Постанова № 63675615, 21.12.2016, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2016 р. Справа № 818/1588/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелета С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Мороз Т.М.,

представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/1588/16 за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства "Терра" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, приватне виробничо-комерційне підприємство "Терра" (далі - ПВКП "Терра"), звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.11.2016 року № 0010041520/48915 про застосування штрафу в розмірі 84750,33 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході камеральної перевірки податкових декларації з плати за землю, відповідачем встановлено, що розмір орендної плати за земельну ділянку за вересень-грудень 2014 року, січень-серпень 2015 року є меншими ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки визначені платником податків податкові зобовязання по вказаним періодам становлять 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що призвело до заниження податкових зобовязань. За результатами перевірки складено акт, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення. Вказане рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку, за результатами якого таке рішення частково скасоване в зв'язку із невірним математичним розрахунком ДПІ у м.Сумах. В зв'язку із частковим скасуванням в адміністративному порядку податкового повідомлення-рішення, 22.11.2016 року відповідачем прийнято нове спірне рішення на зменшену суму, з яким не погоджується позивач та просить його скасувати. На думку позивача, розмір орендної плати за користування земельною ділянкою встановлений договором і не може збільшуватись без внесення змін до нього, в тому числі, в результаті законодавчих змін. Також позивач вказує на те, що зміни щодо збільшення розміру орендної плати до договору не вносились.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні та зазначила, що спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та прийняте відповідно до норм чинного законодавства. Також зазначила, що справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства, і сплата обовязкових платежів, до яких віднесено і плату за землю, не може залежати від умов договору. З 01.01.2011 року питання оподаткування регулюються виключно Податковим кодексом України. в тому числі порядок оподаткування землі. Питання орендної плати за землю врегульовано ст. 288 Податкового кодексу України. Так, згідно з п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності не може бути меншим 3 % нормативної грошової оцінки землі. Позивачем було подано звітні декларації за 2014 та 2015 роки в яких сума декларувалася, виходячи із розміру 1 % нормативної грошової оцінки землі за орендовану земельну ділянку. В подальшому ПВКП "Терра" подало уточнюючу декларацію в якій задекларувало орендну плату в розмірі 1 % нормативної грошової оцінки землі за орендовану земельну ділянку, в звязку з чим спірним рішенням йому донараховано суму грошового зобовязання та застосовано штрафні санкції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що між ПВКП "Терра" та Сумською міською радою 08.12.2005 року укладено договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Воєводіна, 27, площею 1,0114 га строком до 05.07.2015 року (а.с.23-26). Згідно п. 3 вказаного договору, орендна плата на рік становить 1 % від нормативної грошової оцінки землі. На даний час позивач орендує вищевказану земельну ділянку.

12.01.2015 року ПВКП "Терра" подало до ДПІ у м. Сумах уточнюючу декларацію за 2014 рік № НОМЕР_1 (а.с.44-45). Крім того, 16.06.2016 року позивачем подано уточнюючі декларації за 2014 рік № НОМЕР_2 (а.с.46), за 2015 рік № НОМЕР_3 (а.с.47-48) та № НОМЕР_4 (а.с.49).

Згідно пояснень представника позивача, в уточнених податкових деклараціях ставка податку зазначена в розмірі 1 % нормативної грошової оцінки землі. При поданні звітних декларацій підприємством було визначено суму податку, виходячи із розміру 3% нормативної грошової оцінки землі. Такі дії представник позивача пояснив тим, що підприємством помилково визначило завищену суму (3%), оскільки договором передбачена ставка податку, виходячи із розміру 1%.

15.07.2016 року ДПІ у м. Сумах проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014-2015 роки, за результатами якої складено акт від 15.07.2016 року № 1987/18-19-12-03/30991890 (а.с.16-17).

Перевіркою встановлено порушення ПВКП "Терра" п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, що виявилось у заниженні суми податкового зобовязання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за вересень-грудень 2014 року та січень-серпень 2015 року, заявлених в уточнюючих податкових деклараціях з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік на 16152,06 грн. та за 2015 рік на 40438,16 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.08.2016 року № 0006081203/39262, яким ПВКП "Терра" нараховано суму грошового зобовязання по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 84885,33 грн., в тому числі 56590,22 грн. основного платежу та 28295,11 грн. штрафних (фінансових) санкцій. (а.с.11).

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Рішенням Головного управління ДФС у Сумській області від 02.11.2016 року № 11100/10/18-28-10-01-04-78/93/ск скаргу позивача частково задоволено, а податкове повідомлення-рішення від 25.08.2016 року скасовано в частині нарахування грошового зобовязання в сумі 135,00 грн. (а.с.13-15).

З урахування рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 02.11.2016 року, 22.11.2016 року ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення № 0010041520/48915, яким ПВКП "Терра" нараховано суму грошового зобовязання по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 84750,33 грн., в тому числі 56500,22 грн. основного платежу та 28250,11 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.12). Не погодившись із таким рішенням відповідача, ПВКП "Терра" звернулось до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з нормами Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" користування землею в Україні є платним. З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, відповідно до п. 1.1 ст. 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Згідно з п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обовязковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.136. п. 14.1 ст. 14 ПК України). Аналогічне визначення міститься у ст. 21 Закону України "Про оренду землі".

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПК України).

Підпунктом 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХIII ПК України; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 % нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.2 зазначеного пункту). Тобто, законодавчо визначено нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Крім того, твердження позивача про те, що зміни щодо збільшення розміру орендної плати до договору не вносились спростовуються матеріалами справи, а саме рішенням господарського суду Сумської області від 09.09.2014 року по справі № 920/1265/14, яким встановлено вважати укладеними зміни до розділу 3 договору оренди земельної ділянки від 08.12.2005 року в частині розміру відсотку від нормативної грошової оцінки землі, шляхом викладення першого абзацу розділу 3 договору в наступній редакції: "Орендна плата на рік становить 3,0 % від нормативної грошової оцінки землі" (а.с.62-64). Відповідно до листа господарського суду Сумської області від 20.12.2016 року вищевказане рішення суду набрало законної сили 23.09.2014 року (а.с.61).

Стосовно посилання позивача на те, що податковим органом було збільшено розмір орендної плати за вересень 2014р., тобто в той період, коли судове рішення не набрало законної сили, слід зазначити, що незалежно від існування рішення суду про внесення змін до договору щодо розміру орендної плати, з набранням чинності у 2011 році ПК річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати. При цьому виходячи із принципу пріоритетності норм ПК над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК , до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК .

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 02 грудня 2014 року (справа № 21-274а14), 7 квітня 2015 року (справа № 21-117а15), 14 квітня 2015 року (справа № 21-165а15), 24 квітня 2015 року (справа № 131а15), 16.03.2016р. (справа №1170/2а-3151/12).

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Крім того, слід зазначити, що згідно пояснень представника відповідача донарахування відбулося за період з вересня 2014 року по серпень 2015р., інші періоди не є предметом спору, не включені до спірного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.11.2016 року № 0010041520/48915, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватного виробничо-комерційного підприємства "Терра" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.11.2016р. № 0010041520/48915 відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 26.12.2016 року.

Суддя С.М. Гелета