Ухвала суду № 63686190, 04.11.2016, Печерський районний суд міста Києва

р

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/819/14-ц

Категорія

У Х В А Л А

04 листопада 2016 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Гладун Х.А.,

при секретарі - Кулакова І. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяви ОСОБА_1, Печерської районної в м. Києві державної адміністрації про поворот виконання рішення суду в цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_5, про визнання незаконною відмову органу опіки у наданні дозволу на укладання договору міни частини квартири та зобов'язання надати дозвіл на укладення договору міни частини квартири,

В С Т А Н О В И В :

рішенням Печерського районного суду м. Києва від 18.04.2014 р. позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_5, про визнання незаконною відмову органу опіки у наданні дозволу на укладання договору міни частини квартири та зобов'язання надати дозвіл на укладення договору міни частини квартири - залишено без задоволення.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 18.06.2014 р. вищевказане рішення суду першої інстанції скасовано, постановлено нове яким, позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_5, про визнання незаконною відмову органу опіки у наданні дозволу на укладання договору міни частини квартири та зобов'язання надати дозвіл на укладення договору міни частини квартири - задоволено частково.

Визнано незаконною відмову Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування, в наданні дозволу ОСОБА_3, ОСОБА_4 на укладання договору міни належних їм на праві власності 2/3 частин трикімнатної квартири АДРЕСА_1 та зобов'язано Печерську районну в м. Києві державну адміністрацію, як орган опіки та піклування, в місячний термін надати позивачам дозвіл на укладання договору міни належних їм на праві власності 2/3 частин трикімнатної квартири АДРЕСА_1. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

10.07.2014 р. представник позивачів отримав два виконавчих листи на виконання рішення суду апеляційної інстанції.

Згідно даних матеріалів справи на виконання вказаних виконавчих листів 15.07.2014 р. державною виконавчою службою відкрито виконавчі провадження № 43999829 та № 44000045, а 23.07.2014 р. Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією, як органом опіки та піклування, видано розпорядження № 372 щодо надання дозволу ОСОБА_3, ОСОБА_4 на укладання договору міни належних їм на праві власності 2/3 частин трикімнатної квартири АДРЕСА_1

Постановами головного державного виконавця від 04.08.2014 р. закінчено виконані провадження № 43999829 та № 44000045 в зв'язку з його фактичним повним виконанням.

Вже після виконання судового рішення, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.10.2014 р. рішення Апеляційного суду м. Києва від 18.06.2014 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 14.01.2015 р. рішення Печерського районного суду м. Києва від 18.04.2014 р. - скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_5, про визнання незаконною відмову органу опіки у наданні дозволу на укладання договору міни частини квартири та зобов'язання надати дозвіл на укладення договору міни частини квартири - відмовлено.

11.07.2016 р. ОСОБА_1 подав до суду заяву про поворот виконання рішення суду, в якій просив, визнати виконавчий лист № 757/819/14-ц від 07.07.2014 р. таким, що виданий помилково та таким, що не підлягає виконанню; скасувати вказаний виконавчий лист; скасувати виконавче провадження ВП № 43999829; визнати протиправним та скасувати розпорядження Печерської районної в м. Києві державної адміністрації від 23.07.2014 р. № 372, яким надано дозвіл ОСОБА_3, ОСОБА_4 на укладання договору міни 2/3 частини квартири АДРЕСА_2.

14.09.2016 р. Печерська районна в м. Києві державна адміністрація подала до суду заяву, в якій просила здійснити поворот виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 18.06.2014 р. про зобов'язання Печерську районну в м. Києві державну адміністрацію як орган опіки та піклування надати ОСОБА_3, ОСОБА_4 дозвіл на укладання договору міни 2/3 частини квартири АДРЕСА_2.

Протокольною ухвалою суду від 04.11.2016 року вказані заяви об'єднані в одне провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи заяв та просив їх задовольнити.

Представник заперечив проти задоволення заяви ОСОБА_1 та підтримав доводи та вимоги поданої ним заяви.

Будучи належним чином повідомленими про судовий розгляд заяв, інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, що не є перешкодою розгляду даного питання.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, представника Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, які підтримали доводи поданих та вимоги заяв, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до с. 381 ЦПК України якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом при новому розгляді справи або судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про повернення стягненого з нього за скасованим рішенням майна розглядається судом, у якому перебуває справа. Суд розглядає заяву про поворот виконання в судовому засіданні з повідомленням сторін і постановляє ухвалу.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 у даній справі має статус третьої особи, а відтак, не є суб'єктом звернення до суду з заявою про поворот виконання рішення, його заява про поворот виконання рішення задоволенню не підлягає.

Щодо заяви Печерської районної в м. Києві державної адміністрації про поворот виконання рішення суду, то слід зазначити наступне.

Відповідно до с. 380 ЦПК України питання про поворот виконання вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернено на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому розмірі, або провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду, суд, ухвалюючи рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням. У разі неможливості повернути майно в рішенні або ухвалі суду передбачається відшкодування вартості цього майна в розмірі грошових коштів, одержаних від його реалізації. За судовим рішенням про поворот виконання видається виконавчий лист у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 3.2. Рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року в справі за конституційним зверненням військової частини А 1080 щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України особливістю ухвал суду щодо повороту виконання рішення є те, що вони приймаються на стадіях виконання судового рішення і оскаржити їх одночасно з рішенням суду неможливо. Згідно зі статтею 380 Кодексу питання про поворот виконання вирішує також суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала. Як наголошено в Рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 «правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах» (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини).

Поворот виконання можливий у разі, якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом апеляційної чи касаційної інстанції чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.

Таким чином, за змістом наведених норм закону поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 18.06.2014 р. в межах виконавчих проваджень № 43999829 та № 44000045 23.07.2014 р. Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією, як органом опіки та піклування, видано розпорядження № 372 про надання дозволу ОСОБА_3, ОСОБА_4 на укладання договору міни належних їм на праві власності 2/3 частин трикімнатної квартири АДРЕСА_1.

Постановами головного державного виконавця від 04.08.2014 р. закінчено виконані провадження № 43999829 та № 44000045 в зв'язку з їх фактичним повним виконанням.

В подальшому, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.10.2014 р. рішення Апеляційного суду м. Києва від 18.06.2014 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 14.01.2015 р. рішення Печерського районного суду м. Києва від 18.04.2014 р. - скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_5, про визнання незаконною відмову органу опіки у наданні дозволу на укладання договору міни частини квартири та зобов'язання надати дозвіл на укладення договору міни частини квартири - відмовлено.

З огляду на вищевикладене, оскільки рішення Апеляційного суду м. Києва від 18.06.2014 р. скасовано, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання незаконною відмову органу опіки у наданні дозволу на укладання договору міни частини квартири та зобов'язання надати дозвіл на укладення договору міни частини квартири відмовлено, суд вважає наявними підстави допустити поворот виконання рішення суду від 18.06.2014, а відтак заява відповідача підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 380, 381 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішення залишити без задоволення.

Заяву відповідача Печерської районної у м. Києві державної адміністрації про поворот виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 18.06.2014 р. - задовольнити.

Застосувати поворот виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 18.06.2014 р. в цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_5, про визнання незаконною відмову органу опіки у наданні дозволу на укладання договору міни частини квартири та зобов'язання надати дозвіл на укладення договору міни частини квартири.

Скасувати розпорядження Печерської районної у м. Києві державної адміністрації № 372 від 23.07.2014 р. «Про дозвіл на укладання договору міни частин квартири».

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Х.А. Гладун