Ухвала суду № 63676834, 26.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 826/3930/15

Суддя-доповідач Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

26 грудня 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Саприкіна І.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2016 року по справі за його позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Пилипчука Віталія Анатолійовича про визнання скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 30.08.2016 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про виправлення помилки у виконавчому листі.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу про скасування незаконної, на його думку, ухвали суду першої інстанції та просять постановити нову, якою задовольнити заяву.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016 року апеляційну скаргу залишено без руху в зв'язку з несплатою судового збору та ненаданням її копії відповідно кількості осіб, яка беруть участь у справі.

На усунення вказаних недоліків апелянтом подано клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення такої сплати.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 року було продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки підстави, за яких позивач просить звільнити його від сплати судового збору або відстрочити таку сплату, є суто об'єктивними та залежать від самого апелянта, а тому не можуть бути покладені в основу звільнення від сплати судового збору або його відстрочення.

Разом з тим, на усунення недоліків апеляційної скарги апелянтом вдруге подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

В свою чергу, у клопотанні щодо звільнення від сплати судового збору не наведено нових причин та обставин, які слугували б підставою для звільнення позивача від сплати судового збору. Натомість у ньому зазначено на помилковості доводів апеляційної інстанції щодо необхідності сплати судового збору. При цьому, зроблено посилання на п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2010 року.

Суд не може пристати на позицію апелянта, з огляду на слідуюче.

Перш за все, Постанова Пленуму, на яку посилається позивач як на підставу для звільнення його від сплати судового збору, носить рекомендаційний характер для застосування її приписів судами відповідної юрисдикції (цивільної та кримінальної).

По-друге, п. 22 вказаної постанови стосується звільнення від сплати судового збору у разі оскарження рішення суду лише в частині відшкодування чи розподілу судових витрат. В свою чергу, в даному випадку позивачем оскаржується ухвала суду про відмову у задоволенні його заяви щодо виправлення помилки у виконавчому листі. Отже, предметом апеляційного оскарження є окреме судове рішення (ухвала), постановлене вже після прийняття рішення по суті спору, яким були розподілені або могли бути розподілені судові витрати. Тобто, питання виправлення описки у виконавчому листі незалежно від суті такої описки потребує окремого вирішення з постановленням відповідної ухвали.

Окрім того, Закон України «Про судовий збір» дає вичерпний перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору, доказів віднесення апелянта до однієї із вказаних у цьому Законі категорій ним надано не було.

Більше того, повторне клопотання щодо звільнення від сплати судового збору не заслуговує на увагу, оскільки ухвалою від 24 листопада 2016 року вже вирішувалось питання про звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору. Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду України від 30.03.2016 року у справі № 826/6756/15.

Підстави, які зазначені апелянтом у повторному клопотанні про звільнення від сплати судового збору фактично вказують на його незгоду з ухвалою про відмову у такому звільненні, тобто могли б слугувати виключно обґрунтуванням касаційної скарги по даному питанню.

Отже, у суду апеляційної інстанції відсутні належні правові підстави для звільнення апелянта від сплати судового збору та взагалі - для повторного розгляду клопотання з даного питання.

Так як, на даний час вказані недоліки у строк, встановлений судом (до 14.10.2016 року), апелянтом не усунуті, ухвала про залишення апеляційної скарги без руху не оскаржувалася, а, отже, набрала законної сили, а ухвала про продовження строку для усунення недоліків отримана відповідачем 03.12.2016 року, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням, а, отже, часу для усунення недоліків у апелянта було достатньо.

На підставі ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 зазначеного Кодексу, застосовуються правила ст. 108 КАС України, у відповідності до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Також апелянтом не було усунено недоліки апеляційної скарги в частині ненадання її копії відповідно кількості осіб, яка беруть участь у справі, що додатково підтверджує наявність підстав для повернення апеляційної скарги апелянту.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повернення апеляційної скарги апелянту.

Керуючись ст. ст. 108, 189 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2016 року по справі за його позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Пилипчука Віталія Анатолійовича про визнання скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії - повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя Саприкіна І.В.