Ухвала суду № 63690640, 26.12.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9163/15-к

У Х В А Л А

26.12.2016 р. Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі

головуючої судді Сарай А.І.

при секретарі Струтинська Н.Ю.

з участю прокурора Дьоміна В.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгород кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ст.ст. 296 ч. 3, 296 ч. 4 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді суду знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ст.ст. 296 ч. 3, 296 ч. 4 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не відпали.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні просив змінити йому запобіжний на домашній арешт.

Захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечив проти клопотання прокурора.

Розглянувши клопотання прокурора та заслухавши думку учасників судового провадження суд вважає, що строк тримання під вартою ОСОБА_1 підлягає продовженню виходячи з наступного.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 4 листопада 2016 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою до 27 грудня 2016 року.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до вимог пунктів 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

У відповідності до вимогст. 177 КПКУкраїни, метою застосуваннязапобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченимпокладених на ньогопроцесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч. 1ст. 177 КПК.

Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд вважає, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, які враховувалися при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою на даний час не відпали і продовжують існувати, у звязку з чим підстави для зміни чи скасування запобіжного заходу відсутні. При цьому, в даному випадку, з врахуванням тяжкості інкримінованих ОСОБА_1 злочинів, особи обвинуваченого, який ніде не працює, раніше судимий, суд вважає, що застосування більш мякого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити, а в задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 196, 331, 369 КПК України суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою до 22 лютого 2017 року.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуюча Сарай А.І.