Ухвала суду № 63685565, 23.12.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/62012/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2016 року

Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого слідчого судді Васильєвої Н.П.,

при секретарі Захарчишиній В.С.,

за участю адвоката Полякова Т.Ю.,

представників заявника ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Печерського районного суду міста Києва клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Авто Лайф» про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

Директор ТОВ «Лізингова компанія «Авто Лайф» звернувся до Печерського районного суду міста Києва та просив скасувати арешт коштів, накладений 08.11.2016 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/54918/16-к, Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Авто Лайф» (ЄДРПОУ 40352937), які знаходяться на розрахункових рахунках № 26002514569 та 26006532592, відкритих ТОВ «Лізингова компанія «Авто Лайф» в АТ «Райффайзен Банк Аваль /МФО 380805/, посилаючись на таке: 08.11.2016 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва в рамках розгляду судової справи номер 757/54918/16-к винесено ухвалу, якою задоволено клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України Онищенка Р.В., внесеного в рамках судового провадження номер 12016000000000054 та якою серед переліку інших юридичних осіб накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Лізингова компанія «Авто Лайф» (Код 40352937, р/р номер 26002514569, номер 26006532592). Дане клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України Онищенка Р.В. про арешт коштів слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва 08.11.2016 задоволено без участі представників юридичних осіб.

Безпосередньо представниками ТОВ «Лізингова компанія «Авто Лайф» ухвалу від 08.11.2016 про арешт коштів отримано лише 01.12.2016 та в цей же день ознайомлено з матеріалами, наданими суду органом досудового розслідування.

Ознайомившись з наявними у судовій справі № 757/54918/16-к матеріалами, наданими суду органом досудового розслідування в підтвердження доводів, які наведено у клопотанні про накладення арешту заявник зазначає, що арешт на кошти ТОВ «Лізингова компанія «Авто Лайф» зазначеною ухвалою від 08.11.2016 накладено необґрунтовано з огляду на ненадання слідчим будь-яких доводів забезпечення таким рішенням необхідності ч. 2 статті 170 КПК України, а саме:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди,

а відтак твердження слідчого про наявність достатніх підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження - арешту коштів, які знаходяться на рахунках ТОВ «Лізингова компанія «Авто Лайф» ( номери 26002514569, 26006532592) безпідставні та доказово не закріплені.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 132 (Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження) Кримінального процесуального кодексу України: Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

З урахуванням положень п. 5 цієї ж статті КПК України: «Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються. Заявник зазначає, що жодним з документів, доданих до клопотання про накладення арешту, слідчим Онищенком Р.В. не підтверджено висновки про вчинення /причетність службових осіб чи безпосередньо юридичної особи до інкримінованих злочинів, а тому не обґрунтована необхідність застосування до юридичної особи заходів забезпечення кримінального провадження.

Зважаючи на викладене заявник вважає достатніми підстави для звернення до Печерського районного суду міста Києва в порядку ч.1 ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України з клопотанням скасування як необґрунтованого накладеного арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Авто Лайф» (ЄДРПОУ номер 40352937), які знаходяться на рахунках номери 26002514569, 26006532592, відкритих у АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» (МФО 380805).

У судовому засіданні представники заявника підтримали клопотання та зазначили наступне: відповідно вмотивування слідчим Онищенком Р.В. необхідності накладення арешту на майно, що ним викладено у відповідному клопотанні зазначено: «Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номер 12016000000000054 від 29.02.2016, за фактами фіктивного підприємництва, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності /юридичних осіб/ з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, та легалізації /відмивання/ доходів, одержаних злочинним шляхом, вчиненого в особливо великому розмірі, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України.

