Рішення № 63686996, 07.11.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/17209/15-ц

Провадження № 2/761/845/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Волошина В.О.

при секретарі: Гончар Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватконтинент», Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Розвиток», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оллин Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Київспецтранс-1», Приватного підприємства «Нива-В.Ш.», треті особи - Відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, Державна казначейська служба України про відшкодування збитків, -

в с т а н о в и в :

В червні 2015р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом (а.с. 2-4), з послідуючими уточненнями (а.с.118-120) до відповідачів: Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в м. Києві (далі по тексту - відповідач 1), ТОВ «Приватконтинент» (далі по тексту - відповідач 2), ДП МВС України «Розвиток» (далі по тексту - відповідач 3), ТОВ «Оллин Плюс» (далі по тексту - відповідач 4), ТОВ «Київспецтранс-1» (далі по тексту - відповідач 5), ПрАТ «Нива-В.Ш.» (далі по тексту - відповідач 6), в якому просив суд, стягнути солідарно з відповідачів 1-6 на свою користь у відшкодування завданих збитків 234338,12 грн., а також понесені ним судові витрати.

За клопотанням сторони позивача, судом було здійснено залучення до участі у справі в якості співвідповідачів: ТОВ «Приватконтинент» (далі по тексту - відповідач 2), ДП МВС України «Розвиток» (далі по тексту - відповідач 3), ТОВ «Оллин Плюс» (далі по тексту - відповідач 4), ТОВ «Київспецтранс-1» (далі по тексту - відповідач 5), ПрАТ «Нива-В.Ш.» (далі по тексту - відповідач 6) (а.с. 118-119) та в якості третьої особи: Державну казначейську службу України.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що він є власником автомобіля НОМЕР_1.

04 липня 2013р. працівниками відповідача 1 було затримано належний йому (ОСОБА_1.) вищезазначений автомобіль, відповідно до ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», про що було складено відповідний акт. На підставі виконавчого листа № 2-1369/10, виданого 29 квітня 2010р. Печерським районним судом м. Києва, державним виконавцем ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві (далі по тексту - державний виконавець) були винесені постанови: про накладення арешту на майно боржника (ОСОБА_1.); оголошення розшуку майна боржника (ОСОБА_1.). Постановою державного виконавця від 03 грудня 2014р., виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1369/10, виданого 29 квітня 2010р. Печерським районним судом м. Києва закінчено. Також, вказаною постановою державного виконавця було припинено чинність арешту майна боржника, розшуку та інші заходи примусового виконання рішення.

Оскільки, необхідність в подальшому утриманні належного йому (ОСОБА_1.) автомобіля, який було затриманого 04 липня 2013р. відпала, він звернувся до відповідача 1 з проханням щодо повернення вищезазначеного автомобіля. На вказане звернення, йому було повідомлено, що вказаний автомобіль у відповідача 1 відсутній та було рекомендовано відшукати автомобіль самостійно.

12 березня 2013р. його адвокат, звернувся з письмовим запитом до відповідача 1 та отримав відповідь, якою було підтверджено дійсне затримання співробітниками відповідача 1 вищезазначеного автомобіля та наступного його доставлення на майданчик зберігання по вул. Нова, 1 у м. Києві.

Додатково, на вищезазначене звернення відповідачем 3 було повідомлено про відсутність у нього ( ДП «Розвиток») інформації щодо місцезнаходження автомобіля НОМЕР_1.

15 травня 2015р. він (ОСОБА_1.) звернувся до відповідача 1 з вимогою про повернення належного йому вищезазначеного автомобіля, однак, станом на час звернення до суду з вищезазначеним позовом вказаний автомобіль повернуто не було. Оскільки, вилучений у нього автомобіль було втрачено не з його вини, діями відповідачів йому спричинена матеріальна шкода, а тому він змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

До судового засідання стороною позивача було подано на адресу суду клопотання про розгляд справи у відсутність сторони позивача. яка заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечував посилаючись на те, що дійсно 04 липня 2013р. інспектором ДПС Валовим О.С. було зупинено та затримано транспортний засіб автомобіль НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 у зв'язку із оголошенням його (автомобіля) у розшук. В послідуючому, вищезазначений транспортний засіб було доставлено на спецмайданчик по вул. Нова, 1 у м. Києві. Відповідно до п.п. 2.1.1, 2.1.2 договору зберігання № 5-к від 30 березня 2012р., укладеного між УДАІ ГУМВС України в м. Києві та ДП «Розвиток», відповідальність за втрату або пошкодження вищезазначеного транспортного засобу покладена на ДП «Розвиток» - відповідач 3.

Відповідачі 2-6 про час і місце судового розгляду оповіщалися у встановленому законом порядку; представників у судове засідання направлено не було; про поважність причин неявки суд не повідомили, при цьому, не було і клопотань про розгляд справи за їх відсутності; заперечення проти позову не подавались.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (ст. 1173 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що позивачу ОСОБА_1, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на праві власності належить автомобіль НОМЕР_1 (а.с.5).

Державним виконавцем ВДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві на підставі виконавчого листа № 2-1369/10, виданого 29 квітня 2010р. Печерським районним судом м. Києва було відкрито виконавче провадження про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь ВАТ «Кредитпромбанк» боргу в сумі 13385,80 грн. В подальшому, для належного виконання рішення суду, державним виконавцем були винесені постанови про накладення арешту на майно боржника та оголошення розшуку майна боржника: № 14731763 від 05 квітня 2013р., № 37409079 від 27 червня 2013р., № 25916949 від 15 квітня 2011р., № 43316797 від 05 квітня 2013р.

30 березня 2012р. між Управлінням ДАІ ГУМВС України в м. Києві та ДП «Розвиток» були укладені: договір зберігання № 5-к та договір про надання послуг доставки транспортних засобі 5/1-к (а.с. 28-31, 32-35).

Відповідно до п. 7.5 договору зберігання № 5-к від 30 березня 2012р., строк дії договору до 30 березня 2013р.

Відповідно до п. 5.6. договору про надання послуг доставки транспортних засобів №5/1-к від 30 березня 2012р., строк дії договору до 30 березня 2013р.

Пролонгації вищезазначених договорів не було.

08 червня 2012 р. між ДП «Розвиток» та ТОВ «Приватконтинент» було укладено договір № 08/06/23-к про забезпечення організації перевезення транспортних засобів (а.с. 70-74).

Відповідно до п. 2.1.5 договору про забезпечення організації перевезення транспортних засобів № 08/06/23-к від 08 червня 2012р., на ТОВ «Приватконтинент» покладено зобов'язання: забезпечення повного збереження АТЗ, які перевозяться (транспортуються), в тому технічному та зовнішньому стані, в якому АТЗ перебували на момент прийняття останніх від уповноважених осіб органів Державтоінспекції м. Києва.

ТОВ «Приватконтинент» несе повну фінансову відповідальність у випадку втрати, знищення, псування АТЗ під час його перевезення (транспортування) АТЗ з місця тимчасового затримання (вилучення) до місця тимчасового зберігання та при проведенні вантажно - розвантажувальних робіт, в розмірі, що встановлюється незалежним експертним дослідженням (п. 4.4. договору про забезпечення організації перевезення транспортних засобів № 08/06/23-к від 08 червня 2012р.).

13 травня 2013р. між ТОВ « Оллин Плюс» та ДП «Розвиток» було укладено договір № 11-К про забезпечення організації зберігання майна (а.с. 36-39).

Відповідно до п. 2.1.2 договору № 11-К про забезпечення організації зберігання майна, ТОВ « Оллин Плюс» зобов'язується забезпечити повне збереження АТЗ, які направляються на тимчасове зберігання в тому технічному на зовнішньому стані, в якому АТЗ перебували на момент прийняття останніх від органів Державтоінспекції м. Києва.

Згідно відомостей наданих відповідачем 3, строк дії зазначених договорів з вищезазначеними підприємствами закінчився у вересні 2014р.

Під час розгляду справи, стороною позивача зазначалось, що 04 липня 2013р. інспектором ДПС Валовим О.С. було зупинено, а в послідуючому і затримано належний йому (ОСОБА_1.) автомобіль НОМЕР_1 з посиланням на ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження». Вказані обставини не оспорювались представником відповідача 1 під час розгляду судом справи і у викладених письмових запереченнях (а.с. 63-66).

Відповідно до п. 2 абз. 2 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затверджений Постановою КМУ від 17 грудня 2008р. за № 1102 (яка діяла станом на 04 липня 2013р., далі по тексту - Порядок), у разі виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук, відповідно до статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», уповноважена особа Державтоінспекції негайно тимчасово затримує такий транспортний засіб та доставляє на спеціальний майданчик чи стоянку.

Пунктом 4 абз. 3 Порядку, передбачено, що у разі виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук, відповідно до ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у присутності двох свідків і представника підприємства, установи або організації, який доставляє транспортний засіб на спеціальний майданчик чи стоянку, складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.

Зазначений акт підписують присутні під час його складання особи.

Згідно вищезазначеного Порядку, інспектором ДПС 3 взводу 1 батальйону ДПС полку ДАІ ГУМВС України в м. Києві Валовим О.С., 04 липня 2013р. було складено акт огляду та затримання транспортного засобу, згідно якого, відповідно до ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», на Харківській площі у м. Києві о 20:30 год. було здійснено огляд та тимчасове затримання автомобіля НОМЕР_1. Також, в акті було зазначено зовнішній вигляд транспортного засобу (а.с. 69).

Вказаний акт підписано водієм - ОСОБА_1, інспектором ДПС - Валовим О.С. та водієм спеціального автомобіля - евакуатора - ОСОБА_5

Крім того, вказаний акт містить відомості, щодо передачі вищезазначеного автомобіля працівником Державтоінспекції МВС водію спеціального автомобіля - евакуатора: «ТАТА», д.н. НОМЕР_2, ТОВ «Приватконтинент» - ОСОБА_5, про що наявний підпис останнього. Наявність підпису водія ОСОБА_5 свідчить про отримання автомобіля для його подальшої доставки на спеціальний майданчик чи стоянку за адресою: м. Київ, вул. Нова, 1.

03 грудня 2014р. державним виконавцем ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві Вегера А.С. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 2-1369/10, виданого 29 квітня 2010р. Печерським районним судом м. Києва про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь ВАТ «Кредитпромбанк» боргу в сумі 13385,8 грн.

Вказаною постановою про закінчення виконавчого провадження припинено чинність арешту майна боржника, накладеного постановами № 14731763 від 05 квітня 2013р., № 37409079 від 27 червня 2013р., № 25916949 від 15 квітня 2011р. та розшуку, накладеного постановами № 14731763 від 05 квітня 2013р., № 43316797 та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

У зв'язку із скасуванням арешту та відсутністю необхідності подальшого утримання належного позивачу вищезазначеного автомобіля, представник позивача, 12 березня 2015р. звернувся до УДАІ ГУМВС України в м. Києві з запитом для отримання інформації щодо місцезнаходження (перебування на спеціальному майданчику чи стоянці) автомобіля НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 та який було затримано 04 липня 2013р., працівниками Державтоінспекції, відповідно до ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 6).

Листом від 19 березня 2015р. УДАІ ГУМВС України в м. Києві повідомило, що дійсно, працівниками ДПС ДАІ, 04 липня 2013р. було затримано автомобіль НОМЕР_1, який перебуває у розшуку та доставлено на майданчик тимчасового зберігання по вул. Нова, 1 у м. Києві.

Вищезазначений автомобіль доставлено на майданчик тимчасового зберігання транспортних засобів на вул. Фанерна, 4 у м. Києві, про що позивача було повідомлено листом від 18 лютого 2014р. за № 45/356.

На виконання службової телеграми ДДАІ МВС України № 4/3-2271 та Постанови КМУ управлінням ДАІ ГУМВС України в м. Києві 30 березня 2012р. укладено договори № 5-к та № 5/1-к з ДП «Розвиток» на доставлення та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках за адресами: м. Київ, вул. Озерна, 1 та вул. Пухівська, 3.

Оскільки, обов'язок щодо належного зберігання транспортних засобів, а також відповідальність за втрату або пошкодження переданих на зберігання транспортних засобів покладено на ДП «Розвиток», відповідно до п.п. 2.1.1., 2.1.2 вищезазначених договорів, запит ОСОБА_1 надіслано на адресу останнього (ДП «Розвиток») для подальшого виконання та надання відповіді згідно чинного законодавства (а.с.7-8).

ДП «Розвиток», листом від 30 березня 2015р. за №1017 повідомило представника позивача, що на виконання постанови № 54 від 25 січня 2012р. між УДАІ ГУМВС України в м. Києві та ДП «Розвиток» 30 березня 2012р. були укладені договори № 5-к та № 5/1-к на доставлення та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках за адресами: м. Київ, вул. Озерна, 1 та вул. Пухівська, 3.

13 травня 2013р. було укладено договір № 11-к між ДП «Розвиток» та ТОВ «Олін Плюс» про забезпечення зберігання майна. За умовами договору, ДП «Розвиток» надавало послуги із забезпечення направлення на тимчасове зберігання транспортних засобів на територію (майданчики, стоянки, об'єкти) по вул. Нова, 1, вул. Бальзака, 16, вул. Зодчих, 1 в м. Києві.

За умовами вищезазначеного договору, ДП «Розвиток» забезпечувало лише направлення на тимчасове зберігання ТЗ за місцезнаходженням майданчиків на підставі акту огляду тимчасового затримання транспортного засобу, ТОВ «Олін Плюс» за дані послуги здійснював оплату.

В послідуючому, посадовими особами ДАІ УМВС України в м. Києві були включені до дислокації, які використовувались в роботі підрозділами УДАІ в м. Києві, а тому, співробітники ДП «Розвиток» майже не приймали участі у реалізації умов договору. Підрозділи ДАІ УМВС України в м. Києві безпосередньо направляли транспортні засоби на майданчики юридичних осіб.

У зв'язку із вищевикладеним, у підприємства відсутні відомості щодо поставлення на зберігання на вул. Нова, 1 транспортного засобу «Mitsubishi Lancer 2», д.н. НОМЕР_3, а також його місця перебування на час надання відповіді (а.с.9, 10).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідальність за втрату автомобіля НОМЕР_1 повинно нести ТОВ «Приватконтинент» з наступних підстав.

Із бланку вищезазначеного Акту огляду та затримання транспортного засобу від 04 липня 2013р. вбачається, що він містить графу, яка передбачає зазначення відомостей щодо особи (П.І.Б, посада працівника спеціального майданчика чи стоянки), яка у разі отримання тимчасово затриманого транспортного засобу його приймає, однак, наявна графа не заповнена. Вказані обставини свідчать про не передання (не доставку на місце призначення за адресою: м. Київ, вул. Нова, 1) на відповідне зберігання працівником ТОВ «Приватконтинент» - ОСОБА_5 тимчасово затриманого автомобіля НОМЕР_1 ( а.с.69).

Для визначення вартості матеріального збитку, завданого внаслідок зникнення автомобіля НОМЕР_1, судом, за клопотанням сторони позивача було призначено судову автотоварознавчу експертизу.

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертиз № 1649 від 04 березня 2016р., проведеної судовим експертом Київської незалежної судово - експертної установи, середня ринкова вартість автомобіля марки Mitsubishi Lancer, 2007р. випуску, д.н. НОМЕР_3, без врахування особливостей його фактичного стану та пробігу, станом на момент проведення експертизи 04 березня 2016р., становить 234338,12 грн. (а.с. 86-104).

Висновок судової автотоварознавчої експертиз у суду не викликає сумніву.

Що стосується позовних вимог про солідарне стягнення спричинених збитків на користь позивача з відповідача 5 та 6, то вони не підлягають задоволенню, так як договір про забезпечення організації зберігання майна між відповідачем 3 та відповідачем 5 було укладено 09 червня 2015р., тобто після події, яка мала місце 04 липня 2013р.

Вимоги в частині солідарного стягнення спричинених збитків на користь позивача з відповідачів 1, 3, 4 також не підлягають задоволенню, оскільки, відповідно до ст. 60 ЦПК України, суду, сторонами по справі, не було надано доказів, не було їх встановлено і під час розгляду справи, щодо належного передання тимчасово затриманого автомобіля НОМЕР_1 на відповідне зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку по вул. Нова, 1 у м. Києві, а також, послідуюче його переміщення на будь-який інший спеціальний майданчик чи стоянку.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача 2 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2348,38 грн. (пропорційно до задоволених позовних вимог).

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57 - 61, 79, 88, 169, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294 ЦПК України; ст.ст. 1166, 1173 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватконтинент», Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Розвиток», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оллин Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Київспецтранс-1», Приватного підприємства «Нива-В.Ш.», треті особи - Відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, Державна казначейська служба України про відшкодування збитків - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватконтинент» на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 234338 /двісті тридцять чотири тисячі триста тридцять вісім / грн. 12 коп.; судовий збір у розмірі 2348 /дві тисячі триста сорок вісім / грн. 38 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: