Рішення № 6368903, 22.04.2009, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 2-1313/2009

№ 2-12286/2008

РІШЕННЯ

Іменем України

22 квітня 2009 року Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді – Скотаря А.Ю.;

при секретарі – Котула Н.С.;

за участю представника позивача ОСОБА_1;

за участю представників відповідачів – ОСОБА_2, ОСОБА_3;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ЗАТ Хлібзавод «Салтівський», ТДВ «Міжнародна страхова компанія», треті особи: ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулась до суду з позовною заявою в якій зазначила, що 05.09.2008, на вул. Кацарській в м. Харкові сталась ДТП за участю автомобілів «Шкода Фабія», д.н. НОМЕР_1 під керуванням її сина ОСОБА_5 та «ГАЗ-33021, р.н. НОМЕР_2, який належить ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський» (перший відповідач) під керуванням ОСОБА_6

Винуватим у ДТП згідно постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 24.10.2008 визнаний ОСОБА_6

В результаті ДТП автомобіль позивачки зазнав механічних пошкоджень. Сума матеріальних збитків склала 14676,29 грн. Крім зазначених матеріальних збитків позивачка зазнала витрат на проведення товарознавчої експертизи, вартість якої склала 570 грн.; була вимушена шляхом направлення телеграми з повідомленням, вартістю 12,96 грн., викликати представників першого відповідача для огляду пошкодженого автомобіля товарознавцем, отримала платну довідку щодо належності відповідачеві автомобіля (39,00 грн. + 2,00 грн.), оплатила державне мито в розмірі 154 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. при подачі позовної заяви, послуги адвоката, вартістю 2000,00 грн. Моральну шкоду, спричинену позивачці, вона оцінює в 5000 грн.

В наступному позивачка надала доповнення до позову, яким збільшила позовні вимоги та, окрім стягнення 5000,00 грн. в якості відшкодування моральної шкоди просила стягнути з ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський» в якості відшкодування матеріальної шкоди 16271,25 грн., а також судові витрати і витрати на правову допомогу.

В судовому засіданні позивачка дала пояснення відповідно до обставин, викладених в позові. Враховуючи часткову оплату ТДВ «Міжнародна страхова компанія» (другий відповідач) спричинених матеріальних збитків на суму 10152,09 грн. відмовилась від позовних вимог в цій частині.

Представник ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський» позов визнала в частині виплати позивачеві франшизи в розмірі 510 грн. та судових витрат і правової допомоги пропорційно до цієї частини задоволених вимог. Щодо виплати на користь позивачки матеріальної шкоди в частині що залишилась, вважає, що вказана шкода, за виключенням розміру франшизи, повинна бути відшкодована другим відповідачем в розмірі, відповідно до висновку товарознавця. Моральна шкода не підлягає задоволенню через недоведеність її спричинення. Відшкодування витрат на проведення товарознавчого дослідження, як і витрат на направлення телеграми про його проведення повинно покладатись на ТДВ «Міжнародна страхова компанія» відповідно до вимог закону; у відшкодуванні витрат на отримання довідки щодо належності автомобіля повинно бути відмовлено за відсутністю правових підстав для цього.

Вказані аргументи викладені в письмових запереченнях на позовну заяву від 19.11.2008 та відзиві на доповнення до позовної заяви (а.с. 44-48, 96-99).

Представник ТДВ «Міжнародна страхова компанія» позов визнав частково, а саме в межах відшкодування матеріальної шкоди – вартості ремонту автомобіля на суму 10152,09 грн. (що не включає в себе франшизу в розмірі 510 грн.) які вже сплачені на користь позивачки шляхом перерахування відповідної суми. В іншій частині проти задоволення позову заперечував (а.с. 100-101).

Треті особи: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повідомили, що дійсно при вказаних в позові обставинах сталась ДТП, винним в якій постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 24.10.2008 визнаний ОСОБА_6 Постанова суду не оскаржена.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, третіх осіб, дійшов до наступного.

Згідно постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 24.10.2008 ОСОБА_6 визнаний винним в ДТП, яка мала місце 05.09.2008 на вул. Кацарській в м. Харкові, в результаті якої автомобілю «Шкода Фабія», д.н. НОМЕР_1 , який належить позивачці, завдані механічні пошкодження. Дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 68 грн. (а.с. 6).