Встановлено, що групою осіб з використанням підроблених реєстраційних документів створено та придбано понад 30 суб'єктів підприємницької діяльності-резидентів, з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає в отриманні необґрунтованого «податкового кредиту» від підприємств-імпортерів з метою мінімізації «податкового навантаження», а також виведення коштів, отриманих від останніх, на підставі безтоварних операцій у «тіньовий», тобто неконтрольований державою, обіг. Вказані відомості підтверджуються матеріалами, отриманими в ході проведення тимчасових доступів до речей і документів, обшуками приміщень, відповідями від організацій щодо діяльності підприємств, які фігурують в матеріалах кримінального провадження, проколами допитів осіб як свідків, проведеними тимчасовими доступами до речей і документів, які становлять банківську таємницю. Так, отримано відомості щодо групи підприємств, в тому числі серед іншого ТОВ "Лізингова компанія "АВТО Лай" /ЄРДПОУ 40352937/. За даними Пенсійного фонду України на більшості підприємств офіційно працівники не працевлаштовані, посадами керівників та засновників обіймають одні й ті ж особи на трьох і більше товариствах одночасно, при і цьому місцезнаходження юридичних осіб значиться різне. Згідно виписок руху коштів по рахунках товариств, відкритих у АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», документально підтверджується факт проведення операцій, направлених на виведення коштів у «тіньовий» обіг, мінімізації податкового навантаження на підприємства реального сектору економіки, що призводить до ненадходження коштів до державного бюджету».

Зважаючи на викладені попередньо доводи й з метою«…припинення протиправної діяльності групи суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з виготовленням підроблених документів, що засвідчують купівлю-продаж ТМЦ, який в дійсності не проводять, та проведення з їх використанням безтоварних операцій, спрямованих па легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом…» слідчий Онищенко Р.В. і вмотивовує необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження - арешту коштів, які знаходяться на рахунках ТОВ «ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ "АВТО ЛАЙФ" /ЄДРПОУ 40352937/, оскільки на його думку є достатні підстави вважати, що останні є предметом та доказом злочинів, а застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження необхідне, для запобігання можливості його відчуження. Надалі слідчий зазначає, що «Кошти, розміщені на рахунках указаних вище юридичних осіб є предметом та доказом злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.» з урахуванням чого останнім зроблено висновок, що: «Таким чином, у відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, є достатні підстави вважати, що грошові кошти, які знаходяться на рахунках вказаного товариства відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Крім того, арешт вказаних рахунків, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, надасть можливість забезпечення конфіскації майна як виду покарання, оскільки санкцією ч. 3 ст. 209 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певного діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.» Узагальнюючи викладені попередньо доводи слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОнищенкаР.В., представники заявника вважаємо достатніми підстави констатувати той факт, що в основу висновку слідчого про необхідність накладення арешту покладено наявність, на його думку, підстав стверджувати про вчинення службовими особами ряду юридичних осіб, в тому числі й Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Авто Лайф» /ЄДРПОУ 40352937/, кримінального правопорушення, ознаки якого передбачено ст. 205 Кримінального кодексу України, незаконне отримання з-за такої незаконної діяльності й легалізацію придбаних від цього коштів, а по суті вчинення кримінального правопорушення за ст. 209 КК України, які в зв'язку з цим носять ознаки, визначені ст. 98 /Речові докази/ КПК України.

В підтвердження такого висновку зауважимо цитату з клопотання про накладення арешту: «Кошти, розміщені на рахунках указаних вище юридичних осіб є предметом та доказом злочинів, передбачених ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 209 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.», і «Також, згідно ст. 96-3 КК України однією з підстав для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру є вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи злочину, передбаченого ст. 209 КК України». Водночас, всупереч доводів, викладених слідчим слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України Онищенком Р.В. представники заявника вказують ряд обставин, які прямо спростовують висновки органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення або причетності до цього службових осіб чи безпосередньо юридичної особи ТОВ «Лізингова компанія «Авто Лайф», з урахуванням чого відсутні правові підстави для застосування визначеного слідчим заходу забезпечення, арешт накладено необґрунтовано й він підлягає скасуваню.

По-перше: щодо обґрунтування слідством вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до змісту клопотання від 08.11.2016 про накладення арешту на майно: «…Вказані відомості підтверджуються матеріалами, отриманими в ході проведення тимчасових доступів до речей і документів, обшуками приміщень, відповідями від організацій щодо діяльності підприємств, які фігурують в матеріалах кримінального провадження, протоколами допитів осіб як свідків, проведеними тимчасовими доступами до речей і документів, які становлять банківську таємницю». В додаток до цього клопотання та в обґрунтування самого клопотання про накладення арешту на майно, слідчим додано копії матеріалів кримінального провадження номер 12016000000000054 на 35 арк.

За наслідками ознайомлення представником Товариства з матеріалами судової справи номер 757/54918/16-к встановлено, що єдиним матеріальним документом, а по суті доказом, наданим суду та підтверджуючим висновки органу досудового розслідування щодо причетності Товариства чи його службових осіб до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, є рапорт головного оперативного уповноваженого-інспектора ДЗЕ Національної поліції України підполковника міліції ОСОБА_8. Зазначеним рапортом констатовано той факт, що: «…на даний час ОСОБА_9 та ОСОБА_5 у своїй протиправній діяльності використовують наступні юридичні особи … з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає у виведенні готівки у «тіньовий», неконтрольований державою обіг та формуванню не обгрунтованого податкового сектору реального сектору економіки» й де серед інших ним зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Авто Лайф» (ЄДРПОУ 40352937). Жодним іншим документом, які надано до Печерського районного суду міста Києва у підтвердження висновків з клопотання про накладення арешту,доводи причетності Товариства чи його співробітників до незаконного обігу коштів та вчинення в зв'язку з цим інкримінованих злочинів не підтверджені та такі факти нічим документально не зафіксовано. Згідно Глави 4. /Докази і доказування/ § 1. /Поняття доказів, належність та допустимість при визнанні відомостей доказами/ статті 84 /Докази/ Кримінального процесуального кодексу України: «1. Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. 2.Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів». Кримінальним процесуальним кодексом України рапорт головного оперативного уповноваженого-інспектора ДЗЕ Національної поліції України ОСОБА_8 жодним чином до процесуальних джерел доказів не віднесений й відповідно в цій якості не може бути взятим до уваги, тим паче за відсутності яких інших об'єктивних процесуальних джерел доказів.

З урахуванням цього у слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОнищенкаР.В. відсутні будь-які процесуальні докази, які б підтверджували:

-здійснені юридичні висновки про вчинення злочинів

-та вмотивовували б підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна /п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України/ ТОВ «Лізингова компанія «Авто Лайф».

Тим паче зазначений доказ не може бути визначеним належним /ст. 85 КПК України/ чи таким, що«…прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів» з урахуванням того що у ньому відсутній підпис виконавця цього рапорту, що само по собі обумовлює його неналежність. По-друге, в цілому щодо висновку слідчого про фіктивність діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Авто Лайф» та незаконність здобуття коштів. У розумінні ст. 205 Кримінального кодексу України, кримінальне правопорушення, за ознаками якого службовим особам Товариства інкриміноване вчинення/причетність до фіктивного підприємництва, це:«…створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона». Представники заявника зазначають, невідповідність цього реальним обставинам діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Авто Лайф». Товариство утворене рішенням загальних зборів учасників (протокол № 1 від 16.03.2016). Зазначений факт та всі інші дані щодо утворення і подальших організаційних змін юридичної особи у визначеному законодавством порядку вносились до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України. Відповідно зазначеної у ЄДРПОУ юридичної адреси реєстрації, Товариством укладено договір оренди приміщення, у якому розташовано офіс та здійснюється офіційний прийом відвідувачів співробітниками Товариства. Зважаючи на визначений при утворенні Товариства основний напрям господарської діяльності (код КВЕД 64.91 - фінансовий лізинг), відповідні документи для обліку подано Регулятору - Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, якою Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Авто Лайф» (ЄДРПОУ 40352937) взято на облік як юридичну особу яка має право надавати послуги з фінансового лізингу. Зазначене рішення прийнято 21.04.2016 (№ 883) та Товариству видано відповідну довідку серії ФЛ № 564. Зазначений факт також підтверджується внесенням Товариства до Реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, доступ до якого є відкритим для будь-якої особи через мережу «Інтернет» на офіційному сайті Нацкомфінпослуг. Згідно з задекларованим видом господарської діяльності, Товариством з фізичними/юридичними особами, що виступають як Лізингоодержувачі, укладаються договори фінансового лізингу, за якими кошти безготівково Лізингоодержувачем перераховуються на розрахунковий рахунок Товариства. Починаючи з 25.07.2016 Товариством укладено 712 таких договорів. Станом на 05.12.2016, зважаючи на здійснення Лізингоодержувачами усіх платежів, що визначені Договором, Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Авто Лайф» на виконання своїх зобов'язань придбано та передано відповідними документарними актами у користування Лізингоодержувачам 19 транспортних засобів, які за договорами визначались предметом лізингу та які обліковано відповідними державними органами.

Забезпечуючи виконання положень Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.2014, у Товаристві відповідним наказом призначено відповідального за здійснення внутрішнього фінансового моніторингу та у встановленому законом порядку інформацію, для взяття Товариства на облік, направлено до Державної служби фінансового моніторингу. За отриманими прибутками Товариством в дохід Держави сплачуються визначені

законодавством податки, відповідна звітність подається до підрозділів Держстату та підрозділів Державної фіскальної служби. З метою забезпечення оперативного реагування на звернення Лізингоодержувачів, Товариством укладено договір про надання послуг зв'язку та у кожному з договорів зазначено номер контактного телефону, за яким співробітниками «гарячої лінії» приймаються відповідні звернення. Доказом легальної діяльності Товариства є:

-уставні документи, що оформлені належним чином та у відповідності з нормами чинного законодавства України;

-договір оренди приміщення;

-довідка, що видана Національною комісією, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг № ФЛ 564 від 21.04.2016 року;

-журнал обліку укладених та виконаних договорів;

-табель обліку робочого часу;

-довідка, про кількість виданої техніки;

Зазначені доводи, на думку заявника, повністю спростовують об'єктивну сторону складу злочину, передбаченого ст. 205 КК України: «…створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона». Крім цього, з урахуванням положень ч. 2 ст. 205 КК України злочином у цьому разі визнається: фіктивне підприємництво, якщо воно вчинено повторно або заподіяло велику матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам.

Кваліфікуючими ознаками фіктивного підприємництва у цьому разі визначено:

-вчинення злочину повторно;

-завдання шкоди у великому розмірі.

Враховуючи той факт, що в матеріалах справи відсутні заяви від потерпілих (юридичних чи фізичних осіб, банків, тощо), вірогідний висновок про припущення слідчим факту завдання шкоди державі.

Проте жодного доказу щодо виду шкоди, її розміру, часу і способу її завдання чи вчинення злочину повторно слідчим не наведено, подібно як і не визначено конкретного проміжку часу та не конкретизовано форму вчинення діянь, ознаки яких передбачено інкримінованою ст. 205 КК України.

В самому клопотанні слідчого дається лише загальне тлумачення «незаконної діяльності», якою нібито займалась група осіб: отримання необґрунтованого «податкового кредиту» від підприємств-імпортерів з метою мінімізації «податкового навантаження», а також виведення коштів, отриманих від останніх, на підставі безтоварних операцій у «тіньовий», тобто неконтрольований державою обіг. Така позиція слідства суперечить діючому кримінальному законодавству України. Вислів слідчого «отримання необґрунтованого податкового кредиту» найбільшою мірою підходить для кваліфікації за ст. 212 КК України «Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)», проте в клопотанні слідчого нічого про кваліфікацію за даною статтею не говориться. В матеріалах справи відсутні результати проведення податкової перевірки ТОВ «ЛІЗІНГОВА КОМПАНІЯ «АВТО ЛАЙФ» (ЄДРПОУ 40352937). Так само вислів слідчого про «виведення коштів, отриманих від останніх, на підставі безтоварних операцій у «тіньовий», тобто неконтрольований державою обіг» ні в якому разі не стосується ознак вчинення кримінального правопорушення за ст. 205 КК України. Щодо доводів використання юридичної особи для вчинення інкримінованих діянь. Згідно рапорту головного оперативного уповноваженого-інспектора ДЗЕ Національної поліції України ОСОБА_8, останнім констатовано вчинення злочинів ОСОБА_9 та ОСОБА_5 які у своїй протиправній діяльності використовують Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Авто Лайф».

