Вирок № 63684052, 26.12.2016, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/17906/15-к

Провадження № 1-кп/752/249/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2016 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Первушиної О.С.

при секретарі Михальчуку М.І.

за участю прокурора Михайлова М.В.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ровеньки Луганської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- за вироком Ровеньківського міського суду Луганської області від 23.11.2011 року за ст. ст. 185 ч. 1, 187 ч. 1 КК України із застосуванням ст. 70 ч. 1 КК України до 4 років позбавлення волі;

- за вироком Ровеньківського міського суду Луганської області від 13.12.2013 року за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 70 ч. 4 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого 07.02.2014 року за відбуттям покарання,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 162 ч. 1, 15 ч. 2, 289 ч. 1, 358 ч. 4 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2 15.02.2015 року приблизно о 03 год. 00 хв., перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_2, розбив вікно офісного приміщення, що розташоване на першому поверсі вказаного будинку, та незаконно проник до приміщення нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_3, після чого був затриманий працівниками державної служби охорони на місці вчинення злочину.

В подальшому 07.08.2015 року приблизно о 23 год. 40 хв., обвинувачений ОСОБА_2, перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_3, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, розбив переднє скло бокових дверей автомобіля марки «ВАЗ 2013», державний номерний знак НОМЕР_1, який перебував у користуванні потерпілого ОСОБА_4 та був припаркований поблизу вказаного будинку, після чого проник до салону вказаного транспортного засобу та шляхом з'єднання проводів живлення центрального замка запалення намагався привести двигун автомобіля в дію, однак не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий потерпілим ОСОБА_4 та свідком ОСОБА_5, котрі викликали працівників міліції, після чого обвинувачений ОСОБА_2 використав завідомо підроблений документ, а саме - пред'явив працівникам міліції паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_6, на 3-й сторінці якого було здійснено переклейку фотокарточки.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю та показав суду про те, що перебуває в м. Києві з 2014 року у зв'язку із проведенням антитерористичної операції за місцем його проживання у Луганській області. Постійного заробітку у нього не має, станом на час вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень він перебував у скрутному матеріальному становищі. Так, вночі у лютому 2015 року він перебував у Голосіївському районі м. Києва та вирішив переночувати у одному з офісних приміщень, розташованих у будинку АДРЕСА_2, тому він розбив скло одного з вікон вказаного будинку та проник до приміщення, після чого приїхали працівники державної служби охорони та затримали його. Крім того, в серпні 2015 року він побачив поблизу будинку АДРЕСА_3 автомобіль марки «ВАЗ 2013» та у зв'язку із своїм скрутним матеріальним становищем вирішив його викрасти, тому він розбив переднє скло бокових дверей вказаного транспортного засобу та почав з'єднувати проводи живлення центрального замка запалення для того, щоб привести двигун автомобіля в дію, однак його затримали раніше незнайомі йому чоловіки - потерпілий ОСОБА_4 та ОСОБА_5, котрі викликали працівників міліції. В подальшому, коли приїхали працівники міліції, він пред'явив їм підроблений паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_6, у якому була вклеєна його фотокартка, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені ним злочини.

Щиро розкаявся у вчиненому.

Відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України за згодою сторін судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо таких обставин, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

В зв'язку з викладеним суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, та надійшов до висновку про те, що дії ОСОБА_2 за ст. ст. 162 ч. 1, 15 ч. 2, 289 ч. 1, 358 ч. 4 КК України кваліфіковані органом досудового розслідування правильно як незаконне проникнення до володіння особи; незаконне заволодіння транспортним засобом, але не доведене до кінця з причин, що не залежали від його волі; використання завідомо підробленого документа.

При обранні покарання ОСОБА_2 суд враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 162 ч. 1 КК України, яке віднесене кримінальним законом до категорії злочинів середньої тяжкості;

- ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч. 2, 289 ч. 1 КК України, яке віднесене кримінальним законом до категорії злочинів середньої тяжкості, та причини внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця;

- ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 ч. 4 КК України, яке віднесене кримінальним законом до категорії злочинів невеликої тяжкості;

- особу обвинуваченого, який має не зняті та непогашені у встановленому законом порядку судимості, не працює, не має міцних соціальних зв'язків, вчинив злочини проти власності внаслідок складних життєвих обставин, у яких опинився внаслідок проведення антитерористичної операції у Луганській області, оскільки фактично він залишився без місця проживання та без засобів до існування, згідно висновку судово-психіатричної експертизи №120 від 24.05.2016 року у періоди часу, до яких відносяться інкриміновані йому кримінальні правопорушення (15.02.2015 р., 07.08.2015 р.) обвинувачений ОСОБА_2 не страждав будь-яким психічним захворюванням, а виявляв ознаки акцентуації рис особистості (згідно з МКХ-10, шифр Z 73.1); за своїм психічним станом він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; у теперішній час обвинувачений ОСОБА_2 виявляє ознаки акцентуації рис особистості (згідно з МКХ-10, шифр Z 73.1), а також установчі висловлювання та установчу поведінку; за своїм психічним станом у теперішній час обвинувачений ОСОБА_2 може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; за своїм психічним станом у теперішній час обвинувачений ОСОБА_2 не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру; обвинуваченому ОСОБА_2 притаманні такі психологічні особливості як збереженість інтелектуально-мнестичної діяльності, стійкість уваги, впевненість у собі, дотримання власних інтересів, раціоналізм, опора на власну думку та накопичений досвід, особистісні захисні реакції в суб'єктивно-складних ситуаціях (т. 5 а.с. 54-62).

