Рішення № 63688333, 19.12.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/8435/16-ц Провадження № 22-ц/772/3456/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 30 Доповідач Марчук В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої: Марчук B.C.

Суддів: Сала Т.Б., Якименко М.М.

при секретарі: Агеєвій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 жовтня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернувся у Вінницький міський суд Вінницької області з даним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що вони з відповідачкою перебували у зареєстрованому шлюбі з лютого 1999 року по 23 грудня 2014 року, а потім їхній шлюб було розірвано. Вони прожили разом більше 13 років і завжди мріяли про народження спільної дитини, позивач створював для цього усі необхідні умови.

17 квітня 2013 року у сторін народилася дочка ОСОБА_4. Але народження дочки не зберегло їхнього шлюбу. У грудні 2014 року відповідачка звернулася до суду одночасно з двома окремими позовами: про стягнення аліментів на утримання дитини і про стягнення коштів на її утримання.

Саме в цей час від сторонніх людей позивачу стало відомо про те, що він не є біологічним батьком дитини. Без будь-яких пояснень його колишня дружина відмовилася надавати йому дитину, хоча раніше спілкування з дитиною було регулярним. Така новина та відношення стали справжнім шоком для позивача. Він намагався все зясувати і відмовлявся вірити у те, що дитина, яку він так довго чекав і вважав своєю, є не його.

Відповідач уникала зустрічей і спілкування з ним, у колі знайомих поширювались чутки, які розповсюджувала колишня дружина, про те, що він безплідний, не міг мати дітей і дав згоду на те, що батьком дитини буде будь-хто. Це зумовило звернення ОСОБА_2 до суду з позовом про встановлення батьківства та виключення запису як батька зі свідоцтва про народження ОСОБА_5. При розгляді цієї справи відповідач не зявлялася до судових засідань, двічі відмовилася зявитися до експертної установи, відтак судом було ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову про стягнення аліментів та задоволено позов, яким виключено запис про ОСОБА_2, як батька, у свідоцтві про народження ОСОБА_5.

Такі безпідставні звернення ОСОБА_3 до суду призвели до того, що ОСОБА_2 вимушений був постійно відвідувати судові засідання, звертатися за правовою допомогою, він дуже важко пережив і продовжує переживати те, що дитина не його. Через це у нього суттєво погіршився стан здоровя, він вимушений був звертатися до лікарів і довго лікуватися. На грунті нервових стресів зявилися постійні алергічні реакції, які не виліковуються. Тим самим відповідачка завдала позивачу значної моральної шкоди, яку він оцінив у 62010 грн. та просив суд стягнути їх з ОСОБА_3 на його користь.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11.10.2016 року позов задоволено. Вирішено: стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2 62010 грн. у відшкодування моральної шкоди та 620,10 грн. у відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Дане рішення суду ОСОБА_3 оскаржила в апеляційному порядку, як незаконне та необґрунтоване, у якому висновки суду не відповідають обставинам справи та яке ухвалене за неповно зясованих обставин, що мають значення для справи і допустив порушення норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11.10.2016 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При ухваленні оскаржуваного рішення суду, вказані правові вимоги не були дотримані.

Так, в ході розгляду справи було встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з лютого 1999 року по 23 грудня 2014 року, а потім їхній шлюб було розірвано (а/с 9, 11).

17 квітня 2013 року у сторін народилася дочка ОСОБА_4, батьком якої записаний позивач ОСОБА_2 Свідоцтво про народження ОСОБА_5 видане 23 квітня 2013 року (а/с10).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участі органу опіки і піклування Вінницької міської ради, про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини, у задоволенні позовуУсенко (Василенко) ОСОБА_6 відмовлено, а позов ОСОБА_2 задоволено. Виключено з актового запису про народження дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, відомості про ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, як про батька дитини (а/с14). У цьому рішенні зазначено, що ОСОБА_3 стверджувала, що ОСОБА_2 не є біологічним батьком дитини.

При цьому, позивач звернувся до суду з даним позовом, керуючись ст.ст.15, 16, 23 ЦК України.

Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд виходив з вищевказаних обставин; того що у звязку з приховуванням ОСОБА_3 від нього факту відсутності його біологічного батьківства щодо малолітньої дитини ОСОБА_5; у зв`язку з позовами відповідачки до нього про стягнення аліментів, які були безпідставними, позивачу заподіяно моральну шкоду у розмірі 62010 грн. При цьому суд керувався ст.ст. 23 та 1167 ЦК України, що є недопустимим, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.І ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ч.І ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до розяснень Пленуму ВСУ в постанові №4 від 31.03.1995 року (з послідуючими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (п.п.2,5), спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: у випадках, передбачених -статтями ЦК України та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі зясовувати регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин., коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди у цих випадках та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

З огляду на вищенаведене, при вирішенні даного спору слід виходити з норм Сімейного Кодексу України, оскільки спірні правовідносини, які виникли між сторонами, є похідними від правовідносин, що врегульовані нормами цього Кодексу, зокрема ст.ст.122,136 (визначення походження дитини від матері та батька, які не перебувають у шлюбі між собою і оспорювання батьківства особою, яка записана батьком дитини).

Згідно ж чинного Сімейного Кодексу України, у даному випадку (при таких обставинах і при даному виду правовідносин) його нормами, тобто відповідним законодавством, відповідальність за моральну шкоду не передбачена.

За таких обставин, рішення суду залишатись в силі не може та підлягає скасуванню з ухваленнямнового рішення про відмову ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 жовтня 2016 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди відмовити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1023,16 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді/підписи/

З оригіналом вірно

суддя: В.С. Марчук