п. 2.10 є/ Правил дорожнього рузу України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі /крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки/.

За даним фактом, який мав би бути зафіксований з дотриманням вимог « Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 400/666 від 09 вересня 2009 року, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 жовтня 2009 року за номером 931/16947, який був чинним станом на 14 травня 2015 року, і діяв до 11 листопада 2015 року, водій ОСОБА_1 повинен би був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.130 КУпАП, за порушення вимог п.п. 2.10 є/ Правил дорожнього рузу України.

В судовому засіданні суд приходить до висновку, що висновок органу досудового слідства, на підставі якого до обвинувального акту за кримінальним провадженням були внесені дані про те, що обвинувачений ОСОБА_1 в порушення п.2.9 «а та б» Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу, /а.к.п. 2/ ґрунтується на припущеннях.

Відповідно до ст.370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.91 КПК України, обставиною, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні є подія кримінального правопорушення /час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення/.

Відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В судовому засіданні не встановлено достатніх доказів для визнання судом факту того, що обвинувачений ОСОБА_1 в порушення п.2.9 «а та б» Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу. /а.к.п. 2/.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 в судовому засіданні, в частині того, що він вжив лікарські препарати в виді фармацевтичних пігулок та бальзамних екстрактів, які були виготовлені на основі спирту, після скоєння ним дорожньої транспортної пригоди, з метою поліпшення свого стану, викликаного наявним стоматологічним захворюванням з загостренням зубної болі, коли він залишався на місці вчинення злочину, до прибуття на місце пригоди працівників правоохоронних органів, органом державного обвинувачення не спростовані.

Дослідивши докази за кримінальним провадженням, представлені органом досудового слідства, а також докази здобуті під час судового слідства, вислухавши показання обвинуваченого ОСОБА_1, суд приходить до переконання, що висновок органу досудового слідства, на підставі якого до обвинувального акту за кримінальним провадженням були внесені дані про те, що обвинувачений ОСОБА_1 в порушення п.2.9 «а та б» Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу. /а.к.п. 2/ не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні. В судовому засіданні не надано доказів, які б підтверджували про вживання алкоголю чи лікарських препаратів на протязі доби 13 травня 2015 року обвинуваченим ОСОБА_1, до моменту скоєння дорожньої транспортної пригоди.

За таких обставин, суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення обвинуваченому ОСОБА_1 висновок органу досудового слідства про те, що обвинувачений ОСОБА_1 в порушення п.2.9 «а та б» Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу. /а.к.п. 2/.

Аналіз та оцінка приведених доказів в сукупності, приводить суд до переконання доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_1.

Статті Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_1.

Неумисні дії обвинуваченого ОСОБА_1, суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає його щире каяття, повне добровільне відшкодування завданого збитку та усунення заподіяної шкоди.

Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання

При визначенні виду та міри покарання, яке слід засосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_1, суд виходить з наступних обставин.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує скоєння ним злочину з необережності, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину. Суд також враховує умови життя обвинуваченого ОСОБА_1, його соціальне та матеріальне становище, стан його здоров`я, рівень культури та освіти, його соціально - психологічні риси.

Крім того суд враховує стать та вік обвинуваченого ОСОБА_1, який задовільно характеризується за місцем проживання, працює сезонно на протязі весняно - літнього періоду року, є не судимим. /а.к.п. 138 - 154/.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, суд приходить до висновку, що повинно бути призначено основне покарання в виді позбавлення волі в межах передбачених санкцією ч.2 ст.286 КК України, із призначенням додаткового виду покарання в виді позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк, яке буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, враховуючи тяжкість злочину, скоєного обвинуваченим ОСОБА_1, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без відбування основного покарання, із застосуванням випробування, відповідно до ст. ст.75 - 78 КК України.

Відповідно до ст.77 КК України, у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням, підлягає реальному та самостійному виконанню додаткове покарання в виді позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк, в межах додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.286 КК України.

Питання про речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст.100 КПК України. /а.к.п. 155/.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. /а.к.п. 82, 90, 98, 133, 173/.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-380 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання в виді 05 /п'яти/ років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 03 /три/ роки.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України обвинуваченого ОСОБА_1 від призначеного основного покарання звільнити, встановивши йому строк випробування 03 /три/ роки, зобов`язавши обвинуваченого періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

На підставі ст.77 КК України підлягає реальному та самостійному виконанню додаткове покарання обвинуваченому ОСОБА_1 в виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 03 /три/ роки.

Речовий доказ за кримінальним провадженням: автомобіль моделі «ВАЗ - 2109» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який зберігається на автомобільному майданчику Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області, та відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить громадянину ОСОБА_6, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 - повернути громадянину ОСОБА_6, як законному власнику даного транспортного засобу. /а.к.п. 71, 155/.

Речовий доказ за кримінальним провадженням: мотоцикл моделі «ZS 200 GS» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, який зберігається на автомобільному майданчику Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області, та відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 належить громадянину ОСОБА_7, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 - повернути громадянину ОСОБА_7, як законному власнику даного транспортного засобу. /а.к.п. 108, 155/.

Судові витрати, які документально підтверджені в судовому засіданні, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави в особі Вознесенського відділення Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, Банк УДК в Миколаївській області р/р 31116115700007, код платежу 24060300, код банку 38037770, МФО 826013:

-1228 /одну тисячу двісті двадцять вісім/ гривень 80 копійок за проведення судової транспортної трасологічної експертизи № 2/87 від 29 травня 2015 року. /а.к.п. 82/.

-1228 /одну тисячу двісті двадцять вісім/ гривень 80 копійок за проведення судової транспортної трасологічної експертизи № 2/88 від 28 травня 2015 року. /а.к.п. 90/.

-2457 /дві тисячі чотириста п'ятдесят сім/ гривень 60 копійок за проведення судової транспортної трасологічної експертизи № 4/53 від 04 червня 2015 року. /а.к.п. 98/.

-1228 /одну тисячу двісті двадцять вісім/ гривень 80 копійок за проведення судової автотехнічної експертизи № 1/66 від 24 червня 2015 року. /а.к.п. 133/.

-4404 /чотири тисячі чотириста чотири/ гривні 00 копійок за проведення судової комплексної транспортної трасологічної і автотехнічної експертизи №1357 від 03 жовтня 2016 року. /а.к.п. 173/.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: О. Е. Дробинський