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 згідно ст. 66 КК України, є щире каяття та вчинення кримінальних правопорушень внаслідок збігу складних життєвих обставин.

Обставиною, що обтяжуює покарання ОСОБА_2 згідно ст. 67 КК України, є рецидив злочину.

На підставі викладеного суд надходить до висновку про те, що перевиховання та виправлення винного можливо без ізоляції від суспільства в умовах здійснення над ним нагляду, а тому необхідно призначити йому покарання за ст. 162 ч. 1 КК України у виді обмеження волі, за ст. 15 ч. 2, 289 ч. 1 КК України з урахуванням вимог ст. 68 КК України у виді обмеження волі, за ст. 358 ч. 4 КК України у виді обмеження волі, із застосуванням ст. 70 ч. 1 КК України шляхом часткового складання призначених покарань,із зарахуванням в строк відбуття покарання строку його попереднього ув'язнення з 15.02.2015 року по 17.02.2015 року включно та з 07.08.2015 року по 26.12.2016 року включно відповідно до правил ст. 72 ч. 1 п. 1 б), ч. 5 КК України, вважаючи таке покарання необхідним та достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Згідно ст. 124 ч. 2 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_2 підлягають стягненню процесуальні витрати за проведення Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при ГУМВС України в м. Києві трасологічних експертиз №1007 від 21.09.2015 року та №1051 від 29.09.2015 року, дактилоскопічних експертиз №1050 від 29.09.2015 року та №1058 від 05.10.2015 року, технічної експертизи №1049 від 29.09.2015 року (т. 1 а.с. 32, 39, 46, 168, т. 2 а.с. 8).

Долю речових доказів слід вирішити згідно ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу - тримання під вартою - слід змінити на особисте зобов'язання, звільнивши останнього негайно з-під варти в залі суду у зв'язку з відбуттям призначеного судом покарання.

Керуючись ст. 374 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 162 ч. 1, 15 ч. 2, 289 ч. 1, 358 ч. 4 КК України, та призначити йому покарання:

за ст. 162 ч. 1 КК України - 2 (два) роки обмеження волі;

за ст. 15 ч. 2, 289 ч. 1 КК України - 3 (три) роки 1 (один) місяць обмеження волі;

за ст. 358 ч. 4 КК України - 1 (один) рік обмеження волі.

Згідно ст. 70 ч. 1 КК України призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів за принципом часткового складання призначених покарань- 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців 624 (шістсот двадцять чотири) години обмеження волі.

Згідно ст. 72 ч. 1 п. 1 б), ч. 5 КК України зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_2 строк його попереднього ув'язнення з 15.02.2015 року по 17.02.2015 року включно та з 07.08.2015 року по 26.12.2016 року включно.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведення трасологічних експертиз №1007 від 21.09.2015 року та №1051 від 29.09.2015 року, дактилоскопічних експертиз №1050 від 29.09.2015 року та №1058 від 05.10.2015 року, технічної експертизи №1049 від 29.09.2015 року в сумі 2578 (дві тисячі п'ятсот сімдесят вісім) грн. 56 коп. в дохід держави.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- вилучені в ході огляду місця події 15.02.2015 року у будинку АДРЕСА_2: три сліди структури матеріалу, два електро-фотознімки слідів взуття, скляну пляшку з написом «Manishewits», які зберігаються в камері схову речових доказів Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві - знищити; шапку сірого кольору, яка передана на зберігання ОСОБА_2 - залишити йому ж за належністю;

- вилучені в ході огляду місця події 08.08.2015 року поблизу будинку АДРЕСА_3 два сліди папілярних узорів та змиви з руля, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження - залишити там же;

- вилучені в ході затримання у порядку ст. 208 КПК України паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_6, який зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити там же;

- тряпчані рукавиці, кусачки для нігтів, пінцет, мобільний телефон марки «Nokia» з карткою мобільного оператора «Life», які зберігаються в камері схову речових доказів Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві, повернути ОСОБА_2 за належністю.

Запобіжний захід ОСОБА_2 - тримання під вартою - до вступу вироку в законну силу - змінити на особисте зобов'язання, звільнивши останнього негайно з-під варти в залі суду у зв'язку з відбуттям призначеного судом покарання.

На підставі ст. 194 ч. 5 КПК України до вступу вироку в законну силу покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

-прибувати за кожною вимогою до суду;

-не відлучатись з населеного пункту, у якому він проживає;

-повідомляти суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи.

Роз'яснити ОСОБА_2, що у випадку невиконання обов'язків, передбачених ст. 194 ч. 5 КПК України, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням ОСОБА_2 особистого зобов'язання покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №1, який безпосередньо підтримував публічне обвинувачення у суді.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення, а сторонами кримінального провадження, які не були присутні на його проголошенні - протягом того самого строку з дня отримання копії вироку.

Суддя О.С. Первушина