Представники заявника у судовому засіданні зазначили, що згадані особи, подібно як і інші зазначені у рапорті/(ОСОБА_10, ОСОБА_11./ згідно наявних у розпорядженні Товариства документів, в тому числі уставних, не перебували ні серед його засновників чи співробітників та відношення до господарської діяльності Товариства не мають. Зазначений факт вчергове підтверджує невмотивованість висновку органу досудового розслідування щодо наявності підстав для арешту коштів. Щодо висновку слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України Онищенка Р.В. про використання групою осіб понад 30 суб'єктів підприємницької діяльності - резидентів, з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає в отриманні необґрунтованого «податкового кредиту» від підприємств-імпортерів з метою мінімізації «податкового навантаження», а також виведення коштів, отриманих від останніх, на підставі безтоварних операцій у «тіньовий», тобто неконтрольований державою, обіг. Спростовуючи такі доводи, представники заявника зазначають, що обставини, які залишились поза увагою органу досудового розслідування та дослідженню не піддавались, спростовують доводи вчинення кримінальних правопорушень з використанням рахунків, відкритих Товариством, а відтак ставлять під сумнів доводи віднесення готівкових коштів до предмету та доказу вчинення правопорушень, передбачених ст. 205, 209 КК України. Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Авто Лайф» утворене рішенням загальних зборів учасників /протокол № 1 від 16.03.2016/. Розрахунковий рахунок номер 26002514569 у АТ «Райффайзен банк АВАЛЬ» (МФО 380805) відкрито 28.03.2016. Згідно з випискою по рахунку номер 26002514569 за період до 03.06.2016 будь-які операції по ньому не здійснювались, а після 03.06.2016 платежі здійснювалось лише безготівково відповідно до укладених господарських правочинів /в т.ч. оренда, послуги зв'язку/ чи навпаки здійснювалось внесення готівки для поповнення статутного фонду.

Після 30.06.2016 рух коштів за цим рахунком також здійснювалось безготівково з зазначенням у призначенні платежу відповідного правочину, який став для цього підставою. Подібно до попереднього, безготівковий рух коштів відповідно до укладених правочинів має місце також і за рахунком № 26006532592, відкритим Товариству 05.09.2016 в АТ «Райффайзен Банк АВАЛЬ». Зазначена інформація може бути видана органу досудового розслідування відповідним підрозділом банку, де рахунок відкрито, за встановленою чинним законодавством процедурою, однак зважаючи на протиріччя висновку органу досудового розслідування та фактичних даних - вона дослідженню не піддавалась та слідством не врахована, а здійснені у клопотанні висновки є безпідставними. Щодо інкримінованого факту вчинення кримінального правопорушення, ознаки якого передбачено ст. 209 КК України.

Узагальнюючи наявні у судовій справі матеріали представники заявника зазначають, що згідно з витягом від 08.11.2016 про внесення інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань: 21.03.2016 здійснено запис про виявлення факту вчинення рядом осіб використанням Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Авто Лайф» кримінального правопорушення, ознаки якого передбачено ч. 2 ст. 205 КК України. Про вчинення кримінального правопорушення за ст. 209 КК України такий запис не вносився взагалі, що позбавляє орган досудового розслідування підстав для здійснення в цій частині досудового розслідування та внесення клопотання про накладення арешту на майно Товариства з-за вчинення такого злочину. Навіть ігноруючи попередній факт, не витримує критики й саме посилання слідчого на вчинення правопорушення за ч.3 ст. 209 КК України.

Факту вчинення предикатного для ст. 209 КК України правопорушення не встановлено і навіть не наведено жодного доказу про можливість існування такого правопорушення, подібно як і відсутні винесені щодо таких дій вироки суду. Представники заявника у судовому засіданні зазначають, що звинувачення, здійснене слідчим, про отримання необґрунтованого «податкового кредиту» та інше, не тільки є непрофесійним, воно не відповідає термінології і нормам КК України, не стосується ст. 205 і 209 КК України, а також не підтверджено жодним доказом. За таких обставин відсутні підстави, які чітко визначені в ч. 1 ст. 170 КПК України як необхідні для можливості застосування арешту. Крім того, представники заявника зазначають, що

позицію органу досудового розслідування про ймовірне притягнення до кримінальної відповідальності невстановлених осіб за ч. 3 ст. 209 КК України, що дає підстави для конфіскації майна, що відповідно обумовлює можливість застосування п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України. Ст. 209 КК України повинна мати предикатне правопорушення, яке як не встановлено слідством так і не підтверджено вироком суду. По-друге, конфіскація майна як міра відповідальності застосовується до винної особи. ТОВ «ЛІЗІНГОВА КОМПАНІЯ «АВТО ЛАЙФ» /ЄДРПОУ 40352937/ не є підозрюваною особою, як і не може юридично нею бути. Будь-яка уповноважена особа юридичної особи до кримінальної відповідальності не притягувалась, а виходячи з наведених нами доводів не може бути притягнута, що спростовує підстави для застосування заходів кримінально-правового характеру відповідно ст. 963 КК України. п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлює можливість накладення арешту з метою збереження речових доказів. Зазначена позиція також підтверджена слідчим у внесеному до Печерського районного суду клопотанні про арешт майна. Однак, навіть ігноруючи наведені нами попередньо доводи не доведення слідчим факту вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень за ст. 205, 209 КК України, органом досудового розслідування у внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань та у наданому Печерському районному суду міста Києва клопотанні про накладення арешту не визначено часовий проміжок вчинення таких злочинів. З урахуванням цього його висновок про віднесення арештованих коштів до доказів вчинення злочинів та наявність у них критеріїв, визначених ст. 98 КПК України, надумані. Згідно з § 4. /Речові докази і документи/ статті 98. /Речові докази/ Кримінального процесуального кодексу України: «1. Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального

правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Гроші, які зберігаються на банківських рахунках не мають індивідуальних ознак: фактично вони зберігаються в електронному вигляді на банківському рахунку, а не визначення часового проміжку, за яким було вчинено інкриміновані злочини ставить під сумнів висновок слідчого про віднесення арештованих «електронних» коштів до предмету та доказу вчинення злочину, оскільки ним не доведено коли їх здобуто. В той же час, будь-який рух коштів фіксується і може бути отримано слідством у відповідній банківській виписці руху по банківському рахунку підприємства, що як констатовано слідчим уже здійснено. Через наведене, необґрунтованим є намагання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України Онищенка Р.В . «зберегти речові докази», коли належним доказом була б банківська виписка, а не самі гроші на рахунку. Зважаючи на це органом досудового розслідування не доведено обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження(ст. 132 КПК України). При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судової процедури, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню (ст. 3 КПК України).

Обов'язковою умовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх підстав передбачених ст. 173 КПК України. При цьому обов'язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладає на особу, яка звернулась з клопотанням про арешт майна, обов'язок перевірки цих обставин - на слідчого суддю, який розглядає клопотання.

Слідчий до судового засідання не з,явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких заперечень чи матеріалів на спростування доводів, викладених у клопотанні, не надав. Таким чином, у відповідності до ч.3 ст.306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розгляд справи на його відсутності.

Дослідивши матеріали, додані до клопотання, заслухавши представників заявника, слідчий суддя дійшов до наступного висновку: 08.11.2016 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва в рамках розгляду судової справи номер 757/54918/16-к винесено ухвалу, якою задоволено клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України Онищенка Р.В., внесеного в рамках судового провадження номер 12016000000000054 та якою серед переліку інших юридичних осіб накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Лізингова компанія «Авто Лайф» /Код 40352937, р/р номер 26002514569, номер 26006532592/.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08 листопада 2016 року, метою застосування арешту майна, як тимчасового заходу забезпечення кримінального провадження визнано судом необхідність всебічного, повного і неупередженого розслідування кримінального провадження; встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою припинення злочинної діяльності, попередження збитків. Обґрунтовуючи своє клопотання, директором Товариства вказано, що при розгляді питання про накладення арешту представник ТОВ «Лізингова компанія «Авто Лайф», як власник майна /грошових коштів на рахунках/, у судове засідання не викликався.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Аналізуючи текст ухвали слідчого судді від 08 листопада 2016 року, очевидно, що вона не містить жодних даних та посилань на будь-яку участь ТОВ «Лізингова компанія «Авто Лайф» чи його посадових осіб в операціях з особами, зазначеними в ухвалі. Заявник зазначив, що ТОВ «Лізингова компанія «Авто Лайф» не має до кримінального провадження номер 12016000000000054 жодного відношення. Також заявник зазначив, що жодного представника ТОВ «Лізингова компанія «Авто Лайф» не визнано підозрюваним чи обвинуваченим, ні посадові особи, ні працівники ТОВ «Лізингова компанія «Авто Лайф» не допитувались як свідки або підозрювані, товариство не отримувало будь-яких запитів з органів слідства, товариство не має будь-якого процесуального статусу у даному кримінальному провадженні. Ухвала слідчого судді від 08 листопада 2016 р. не містить підстав вважати, що кошти ТОВ «Лізингова компанія «Авто Лайф» є доказом злочину чи неправомірною вигодою, відсутні докази того, що кошти, розміщені на рахунках ТОВ «Лізингова компанія «Авто Лайф», набуті протиправним шляхом або отримані ним внаслідок вчинення кримінального правопорушення, відсутні будь-які передумови можливої конфіскації майна ТОВ «Лізингова компанія «Авто Лайф», відсутнє обгрунтування висновку слідчого судді про відповідність коштів, розміщених на рахунках ТОВ «Лізингова компанія «Авто Лайф», критеріям, встановленим ст. 98 КПК України. Як зазначено у клопотанні, з ухвали слідчого судді вбачається, що підставами для накладення арешту були визнані підстави: необхідність всебічного, повного і неупередженого розслідування кримінального провадження; встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження, а також попередження збитків, що заподіюються ТОВ «Лізингова компанія «Авто Лайф», діями невстановлених осіб, тобто підстави, які не передбачені кримінально-процесуальним кодексом України та, відповідно, не можуть бути законними.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України спосіб арешту майна не повинен призводити до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Всупереч зазначеним вимогам законодавства слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту, не врахував тяжкі наслідки арешту грошових коштів ТОВ «Лізингова компанія «Авто Лайф». Накладення арешту на всі грошові кошти, що містяться на рахунках ТОВ «Лізингова компанія «Авто Лайф», позбавляє товариство, можливості здійснювати всі розрахунки, необхідні для життєдіяльності товариства, що призводить до повного зупинення господарської діяльності, а, отже, вимушеного звільнення працівників товариства, невиконання укладених контрактів, паралізує зовнішньоекономічну діяльність товариства, завдасть величезних матеріальних та репутаційних збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

За змістом ст. 173 КПК України слідчий суддя, вирішуючи питання про накладення арешту на майно, повинен переконатись у доведеності необхідності такого арешту та у наявності ризиків, передбачених ст. 170 КПК України. При цьому, обов'язок доведення необхідності арешту покладається на слідчого, який звернувся з клопотанням про арешт майна.

При вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя згідно ст. ст. 94, 132 та 172 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину; правову підставу для арешту майну; можливий розмір майнової шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Частиною 1 ст. 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Підставами для скасування заходу забезпечення кримінального провадження є такі обставини, що не перевірено та не встановлено наявності належних підстав для арешту майна; відсутні достатні докази, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; не встановлено розмір шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірності обмеження права власності;невідповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК України; розгляд клопотання слідчого про арешт майна за відсутності власника майна; накладення арешту на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Водночас, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Необхідність накладення арешту на грошові кошти, як вбачається з ухвали слідчого судді від 08 листопада 2016 року були визнані підстави: необхідність всебічного, повного і неупередженого розслідування кримінального провадження; встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження, а також попередження збитків, що заподіюються ТОВ «Лізингова компанія «Авто Лайф» діями невстановлених осіб, тобто підстави, які не передбачені кримінально-процесуальним кодексом України. та які не відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Проте, допустимих та достатніх в розумінні положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України, доказів, які б могли свідчити про відповідність грошових коштів на банківських рахунках відповідали критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, органом досудового розслідування для вивчення та дослідження слідчому судді не представлено.

Не містить правового обґрунтування також посилання як на підставу арешту майна забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

У випадку арешту з метою конфіскації майна, арешт накладається виключно на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, а також юридичної особи щодо якої здійснюється провадження і щодо якої може бути застосований захід кримінально - правового характеру.

Разом з тим, на момент розгляду клопотання, не було повідомлено про підозру у кримінальному провадженні службовим особам ТОВ «Лізингова компанія «Авто Лайф», щодо самої юридичної особи кримінальне провадження не здійснюється.

З урахуванням викладеного та вимог, передбачених ст. 170 КПК України слідчий суддя вважає клопотання підлягаючим задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 209 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Авто Лайф» про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08 листопада 2016 року у справі номер 757/54918/16-к на грошові кошти, які знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Авто Лайф» (ЄДРПОУ 40352937) номери 26002514569 та 26006532592, відкритих ТОВ «Лізингова компанія «Авто Лайф» в АТ «Райффайзен Банк Аваль /МФО 380805/.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя