Постанова № 63677204, 21.12.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 р. Справа № 820/3426/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бенедик А.П. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В с т а н о в и л а:

22.06.2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким з урахуванням уточнення позовних вимог (а.с. 53-55), просить скасувати податкове повідомлення рішення відповідача Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Південна ОДПІ) від 29.02.2016 року № 0046111702 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 13.658 грн 06 коп, посилаючись на хибність висновків контролюючого органу щодо наявності у нього у 2013 році об'єктів оподаткування.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Судове рішення вмотивовано тим, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідно до пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 173 ПК України. Відповідно до п. 173.1 ст. 173 ПК України дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПК України. Як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПК України дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню. Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року двох та більше об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПК України (п. 173.2 ст. 173 ПК України). Згідно зі ст. 346 ЦК України право власності припиняється, зокрема, у разі відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності. У разі відмови від права власності на майно, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту внесення за заявою власника відповідного запису до державного реєстру (п. 3 ст. 347 ЦК України).

Не погоджуючи з судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року та прийняти нове судове рішення про задоволення його адміністративного позову.

Обґрунтовуючи свою незгоду з прийнятим судовим рішенням скаржник посилається на наявний факт фактичного продажу його автотранспортного засобу у 2010 та обмін іншого (без отримання доходу) у 2012 році.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення скаржника та представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підлягає задоволенню.

За приписами ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Судом установлено, що на підставі п.п. 78.1.1 та 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПК України та наказу Красноградської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області № 12 від 12.01.2016 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фахівцем відповідача у період з 20.01.2016 року по 22.01.2016 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, за наслідками якої 29.01.2016 року складений Акт перевірки № 20/20-16-17/НОМЕР_2 (а.с. 33, 21-28).

Висновки Акту перевірки послугували підставою для прийняття контролюючим органом оспорюваного податкового повідомлення-рішення (а.с. 32).

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо необгрунтованності позовних вимог ОСОБА_1, колегія суддів зазначає, що особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені ст. 79 ПК України, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Як зазначено у п. 79.1 зазначеної вище статті, документальна невиїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст. 77 та 78 цього Кодексу.

У підпунктах 78.1.1 і 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПК України, які були правовою підставою для проведення перевірки у цій справі (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), передбачено, що перевірка здійснюється за наявності таких обставин: коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть протягом 10 робочих днів пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства та платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом.

Таким чином, з наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Платник податків має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді.

У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Пункт 79.2 ст. 79 ПК України встановлює, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою. Незважаючи на проголошену п.п. 79.3 ст. 79 ПК України необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 ПК України.

За правовим висновком колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 27.01.2015 року по справ № 21-425а14, - аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог п.п. 78.1.1 п. 78.1 ста. 78 та п. 79.2 ст. 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що контролюючим органом не виконані умови п.п. 78.1.1 п. 78.1 ста. 78 та п. 79.2 ст. 79 ПК України.

Так, відповідачем судам не надані беззаперечні докази, які б посвідчували ту обставину, що на адресу платника податків ОСОБА_1 контролюючим органом своєчасно надіслані рекомендованим листом із повідомленням про вручення: копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки або докази вручення цих документів платнику податків під розпис.

Оскільки судам відповідачем не надано відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення (форма 119), позивач категорично заперечує факт отримання від Південної ОДПІ зазначених документів, колегія суддів критично оцінює фіскальний чек Укрпошти (а.с. 129), наданий відповідачем у якості доказів виконання умов п.п. 78.1.1 п. 78.1 ста. 78 та п. 79.2 ст. 79 ПК України.

При вирішенні спору судом зазначені обставини залишені поза увагою та цим обставинам не надана належна правова оцінка, у зв'язку з чим, колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу ОСОБА_1, скасовує оскаржуване судове рішення та приймає нове про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1

Інші доводи апеляційної скарги та заперечення представника відповідача на висновки колегії суддів не впливають.

Керуючись ст.ст. 7, 11, 184, 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п.п. 1, 4, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Харківського окружзного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року скасувати з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого Південною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області 29.02.2016 року № 0046111702 про збільшення суми грошового зобов'язання ОСОБА_1 з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 13.658 (тринадцять шістсот п'ятдесят вісім) гривень 06 коп.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мельнікова Л.В.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Донець Л.О.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 грудня 2016 року.