Ухвала суду № 63692471, 23.12.2016, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/7513/16-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2016 року Галицький районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Волоско І.Р.

секретар Мисько С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, третя особа: Львівське комунальне підприємство «Зелений Львів» про визнання протиправністю рішення Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради щодо відмови у продовжені договору оренди, -

В С Т А Н О В И В:

у провадженні Галицького районного суду м. Львовазнаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, третя особа: Львівське комунальне підприємство «Зелений Львів» про визнання протиправністю рішення Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради щодо відмови у продовжені договору оренди.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні подав клопотання про те, що вказаний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки існує спір про право, який потрібно вирішувати в порядку цивільного судочинства, просив провадження по справі закрити.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечила клопотання, просила відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи в їхній сукупності, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю виходячи з наступного.

Предметом спору, що розглядається, є скарження дій Управління комунальної власності, як орендодавця за господарським договором, а не як субєкта владних повноважень. Ці дії (скерування повідомлення) спрямовані на припинення договірних відносин, тому відповідний спір є спором про право.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч.2 ст.4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Частиною першою статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Пунктом 7 частини першої статті 3 КАС України передбачено, що суб'єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі тощо.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ п.п. 21, 22 постанови від 01.03.2013 №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» зазначив: якщо орган державної влади та/або орган місцевого самоврядування (суб'єкт владних повноважень) бере участь у справі не на виконання своїх владних повноважень, а з інших правових підстав; не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого учасника спору (наприклад, надання згоди іншому співвласнику житлового будинку на виконання переобладнання та перепланування), то залежно від змісту вимог і суб'єктного складу сторін справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до вимог статті 15ЦПК.

Ураховуючи положення статті 1ЦПКта статті 2КАС, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

За правилами цивільного судочинства розглядаються спори щодо договорів та інших правочинів, укладених відповідно до нормЦК, інших актів цивільного законодавства

У позові відповідач не здійснює владні управлінські функції щодо заявника, тому спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно не повинен вирішуватися адміністративним судом.

Таким чином, у разі прийняття органом місцевого самоврядування чи місцевим органом виконавчої влади (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, місцевого органу виконавчої влади не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд України в своїх численних рішеннях, зокрема, у справах № 21-405а14 від 11 листопада 2014 року, № 21-308а14 від 09 грудня 2014 року; Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 28 квітня 2016 року у справі № К/800/51988/15.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що даний спір, враховуючи суть спірних правовідносин щодо захисту права цивільного, їх суб'єктний склад та норми статті 15 ЦПК України, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої, частини другої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 3, 6, 17, 157 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

провадження в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, третя особа: Львівське комунальне підприємство «Зелений Львів» про визнання протиправністю рішення Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради щодо відмови у продовжені договору оренди закрити.

Розяснити позивачу його право на звернення за захистом своїх прав в порядку цивільного судочинства.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до апеляційного суду Львівської області протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя І.Р.Волоско