Ухвала суду № 63676705, 21.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №750/9316/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Литвиненко І.В.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

21 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова із адміністративним позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому просив суд визнати протиправними дії щодо не нарахування та не виплати пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як ліквідатору аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії за період з грудня 2015 року по 27 липня 2016 року; зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як ліквідатору аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії за період з грудня 2015 року по 27 липня 2016 року.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 листопада 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 листопада 2016 року nа ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 1832.

З доповіді судді - доповідача вбачається, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста участь сторін - не обов'язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році.

Згідно матеріалів позивачу з 09 лютого 2009 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку.

Також, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, від 10 грудня 2015 року №93, що оформлено протоколом від 10.12.2015 №93, визнано безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, оскільки не підтверджено факт виконання робіт в зоні відчуження; вирішено вилучити посвідчення з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

У зв'язку із наведеним розпорядженням Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові від 14.01.2015 позивачу припинено виплату пенсії.

Згідно витягу протоколу Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, від 28.07.2016 №99, Комісією відповідно до постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.04.2016 у справі №825/627/16 скасовано рішення від 10.12.2015 №93 щодо визнання безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2.

10 серпня 2016 року позивачу було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2) серії НОМЕР_1.

Згідно матеріалів справи, розпорядженням Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 31.08.2016 №808204 позивачу поновлено виплату пенсії.

З метою здійснення нарахування та виплати пенсії за період з грудня 2015 року по липень 2016 року позив звернувся до територіального управління Пенсійного фонду України, проте листом останнього від 15.09.2016 №704/02/Ш-7 йому відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки пенсія призначена та виплачується згідно з чинним законодавством.

Вважаючи протиправними дії щодо не нарахування та не виплати пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як ліквідатору аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії за період з грудня 2015 року по 27 липня 2016 року позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок пенсії.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до підпункту 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846) до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до положень статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Положеннями статті 46 зазначеного Закону визначено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більш як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії. Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у справі №825/627/16 адміністративний позов ОСОБА_2 до Міністерства соціальної політики України в особі Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 10.12.2016, оформлене протоколом №93, про визнання безпідставним видачу ОСОБА_2 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2.

Згідно частини першої статті 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Колегією суддів встановлено, що постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у справі №825/627/16 набрала законної сили, оскільки не оскаржена в апеляційному порядку.

Також, те, що постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у справі №825/627/16 набрала законної сили свідчить виконання її Комісією зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС шляхом скасування попереднього рішення щодо визнання безпідставною видачу посвідчення; видача позивачу 10 серпня 2016 року нового посвідчення; а також поновлення виплати пенсії.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у справі №825/627/16 встановлено, що матеріалами справи підтверджено факт виконання ОСОБА_2 робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 24.05.1986 по 20.06.1986, а тому йому правомірно було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1992 році (Категорія 2) Серії НОМЕР_2.

Отже, рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 10.12.2016, оформлене протоколом №93, про визнання безпідставним видачу ОСОБА_2 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, є протиправним з моменту його прийняття.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивач має право на перерахунок пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як ліквідатору аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії за період з грудня 2015 року по 27 липня 2016 року.

Відповідно до пункту 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі від 20 жовтня 2011 року у заяві №29979/04 «Рисовський проти України» принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», заява №36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії», п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», п. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії», заява №32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії», заява №35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправними дії та зобов'язав відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як ліквідатору аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії за період з грудня 2015 року по 27 липня 2016 року.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду, оскільки до територіального управління Пенсійного фонду щодо перерахунку пенсії позивач звернувся у вересні 2016 року, а до суду 05 жовтня 2016 року, тобто у шестимісячний строк, що передбачений статтею 99 КАС України.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини шостої статті 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 зазначеного Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі станом на 1 січня складає 1378 гривень.

Отже в даному випадку ставка судового збору за подання апеляційної скарги повинна складати 606,32 грн (1378,00х0,4х110).

Відповідно до частини першої статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Так, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016 у даній справі апелянту відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення.

Відповідно до частини першої статті 88 КАС України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Оскільки апелянтом на час розгляду апеляційної скарги судовий збір не сплачений, колегія суддів вважає, що він підлягає розподілу шляхом стягнення з відповідача.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення, постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 листопада 2016 року - без змін.

Стягнути з Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (ідентифікаційний код 40378209, адреса: 14013, м. Чернігів, проспект Перемоги, 139) до Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 606 (шістсот шість) гривень 32 копійки.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.