Ухвала суду № 63693998, 20.12.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 447/673/16 Головуючий у 1 інстанції: Березюк Г.М.

Провадження № 22-ц/783/5942/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 С. М.

Категорія: 47

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року м.Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря Брикайло М.В.,

з участю:представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 16 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Новороздільської міської ради Львівської області, третя особа Управління Держгеокадастру у Миколаївському районі Львівської області, про визнання права власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 16.08.2016 року в задоволенні позову ОСОБА_5 про визнання права власності на земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на вул.Наддністрянській, 5 в м.Новий Розділ Львівської області відмовлено.

Рішення суду оскаржив позивач ОСОБА_5, просить його скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити.

Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що він є власником збудованого у 1969 році житлового будинку по вул.Наддністрянська,5 в м.Новий Розділ Львівської області, виникнення права власності на який в силу діючих на той момент нормативних актів не повязувалось із проведенням його реєстрації. Апелянт вважає, що він має право на безоплатну передачу в приватну власність земельної ділянки, якою він користується для обслуговування даного житлового будинку, однак, відповідач, відхиляючи проекти рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, не визнає його права на цю земельну ділянку, а тому таке право, на його думку, підлягає захисту в порядку цивільного судочинства. Зазначає, що постановою ВР УРСР «Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР» від 18.12.1990 року передбачено, що громадяни, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію цього Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю. Вважає, що земельна ділянка не знаходиться в межах прогнозованих зсувних процесів сірчаного карєру, як стверджує відповідач, оскільки відповідної містобудівної документації з відображенням такої смуги (зони) немає.

В судове засідання представники відповідача та третьої особи не зявились, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому процесуальним законом порядку, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, а тому справу розглянуто апеляційним судом відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України у їхній відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони позивача в підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Частиною першою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Судом встановлено, що, починаючи з 17.02.2015 року, позивач звертався до Новороздільської міської ради Львівської області про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на вул.Наддністрянській, 5 в м.Новий Розділ Львівської області для її безоплатної передачі у власність, однак, по суті це питання радою не вирішувалось.

Постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 10.06.2015 року, ухваленою в порядку адміністративного судочинства, визнано протиправною бездіяльність Новороздільської міської ради і зобовязано міську раду розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування вказаного вище житлового будинку в строки, порядку та спосіб, передбачений статтею 118 ЗК України.

Враховуючи те, що міська рада у встановленому законом порядку питання про передачу земельної ділянки у власність позивача по суті не вирішувала, а згідно зі статтею 12 ЗК України до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад в галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, тому суд не може перебирати на себе функції органу місцевого самоврядування і вирішувати питання щодо передачі землі у власність, як просить позивач.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача, під час розгляду справи не допустив порушень норм матеріального та/або процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 16 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий: Бойко С.М.

Судді: Копняк С.М.

ОСОБА_6