Постанова № 63677187, 20.12.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 р. Справа № 820/1041/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,

при секретарі судового засідання - Тітовій А. В.,

за участю представників сторін:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідачів - Іванова І. Д.,

представника відповідачів - Хілковського О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2016р. по справі № 820/1041/16

за позовом ОСОБА_4

до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України , Луганського прикордонного загону Східного Регіонального управління

про визнання незаконними дій, скасування наказів,

ВСТАНОВИЛА

ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом, в якому з урахуванням збільшення позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та нечинним з моменту його затвердження висновок "за фактом заподіяної шкоди державі військовослужбовцями прикордонної комендатури швидкого реагування Харківського прикордонного загону під час руху на службовому автомобілі КРАЗ-5233ВЕ військовий номер НОМЕР_1 по ділянці відповідальності відділу прикордонної служби "Красна Талівка" в стані алкогольного сп'яніння", затверджений 21.01.2016р. за підписом начальника Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України полковника ОСОБА_5, підписаний заступником начальника загону - начальником інженерно-технічного відділу полковником ОСОБА_6, начальником відділення автотехнічного забезпечення майором ОСОБА_7, погоджений помічником начальника загону з правової роботи - начальником групи правового забезпечення майором юстиції Івановим І.Д., здійснений на підставі наказу начальника Харківського прикордонного загону від 27.11.2015 року № 1709-АГ "Про призначення службового розслідування";

- визнати протиправним та нечинним з моменту його затвердження наказ №133-АГ від 01.02.2016р. прийнятий начальником Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України полковником ОСОБА_5;

- визнати незаконними дії по призначенню та проведенню службового розслідування Луганським прикордонним загоном стосовно події, що відбулася 14.10.2015р. близько 18:30 на ділянці Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління та скасувати наказ начальника Луганського прикордонного загону від 15.10.15р. №1020-аг "Про призначення службового розслідування";

- визнати незаконними дії по призначенню та проведенню службового розслідування Харківським прикордонним загоном та скасувати наказ начальника Харківського прикордонного загону від 27.11.2015 року № 1709-АГ "Про призначення службового розслідування групою у складі заступника начальника загону - начальника інженерно- технічного відділу полковника ОСОБА_6, начальника відділення автотехнічного забезпечення інженерно-технічного відділу майора ОСОБА_7." по проведенню службового розслідування за фактом заподіяної шкоди державі військовослужбовцями прикордонної комендатури швидкого реагування Харківського прикордонного загону під час руху на службовому автомобілі КРАЗ-5233ВЕ військовий номер НОМЕР_1 по ділянці відповідальності відділу прикордонної служби "Красна Талівка" в стані алкогольного сп'яніння;

- визнати незаконними дії начальника Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України полковника ОСОБА_5 по затвердженню 21.01.2016 року висновку "за фактом заподіяної шкоди державі військовослужбовцями прикордонної комендатури швидкого реагування Харківського прикордонного загону під час руху на службовому автомобілі КРАЗ-5233ВЕ військовий номер НОМЕР_1 по ділянці відповідальності відділу прикордонної служби "Красна Талівка" в стані алкогольного сп'яніння" , дії заступника начальника загону - начальника інженерно-технічного відділу полковника ОСОБА_7- по узгодженню та підписанню висновку "за фактом заподіяної шкоди державі військовослужбовцями прикордонної комендатури швидкого реагування Харківського прикордонного загону під час руху на службовому автомобілі КРАЗ-5233ВЕ військовий номер НОМЕР_1 по ділянці відповідальності відділу прикордонної служби "Красна Талівка" в стані алкогольного сп'яніння",дії помічника начальника загону з правової роботи-начальника групи правового забезпечення майора юстиції Іванова І.Д. по погодженню висновку "за фактом заподіяної шкоди державі військовослужбовцями прикордонної комендатури швидкого реагування Харківського прикордонного загону під час руху на службовому автомобілі КРАЗ-5233ВЕ військовий номер НОМЕР_1 по ділянці відповідальності відділу прикордонної служби "Красна Талівка" в стані алкогольного сп'яніння".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2016 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано п.2 наказу № 133-АГ від 01.02.2016 року, прийнятого начальником Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України ОСОБА_5.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Харківський прикордонний загін Східного Регіонального управління Державної прикордонної служби України подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нову, якою відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції неповністю з'ясував фактичні обставини справи та не забезпечив всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи.

У судовому засіданні представники відповідача підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував у повному обсязі, вважав постанову суду першої інстанції такою, що не підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_4 проходив військову службу в Харківському прикордонному загоні Державної прикордонної служби України та обіймає посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії-кулеметник, 3 групи інспекторів прикордонної служби, 3 відділення інспекторів прикордонної служби 1 приказ ПКШР, має спеціальне військове звання - сержант.

14.10.2015 року за його участі на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби "Красна Талівка", в районі південно - західної околиці н.п. Красний Деркул в 3 км. від лінії державного кордону, під час проведення заготівлі дров, здійснено наїзд автомобіля КРАЗ військовий номер НОМЕР_1 на невідомий вибуховий пристрій, внаслідок чого відбувся підрив, який спричинив тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості 9-ти військовослужбовцям 1-ої прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування Харківського прикордонного загону, які слідували в автомобілі, в т.ч. позивачеві.

Наказом начальника Луганського прикордонного загону № 1020-г від 15.10.2015 року призначено службове розслідування по факту неналежного виконання службових обов'язків рядом посадових осіб.

Згідно висновку начальника Луганського прикордонного загону від 05.11.2015 року встановлено, що у діях ОСОБА_4 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 172-15 та ст.172-20 КУпАП.

На підставі вказаного висновку службового розслідування, наказом начальника Харківського прикордонного загону від 27.11.2015 року № 1709-АГ призначене службове розслідування за фактом заподіяної шкоди державі військовослужбовцями прикордонної комендатури швидкого реагування Харківського прикордонного загону під час руху на службовому автомобілі КрАЗ-5233 BE військовий номер НОМЕР_1 по ділянці відповідальності відділу прикордонної служби "Красна Талівка" в стані алкогольного сп'яніння.

За результатами службового розслідування складено висновок від 21.01.2016 р., відповідно до якого на підставі абз. 3 п. 13 Постанови Верховної Ради України від 23.06.1995 "Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі" та на підставі висновків експертного автотоварознавчого дослідження №0278/15 від 16.01.2016 запропоновано сержанта за призовом ОСОБА_4, за заподіяну державі шкоду притягнути до матеріальної відповідальності у розмірі 310328,45 грн.

Наказом начальника Харківського прикордонного загону полковника ОСОБА_5 від 01.02.2016 №133-АГ "Про підсумки проведення службового розслідування" на підставі абз. 3 п. 13 Постанови Верховної Ради України від 23.06.1995 "Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі" та на підставі висновків експертного автотоварознавчого дослідження №0278/15 від 16.01.2016 сержанта за призовом ОСОБА_4, за заподіяну державі шкоду притягнуто до матеріальної відповідальності у розмірі 310328,45 грн.

Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідачів, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

З урахуванням приписів ч.1 ст. 195 КАС України постанова суду першої інстанції переглядається в частині задоволення позовних вимог.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи не доведено заподіяння позивачем матеріальної шкоди державі в нетверезому стані , а тому застосування до позивача наказом начальника Харківського прикордонного загону полковником ОСОБА_5 від 01.02.2016 року № 133-АГ матеріальної відповідальності на підставі абз. 3 п.13 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 року № 243/95-ВР, є протиправним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в цій частині, однак вважає, що підстави та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку, є помилковими з огляду на наступне.

У відповідності до абзацу 1 пункту 1 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 року № 243/95-ВР (далі - Положення № 243/95-ВР), це Положення визначає підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов'язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами.

Згідно з абз. 1 п. 2 Положення № 243/95-ВР відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, завдана розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.

Положеннями пункту 3 Положення № 243/95-ВР визначено, що військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність за наявністю:

а) заподіяння прямої дійсної шкоди;

б) протиправної їх поведінки;

в) причинного зв'язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди;

г) вини у заподіянні шкоди.

Відповідно до п. 19 Положення № 243/95-ВР розслідуванням повинно бути встановлено:

в чому полягає матеріальна шкода та яка її вартісна оцінка;

якими конкретно неправомірними діями військовослужбовця або призваного на збори військовозобов'язаного заподіяно шкоду;

вимоги яких законів, військових статутів, порадників, інструкцій та інших нормативних актів при цьому було порушено;

умисно чи з необережності та з якою метою заподіяно шкоду;

чи заподіяно шкоду винною особою під час виконання службових обов'язків;

ступінь вини кожного у разі заподіяння шкоди кількома особами;

умови та причини, що сприяли заподіянню шкоди, та її наслідки.

Згідно висновку службового розслідування від 05.11.2015 року, 14.10.2015 року за наказом начальника третього відділення інспекторів прикордонної служби третьої прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування молодшого лейтенанта ОСОБА_9 про проведення заготівлі дров, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби "Красна Талівка", в районі південно - західної околиці н.п. Красний Деркул в 3 км від лінії державного кордону, під час проведення заготівлі дров, здійснено наїзд автомобіля КРАЗ військовий номер НОМЕР_1 на невідомий вибуховий пристрій, внаслідок чого відбувся підрив, який спричинив тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості 9-ти військовослужбовцям 1-ої прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування Харківського прикордонного загону, які слідували в автомобілі, в т.ч. позивачеві.

Відповідно до вказаного висновку, зазначена подія стала можливою внаслідок порушення ОСОБА_4 вимог п.4.4 Інструкції про порядок використання автомобільної техніки в Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом АДПСУ від 29.12.03 року № 429 (далі - Інструкція № 429), що виявилося в недбалому виконанні ним обов'язків старшого машини.

21.01.2016 року було складено висновок службового розслідування, згідно якого своїми діями сержант за призовом ОСОБА_4 спричинив матеріальну шкоду державі, що складає, з урахуванням інших винних військовослужбовців, 310328 грн. 45 коп. і полягає у виконанні обов'язків військової служби в нетверезому стані, недбалому виконанні обов'язків старшого машини, що призвело до підриву службового автомобіля КрАЗ5233ВЕ військовий номер НОМЕР_1.

Враховуючи, що під час вчинення дисциплінарного проступку та заподіяння матеріальної шкоди сержант за призовом ОСОБА_4 фактично не передбачав настання негативних наслідків, пов'язаних з порушенням законодавства та вимог керівних документів, але повинен був і міг передбачити такі негативні наслідки, група, яка проводила дане службове розслідування, дійшла висновку про вчинення цим військовослужбовцем дисциплінарного правопорушення з необережною формою провини.

При цьому, у висновку зазначено, що порушення вказаних вище вимог законодавства ОСОБА_4 знаходиться у причинному зв'язку із встановленим фактом неналежного виконання ним вимог керівних документів.

Колегія суддів зазначає, що в порушення вимог п. 19 Положення № 243/95-ВР у наведених висновках не викладено, які конкретні дії був зобов'язаний вчинити ОСОБА_4, як старший машини, в межах обов'язків військової служби, передбачених п.4.4 Інструкції №429, та відповідно в порушення зазначених вимог не виконав, що мало причинний зв'язок з настанням шкоди.

Натомість, як вже було зазначено вище, висновками наведених службових розслідувань також встановлено, що наказ про заготівлю дров віддав старший командир молодший лейтенант ОСОБА_10, який не визначив конкретний маршрут руху. Про розміщення мінного поля в районі заготовки дров та по маршруту руху транспортного засобу ні йому, ні іншим військовослужбовцям, у тому числі ОСОБА_4 відомо не було.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що оскільки ОСОБА_4, виконуючи наказ начальника, не знав та не міг знати або припустити про існування обставин, які могли б спричинити пошкодження транспортного засобу, то і наявність причинного зв'язку між його поведінкою і настанням шкоди не може вважатися доведеною.

Відповідно до п. 37 Положення № 243/95-ВР матеріальна відповідальність не настає у випадках, зокрема, коли шкоду заподіяно внаслідок виконання наказу старшого начальника, або виправданого в конкретних умовах службового ризику, або правомірних дій.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вина ОСОБА_4 в заподіянні шкоди не була належним чином доведена, а тому суд першої інстанції прийняв правильне рішення про скасування п.2 наказу № 133-АГ від 01.02.2016 року, прийнятого начальником Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України про стягнення з ОСОБА_4 310328 грн. 45 коп. за шкоду, заподіяну державі.

Проте, в порушення частини 4 статті 11 КАС України суд першої інстанції не дослідив зазначених обставин справи, які мають суттєве значення для правильного її вирішення, а обмежився лише дослідженням обставин перебування чи не перебування позивача в нетверезому стані під час несення служби, яке впливає виключно на розмір відшкодування, згідно п. 10 Положення № 243/95-ВР.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає за необхідне постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2016 року змінити в частині підстав та мотивів прийнятого рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2016 р. по справі № 820/1041/16 змінити з підстав та мотивів прийнятого рішення.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2016 р. по справі № 820/1041/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Бершов Г.Є. Катунов В.В. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26.12.2016 р.