Ухвала суду № 63683726, 30.11.2016, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/4047/16-к

Провадження №: 1-кп/752/422/16

У Х В А Л А

30.11.2016 м. Київ.

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Рудика І.В.,

при секретарі - Трегубова А.В.,

за участю прокурора - Бірковська О.Л.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника державного обвинувачення прокурора - Бірковської О.Л. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в:

в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1, обвинуваченого за ч. 2 ст. 286 КК України.

20.07.2016 року ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва надано дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченого ОСОБА_1 до суду з метою обрання йому запобіжного заходу.

30.11.2016 року, обвинуваченого ОСОБА_1 доставлено до Голосіївського районного суду м. Києва для проведення судового засідання, вході якого прокурор підтримала клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що обвинувачений ОСОБА_1 ухиляється від явки до суду, не знаходиться за місцем свого проживання та переховувався від суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,показав, що змінив адресу проживання, оскільки мав їхати доглядати за хворою бабусею, про це нікого не повідомив і не думав, що це треба робити, не думав, що його буде оголошено у розшук. Одночасно, будь яких доводів чи матеріалів на підтвердження своїх слів не надав.

Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, приходить до висновку, про необхідність задоволення клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на таке.

Так, як встановлено судом, з 15.03.2016 року у провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебеває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Будь-який запобіжний захід в межах кримінального провадження не обирався.

Відповідно до ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 18.03.2016 року, кримінальне провадження призначено до судового розгляду. Протягом судового розгляду, ОСОБА_1 допускав неявку в судове засідання, а саме 22.03.2016 року та 19.05.2016 року та 15.06.2016 року, на підтвердження поважності її причин ніяких документів до суду не надавав. Більше того, в судовому засіданні, яке відбулось 18.04.2016 року, проведення судового засідання було відкладено саме за клопотанням ОСОБА_1, після якого, будучи належним чином повідомленим про дату та час наступного судового засідання, до суду жодного разу не з"явився, поважності причин неявки до суду не надав. За для забезпечення явки обвинуваченого у судове засідання, ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15.06.2016 року було застосовано примусовий привід обвинуваченого у судове засідання, який виконаний не був, у зв"язку із чим, ухалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.07.2016 року надано дозвіл на затримання ОСОБА_1 з метою його доставки до суду для обрання запобіжного заходу.

Відповідно до протоколу затримання особи, від 29.11.2016 року, ОСОБА_1 фактично затримано 29.11.2016 року о 09:40 у м. Чернівці, Чернівецької обл.

Доказів, які б могли б спростувати заявлені стороною обвинувачення ризики, зокрема доказів на підтвердження наявності у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, та місця проживання до суду ненадано.

Крім того, у відповідності до положень ст. 178 КПК України, приймаючи рішення, слідчий суддя, суд враховує положення ст. 183 КПК України та оцінює всі обставини в сукупності, зокрема наявність вагомих доказів про вчинення обвинуваченим даного кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким, відомості про особу підозрюваного, зокрема, що обвинувачений ухилився від суду під час слухання кримінального провадження.

Вирішуючи дане питання, суд своїм рішенням зобов'язаний забезпечити не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від слідчого судді, суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки, у відповідності до п. 4 ч.1 ст. 184 КПК України, під час судового розгляду встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаю клопотання таким, що підлягає задоволенню.

Задовольняючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд вважає за можливе визначити розмір застави, відповідно до положень ст. 183 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у встановлених межах.

Станом на 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата становить 1378 грн.

Визначаючи розмір застави, який повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, передбачених КПК України, суд враховує обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, його вік, сімейний та майновий стан, розмір заподіяної шкоди, та приходить до висновку про визначення застави у розмірі 20 мінімальних заробітних плат, що складає 27 560,00 гривень.

Крім того, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження виникає необхідність одночасного покладання на обвинуваченого у разі внесення застави, передбачених у ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків, для забезпечення процесуальних вимог слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.

Керуючись ст. ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 182, 183 ,184, 193-196, 369-372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах 60 днів, а саме по 28.01.2016 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 20 мінімальних заробітних плат, що становить 27 560,00 в національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду за наступними реквізитами: одержувач - УДКС у Голосіївському районі м. Києва ГУ ДКСУ у м. Києві, банк одержувач - УДУ у м. Києві, р/р37316001004844, МФО 820019, призначення платежу - застава, код ЄДРПОУ 02896756.

Обвинувачений або заставодавець мають у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Після отримання і перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого, у разі внесення застави, наступні обов'язки:

1. З'являтися до визначеної службової особи з установленою періодичністю;

2. Не відлучатися за межі місця проживання без дозволу слідчого прокурора або суду;

3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

4. Здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон (за наявності), інші документи, які надають право для виїзду з України.

5. Носити електронний засіб контролю у разі застосування.

Строк дії покладених обов'язків рахувати два місяці з моменту внесення застави.

Роз'яснити, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз'яснити, що у відповідності до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську місцеву прокуратуру № 1.

Суддя І.В. Рудик