Постанова № 63677535, 13.12.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/16981/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Овсюк Є. М.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

13 грудня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Матохнюка Д.Б. Боровицького О. А. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Любарець Ірини Вікторівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 24 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

в серпні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок пенсії, призначеної у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури, відповідно до вимог Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 80% від суми місячного заробітку, і виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 24 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Позивач в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Так, судом першої інстанції встановлено, що з жовтня 2012 року ОСОБА_2 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 80 відсотків від суми місячного заробітку, одержуваного перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

19 липня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії згідно з довідкою про складові заробітної плати №18-57-1544 від 07 липня 2016 року, виданою прокуратурою Донецької області.

Листом № 807289 від 22 липня 2016 року управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці повідомило позивача про те, що перерахунок пенсії відповідно до поданої ним заяви не підлягає виконанню, оскільки з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про прокуратуру", не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.

Не погодившись з отриманою відмовою, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно застосував норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року, які не регулюють спірні правовідносини.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_2 працював в органах прокуратури України на різних посадах з березня 2002 року по лютий 2016 року та набув право на пенсійне забезпечення за вислугою років відповідно до положень ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (в редакції, чинній на час набуття такого права).

Відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в ред., що діяла на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Згідно з ч. 13 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в ред., що діяла на час призначення пенсії) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Ч. 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в ред., що діяла на час призначення пенсії) визначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 31 травня 2012 року "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" підвищено посадові оклади працівників прокуратури.

Проте, Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" та частину вісімнадцяту викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

Згідно з Розділом ХІІ Прикінцевих положень Закон України "Про прокуратуру", який набув чинності 15 липня 2015 року, визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення: Закон України "Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 53, ст. 793, № 50, ст. 474; 1995 р., № 11, ст. 71, № 34, ст. 268; 2001 р., № 9, ст. 38, № 44, ст. 233; 2002 р., № 17, ст. 117, ст. 125; 2003 р., № 29, ст. 233, № 30, ст. 247; 2004 р., № 8, ст. 66; 2005 р., № 2, ст. 32, № 6, ст. 132, № 11, ст. 198; 2006 р., № 1, ст. 18, № 19 - 20, ст. 156; 2007 р., № 7 - 8, ст. 66, № 33, ст. 442; 2008 р., №№ 5 - 8, ст. 78, № 48, ст. 357; 2010 р., № 37, ст. 497, №№ 41 - 45, ст. 529; 2011 р., № 23, ст. 160, № 30, ст. 279; 2012 р., № 12 - 13, ст. 82; 2013 р., № 14, ст. 89, № 21, ст. 208, № 37, ст. 490, № 39, ст. 517; 2014 р., № 11, ст. 132, № 17, ст. 593, № 20 - 21, ст. 745, № 22, ст. 816; із змінами, внесеними Законом України від 14 серпня 2014 року№ 1642-VII), крім пункту 8 частини 1 статті 15, частини 4 статті 16, абзацу 1 частини 2 статті 46 2, статті 47, частини 1 статті 49, частини 5 статті 50, частин 3, 4, 6, 11 статті 50- 1, частини 3 статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.

Як встановлено з матеріалів справи, 19 липня 2016 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки про складові заробітної плати № 18-57-1544 від 07 липня 2016 року, виданої прокуратурою Донецької області.

Таким чином, на час звернення ОСОБА_2 до відповідача із заявою про перерахунок пенсії норми частин 13 та 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" втратили чинність.

Згідно з ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII (в ред. Закону № 76-VIII від 28.12.2014) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що на час звернення ОСОБА_2 до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, положеннями чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, не передбачено перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", в редакції, що діяла на момент призначення позивачу пенсії.

Оцінивши доводи позивача щодо застосування до спірних правовідносин правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постанові від 10 грудня 2013 року у справі № 21-348а13 про те, що при здійсненні перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, колегія суддів зазначає наступне.

Предметом заявлених позовних вимог у справі № 21-348а13 є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням розміру 90 відсотків від суми заробітної плати, визначеної у наданій позивачем довідці.

В постанові від 10 грудня 2013 року у справі № 21-348а13 Верховний Суд України дійшов висновку про те, що внесені Законом № 3668-VІ зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, тобто під час здійснення перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції помилково застосовано до спірних правовідносин правову позицію Верховного Суду України у постанові від 10 грудня 2013 року у справі № 21-348а13, оскільки позивач оскаржує відмову відповідача в проведенні перерахунку призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури.

На підставі вищевикладеного, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог та зобов'язання відповідача здійснити ОСОБА_2 з 01 січня 2016 року перерахунок пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України, в редакції, що діяла на момент призначення йому пенсії, в розмірі 80 відсотків від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Донецької області № 18-57-1544 від 07 липня 2016 року.

Висновки суду першої інстанції по суті спору не відповідають встановленим у справі обставинам, що призвело до неправильного її вирішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці задовольнити повністю.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 24 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 23 грудня 2016 року.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Матохнюк Д.Б. Боровицький О. А.