Ухвала суду № 63676819, 22.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11971/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К. М. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2016 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Євробанк", в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тимчасового адміністратора Кононця Вадима Валерійовича до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу від 27.07.2016 №2196/5, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Євробанк" на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.10.2016 року про відмову у вжитті заходів забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду із вимогами про визнання протиправним та скасування наказу від 27.07.2016 №2196/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень».

Також позивачем подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову в порядку, передбаченому ст.118 КАС України, про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України від 21.07.2016 №2196/15 «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» та заборони державному реєстратору вчиняти будь-які дії щодо квартири АДРЕСА_1.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.10.2016 року відмовлено в задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову у справі.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу та просить скасувати спірну ухвалу суду, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

В судове засідання з'явились представники позивача, підтримали апеляційну скаргу, просили задовольнити заяву про забезпечення позову.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду справі відповідно ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі п. 6 ч. 1 ст. 199, ч. 1 п. 4 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу. Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем в обґрунтування заявленого ним клопотання не наведено обставин та фактів, підтверджених належними доказами, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або того що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано позовну заяву про визнання протиправним та скасування наказу від 27.07.2016 №2196/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень».

Крім того, позивач вказує на наявність підстав для забезпечення позову та просить вжити заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії оскарженого наказу, так як на думку заявника існує очевидна загроза, що квартира АДРЕСА_1, може бути відчужене, шляхом укладання невстановленою особою ОСОБА_2 договорів щодо його відчуження.

Вказує, що ПАТ КБ "Євробанк" вже вчиняв дії з відновлення свого права на вищевказану квартиру, яка була виведена з іпотеки шахрайським способом.

В Державному реєстрі прав на нерухоме майно щодо зазначеної квартири вже знято обтяження іпотекою, якою було забезпечено зобов'язання добросовісного набувача майна перед ПАТ КБ "Євробанк", та скасовано запис щодо права власності ПАТ КБ "Євробанк", що може призвести до звернення добросовісного набувача ОСОБА_3, який придбав квартиру АДРЕСА_1 за суму коштів у розмірі 7 600 000,00 грн. та в подальшому передав її в іпотеку банку для забезпечення кредитних зобов'язань, з вимогами до банку щодо оспорювання відповідних договорів та стягнення коштів, сплачених за придбання майна у банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Як вбачається зі змісту клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, 30 вересня 2011 року між Позивачем (ПАТ КБ «Євробанк») та ОСОБА_4 було укладено Договір кредиту № С - 323, відповідно до умов якого Позивач надав ОСОБА_4 кредит (грошові кошти) в іноземній валюті у розмірі 396 000 00 доларів США, а ОСОБА_4 зобов'язався повернути кредит у повному обсязі не пізніше 28 вересня 2012 року та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 17% річних.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 за зазначеним вище Договором кредиту між Позивачем та ОСОБА_4 було укладено Договір іпотеки Квартири, згідно якого ОСОБА_4 передав Квартиру в іпотеку Позивачу.

В травні 2012 року, в зв'язку з невиконанням ОСОБА_4 зобов'язань за Договором кредиту, Позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовною заявою про дострокове стягнення суми заборгованості за Договором кредиту № С-323, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені.

12 вересня 2014 року рішенням Дарницького районного суду м. Києва (справа № 753/ 6142/14-ц) задоволено зазначені вимоги ПАТ КБ «Євробанк» та стягнуто з ОСОБА_4 па користь ПАТ КБ «Євробанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 576 306 доларів США, а також пеню у розмірі 909 497 грн. 64 коп.

В січні 2015 року вказане рішення набрало законної сили.

ОСОБА_4 не було повернуто Позивачу зазначену встановлену суму боргу.

В вересні 2014 року ОСОБА_5 було подано до Приморського районною суду м. Одеси позовну заяву з вимогами, зокрема, про:

-визнання дійсним договору від 13.09.2011 року щодо купівлі-продажу квартири №94, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 укладеного в простій письмовій формі між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і ОСОБА_6

- визнання недійсним договору іпотеки від 13.09.2011 р. щодо квартири № 94, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 який, за твердженням ОСОБА_5 ніби то укладено між ПАТ КБ «Євробанк» та ОСОБА_4 та вилучення з державного реєстру прав на нерухоме майно неіснуючою запису про іпотеку від 13.09.2011 року щодо квартири АДРЕСА_1.

- скасування та вилучення запису про державну реєстрацію обтяження нерухомого майна, яким накладено заборону на нерухоме майно квартиру № 94 за адресою: АДРЕСА_1.

17 жовтня 2014 року Приморським районним судом м. Києва, без виклику ПАТ КБ «Євробанк» та участі останнього у розгляді справи ухвалено рішення, яким задоволено позов ОСОБА_5 частково, зокрема, судом:

- визнано дійсним договір від 13.09.2011 року щодо купівлі-продажу квартири №94, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 який начебто укладено в простій письмовій формі між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і ОСОБА_6

- визнано недійсним договір іпотеки від 13.09.2011 р. щодо квартири №94, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, начебто укладений між ПАТ КБ «Євробанк» та ОСОБА_4, посвідчений і зареєстрований 30.09.2011 р. приватним нотаріусом Одеською міського нотаріального округу.

- виходячи із визнання недійсним зазначеного вище договору іпотеки від 13.09.2011 р., судом вирішено внести запис про скасування державної реєстрації прав до державного реєстру іпотек відносно іпотеки І 1674144 щодо квартири № 94, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

- внесено запис про скасування державної реєстрації прав до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо державної реєстрації обтяження нерухомого майна №11674161 від 30.09.2009 р. щодо квартири № 94, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Апелянт вказує, що зазначеним рішенням суду скасовано запис від 2009 року, тобто вказано дату запису про обтяження майна на два роки раніше, ніж фактично було укладено договір іпотеки (2011 рік).

- визнано право власності ОСОБА_5 на квартиру № 94, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ( у рішенні суду зазначено адресу, що не відповідає адресі, за якою фактично знаходиться Квартира - АДРЕСА_1.

На думку апелянта, вказане рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17.10.2014 р. жодним чином не стосується Квартири № 94, яка знаходиться за реально існуючою адресою (АДРЕСА_1) та не стосується Договору іпотеки Квартири, укладеного 30.09.2011 р. між ПАТ КБ «Євробанк» та ОСОБА_4 на забезпечення виконання зобов'язань за Договором кредиту № С - 323, та не стосується записів щодо цих Квартири та Договору іпотеки Квартири, внесених до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 30.09.2011 р. (реєстраційний номер обтяження 11674161) та до Державного реєстру іпотек 30.09.2011 р. (реєстраційний номер обтяження 11674144).

Проте, державним реєстратором Одеського міського управління юстиції Одеської області внесено скасовуючі записи щодо обтяження та іпотеки Квартири та зареєстровано право власності на таку Квартиру за іншою особою, а в подальшому, право власності на Квартиру було перереєстровано на ОСОБА_2.

На думку ПАТ КБ «Євробанк», шахрайським способом було вилучено майно (Квартиру), яке передане банку в забезпечення виконання грошових зобов'язань, в зв'язку з чим Позивачем вже вчинено дії щодо ініціювання кримінальних проваджень.

В жовтні 2015 року ПАТ КБ «Євробанк» подано апеляційну скаргу на зазначене вище рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17.10.2014 р. та Апеляційним судом Одеської області відкрито апеляційне провадження.

В подальшому, апеляційну скаргу на вказане рішення Приморського районного суду міста Одеси від 17.10.2014 р. було також подано державним банком (ПАТ AБ «Укргазбанк»), оскільки за цим же рішенням суду, із власності останнього також було незаконно вилучено майно, передане державі в забезпечення виконання грошових зобов'язань (копія додасться).

Враховуючи вищевикладене рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17.10.2014 року не набрало законної сили ПАТ КБ «Євробанк» звернувся до Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І.М. із заявою про поновлення його законної іпотеки на Квартиру.

16.02.2016 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І. М. було прийнято рішення №28441666 про державну реєстрацію іпотеки ПАТ КБ «Євробанк» на Квартиру за Договором іпотеки Квартири, та внесено до Державного реєстру речових прав запис про іпотеку №13429003, - і таким чином, відновлено права іпотеки ПАТ КБ «Євробанк» на Квартиру, які протиправно, на думку апелянта, були порушені Одеським міським управлінням юстиції Одеської області.

17 травня 2016 року Апеляційним судом Одеської області прийнято рішення, яким скасовано зазначене вище рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2014 року в частині, що стосується права власності, іпотечного майна, іпотечних договорів та всіх пов'язаних з цим записів у державних реєстрах.

Даний факт означає, що іпотека і іпотечний договір є дійсними і не переривати своє дії з моменту у кладення Договору іпотеки Квартири.

В свою чергу, ПАТ КБ «Євробанк» стало відомо, що Квартиру було відчужено без його дозволу, 09.06.2015 р. власником Квартири став ОСОБА_2.

Згідно положень статті 23 ЗУ «Про іпотеку», у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця (в даному випадку - ОСОБА_4) до іншої особи (в даному випадку - до ОСОБА_2), іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна (ОСОБА_2), навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

23 квітня 2016 року ПАТ КБ «Євробанк» звернувся до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна М. Б. для реєстрації права власності ПАТ КБ «Євробанк» на іпотечну Квартиру.

Нотаріусом було перевірено документи, надані ПАТ КБ «Євробанк» для звернення стягнення на предмет іпотеки (Квартиру) у позасудовому порядку та інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також перевірено інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (зокрема, в частині знаходження Квартири в іпотеці ПАТ КБ «Євробанк»).

Також, нотаріусом перевірено сплив тридцятиденного строку для добровільного виконання ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зобов'язань перед ПАТ КБ «Євробанк».

За результатами виявленої інформації, нотаріусом, з дотриманням вимог Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. за № 1952 - IV та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. за №1127. було прийнято рішення від 23.04.2016 №29387940 про реєстрацію переходу права власності на Квартиру до ПАТ КБ «Євробанк» та зареєстровано такий перехід права власності.

В подальшому, Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М. А. було за договором купівлі-продажу та зверненням власника Квартири (ПАТ КБ «Євробанк» оформлено перехід права власності на Квартиру до третьої особи (ОСОБА_3) та реєстрацію іпотеки на таку Квартиру за новим договором іпотеки.

Таким чином, Позивач вказує, що вже було нанесено шкоду та ним вже було докладено знаних зусиль для відновлення своїх прав та законних інтересів щодо майна, а саме квартири АДРЕСА_1.

Так як 21 липня 2016 року Відповідачем (Міністерством юстиції України) було прийнято оскаржуваний наказ, яким скасовано зазначені вище рішення приватних нотаріусів ( Сегеченко І. М. Суперфіна М. Б. та Апатенко М. А. та вирішено скасувати записи щодо прав власносі та майнових прав ПАТ КБ «Євробанк» та останнього добросовісного набувача ОСОБА_3 та відновлено право власності на Квартиру за ОСОБА_2, який набув це майно шляхом реалізації, на думку позивача, шахрайської схеми щодо виведення Квартири із іпотеки ПАТ КБ «Євробанк».

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що існує реальна загроза того, що майно (Квартира) буде відчужено третім особам, що може в подальшому утруднити відновлення прав та законних інтересів Позивача.

Зазначені вище обставини свідчать про те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересів ПАТ КБ «Євробанк» до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, що згідно положень частини 1 статті 117 КАС України, підтверджує необхідність вжиття заявлених заходів забезпечення позову.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі частково знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.

З урахуванням вищевикладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні спірного судового рішення було порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 197, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Євробанк" на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.10.2016 року про відмову у вжитті заходів забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Євробанк", в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тимчасового адміністратора Кононця Вадима Валерійовича до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу від 27.07.2016 №2196/5 - задовольнити частково.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.10.2016 року - скасувати та постановити нову.

Заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Євробанк" про забезпечення позову - задовольнити частково.

Заборонити державному реєстратору вчиняти будь-які дії щодо квартири №94 яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 23.12.2016 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.