Постанова № 63676046, 22.12.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2016 року Чернігів Справа № 825/2313/16

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Житняк Л.О.,

за участі секретаряСтасюк Т.В.,

представника позивачаОСОБА_1,

представника відповідачаОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Комплекс "Любецький" до Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариства "Банк Демарк" про визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И В:

16.12.2016 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариства "Банк Демарк" (далі ПАТ "Банк Демарк"), в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо передачі Чернігівській філії ДП "СЕТАМ" на реалізацію арештованого майна нежитлової будівлі будівлі цеху санітарної бійні худоби, позначеної на технічному плані літ.Г-1, Гп, Г1, Г2, Г3 загальною площею 999,1 кв.м, що знаходиться за адресою м. Чернігів, вул. Любецька, 80 за початковою вартістю 3 757 755,00 грн без врахування ПДВ.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що передача на реалізацію нерухомого майна за ціною без врахування ПДВ є безпідставним заниженням ринкової вартості обєкта нерухомого майна, що призведе до несплати покупцем податку на додану вартість у складі вартості майна, хоча у відповідності до Податкового кодексу України у позивача виникнуть податкові зобовязання зі сплати ПДВ, та він буде вимушений нарахувати ПДВ на остаточну вартість обєкта нерухомого майна, відобразити в своєму податковому обліку, а також зобов'язаний буде видати податкову накладну покупцю, хоча покупець не має права на податковий кредит, оскільки не сплачував ПДВ у складі вартості майна. Оскільки власник арештованого майна є платником ПДВ, то відповідач мав право передавати на реалізацію належне позивачу майно за початковою ринковою вартістю саме з врахуванням ПДВ.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив та зазначив, що чинним законодавством не встановлено обовязку державного виконавця передавати на реалізацію майно з урахуванням ПДВ.

Представник третьої особи позовні вимоги також не визнав та просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.09.2015 державним виконавцем Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_4 відкрито виконавче провадження № 48594043 на виконання виконавчого напису від 17.08.2015 № 1338 щодо стягнення заборгованості з ПАТ "Чернігівський м'ясокомбінат" (після перейменування Приватне акціонерне товариство "Комплекс "Любецький" згідно статуту а.с.34-35) на користь ПАТ "Банк Демарк" в сумі 2 019 590,76 грн шляхом звернення стягнення на іпотечне майно позивача, а саме: нежитлову будівлю - будівлю цеху санітарної бійні худоби, позначеної на технічному плані літ.Г-1, Гп, Г1, Г2, Г3 загальною площею 999,1 кв.м, що знаходиться за адресою м. Чернігів, вул. Любецька, 80.

20.10.2016 державним виконавцем Ткач С.Г., з метою проведення незалежної оцінки іпотечного майна, винесено постанову про призначення експерта, субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ОСОБА_5 (а.с.9-10).

Приватним підприємством "Експертна фірма "Експерт - Плюс" складено звіт про оцінку майна: нежитлової будівлі - будівлі цеху санітарної бійні худоби, позначеної на технічному плані літ.Г-1, Гп, Г1, Г2, Г3 загальною площею 999,1 кв.м, що знаходиться за адресою м. Чернігів, вул. Любецька, 80 (а.с.11-30).

Згідно вказано звіту від 04.11.2016 визначено вартість зазначеного майна, а саме:

Ринкова вартість нежитлової будівлі - будівлі цех санітарної бійні худоби загальною площею 999,1 кв.м складає 3 757 755 грн без урахування ПДВ. Вартість з урахуванням ПДВ 4 509 306 грн.

10.11.2015 відповідачем повідомлено Приватне акціонерне товариство "Комплекс "Любецький" про оцінку майна (а.с.31)

28.11.2016 згідно заявки ВП №48594043/9 відповідачем зазначене майно передано на реалізацію Чернігівській філії ДП "СЕТАМ" за початковою вартістю 3 757 755,00 грн (а.с.32).

Не погоджуючись з діями відповідача щодо передачі ним на реалізацію нерухомого майна за початковою вартістю, визначеною без врахування ПДВ, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч.1 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404 (далі Закон № 1404) звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця (ч.6 ст.48 Закон № 1404).

Особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи підприємця визначені в ст.52 Закону № 1404. При цьому, визначення вартості майна боржника, оцінка майна боржника відбувається за правилами встановленими ст.57 цього Закону.

Так, визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає субєкта оціночної діяльності - субєкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити субєкта оціночної діяльності - субєкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання субєктом оціночної діяльності - субєктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Згідно ч.1 ст.61 Закону №1404 реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у ч.8 ст.56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна.

Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому ст.57 цього Закону (ч.3 ст.61 Закону № 1404).

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Пунктом 17 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, у звіті про оцінку майна та у висновку про вартість обєкта оцінки оцінювач відображає факт про включення або не включення до ринкової вартості суми податку на додану вартість. Оціночні процедури, повязані з визначенням ринкової вартості, здійснюються з урахуванням включення або не включення до неї суми податку на додану вартість. Умова щодо визначення ринкової вартості з включенням суми податку на додану вартість зазначається у договорі на проведення оцінки майна.

В даному випадку, субєктом оціночної діяльності у звязку із відсутністю у постанові державного виконавця умов щодо визначення ринкової вартості майна було зазначено два варіанти вартості. При цьому суд враховує, що ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою,укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Аналізуючи вищевикладене, суд зазначає, що вказаними нормами не встановлено обовязку державного виконавця передавати на реалізацію майно з урахуванням ПДВ. У випадку отримання звіту про оцінку вартості майна сторони мають право оскаржити в судовому порядку саме результати оцінки майна, а обовязок щодо визначення вартості за яку можливе відчуження обєкта оцінки майна відбувається на підставі угоди між покупцем та продавцем.

Так, вичерпний перелік операцій, що не є обєктом оподаткування або звільнені від оподаткування ПДВ визначений ст.196 та ст.97 Податкового кодексу України та не поширюється на спірні правовідносини. Особливості визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг в окремих випадках визначено у ст.189 Податкового кодексу України, якою передбачено, що базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст.188 цього Кодексу. Дата збільшення податкових зобовязань та податкового кредиту платників податку, що здійснюються постачання /отримання товарів/ послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст.187 та ст.198 цього Кодексу. Зазначений порядок дати виникнення податкових зобовязань та податкового кредиту застосовується також на операції з примусового продажу арештованого майна органами юстиції.

Таким чином, у разі якщо орган виконавчої служби здійснює операції з продажу майна, на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації (на прилюдних торгах, аукціонах), то на дату події, що відбулась раніше (відвантаження майна боржника чи зарахування коштів у рахунок його оплати), у боржника виникають податкові зобовязання. При цьому, базою оподаткування є загальна (остаточна) ціна реалізації. На вимогу покупця на цю дату виписується податкова накладна на остаточну вартість, в якій окремим рядком виділяється сума ПДВ.

Тобто у розумінні Податкового кодексу України, позивач на дату отримання акту про проведені електронні торги буде зобов'язаний нарахувати та сплатити податкові зобовязання з ПДВ, виписати покупцю та зареєструвати податкову накладну у встановлені терміни, а також відобразити зазначену операцію у податковій декларації з ПДВ за загальною (остаточною) ціною реалізації.

З наведеного слідує, що визначення остаточної вартості майна можливе лише за умови фактичного проведення електронних торгів, яка і буде обєктом оподаткування і відповідно може різнитися від ціни, вказаної у звіті про оцінку майна з врахуванням ПДВ.

Отже, за відсутності обовязку державного виконавця вказувати саме ціну з врахуванням ПДВ, останнє не могло би відображувати дійсний зміст спірних правовідносин до моменту отримання сторонами акту про проведені електронні торги і виникнення у позивача обовязку нарахувати та сплатити податкові зобовязання з ПДВ лише після їх закінчення.

За врахуванням викладеного, необхідно також зазначити про передчасність звернення позивача до суду, оскільки до моменту проведення електронних торгів жодні його права не порушуються. Відповідно, суд позбавлений можливості приймати рішення на майбутнє, так як на момент розгляду справи відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, враховуючи ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнає, що обставини, на які посилається позивач, не можуть бути взяті до уваги, оскільки державний виконавець діяв у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" на підставі та у межах повноважень, у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, а тому у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Комплекс "Любецький" до Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариства "Банк Демарк" про визнання дій протиправними необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Житняк