Постанова № 63692679, 28.11.2016, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/3102/16-а

Провадження № 2-а/442/111/2016

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2016 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючого судді: Коваля Р.Г.

з участю секретаря: Бучок М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дрогобич адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, за участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 15 жовтня 2015 року № 211 «Про демонтаж нежитлової споруди»,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом.

В підтвердження позовних вимог покликається на те, що рішенням виконкому Дрогобицької міської ради від 15.10.2015 року №211 «Про демонтаж нежитлової споруди (гаража)» його зобов»язано демонтувати до 31.10.2015 року нежитлову споруду (збірно-розбірний металевий гараж), встановлену з відхиленням від паспорту прив»язки, що розташована за адресою: м.Дрогобич, вул.Сагайдачного, 22 в м.Дрогобич.

Вказує на те, що земельна ділянка, зайнята під гаражем, не належить до земель комунальної власності. в зв»язку з цим, просить суд визнати протиправним та скасувати рішення виконкому Дрогобицької міської ради від 15.10.2015 року №211 «Про демонтаж нежитлової споруди (гаража)».

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги свого довірителя, вказав, що рішення є незаконним. Дане рішення його довіритель отримав 10.04.2016 року. Земля, на якій стоїть гараж не належить до земель міської ради.

Представник позивача ОСОБА_4 також підтримала позовні вимоги позивача, а також посилання попереднього представника. Просила суд задоволити позов. Вказала також, що підприємницькою діяльністю позивач не займається, а гараж використовує для тримання в ньому автомобіля.

Представник виконкому Дрогобицької міської ради, який був належними чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, в останнє судове засідання не з»явився та від нього не надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Третя особа ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5, в судове засідання також не з»явилися та не повідомили суд про причини своєї неявки. Відтак, суд продовжив розгляд справи за їхньої відсутності.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши письмові докази по справі суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», кожний має право оскаржити в суді неправомірні рішення, дії або бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб.

Стаття 376 ЦК України вказує на те, що питання знесення самочинного будівництва інші особи можуть ставити тоді, коли є доведеним факт порушення їхніх прав. Даний висновок узгоджується з нормами ст.ст.3,15,16 ЦК України, а також ст.3 ЦПК України, згідно з якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Пунктом 1.9 рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради народних депутатів від 24.01.1994 року №15 позивачу було дозволено встановити збірно-розбірний металевий гараж розміром 3,5х5,5 м на території Львівського філіалу «Укрземпроект» по вул.22 Січня в м. Дрогобичі.

З оглянутого листа Львівського філіалу «Укрземпроект» від 08.09.1993 року за №107 вбачається, що дане підприємство не заперечувало на тимчасове встановлення гаражу на території Дрогобицького відділу по вул. Сагайдачного, 22 для ОСОБА_1

Судом встановлено, що позивачем встановлений гараж на земельній ділянці, яка не належить до земель Дрогобицької міської ради (комунальної власності). Дана обставина підтверджується інформаційними листами від 17 червня 2015 року за №3-21/3690 та від 06 вересня 2016 року за №752, виданих Дрогобицькою міською радою, в яких зазначається, що встановлений позивачем збірно-розбірний гараж знаходиться на земельній ділянці, що належить на праві постійного користування ДП «Львівський інститут землеустрою». Разом з тим зазначено, що станом на 17.06.2015 року не встановлено, ще реальної межі на місцевості між землями вищезгаданого підприємства та Дрогобицької міської ради.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов»язані з реалізацією певних суб»єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб»єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Згідно ст.69 КАСУ України, доказами у адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи із норм викладених в ст. 71 КАС України встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Проте, достовірних доказів, які б спростовували твердження позивача та доводили законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, суду не надано.

Згідно статті 8 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно ст.162 КАС України - в разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Будь-яких інших доказів правомірності рішення виконкому його представником надано суду не було, а тому суд вбачає підставність позовних вимог і можливість до їх задоволення.

Керуючись ст. ст. 7-11, 71, 72, 86, 94, 128, 158, 159, 162 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 15 жовтня 2015 року № 211 «Про демонтаж нежитлової споруди».

Постанова може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги, а у випадку відкладення складення постанови у повному обсязі чи її прийняття у письмовому провадженні в цей же строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Р.Г.Коваль