Ухвала суду № 63675946, 23.12.2016, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2016 р. м. ХерсонСправа № 821/1483/16

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Кузьменко Н.А.,

при секретарі Рябчич А.М.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до слідчого Білозерського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії, -

встановив:

07 жовтня 2016 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до слідчого Білозерського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області ОСОБА_3 з позовними вимогами про оскарження дій, а саме:

- визнати дії слідчого Білозерського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області ОСОБА_3 неправомірними та зобовязати його вчинити певні дії щодо повернення ОСОБА_2 незаконно затриманого транспортного засобу GEELY MR7151 A номерний знак НОМЕР_1 без оплати витрат, повязаних з його транспортуванням та зберіганням.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача та позивач зазначили, що відповідачем неправомірно затримано транспортний засіб якій належить позивачу та просили суд зобовязати слідчого вчинити дії щодо повернення затриманого транспортного засобу власнику, посилаючись на ті обставини, що відносно позивача жодних кримінальних проваджень не відкрито.

Відповідач проти позову заперечував, вважаючи позовні вимоги необґрунтованими, а провадження таким, що підлягає закриттю, оскільки він діяв в межах своїх повноважень наданих КПК України та зазначив, що затриманий транспортний засіб відповідно до системи «Відеоконтроль - Рубіж» перебуває у розшуку на підставі постанови правоохоронних органів за матеріалами кримінального провадження № 12016040650002275 від 31.05.2016 року Жовтневого ВП Дніпропетровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області. зТакож, відповідач зазначив, що позивача було допитано в якості свідка, складено протокол огляду та акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, дані документи потім були направлені до Жовтневого ВП Дніпропетровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Жовтневим відділенням поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області порушено кримінальну справу та внесено відомості до ЄРДР за № 12016040650002275 за правовою кваліфікацією ч.2 ст. 190 КК України (копія витягу з ЄРДР наявна в матеріалах справи).

Згідно листа Відділу забезпечення безпеки дорожнього руху Управління превентивної діяльності ГУ НП в Херсонській області № 1299/7/41/36-16 від 23.12.2016 року та витягу з системи «Відеоконтроль-Рубіж» транспортний засіб GEELY MR7151 A номерний знак НОМЕР_1, 2008 року випуску, сірого кольору, VIN YCMR715180092339, перебуває у розшуку згідно постанови правоохоронних органів за матеріалами кримінального провадження № 12016040650002275 від 31.05.2016 року.

У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України).

Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Відносини ж, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (частина перша статті 2 КАС України).

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України).

Вичерпний перелік публічно-правових спорів, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в частині третій статті 17 КАС України, а саме справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції (пункти 1, 2, 3, 4).

Отже, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

Водночас, згідно п.2 ч.3 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Конституція України закріплює право людини і громадянина на судовий захист своїх прав і свобод і гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до положення частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач слідчий Білозерського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області ОСОБА_3 діяв в рамках КПК України, оскільки транспортний засіб GEELY MR7151 A номерний знак НОМЕР_1 оголошено у розшук в рамках кримінального провадження № 12016040650002275. Тобто, відносини, що виникли між позивачем та відповідачем є кримінально-процесуальними.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу досудового розслідування та прокурора врегульовано кримінальним процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 1 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Статтею 303 Кримінального процесуального кодексу України передбачено підстави оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування.

Отже, у разі оскарження до суду рішення, дії чи бездіяльність слідчого під час досудового розслідування кримінальної справи такі скарги суди повинні розглядати в порядку встановленому кримінальним процесуальним кодексом України.

Відтак, спірні відносини між сторонами в даній справі не є управлінськими та за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними, а тому оскарження таких дій має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ.

В інакшому б випадку, захист прав позивача, з урахуванням обов'язковості дотримання вимог частини третьої статті 2 КАС України, вимагав би від адміністративного суду, до якого надійшла позовна заява, перевірити відповідність заяв вимогам Кримінально-процесуального кодексу України, дотримання відповідачем приписів, установлених кримінально-процесуальним законодавством. Однак, адміністративний суд не має повноважень на здійснення такої перевірки та на відновлення можливих порушених у рамках кримінального процесу прав.

Крім того, Конституційним Судом України неодноразово висловлено у своїх рішеннях позицію щодо юрисдикції спорів, пов'язаних з оскарженням рішень, дій та бездіяльності органів та посадових осіб під час розслідування кримінальних справ, вирішення заяв і повідомлень про злочин.

Відповідно до ч.ч.4, 5 п.п.4.2 п.4 рішення Конституційного Суду України від 23.05.2001 №6-рп/2001 кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.

Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до управлінської сфери.

За змістом ч.5 пп.4.3 п.4, ч.5 п.5 рішення Конституційного Суду України від 14.12.2011 №19-рп/2011 компетентним національним судом, до юрисдикції якого належить розгляд скарг щодо прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини, є суд, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України, розглянувши 16.09.2015 справу №21-1666а15.

Виходячи з викладеного, питання, оскарженням дій слідчого під час розслідування кримінальної справи на предмет порушення ними вимог КПК України регулюються виключно кримінально-процесуальним законодавством.

Пунктом 1 частини першої статті 157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, та роз'яснює позивачеві, що він має право звернутися із позовом до суду у порядку кримінального судочинства.

Керуючись ст.ст. п.1 ч.1 ст. 157, 160, 165 КАС України, суд, -

ухвалив:

Провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до слідчого Білозерського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії - закрити.

Роз`яснити сторонам, що після закриття провадження у справі повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Повернути позивачу судовий збір у розмірі 1102,40 грн відповідно до квитанцій №2 від 17.10.2016 року та № 14 від 04.10.2016 року.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її отримання.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано суддею 26 грудня 2016 року.

Суддя Кузьменко Н.А.

кат. 3.7