Постанова № 63675947, 20.12.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року справа № 823/1691/16

м. Черкаси

12 год. 06 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мишенка В.В.,

при секретарі Ільченку С.М.,

за участю сторін:

представника позивача ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі міжрегіонального Головного управління ДФС про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор (далі-позивач) до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі міжрегіонального Головного управління ДФС (далі відповідач), в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № НОМЕР_1 від 08.07.2016.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначає, що оскаржуване рішення суперечить вимогам законодавства України, оскільки відповідно до первинних документів наданими при перевірці позивача підтверджується спроможність останнього реального здійснення господарських операцій, а висновки зроблені в акті перевірки є припущеннями. Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, позов просили задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов та додаткових поясненнях по справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор зареєстроване, як юридична особа 23.01.2001, ідентифікаційний код 31082518, керівник ОСОБА_4 з 02.09.2015, вид діяльності КВЕД 11.01 «дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв» - основний.

Посадовими особами спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі міжрегіонального Головного управління ДФС на підставі наказу № 98 від 29.04.2016 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з ТОВ «Містрал» за період з 01.08.2015 по 30.11.2015.

За результатими документальної перевірки ТОВ ЗЛГЗ Златогор було складено акт від 09.06.2016 № 42/28-04-42-01/31082518 та встановлені порушення п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.2 ст. 200, п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.08.2015 по 30.11.2015 всього на суму 2566379 грн.

На підставі встановленого порушення, податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 08.07.2016 щодо збільшення грошового зобовязання ТОВ ЗЛГЗ Златогор з ПДВ за основним платежем на суму 2566379 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 1283189,5 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням рішенням відповідача, ТОВ ЗЛГЗ Златогор оскаржило його до суду.

Cуд вважає висновок відповідача викладений в акті перевірки необґрунтованими, з огляду на наступне.

У відповідності до витягу з ЄДРПОУ станом на 13.12.2016, ТОВ «Містрал» зареєстроване як юридична особа за адресою: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 86, ідентифікаційний код - 39735887, за видом діяльності зокрема «неспеціалізована оптова торгівля».

З даного витягу, а також виписки з ЄДРПОУ станом на 09.04.2015 вбачається, що станом на 22.12.2015 керівником підприємства є Діордіук Еудженіу, однак до цього часу керівником підприємства був ОСОБА_5.

Згідно з укладеним договором № 68 від 04.08.2015 між ТОВ «Містрал» (постачальник) в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ «ЗЛГЗ «Златогор» (покупець) в особі директора ОСОБА_6, постачальник зобовязується передати у власність покупцю товар в асортименті і за ціною узгодженою з покупцем. Пунктом 5.1 договору передбачено, що поставка товару здійснюється партіями на умовах EXW склад продавця.

Передача товару згідно договору здійснювалася на підставі видаткових накладних: від 13.08.2015 № РН-000029, № РН-000030, № РН-000031, від 14.08.2015 № РН-000032, № РН-000033, № РН-000034, від 15.08.2015 № РН-000035, № РН-000036, від 18.08.2015 № РН-000037, № РН-000038, № РН-000039, № РН-000040, № РН-000041, № РН-000042, від 19.08.2015 № РН-000043, № РН-000044, № РН-000045, від 25.11.2015 № РН-000230, № РН-000231, від 30.11.2015 № РН-000256, № РН-000257, № РН-000258, № РН-000259, № РН-000260, №РН-000261.

Зокрема, оскільки поставка товару здійснювалася зі складу постачальника ТОВ «Містрал» позивачем було задіяно власний транспортний парк, а також укладено договори оренди транспортних засобів з ТОВ «Транс Вест-Експедиція» № 11 від 01.01.2015 та договір оренди автомобіля з ЗАТ «Кременчуцький ЛГЗ», що узгоджується з актом приймання передачі ТЗ та наданими свідоцтвами про реєстрацію ТЗ (т. 2 а.с. 10-19).

Безпосереднє транспортування узгодженого сторонами товару підтверджується товарно-транспортними накладними №1-ТН від 13.08.2015 №29, №29/1, №29/2, №29/3; від 15.08.2015 №35, №35/1, №35/2, №35/3, №36; від 16.08.2015 №31, №31/1, №31/2, №31/3; від 17.08.2015 №36/1, №36/2, №36/3, №36/4; від 18.08.2015 №30, №30/1, №37; від 19.08.2015 №37/1, №37/2, №37/3, №38, №38/1; від 20.08.2015 №30/2, №38/2; від 21.08.2015 №39, №39/1, №39/2, №40; від 22.08.2015 №39/3; від 23.08.2015 №33, №33/1, №40/1, №40/3, №40/4, №41; від 24.08.2015 №42; від 25.08.2015 №32, №32/2, №41/1, №41/2, №41/3, №41/4; від 26.08.2015 №42/2; від 27.08.2015 №32/1, №42/1, №42/3, №43, №43/1; від 28.08.2015 №43/2; від 29.08.2015 №33/2, №44, №44/1, №44/2, №44/3; від 31.08.2015 №33/3, №34, №34/1, №34/2, №34/3, №45, №45/1; від 01.12.2015 №231/2, №231/3, №231/4, №231/5, №231/6; від 03.12.2015 №256/3, №256/5, №230, №231, 231/1; від 07.12.2015 №256, №256/1, №256/2, №257/3, №257/4; від 09.12.2015 №257, №257/1, №257/2, №258/3, №258/4; від 11.12.2015 №258, №258/1, №258/2, №259/2, №259/3; від 14.12.2015 №259, №259/1, №260, №261; від 16.12.2015 №230/1, №230/2, №230/3, №230/4, №230/5.

Окрім того, оплата за поставлений товар здійснювала в безготівковій формі та підтверджується платіжними дорученнями: № 4084, 4106, 4121, 4136, 4154, 4170, 4287, 4307, 5953, 5976, 6072, 6093, а також договором новації № 68/1 від 17.12.2015 щодо наявності у позивача перед контрагентом заборгованості в сумі 13935436,77 грн. з ПДВ і в подальшому видачею простого векселю серії АА № 2550936 на суму 13935436,77 грн.

Також в матеріалах справи наявний договір поставки укладений між контрагентом позивача ТОВ «Містрал» № 15/15 від 10.08.2015 та ТОВ «КП Прогрес» щодо поставки товару, який в подальшому був реалізований ТОВ «ЗЛГЗ «Златогор» і зокрема наявні видаткові накладні.

Таким чином, з викладеного суд зазначає, що в матеріалах справи наявні всі документи щодо виконання укладеного договору.

Згідно з ст. 65 Господарського кодексу України, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Тобто, суд достеменно встановив, що при укладанні договору поставки № 68 від 04.08.2015 між ТОВ «Містрал» (постачальник) в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ «ЗЛГЗ «Златогор» (покупець) в особі директора ОСОБА_6, у відповідності до витягів з ЄДРПОУ уповноважені особи підприємств володіли необхідною правоздатністю щодо підписання вищезазначеного договору та інших первинних документів.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, зокрема :дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.(п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.1, 201.2. статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено наявність звязку між фактом поставки та господарською діяльністю платника податків. Позивач надав достатньо доказів, що підтверджували б наявність ділової мети в діях платника податків під час здійснення господарських операцій. Окрім того, відповідачем не заперечувався факт реєстрації податкових накладних, які саме і дають можливість позивачу сформувати податковий кредит.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує усі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Суд прийшов до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення суперечить вимогам чинного законодавства, є необґрунтованими та такими, що прийняті з порушенням вимог ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94,159 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі міжрегіонального Головного управління ДФС від 08.07.2016 № НОМЕР_1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі міжрегіонального Головного управління ДФС (ідентифікаційний код - 39819605) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор (ідентифікаційний код - 31082518) 57743 (пятдесят сім тисяч сімсот сорок три) грн. 53 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.В. Мишенко

Повний текст постанови виготовлено 26.12.2016