Ухвала суду № 63679429, 11.12.2015, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/6923/15-ц

Провадження №2/359/2091/2015

УХВАЛА

11 грудня 2015 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

при секретарі судового засідання Гомолі О.А.,

за участю позивача ОСОБА_1,

за участю представника позивача ОСОБА_2,

за участю відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю представника відповідача ОСОБА_5,

розглядаючи в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та зобовязання повернути земельну ділянку,

встановив:

В липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом: просить визнати недійним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 5 вересня 2014 року між позивачем та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за №5107. Крім того, ОСОБА_1 просить зобовязати ОСОБА_4 повернути земельну ділянку площею 0,04 га з кадастровим номером 3220882600:04:002:1120, розташовану на території Гнідинської сіль-ської ради Бориспільського району.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 подав клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку.

ОСОБА_7 підтримує клопотання та просить задовольнити його.

ОСОБА_3, ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 заперечують проти задово-лення клопотання та просять суд відмовити в його задоволенні.

Вислухавши пояснення учасників цивільного процесу, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів пересвідчитися в тому, що існує реальна загроза не-виконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Встановлено, що представник позивача ОСОБА_2 не приєднав до поданого ним клопотання жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_4 має намір відчужити спірне нерухоме майно та вживає з цією метою заходи: відшуковує покупців, розміщує обяви в засобах масової інформації, укладає попередні договори тощо. Ця обставина свід-чить про те, що представник позивача ОСОБА_2 не довів реальну загрозу невико-нання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

З огляду на це суд вважає, що відсутні підстави для накладення арешту на земельну ділянку площею 0,04 га з кадастровим номером 3220882600:04:002:1120, розташовану на території Гнідинської сільської ради.

Керуючись п.1 ч.1, ч.2 ст.208, ч.4 ст.209, ст.210 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_8