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Частина четверта вказаної статті встановлює, що вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно висновку спеціаліста № 000400 від 25.09.2008 та фототаблиці до нього, матеріальний збиток з урахуванням втрати товарної вартості та відновлювального ремонту, завданий власнику автомобіля «Шкода Фабія», д.н. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 14676,29 грн. Вартість дослідження склала 570 грн. (а.с. 8-12, 15).

Власником автомобіля «Шкода Фабія», д.н. НОМЕР_1 є ОСОБА_4, що не заперечується сторонами по справі та підтверджується дослідженими в суді матеріалами адміністративної справи № 3-12101/08 за фактом зазначеної вище ДТП, які надійшли з Ленінського районного суду м. Харкова. Автомобіль «ГАЗ-33021», р.н. НОМЕР_2, яким під час ДТП керував ОСОБА_6, належить ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський». Факт перебування ОСОБА_6 в трудових відносинах з першим відповідачем сторонами не заперечується, а тому не підлягає доказуванню (а.с. 17).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, спричинена майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що його спричинила.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, спричинена джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання чи утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, спричинена одній особі з вини іншої, відшкодовується винною.

Частина 1 ст. 1172 ЦК України передбачає, що юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових обов’язків.

Відповідно до вказаних вимог закону за шкоду, спричинену позивачеві, відповідальним є ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський».

Згідно договору ГПО № 2130/07-04 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності володільців наземних транспортних засобів від 03.12.2007, укладеного страхувальником ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський» із страховиком ТДВ «Міжнародна страхова компанія», страховик взяв на себе обов’язок при настанні страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування потерпілому – третій особі на підставі Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 (далі Закон). Згідно п. 3.2 договору встановлений ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок ДТП у розмірі 25500 грн. на одного потерпілого – третю особу. Франшиза при відшкодуванні шкоди, спричиненої майну потерпілих – третіх осіб встановлена в п. 3.4 договору у розмірі 2 відсотків від ліміту відповідальності, тобто в розмірі 510 грн. (а.с. 38-42).

За страховим полісом № ВВ 2598365 від 07.12.2007, строк дії якого один рік, автомобіль НОМЕР_3 на час вчинення ДТП був застрахований. Полісом встановлений ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок ДТП у розмірі 25500 грн. (а.с. 43).

Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Пункт 37.5 ст. 37 Закону передбачено, що страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Відповідно до п. 32.7 ст. 32 Закону страховик не відшкодовує шкоду, пов’язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу.

У зв’язку з пошкодженням транспортного засобу позивача, відповідно до товарознавчого дослідження, вартість відновлювального ремонту становить 11863,84 грн. Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з першого відповідача на користь позивачки суму франшизи в розмірі 510 грн., а з другого відповідача 11353,84 грн. (11863,84 грн. – 510 грн.). За втрату товарної вартості автомобіля суд стягує на користь позивача з ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський» - 2812,45 грн.

Враховуючи, що позивачка відмовилась від частини позовних вимог на суму 10152,09 грн., які сплачені на її користь другим відповідачем, суд зменшує суму стягнення з ТДВ «Міжнародна страхова компанія» на зазначену суму, а залишок суми – 1201,75 грн., що становить різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, відповідно до ст. 1194 ЦК України стягує на користь позивачки з ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський».

Згідно ст. 34 Закону страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов’язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з’явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов’язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

Страхувальник повідомив страховика про настання страхового випадку, що підтверджується листом № 393 від 08.09.2008, що дає підстави судові стягнути з другого відповідача на користь позивачки вартість товарознавчого дослідження в розмірі 570 грн. та витрати на виклик сторони, які прямо пов’язані з проведенням експертизи (а.с. 14-а-15).

В судовому засіданні достовірно встановлено, що в наслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, у зв’язку з пошкодженням особистого майна, необхідністю звертатися для захисту своїх прав до суду та сплати за це грошових коштів, порушенням нормальних життєвих умов та втратою можливості користуватися транспортним засобом позивачу завдані моральні страждання. Оскільки відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, а моральну шкоду позивачці причинено працівником ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський» під час виконання ним трудових обов’язків, суд приходить до висновку щодо необхідності відшкодування моральної шкоди на користь позивачки першим відповідачем.

До такого висновку суд приходить на підставі наступного: страховиком відповідно до п. 22.3 ст. 22 Закону потерпілому відшкодовується моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини 2 статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України.

Натомість позивачка просить відшкодувати їй шкоду, передбачену п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України, яка відповідно до Закону, страховиком не відшкодовується. Вказана шкода повинна бути відшкодована страхувальником, як особою, яка спричинила шкоду.

Разом з тим розмір компенсації за спричинену моральну шкоду суд находить необґрунтованим, а тому, керуючись ст. 3, 23 ЦК України, загальними засадами справедливості і розумності, враховуючи конкретні обставини даної справи, вважає можливим стягнути з першого відповідача на користь позивачки в якості відшкодування моральної шкоди 1500 грн.

Позивачка оплатила судовий збір в розмірі 154,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., таким чином суд стягує на користь позивачки з відповідачів судові витрати відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених вимог.

Згідно договору про надання юридичної допомоги, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, юридичні послуги останнього пов’язані з правовим забезпеченням інтересів позивачки в суді при розгляді адміністративної і цивільної справи, вартістю 2000 грн., сплачені позивачкою, що підтверджується копією відповідної квитанції та актами виконаних робіт (а.с. 20, 102-103).

Суд вважає, що відшкодування вказаних витрат повинно бути частковим, в розмірі 1500 грн., які становлять оплату правової допомоги при розгляді цивільної справи в Московському районному суді та не перевищують розмірів, встановлених постановою КМУ «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» від 27.04.2006 за № 590 і підлягають стягненню з відповідачів пропорційно до задоволених вимог.

Вимоги позивачки щодо відшкодування витрат на отримання довідки ДАІ про належність автомобіля НОМЕР_3 не підлягають задоволенню як безпідставні.

Позивачкою надані документи, які свідчать, що фактично ремонт її автомобіля склав15647,29 грн. і вона оплатила вказану суму, однак в судовому засіданні ані позивачка, ані відповідачі не заявляли клопотання про проведення судової автотоварознавчої експертизи, не оспорювали висновок спеціаліста, а тому суд при визначенні розміру завданої позивачці шкоди бере до уваги вказаний вище висновок спеціаліста № 000400 від 25.09.2008 по визначенню вартості матеріальної шкоди, спричиненої в результаті ДТП автомобілю «Шкода Фабія», д.н. НОМЕР_1.

Враховуючи дослідженні в судовому засіданні докази, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 3, 23, 1166, 1167, 1172, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст. 12, 22, 32, 34, 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_4 до ЗАТ Хлібзавод «Салтівський», ТДВ «Міжнародна страхова компанія», треті особи: ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити частково.

Стягнути з ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський», код 31340536, юридична адреса: 61153, м. Харков, вул. Гвардійців Широнінців, 1 на користь ОСОБА_4, яка мешкає за адресою: 61000, АДРЕСА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 4524 (чотири тисячі п’ятсот двадцять чотири) гривні 20 копійок та 1500 (одна тисяча п’ятсот) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський» на користь ОСОБА_4 пропорційно до задоволеної частини позову державне мито в розмірі 140,40 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 27,40 грн. і витрати на правову допомогу – 1368,00 грн.

Стягнути з ТДВ «Міжнародна страхова компанія», код 31236795, юридична адреса: 61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 99 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 582 (п’ятсот вісімдесят дві) гривні 96 копійок.

Стягнути з ТДВ «Міжнародна страхова компанія» на користь ОСОБА_4 пропорційно до задоволеної частини позову державне мито в розмірі 13,60 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 2,60 грн. і витрати на правову допомогу – 132,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 10 днів з моменту проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачі після цього в термін 20 днів апеляційну скаргу з подачею її копії в апеляційну інстанцію або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Московського районного суду

м. Харкова А.Ю. Скотар