Ухвала суду № 63694087, 23.12.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/5088/15-к Головуючий у 1 інстанції: Свірідова В.В.

Провадження № 11-сс/783/798/16 Доповідач: Каблак П. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2016 року року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі :

Головуючого судді Каблака П.І.,

суддів Урдюк Т.М., Ревера В.В.,

з участю секретаря - Бориславського Р.А.,

прокурора Шафранюка В.М.,

представників ТзОВ «ЕКОКОМБУД» - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу дирктора ТзОВ «ЕКОКОМБУД» ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 06 липня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

Цією ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_4 в межах досудового розслідування кримінального провадження № 42014090780000003, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.02.2015 року за ознаками кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 2 ст 366, ст.. 364-1 КК України, про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно ТзОВ «Екокомбуд» (код ЄДРПОУ 39272266), а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 2610100000:25:009:0159, яка знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 161А, з обовязковим внесенням про це відомостей до Єдиного державного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна.

На ухвалу слідчого судді директор ТзОВ «ЕКОКОМБУД» ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якійпросить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали. Вважає, що строк подачі апеляційної скарги пропущено з поважних причин просить скасувати дану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Зазначає, що ТзОВ «Екокомбуд» є належним набувачем спірної земельної ділянки, яка перейшла у його володіння шляхом включення до статутного фонду внеску учасника товариства, а саме ТзОВ «Станіславівміськбуд», що носить характер відплатного договору, тобто, володіє майном на законних підставах, про що зазначено в рішенні суду. Однак, на даний час ТзОВ «ЕКОКОМБУД» не може будь-яким чином розпоряджатися нерухомим майном та використовувати вказане нерухоме майно, оскільки на нього накладно арешт.

Заслухавши доповідь судді, доводи представників ТзОВ «ЕКОКОМБУД» на підтримання поданої апеляційної скарги, міркування прокурора, який просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Так, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана: на ухвалу слідчого судді протягом пяти днів з дня її проголошення.

Як вбачається з матеріалів провадження про оскаржувану ухвалу апелянту стало відомо тільки 05 грудня 2016 року з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна за № 74797343 від 05 грудня 2016 р., виданої приватним нотаріусом Івано- Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, судом першої інстанції ухвала для відома не направлялася.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 06.07.2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положенням цього Кодексу, чинним на момент початку виконання такого рішення та відповідно до ч.ч. 2 ,3 ст. 170 КПК України (в редакції,яка діяла на час постановлення оскаржуваної ухвали) слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій ст. 167 КПК України. Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 167 КПК України слідчий суддя накладає арешт, зокрема, на речі, щодо яких є підстави вважати, що такі є предметом кримінального правопорушення та такі речі були набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч. 4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Твердження слідчого про те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не закінчено та існують достатні підстави вважати, що зазначена земельна ділянка отримана ТзОВ «Екокомбуд» внаслідок вчинення кримінального правопорушення службовими особами ТзОВ «Актуаріс» - не заслуговують на увагу.

В даному випадку слідчий просить накласти арешт на земельну ділянку, яка знаходиться у приватній власності особи, що не є стороною кримінального провадження. Слідчий вимогу про накладення арешту належним чином не обґрунтував та не надав конкретних доводів, зазначивши лише про існування достатніх підстав вважати, що земельна ділянка заявником була отримана внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Однак, як вбачається із матеріалів справи ТзОВ «Актуаріс» набуло право власності на спірну земельну ділянку, яка розташована по вул. Чорновола, 161 А у м. Івано- Франківську на підставі рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.07.2012 року, винесеного у справі № 5010/750/2012-з-9/30, на вказану земельну ділянку йому був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку сеії ЯМ № 672229. У листопаді 2012 року, між ТзОВ «Актуаріс» та ТзОВ «Станіславівміськбуд» був укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки площею 4,8675 га, яка знаходиться по вул. Чорновола 161 А, у м. Івано- Франківську.

03.07.2014 року відбулись загальні збори учасників ТзОВ «Екокомбуд» на яких розглядалось питання про введення ТзОВ»Станіславівміськбуд» до складу учасників ТзОВ «Екокомбуд» та збільшення статутного капіталу товариства за рахунок вкладу ТзОВ «Станіславівміськбуд» у вигляді нерухомого майна, а саме, земельної ділянки площею 4,8675 га з кадастровим номером 2610100000:25:009:0159, яка знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 161А. Рішення загальних зборів було оформлено протоколом № 3 від 03.07.2014 року, на підставі вказаного рішення ТзОВ «Екокомбуд» були внесені записи до статуту товариства в частині збільшення статутного капіталу ТзОВ «Екокомбуд» за рахунок внеску ТзОВ «Станіславівміскбуд».

Таким чином, ТзОВ «Екокомбуд» стало належним набувачем спірної земельної ділянки, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 10.07.2014 року серії САК № 608820 ( індексний номер 24084962)

Згідно норм Глави 10 та Глави 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися зобставинами кримінального провадження.

Однак, відповідно доматеріалів клопотання, які були дослідженісудом, останні не містять відомостейтого, що саме майно, яке належить на праві власності ТзОВ «Екокомбуд»,зокрема, земельна ділянка кадастровим номером 2610100000:25:009:0159, яка знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 161Ає предметом кримінального правопорушення,засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Разом з цим, колегія суддів зважує і на ту обставину, щоТзОВ «Екокомбуд»не є підозрюваними у вчиненні злочинів за ч. 2 ст 366, ст.. 364-1 КК України, відносно ньогоне заявлено цивільний позов у порядку, встановленому ст.128 КПК України, відсутні відомості про причетність до вчинення злочину,з приводу якого проводиться досудове розслідування у вищенаведеному кримінальному провадженні. Крім цього, за матеріалами судової справи, ТзОВ «Екокомбуд» є добросовісним набувачем земельної ділянки.

За наведеного,не можна вважати доведеною необхідністьнакладення арешту на вищезазначене майно, а тому висновок слідчого судді, щосаме ділянка кадастровим номером 2610100000:25:009:0159, яка знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 161А підлягає арешту, є помилковим.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України, які регулюють право власності та захист права власності державою, ст. 1 протоколу № 1 до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набула чинності для України 11.09.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно із усталеною практикою Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ТзОВ «Екокомбуд» слід задовольнити, а ухвалу слідчого судді від 06 липня 2016 року скасувати, в задоволенні клопотання відмовити.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

поновити строк ТзОВ «Екокомбуд» на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 06 липня 2015 року.

Апеляційну скаргуТзОВ «Екокомбуд»задовольнити, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 06 липня 2015 року, якою задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_4 про накладення арешту на майно ТзОВ «Екокомбуд» ( код ЄДРПОУ 39272266), а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 2610100000:25:009:0159, яка знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 161А, з обовязковим внесенням про це відомостей до Єдиного державного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна скасувати.

Відмовити у клопотанні про накладення арешту.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: