Постанова № 63682194, 13.12.2016, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/7079/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2016 року Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді: Рудики Л.Д.

при секретарі: Хлуд І.П.

з участю позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Рівненського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання неправомірними дій та зобов"язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Рівне, правонаступником якого є Рівненське обєднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області, уточнивши позовні вимоги просить суд визнати протиправними дії Рівненського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 80 відсотків середньомісячної заробітної плати відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та зобов'язати відповідача провести ОСОБА_1 перерахунок призначеної пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 80 відсотків від середнього заробітку щомісячної заробітної плати відповідно до довідки прокуратури Рівненської області № 18-118- вих.16 від 03 березня 2016 року, починаючи з 01 січня 2016 року та здійснювати відповідні виплати, починаючи з 01 січня 2016 року.

Ухвалою суду від 08 липня 2016 року відкрито скорочене провадження у справі. Копії ухвали направлені сторонам та запропоновано відповідачу у встановлені строки подати заперечення проти адміністративного позову.

Рівненське обєднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області подало суду письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі. Також просить суд призначити справу до судового розгляду за загальними правилами розглянути справу за обовязкової присутності представника управління.

Ухвалою суду від 25 серпня 2016 року справу призначено до розгляду за загальними правилами, розгляд справи призначений на 11 жовтня 2016 року.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, підтримав уточнені позовні вимоги, з підстав викладених в позові просить їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала повністю, з підстав викладених в запереченнях просила відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, дослідивши письмові докази по справі, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

Судом встановлено, що у травні 2012 року відповідно до Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 05.11.1991 року № 1789 -XII позивачу призначена пенсія з урахуванням трудового стажу 35 років 5 місяців, 12 днів, у тому числі 13 років 22 дні - стаж роботи на прокурорських посадах.

Нарахування пенсії було проведено з розрахунку 50,73 відсотка місячного заробітку, виходячи з пропорційно відпрацьованого стажу на прокурорських посадах (180х13/20р.6 м. = 50,73%.

У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505 на підставі довідки прокуратури Рівненської області №18-254 від 27.08.2012 року та відповідно до поданої заяви було проведено перерахунок пенсії, яка на даний час становить 2319 грн.14 коп.

У відповідності до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-XII у зміненій редакції визначено, що прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років 6 місяців; Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Працівникам, які не мають вислуги років, передбаченої частиною першою цієї статті, за наявності необхідного стажу роботи на посадах прокурорів та слідчих прокуратури, а також страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), після досягнення чоловіками 57 років, а жінками віку, що на п'ять років менше, ніж пенсійний вік, установлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), пенсія призначається в розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах, з розрахунку 80 відсотків місячного заробітку за відповідну вислугу років, передбачену частиною першою цієї статті. Передбачене цією частиною зниження віку для жінок застосовується також до завершення періоду підвищення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року. До досягнення віку, встановленого цим абзацом, право на пенсію за віком мають чоловіки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку:

Таким чином вирішуючи питання про застосування процентного розрахунку пенсії були порушені конституційні права позивача закріплені статтею 22 Конституції України згідно якої права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Крім того, у відповідності частини першої ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Дана обставина закріплена і у Рішенні Конституційного Суду України у справі № 1 -7/99 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).

У Рішенні зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення

частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в

часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли

вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Конституційним Судом України неодноразово розглядалися питання, повязані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно якої виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни України, які перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави повязана з ризиком для життя і здоровя, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 року №8 «Про незалежність судової влади» розяснив, що відповідно до положень ст.8 та ст.22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно -правові акти, якими скасовуються конституційні права людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст і обсяг встановлених Конституцією України і чинним законодавством прав і свобод.

Виходячи з вимог Конституції України, як закону прямої дії, розяснень та рішень судів, Закон України «Про прокуратуру» не підлягає звуженню чи обмеженню в частині соціальної захищеності..

Таким чином, при призначенні пенсії у травні 2012 році було порушено конституційні права позивача, як в частині внесення змін до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» так і при нарахуванні відсотків пенсії. Відповідно ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789 -XII, що була в редакції до прийняття Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", при призначенні та перерахунку пенсії повинен становити 80 відсотків.

11 березня 2016 року до управління Пенсійного фонду України в м. Рівне ОСОБА_1 подав заяву щодо проведення перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09 грудня 2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів »,пунктом 3 якої органам виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено.

Згідно довідки прокуратури Рівненської області від 03.03.2016 року № 18-118-вих.16, з урахуванням основного окладу, класного чину, вислуги років,щомісячної премії, за виконання особливо важливої роботи, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань загальна сума заробітної плати станом на 01 грудня 2015 року становить 10171,72 грн.

24 травня 2016 року управління Пенсійного фонду в м. Рівне відмовило позивачу в перерахунку пенсії з посиланням на п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року відповідно до якого з 01 червня 2015 року відсутні законодавчі підстави для призначення пенсій.

Згідно ч.18 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» призначені працівникам прокуратури пенсії проводяться у звязку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько - слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій проводиться із першого числа місяця, що йде за місяцем в якому настала обставина, що тягне за собою зміну розміру пенсії. Таким чином перерахунок пенсії повинен проводитись на підставі пенсійної справи та додатково наданої довідки прокуратури Рівненської області від 03.03.2016 року згідно якої загальна сума заробітної плати станом на 01 грудня 2015 року становить 10171,72 грн.

Суд вважає, що дії відповідача по відмові у перерахунку позивачу пенсії є протиправними, оскільки обмежують його конституційні права.

З огляду на вказане, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача щодо проведення йому перерахунку пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків середньомісячної заробітної плати, починаючи із 01 січня 2016 року, є обґрунтованими та доведеними.

Доводи представника відповідача, наведені у запереченнях на адміністративний позов, в судовому засіданні не підтвердженні будь-якими належними та допустими доказами.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 22, 64,92 Конституції України, ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.18, 50, 98, 158- 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Рівненського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання неправомірними дій та зобов"язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Рівненського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 80 відсотків середньомісячної заробітної плати відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Зобов'язати Рівненське об"єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області провести ОСОБА_1 перерахунок призначеної пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 80 відсотків від середнього заробітку щомісячної заробітної плати відповідно до довідки прокуратури Рівненської області № 18-118- вих.16 від 03 березня 2016 року, починаючи з 01 січня 2016 року та здійснювати відповідні виплати, починаючи з 01 січня 2016 року.

Стягнути з Рівненського обєднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 522 грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у звязку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обовязки.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови до Житомирського апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя :