Ухвала суду № 63676937, 22.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 750/9072/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Супрун О.П. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

22 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дуденкові О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 листопада 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Чернігівської обласної ради, Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

27 вересня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому, уточнивши позовні вимоги, просив:

- визнати неправомірними дії Чернігівської обласної ради у ненаданні ОСОБА_3 у повному обсязі (з зазначенням премії та надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи та інших виплат) довідки про заробітну працю працюючого працівника органу місцевого самоврядування відповідної посади за останнім місце роботи;

- стягнути з Чернігівської обласної ради на користь ОСОБА_3 551 грн. 20 коп. В порядку компенсації сплаченого ним судового збору;

- зобов'язати Чернігівську обласну раду надати ОСОБА_3 довідку довільної форми про заробітну плату працюючого працівника відповідної посади органу місцевого самоврядування з зазначенням посадового окладу, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років, премії та надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи та інших виплат за останнім місцем роботи;

- визнати неправомірним рішення № 713/02/м-7 від 19.09.2016 Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про відмову ОСОБА_3 провести перерахунок пенсії державного службовця;

- стягнути з Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_3 551 грн. 20 коп. в порядку компенсації сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 17.11.2016 адміністративний позов ОСОБА_3 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними залишено без розгляду.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 листопада 2016 р. позов задоволено: визнано протиправними дії Чернігівської обласної ради в Чернігівській області щодо відмови у видачі ОСОБА_3 довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям із всіма складовими заробітної плати з якої призначено пенсію для її перерахунку; зобов'язано Чернігівську обласну раду видати ОСОБА_3 довідку про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, із зазначенням всіх складових заробітної плати працюючого державного службовця за відповідною посадою, на які нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з підвищенням з 01.12.2015 посадових окладів; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської обласної ради на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається матеріалів справи, позивач перебуває на обліку та отримує пенсію за віком в управлінні відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» з 17.02.2011 в розмірі 90 % суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

До виходу на пенсію позивач працював в Чернігівській обласній раді на посаді заступника начальника організаційного відділу виконавчого апарату обласної ради, керівника методичного кабінету місцевого самоврядування.

16 серпня 2016 року позивач звернувся до Чернігівської обласної ради із заявою про видачу довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії в зв'язку з підвищенням посадових окладів згідно Постанови КМУ від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».

Листом Чернігівської обласної ради від 26.08.2016 № М-127-09/1-02 позивачу надано довідку за № М-127-09/1-02 від 26.08.2016 про складові заробітної плати за посадою заступника начальника організаційного відділу виконавчого апарату обласної ради, керівника методичного кабінету місцевого самоврядування. Вказана довідка містила лише відомості про посадовий оклад, надбавку за ранг та надбавку за вислугу років. Разом з тим, у довідці не зазначено інші складові заробітної плати, на які нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.08.2016 року позивач звернувся до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про проведення перерахунку пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про впорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів». До заяви позивач додав довідку про заробітну плату від 26.08.2016 року № М-127-09/1-02, яка видана Чернігівською обласною радою.

Проте, листом Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України за № 713/02/М-7 від 19.09.2016 року позивачу відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону 3723-ХІІ, пенсії в порядку та на умовах, визначених раніше діючим законодавством, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються. Крім того, управління зазначило, що форма довідки про заробітну плату, яку надав позивач для перерахунку пенсії є довільною та не відповідає вимогам п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», яка затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

Вважаючи дії Чернігівської обласної ради протиправними, позивач звернувся до суду з позовом за захистом охоронюваних законом прав та інтересів.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що Чернігівською обласною радою неправомірно відмовлено позивачу у видачі довідки, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 37 Закону України «Про державну службу» передбачено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати. Частиною другою статті 37-1 вказаного Закону визначено, що перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків. Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 2 Закону України «Про оплату праці» структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Пунктами 4 та 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» в редакції, яка була чинною до 15.12.2015, передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16.01.2003 №432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

У зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» був виключений, а 5 змінений.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно положень ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.02.1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Як вже було встановлено позивач працював в Чернігівській обласній раді на посаді заступника начальника організаційного відділу виконавчого апарату обласної ради, керівника методичного кабінету місцевого самоврядування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» затверджено схему посадових окладів керівних працівників і спеціалістів державних податкових інспекцій (додаток №29).

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» приписано міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів необхідно вжити заходів для підвищення з 01.12.2015 розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Кабінетом Міністрів України на виконання вимог статті 37-1 Закону України «Про державну службу» не були визначені умови та порядок перерахунку пенсій державних службовців. Разом з тим, на переконання судової колегії, відсутність затверджених Кабінетом Міністрів України порядку та умов перерахунку призначених пенсій державним службовцям не може бути підставою для відмови у такому перерахунку.

Разом з тим, відмова Чернігівської обласної ради у видачі довідки із зазначенням складових заробітної плати державного службовця унеможливлює реалізацію позивачем свого права на звернення до органів Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що постановою Правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 року №15-1 «Про виконання рішень Окружного адміністративного суду міста Києва по справах №2а-8893/12/2670, №2а-4753/09/2670» затверджено форму довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм було призначено (перераховано) пенсію.

За таких обставин, враховуючи, що на момент виникнення спірних правовідносин нормативно врегульовано питання видачі відповідної довідки із зазначенням всіх складових заробітної плати державного службовця, суд першої інстанції, з посиланням на приписи ст. ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці», ст. 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якими визначено складові заробітної плати, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у позивача права на отримання довідки з усіма складовими заробітної плати державного службовця, на посаді якого останній працював до виходу на пенсію.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що до повноважень Чернігівської обласної ради взагалі не входить питання надання правової оцінки наявності чи відсутності у позивача права на перерахунок пенсії державного службовця. Компетенцією щодо вирішення питання про проведення перерахунку пенсії державного службовця наділені органи Пенсійного фонду України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Щодо визначення суми судового збору, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

З огляду на те, що предметом позову є визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання останнього вчинити дії, позовні вимоги є вимогами немайнового характеру.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, складала 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2016 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 року № 928-VIII встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1378,00 грн.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції становить 606,32 (1378 * 0,4 * 110%).

Враховуючи те, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 року було відстрочено апелянту сплату судового здору до винесення судового рішення, суд приходить до висновку про стягнення з апелянта вказаної вище суми судового збору.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 листопада 2016 р. - без змін.

Стягнути з Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) - 820019, рахунок отримувача - 31211206781007, код класифікації доходів бюджету - 22030001) судовий збір у сумі 606 грн. (шістсот шість) 32 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 23.12.2016.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.