Ухвала суду № 63675997, 21.12.2016, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 р. м. ХерсонСправа № 821/1746/16

Херсонський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Василяки Д.К. суддів: Бездрабка О.І., Кисильової О.Й.,

при секретарі: Собчук Є.В. за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся із адміністративним позовом до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Бериславським районним судом Херсонської області 20 травня 2015 року у справі № 647/3024/14-ц видано виконавчий лист щодо стягнення з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з відповідного рахунку на користь ОСОБА_2 300000,00 (триста тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування і прокуратури. Позивач 21 квітня 2016 року подав виконавчий лист до Бериславського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Херсонській області для виконання судового рішення в примусовому порядку, яким 21.04.2016 року ним направлено до Державної казначейської служби України за підвідомчістю. На момент подачі адміністративного позову посадовими особами Державної казначейської служби України судове рішення не виконано.

Вважає бездіяльність відповідача протизаконною та такою, що порушує його права.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав до суду заперечення, які обґрунтовано тим, що Державною Казначейською службою України 27.10.2016 отримано заяву позивача про стягнення коштів за виконавчим документом. З метою здійснення заходів передбачених Порядком, направлено подані ОСОБА_2 документи до Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області, за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду.

Після проведення всіх передбачених Порядком заходів Головне управління Казначейства 30.11.2016 направило відповідний пакет документів до відповідача та отримані Казначейством 08.12.2016р. Вказав, що рішення суду буде виконане в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд приходить до наступного: положеннями ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 2 статті 4 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.2 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Частиною 19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" від 01.03.2013 р. № 3 встановлено, що скарги сторони виконавчого провадження щодо виконання судових рішень, ухвалених за правилами ЦПК, підлягають розгляду судом, який розглянув відповідну справу у першій інстанції, тобто тим судом, що видав виконавчий документ. Інші учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду у порядку, передбаченому законом.

Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий лист видано Бериславським районним судом Херсонської області в рамках розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, прокуратури Херсонської області про відшкодування моральної шкоди заподіяної незаконними рішеннями та діями органів досудового розслідування, прокуратури. Так, рішенням Бериславського районного суду Херсонської області по справі № 647/3024/14-ц стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з відповідного рахунку на користь ОСОБА_2 300000 (триста тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури.

Частиною 2 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 (далі - Порядок № 845) визначено механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Відповідно до п.2 Порядку № 845 боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства; виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України "Про виконавче провадження"; стягувачі - фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів.

Згідно п. 15 Порядку № 845, дії органів Казначейства з виконання виконавчих документів можуть бути оскаржені до Казначейства або суду.

Відповідно до ч.1 ст.383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ (ч. 2 ст.384 ЦПК України).

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що в даному випадку відповідач - Управління державної казначейської служби України є державним виконавцем, в розумінні ст.383 ЦПК України, яким, на думку позивача, не вчинено дії щодо виконання судового рішення, ухваленого Бериславським районним судом Херсонської області, в рамках розгляду цивільної справи.

Отже, суд приходить до висновку, що даної справа повинна розглядатися місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Дослідивши матеріали справи , суд вважає, що провадження у даній справі підлягає закриттю.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд -

ухвалив:

Закрити провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з такою самою позовною заявою не допускається.

Повернути позивачу сплачений судовий збір у сумі 1102 грн. 40 коп., відповідно до квитанції № 39 від 16.11.2016 р.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення.

Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст ухвали виготовлено 23 грудня 2016 року.

Головуючий суддя Василяка Д.К.

Суддя Бездрабко О.І.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 11.5