Рішення № 63683961, 09.12.2016, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/19004/15-ц

Провадження № 2/752/5894/16

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 грудня 2016 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Мирошниченко О.В.

при секретарях Мархотко А.С., Бурлака Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Банк національний кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Паламарчука Віталія Віталійовича до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2015 позивач звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом, в якому просив зобов'язати відповідача ОСОБА_2 повернути ПАТ «Банк національний кредит» грошові кошти у розмірі 43 434,84 доларів США, одержані за Договором про внесення змін № 1 від 04.06.2015 року до Договору № 108384-ДР-008 банківського вкладу «Стандартний» строком на 1 місяць (31 день) в іноземній валюті - долар США для клієнтів Privat Banking від 03.12.2014 року.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначив про те, що 03.12.2014 року між сторонами у справі укладено Договір № 108384-ДР-008 банківського вкладу «Стандартний» строком на один місяць (31 день) в іноземній валюті - долар США для клієнтів Privat Banking, відповідно до умов п. 2.1 якого банк відкрив вкладнику депозитний рахунок № НОМЕР_1, зі сплатою процентної ставки за депозитом у розмірі 11,5% річних, а вкладник внесла на вказаний рахунок грошові кошти у розмірі 1 150 000 доларів США. Пунктом 2.2. договору передбачено строк розміщення депозиту - з 03.12.2014 року по 03.01.2015 року, з подальшою пролонгацією на тих самих умовах, якщо вкладник не пізніше ніж за 10 календарних днів не до дати закінчення депозиту не звернеться до банку із заявою про повернення суми депозиту (п. 2.6 договору). Умовами вказаного договору передбачено, що у разі розірвання депозитного договору з ініціативи вкладника, проценти нараховуються та сплачуються за ставкою у розмірі 1,0% процент річних за весь період знаходження коштів на депозитному рахунку. 04.06.2015 року відповідач звернулась до банку із заявою про дострокове розірвання депозитного договору, у зв'язку із чим у відповідності до умов п. 3.7 договору, банк повинен був сплатити вкладнику за ставкою 1% річних за весь період знаходження коштів на депозитному рахунку. Однак, того ж дня 04.06.2015 року між сторонами у справі укладено договір про внесення змін № 1 від 04.06.2015 року до договору № 108384-ДР-008 від 03.12.2014 року, згідно з умовами якого банк взяв на себе зобов'язання та сплатив вкладнику суму нарахованих процентів за ставкою 10% річних.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України №358 від 05.06.2015 «Про віднесення ПАТ «Банк національний кредит» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №114 від 05.06.2015 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк національний кредит», згідно з яким з 08.06.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк національний кредит». Посилаючись на п.1 ч.3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» позивач вважає договір про внесення змін до договору банківського вкладу нікчемним, оскільки внаслідок його укладення Банк фактично відмовився від права утримати із суми депозиту, яка повертається вкладнику, різниці між сумою раніше сплачених вкладнику процентів та сумою процентів, перерахованих за зниженою процентною ставкою. Таким чином просить зобов'язати відповідача повернути банку грошові кошти у розмірі 43 434,84 доларів США, одержані за Договором про внесення змін № 1 від 04.06.2015 року до Договору № 108384-ДР-008 від 03.12.2014 року.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, посилаючись на викладені в позові обставини та доводи, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позову, просив у задоволенні позову відмовити, надав суду письмові заперечення по суті позовних вимог.

Вислухавши пояснення та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали цивільної справи, суд надходить до наступних висновків.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 03.12.2014 року між ПАТ «Банк національний кредит» та ОСОБА_2 укладено Договір № 108384-ДР-008 банківського вкладу «Стандартний» строком на один місяць (31 день) в іноземній валюті - долар США для клієнтів Privat Banking, відповідно до умов п. 2.1 якого банк відкрив вкладнику депозитний рахунок № НОМЕР_1, зі сплатою процентної ставки за депозитом у розмірі 11,5% річних, а вкладник внесла на вказаний рахунок грошові кошти у розмірі 1 150 000 доларів США.

Відповідно до п. 2.2. договору строк розміщення депозиту - з 03.12.2014 року по 03.01.2015 року, з подальшою пролонгацією на тих самих умовах, якщо вкладник не пізніше ніж за 10 календарних днів не до дати закінчення депозиту не звернеться до банку із заявою про повернення суми депозиту (п. 2.6 договору).

Пунктом 3.7 вказаного договору передбачено, що у разі розірвання депозитного договору з ініціативи вкладника, проценти нараховуються та сплачуються за ставкою у розмірі 1,0% процент річних за весь період знаходження коштів на депозитному рахунку.

04.06.2015 року ОСОБА_2 звернулась до ПАТ «Банк національний кредит» із заявою, в якій просила достроково розірвати договір № 108384-ДР-008 банківського вкладу «Стандартний» від 03.12.2014 року.

Тієї ж дати між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк національний кредит» укладено Договір про внесення змін № 1 від 04.06.2015 року до Договору № 108384-ДР-008 від 03.12.2014 року, за умовами якого сторони дійшли згоди про внесення змін до п. 3.7 договору від 03.12.2014 року, виклавши його в наступній редакції: «3.7 У випадку розірвання цього Договору з ініціативи вкладника, проценти нараховуються та сплачуються за ставкою у розмірі 10 % річних».

На виконання умов договору про внесення змін № 1 від 04.06.2015 року до Договору № 108384-ДР-008 від 03.12.2014 року банком виплачену відповідачу суму грошових коштів у розмірі 43 434,84 долари США, що стверджується випискою по рахунку відповідача, що знаходиться в матеріалах цивільної справи.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України №358 від 05.06.2015 «Про віднесення ПАТ «Банк національний кредит» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №114 від 05.06.2015 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк національний кредит», згідно з яким з 08.06.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк національний кредит».

Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб» «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк національний кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку» від 28.08.2015 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк національний кредит» та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Банк національний кредит» Паламарчука В.В.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що договір про внесення змін № 1 від 04.06.2015 року до Договору № 108384-ДР-008 від 03.12.2014 року, є нікчемним на підставі п.1 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки внаслідок укладення вказаного договору Банк фактично відмовився від права утримати із суми депозиту, яка повертається вкладнику, різниці між сумою раніше сплачених вкладнику процентів та сумою процентів, перерахованих за зниженою процентною ставкою.

Суд не погоджується з такими доводами позивача, виходячи з наступних підстав.

За змістом положень п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з таких підстав, якщо банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

Згідно ч. 2 ст. 38 Закону, уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення, визначаються нормативно-правовими актами Фонду (ч. 3 ст. 38 Закону).

Відповідно до ч. 4 ст. 38 Закону, Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

У разі отримання повідомлення уповноваженої особу Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених ч. 3 ст. 38 Закону, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), які він отримав від такого банку, а уразі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину (ч. 5 ст. 38 Закону).

Аналізуючи положення договору про внесення змін, суд надходить до висновку, що останній не містить жодних умов, які б свідчили про відмову ПАТ «Банк національний кредит» від власних майнових вимог, на що посилається у своєму позові позивач. Внаслідок укладення даного договору, змінюється лише нарахування розміру процентної ставки у випадку дострокового розірвання депозитного договору, а тому вважати дану обставину такою, що вказує на відмову Банку від власних майнових вимог є безпідставним.

Суд зазначає, що належних та допустимих в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України доказів, які б свідчили про нікчемність правочину, у тому числі про обставини відмови позивача від власних майнових вимог суду не надано та матеріали цивільної справи не містять.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що сторони дійшли згоди щодо зміни розміру відсоткової ставки за депозитним договором у випадку розірвання договору за ініціативою вкладника, а тому, враховуючи положення ст. 6 ЦК України, якою закріплено принцип свободи договору, вказана обставина не може вважатись єдиною та безумовною підставою нікчемності правочину.

Враховуючи вищевикладене, суд виходить з того, що договір про внесення змін № 1 від 04.06.2015 року до Договору № 108384-ДР-008 від 03.12.2014 року укладений у відповідності до вимог ст. 203 ЦК України, а тому підстав згідно п.1 ч.3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вважати цей договір нікчемним на час розгляду справи відсутні і судом не встановлені.

Таким чином, виходячи з встановлених судом обставин справи та положень чинного законодавства, яким регламентовано спірні правовідносини, суд надходить до висновку, про відсутність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача ОСОБА_2 повернути ПАТ «Банк національний кредит» грошові коштиу розмірі 43 434,84 доларів США, одержані за Договором про внесення змін № 1 від 04.06.2015 року до Договору № 108384-ДР-008 банківського вкладу «Стандартний» строком на 1 місяць (31 день) в іноземній валюті - долар США для клієнтів Privat Banking від 03.12.2014 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст.ст.3, 6, 15, 16, 203, 215 ЦК України, ст.ст. 6, 10-11, 57-60, 169, ст.208, ч.1-3 ст.209, ст.ст.212-215, 218, 223, 224-226, 292, 294 ЦПК України, суд-

в и р і ш и в:

У задоволенні позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя