Ухвала суду № 63685860, 30.11.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/17589/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2016 р. м.Київ

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва Іваніна Ю.В., при секретарі Степаненко І.Б., за участю прокурора Київської місцевої прокуратури №4 Мовчанюка О.С., слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві Тимощука О.В., підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, клопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві Тимощука О.В., погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Мовчанюком О.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12016100040016361 та додані до нього матеріали відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Сальне Ніжинського району Чернігівської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, офіційно не працюючого, не військовозобов'язаного, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого,

В С Т А Н О В И В:

30.11.2016 року слідчий СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві Тимощук О.В. звернувся до суду із клопотанням про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12016100040016361 відносно ОСОБА_3

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 28.11.2016 року, приблизно о 19-05 годині, ОСОБА_3, перебуваючи у приміщенні кухні квартири АДРЕСА_1, у останнього виник словесний конфлікт із сусідом ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_3.

Під час вказаного конфлікту, на ґрунті раптового виникнення неприязних відносин у ОСОБА_3, виник злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_5

Реалізуючи свої злочинні наміри та усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій і свідомо допускаючи їх настання, ОСОБА_3, правою рукою, в якій тримав кухонний ніж, умисно наніс ОСОБА_5 ножове поранення в область черевної порожнини, в результаті чого спричинив останньому тяжке тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення живота з ліва з пересіченням м'яза живота.

В подальшому ОСОБА_5 з отриманими внаслідок дій ОСОБА_3, тілесними ушкодженнями було доставлено до Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги та поміщено на стаціонарне лікування, де надано кваліфіковану допомогу.

30.11.2016 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Вина ОСОБА_3 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні повністю підтверджується зібраними в ході проведення досудового розслідування доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 28.11.2016 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_6, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_3, довідкою діагнозом з КМКЛШМД, іншими матеріалами.

Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_3 будучи обізнаним з санкцією інкримінованої йому статті, яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення, може переховуватися від органів досудового слідства або суду, впливати на свідків та очевидців вказаного кримінального правопорушення, більш м'який запобіжний захід не може запобігти даним ризикам, у зв'язку з чим слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні слідчий у повному обсязі підтримав своє клопотання та послався на обставини, які у ньому були викладені, додавши, що обґрунтованість підозри підтверджується наявними у кримінальному провадженні допустимими доказами.

Прокурор в судовому засіданні стверджував, що вжиття більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою для підозрюваного, з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують.

Підозрюваний ОСОБА_3 проти задоволення клопотання заперечував, просив не застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а застосувати інший, не пов'язаний з позбавленням волі.

Вислухавши доводи та пояснення слідчого, підозрюваного, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, і дослідивши матеріали справи в їх сукупності, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Судом було встановлено, що 28.11.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України (кримінальне провадження №12016100040016361).

Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Клопотання слідчого, погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Мовчанюком О.С., оформлене відповідно до вимог ст.184 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розпис підозрюваного та захисника щодо вручення їм копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, а також копій матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч.3 ст.184 КПК України.

30.11.2016 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст.177 КПК України.

Відповідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

В судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, наявними у справі допустимими доказами, зібраними в матеріалах кримінального провадження в сукупності.

Статтею 176 КПК України передбачено, що одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров'я, майновий стан підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, а саме той факт, що він не одружений, офіційно не працює.

Крім того, ОСОБА_3 підозрюється у скоєні злочину, який згідно ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання до 8 років позбавлення волі, офіційно не працевлаштований, законних джерел доходу не має.

Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, пов'язаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілого, на думку слідчого судді, дають підстави для висновку, що існують з боку підозрюваного ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність слідчим і прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити та застосувати до останнього запобіжний захід - тримання під вартою.

Підстав для обрання відносно підозрюваного інших запобіжних заходів, не пов'язаних з позбавленням волі, слідчий суддя не вбачає.

При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_3, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись, ст.ст.3, 176-178, 181, 183-184, 194-196, 198, ч.2 ст.376 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві Тимощука О.В., погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Мовчанюком О.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12016100040016361 відносно ОСОБА_3 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у Київському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України у м.Києві та Київській області.

Ухвала діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк тримання під вартою ОСОБА_3 обчислюється з моменту його фактичного затримання - з 02-15 години 30.11.2016 року.

Виконання ухвали доручити начальнику Київського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України у м.Києві та Київській області.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному та захиснику негайно після її проголошення.

Повний текст ухвали оголосити учасникам судового провадження у судовому засіданні о 15-00 годині 05 грудня 2016 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Апеляційного суду м.Києва.

Слідчий суддя Дніпровського районного суду

м. Києва Ю.В. Іваніна