Постанова № 63693870, 26.12.2016, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/3404/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" грудня 2016 р. суддя Червоноградського міського суду Львівської області Рудаков Д.І., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сокальського обєднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року позивач звернулася до суду з позовом, у якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок її пенсії відповідно до ст..37-1 Закону України «Про державну службу» у редакції, що діяла на дату призначення пенсії, у розмірі 89% заробітної плати працюючого державного службовця, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013; зобовязати відповідача здійснити перерахунок та виплату її пенсії відповідно до ст..37-1 Закону України «Про державну службу» у редакції, що діяла на дату призначення пенсії, у розмірі 89% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади з 15.12.2015 року, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013, з урахуванням раніше проведених виплат. На обґрунтування позову послалася на те, що працювала на посаді заступника начальника управління начальника відділу Управління Державної казначейської служби у м. Червонограді ГУ ДКСУ у Львівській області з 01.04.1996 року по 28.02.2011 року. 01.03.2011 року їй призначено пенсію державного службовця за віком, тобто з 2011 року отримує пенсію у розмірі 89% від суми заробітної плати, з якої сплачено внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування. Відповідно до постанови КМУ від 09.12.2015 року № 1013 та від 11.02.2016 року № 77 з 01.12.2015 року підвищено заробітну плату працюючим державним службовцям, в тому числі працівникам Державної казначейської служби України. 20.09.2016 року звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у звязку з підвищенням заробітної плати та розміру посадового окладу працюючим державним службовцям, до якої додала довідку про заробітну плату. Листом відповідача від 28.09.2016 року у задоволенні її заяви відмовлено. Вважає відмову відповідача протиправною.

Представник відповідача подала заперечення на позовну заяву, у якому просить відмовити позивачу у задоволенні її позову в повному обсязі.

Згідно з реченнями 1, 2 частини 4 статті 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Встановлено, що з 01.03.2011 року позивач є отримувачем пенсії державного службовця за віком.

20.09.2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у звязку з підвищенням заробітної плати та розміру посадового окладу працюючим державним службовцям, однак листом відповідача від 28.09.2016 року у задоволенні заяви останньої відмовлено.

З таким рішенням відповідача суддя погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року (із змінами, внесеними згідно із Законом №3108-IV від 17.11.2005 року) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Однак, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року №76-VIII текст ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року (із змінами, внесеними згідно із Законом №3108-IV від 17.11.2005 року) викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України», зміни набрали чинності 01.01.2015 року.

Отже, з 01.01.2015 року, тобто на час звернення позивача до УПФ із заявою про перерахунок пенсії, норми ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», які визначали право особи на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою та підстави для такого перерахунку, були фактично скасовані.

Також пунктом 5 Розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VІІІ передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», «;Про статус народного депутата України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про судову експертизу», «;Про Національний банк України», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Тому з 01.06.2015 року норми Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року, в тому числі і ті, що регулюють порядок здійснення перерахунку пенсій державним службовцям, скасовано на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

Крім того, з 01.05.2016 року Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 року взагалі втратив чинність на підставі нового Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року.

До того ж, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка набрала чинності 15.12.2015 року, був виключений п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», яким визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу».

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 року №292 відповідно до статей 51 і 52 нового Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року встановлено мінімальний розмір посадового окладу у державних органах, затверджено схему посадових окладів на посадах державної служби, розмір надбавок до посадових окладів за ранги державних службовців працюючим державним службовцям.

Водночас, зазначена постанова Кабінету Міністрів України не передбачає ні можливості, ні механізму перерахунку пенсій державного службовця у зв'язку із змінами розміру заробітної плати.

Дана постанова Кабінету Міністрів України набрала чинності одночасно із Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року, який також не передбачає перерахунок пенсії державного службовця.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Згідно з правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в ухвалі «Великода проти України» від 03.06.2014 року, законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Крім того, Верховний Суд України у постанові від 12 липня 2016 року у справі №21-1726а16 висловив правову позицію, відповідно до якої відсутність постанови Кабінету Міністрів України, яка чітко визначає розмір заробітної плати (чи пенсії) не є підставою для застосування вже недіючих норм Закону України для проведення перерахунку заробітної плати (пенсії).

Провівши системний аналіз норм чинного законодавства та дослідивши обставини справи, приходжу висновку, що відмова відповідача у перерахунку пенсії позивачу як державному службовцю є обґрунтованою та правомірною, оскільки згідно наведених норм діючого законодавства скасовано право на перерахунок призначених пенсій державних службовців у зв'язку з підвищенням окладів, а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку.

За таких обставин, позов не задовольняється.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 70, 71, 94, 159-163 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Сокальського обєднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії відмовити.

Постанова може бути оскаржена сторонами до Львівського апеляційного адміністративного суду. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Червоноградський міський суд Львівської області. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя: Д. І. Рудаков