Ухвала суду № 63677155, 20.12.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 р.Справа № 818/481/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.06.2016р. по справі № 818/481/16

за позовом ОСОБА_1

до Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект"

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29 грудня 2015 року №27656353, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект", а також зобов'язати відповідача скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (код ЄДРПОУ 37825968) права власності на квартиру за вказаною вище адресою.

Свої вимоги мотивує тим, що 29.12.2015 року відповідачем було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер №27656353) за Товариством з обмеженою відповідальністю " Кей-Колект " (далі - ТзОВ " Кей-Колект ") щодо належної позивачу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, про що було зроблено відповідний запис №12834502, однак, на думку позивача, вказане рішення є протиправним, оскільки прийняте приватним нотаріусом всупереч вимог Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" щодо заборони примусового стягнення майна громадян, яке виступало як забезпечення зобов'язань по споживчим кредитам. Наголошує на тому, що квартира використовується нею як місце постійного проживання, її загальна площа не перевищує 140 кв.м., що підпадає під дію названого вище закону. Крім того, відповідно до п.5 договору іпотеки №91188 від 30.08.2008р. передача іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання здійснюється на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотеко держателя у порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку", проте жодних угод щодо переходу права власності на об'єкт заставленого майна - квартири між іпотекодавцем та іпотеко держателем про задоволення вимог останнього не укладалося. Також зазначає, що у квартирі, що є предметом іпотеки, зареєстрована та проживає малолітня дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., який є сином позивача, тому для вчинення державної реєстрації передачі права власності на це нерухоме майно до ТОВ "Кей-Колект" необхідна згода органу опіки та піклування, якої в даному випадку не було.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №27656353 від 29 грудня 2015 року про державну реєстрацію права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект". В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект", не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 року та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі. Посилається на те, що відповідач, оформляючи право власності за товариством, діяла в межах наданих їй повноважень із дотриманням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Закону України "Про іпотеку", Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013р. №868 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), умов іпотечного договору, де викладені відповідні застереження щодо іпотечного майна. Також зазначає, що система нотаріату не входить до системи органів державної влади та місцевого самоврядування., нотаріус не є суб'єктом що здійснює управлінські функції, в зв'язку з чим провадження по справі необхідно було закрити.

Представник позивача та позивач в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Представник ТОВ "Кей-Колект" подав письмову заяву, в якій просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 року скасувати, провадження по справі закрити.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника позивача та позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 30.07.2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" та позивачем укладено договір про надання споживчого кредиту №11377993000, відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 51400,00 доларів США, а останній зобов'язався у свою чергу в порядку та на умовах, визначених договором, повертати кредит, сплачувати відсотки за користування кредитом, комісію та інші платежі у сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту (а.с.13-17).

30.07.2008 року в забезпечення виконання зобов'язань за договором споживчого кредиту Позивач та Банк уклали Іпотечний договір №91188, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ануфрієвим О.В. за реєстровим №4576, за умовами якого в іпотеку була передана квартира за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.24-25).

Розділом 4 Іпотечного договору визначено, що звернення стягнення здійснюється на підставі: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, позасудового врегулювання у відповідності до умов цього договору та Закону України "Про іпотеку", з інших, передбачених законодавством України, підстав (п.4.2).

Право визначення підстави та способу звернення стягнення належить іпотеко держателю. Стягнення на предмет іпотеки з застосуванням позасудового врегулювання здійснюється відповідно до розділу 5 цього договору та Закону України "Про іпотеку" (п.4.2).

Так, підпунктами 5.2.1, 5.2.2 пункту 5.2 розділу 5 вказаного договору встановлено, що позасудове врегулювання здійснюється одним із наступних способів звернення на предмет іпотеки:

- передача Іподекодержателю права власності на Предмет Іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку";

- отримання Іпотекодержателем права продати Предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені Іподекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог Іподекодержателя у порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку".

Пунктом 5.3 Договору визначено, що позасудове врегулювання може бути застосовано Сторонами в будь-який момент звернення стягнення на предмет іпотеки, але в будь-якому разі лише до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Зарічного районного суду від 26.05.2011р. у справі №2-1473/2011 з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" стягнуто 433134,63грн. заборгованості за договором споживчого кредиту (а.с.127-128).

На виконання вказаного рішення суду державним виконавцем ВДВС Сумського МУЮ Материнською М.О. було відкрито виконавче провадження №27620851, в якому ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 15.01.2013 року замінено сторону стягувача із ПАТ "УкрСиббанк" на ТзОВ "Кей-Колект" (а.с.29).

Зокрема, 12.12.2011 року Банк відступив ТзОВ "Кей-Колект" відповідно до договору факторингу № 1 та договору про відступлення прав за іпотечними договорами свої права вимоги до Позивача за зобов'язаннями по договору споживчого кредиту №11377993000 від 30.07.2008р. та по Іпотечному договору від 30.07.2008 року №91188.

29.12.2015 року представником третьої особи подано заяву до відповідача про державну реєстрацію права власності на іпотечне майно (а.с.113-114). До вказаної заяви додано перелік документів, визначених для вчинення вказаної реєстраційної дії на підставі іпотечного застереження, визначеного договором.

ТОВ "Кей-Колект" за Вих. 736152 від 01.05.2014 року направило повідомлення Іпотекодавцю ОСОБА_1 про необхідність виконання порушеного кредитного зобов'язання та попередження наміру про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі його невиконання (а.с.122-123).

На підставі поданих документів приватним нотаріусом Кобелєвою А.М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29 грудня 2015 року №27656353 про державну реєстрацію права власності на квартиру, що розташована за адресою : АДРЕСА_1, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (а.с.116), на підставі якого до державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідний запис за №12834502 від 29.12.2015 року про державну реєстрацію права власності (а.с.117).

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

На думку колегії суддів такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права з огляду на таке.

Положеннями ч.1 ст.2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 КАС України вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, колегія суддів дійшла висновку, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена Судовою палатою в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у постанові від 14.06.2016 р. по справі № 826/4858/15.

Частиною 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до приписів п.1 ч.1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови були порушені норми чинного матеріального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню із закриттям провадження у справі.

З урахуванням наведеного доводи щодо статусу відповідача та сторін щодо суті спору не впливають на вирішення даної адміністративної справи.

Керуючись п. 1 ст. 157, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 4 ст. 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.06.2016р. по справі № 818/481/16 скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії закрити.

Роз`яснити позивачу право звернення в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Тацій Л.В. Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 26.12.2016 р.