Постанова № 63675437, 26.12.2016, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2016 року Справа №П/811/1485/16

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Момонт Г.М., суддів Притули К.М., Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства «Крона-В»

до відповідача: Державної служби геології та надр України

про визнання протиправними та скасування наказів.

Приватне підприємство «Крона-В» звернулося з позовом до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними та скасування наказів Державної служби геології та надр України:

- від 01.09.2016 р. №287 «Про встановлення термінів для усунення порушень» в частині встановлення Приватному підприємству «Крона-В» терміну 60 днів для усунення порушень законодавства про надра;

- від 21.09.2016 р. №323 «Про проведення планових перевірок надрокористувачів у ІV кварталі 2016 р.» в частині проведення планової перевірки Приватного підприємства «Крона-В».

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що вказівка щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства вважатиметься правомірною, якщо її надано за результатами перевірки, натомість наказ від 01.09.2016 р. №287, який встановлює терміни для усунення порушень фактично підмінює припис. Також позивач зазначає, що у ПП «Крона-В» відсутні правові підстави для проведення державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин через кожні пять років експлуатації ділянки надр, оскільки втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 р. №264, якою п.25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 р. №865 викладено в новій редакції. Зазначене, на думку позивача, зумовлює фактичне відновлення попередньої редакції Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, яка не передбачала проведення експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин через пять років. Окрім того, позивач стверджує про відсутність механізмів проведення державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин у звязку з виключенням з реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади наказу Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державному комітеті України по геології і використанню надр від 04.09.1995 р. №35.

Також позивач зазначає, що з огляду на п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. №71VIII та зважаючи на те, що обсяг доходу ПП «Крона-В» у 2015 році не перевищив 20 мільйонів гривень, то у відповідача не було правових підстав для прийняття наказу від 21.09.2016 р. №323 без дозволу Кабінету Міністрів України. Позивач вказує, що наказ від 21.09.2016 р. №323 суперечить ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо заборони здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання та стосовно заборони здійснення органом державного нагляду (контролю) щодо одного субєкта господарювання планових заходів державного нагляду (контролю) протягом одного планового періоду, якщо в цьому плановому періоді такий субєкт господарювання включений до плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) іншого органу державного нагляду (контролю).

Окрім того, у письмових поясненнях позивач вказує, що відповідно до п.7 Критеріїв за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр і визначається періодичність здійснення планових заходів державного контролю Державною службою геології та надр, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р. №593 перевірка позивача як субєкта господарювання із середнім ступенем ризику може бути проведена не частіше одного разу на три роки, натомість попередня планова перевірка ПП «Крона-В» проводилася 09.07.2014 р.

Представником відповідача до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки відповідно до п.9 Положення про Державну службу геології та надр України Держгеонадра у межах повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру, а тому зважаючи на те, що надрокористувачем допущено порушення вимог законодавства у сфері надрокористування відповідачем видано наказ від 01.09.2016 р. №287, яким встановлено терміни для усунення порушень законодавства про надра. Представник відповідача зазначає, що визнання таким, що втратив чинність акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом. При цьому відповідно до п.32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 р. №870 дія акта Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України, чи про його скасування.

Також представник відповідача вказує на те, що законодавчого акту, який би встановлював мораторій на перевірки надрокористувачів Державною службою геології та надр України не прийнято. Натомість пункт 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. №71-VIII є спеціальними та стосуються контролюючих органів, що забезпечують формування єдиної державної податкової та митної політики щодо адміністрування податків, зборів та митних платежів, оскільки критеріями визначення переліку підприємств, на які такі обмеження не поширюються, зокрема, є обсяг доходу за попередній календарний рік, а також певний вид діяльності таких підприємств.

У додаткових поясненнях представник відповідача зазначив, ступінь ризику діяльності позивача визначався відповідно до критеріїв затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 р. №212.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги. Представник відповідача в судове засідання не зявився, до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.100).

На підставі усної ухвали, прийнятої в судовому засіданні 29.11.2016 р. та занесеної до журналу судового засідання (а.с.117), подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до ч.6 ст.128 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною службою геології та надр України надано Приватному підприємству «Крона-В» спеціальний дозвіл на користування надрами, а саме: на видобування пісків, придатних для благоустрою, рекультивації та планування територій в Обознівському родовищі, розташованому в Кіровоградському районі Кіровоградської області, терміном на 11 років до 27 серпня 2023 року (а.с.12).

Наказом Державної служби геології та надр України від 01 вересня 2016 р. №287 «Про встановлення термінів для усунення порушень» у звязку з порушенням надрокористувачами вимог пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 р. №865 щодо не проведення повторної державної експертизи та з урахуванням пропозицій Комісії з питань надрокористування, зокрема, Приватному підприємству «Крона-В» встановлено 60 календарних днів для усунення порушень законодавства про надра (а.с.13-14, 61-62).

Відповідно до ч.1 ст.13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

З огляду на ч.1 ст.14 Кодексу України про надра, надра надаються у користування для видобування корисних копалин.

При цьому згідно з ч.1 ст.19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Пунктом 5 частини 2 статті 24 Кодексу України про надра визначено, що користувачі надр зобовязані виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Так, п.25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 р. №865, у редакції викладеній відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 р. №264 (далі за текстом Положення №865), визначено, що повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні пять років експлуатації ділянки надр, а також у разі:

- коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими Державною комісією по запасах корисних копалин або якщо списані та передбачені для списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством;

- коли різниця у розмірі становить понад 20 відсотків порівняно з фактичними техніко-економічними та фінансовими показниками господарської діяльності, повязаної з видобуванням корисних копалин, а також коли зміни в технологічних схемах призводять до такої різниці.

З огляду на постанову Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. №1236 з 12.01.2011 р. втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 р. №264.

Позивач вказує на те, що втрата чинності постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 р. №264 призводить до відновлення попередньої редакції пункту 25 Положення №865 відповідно до якої повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться обовязково у тому разі, коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими ДКЗ, або якщо списані та передбачені до списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством.

Суд враховує, що згідно з п.32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 р. №870 визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом. Дія акта Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи про його скасування.

Оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 р. №264 пункт 25 Положення №865 викладено в новій редакції, при цьому після скасування зазначеної постанови попередня редакція пункту 25 Положення №865 не відновлювалася, то посилання позивача на відсутність у нього обовязку з проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин є необґрунтованим.

При цьому відсутність механізму проведення державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин у звязку з виключенням з реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади наказу Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державному комітеті України по геології і використанню надр від 04.09.1995 р. №35 не звільняє надрокористувача від обовязку з проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин, оскільки порядок і умови проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин визначені Положенням №865.

В силу ч.1 ст.11 Кодексу України про надра державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

Частиною 1 статті 61 Кодексу України про надра визначено, що державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Так, відповідно до п.1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. №391/2011 (далі за текстом Положення) Державна служба геології та надр України (Держгеонадра України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

На підставі пп.3, 4, 18, 20, 29 п.4 Положення Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний облік родовищ, запасів і проявів корисних копалин; веде державний баланс запасів корисних копалин; здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України, у тому числі: дотриманням нормативів, стандартів та інших вимог щодо геологічного вивчення і використання надр, умов спеціальних дозволів на користування надрами та угод про умови користування надрами; у межах своїх повноважень розглядає справи про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення; проводить перевірки, за результатами яких складає акти, видає приписи щодо усунення фактів порушень вимог нормативно-правових актів; організовує проведення державної експертизи та оцінки запасів і ресурсів корисних копалин, а також інших геологічних матеріалів.

Згідно з пп.7 п.6 Положення Держгеонадра України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку давати керівникам підприємств, установ та організацій обовязкові до виконання вказівки (приписи) щодо усунення виявлених порушень законодавства під час проведення робіт із геологічного вивчення та використання надр.

Таким чином, Держгеонадра України є субєктом уповноваженим на здійснення державного геологічного контролю.

Механізм проведення державного геологічного контролю визначено Порядком здійснення державного геологічного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 14.12.2011 р. №1294 (далі за текстом Порядок).

Пунктом 3 Порядку визначено, що основним завданням органів державного геологічного контролю є забезпечення дотримання надрокористувачами встановленого порядку, норм і правил проведення геологозйомочних, пошукових, розвідувальних, гідрогеологічних, геохімічних, інженерно-геологічних, геофізичних та інших робіт, повязаних з геологічним вивченням та використанням надр, комплексного вивчення родовищ корисних копалин, включаючи континентальний шельф України і виключну (морську) економічну зону.

Відповідно до п.5 Порядку державний геологічний контроль здійснюється шляхом проведення органами державного геологічного контролю планових і позапланових перевірок надрокористувачів.

Згідно з п.15, 16 Порядку за результатами проведення планової або позапланової перевірки надрокористувача посадовими особами органу державного геологічного контролю складається акт перевірки за формою, затвердженою Держгеонадрами. У разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр на підставі акта перевірки протягом пяти робочих днів з дати її завершення складається припис або розпорядження за формою, затвердженою Держгеонадрами. Припис або розпорядження можуть бути оскаржені до Держгеонадр або суду в установленому законом порядку.

Із аналізу зазначених норм судом встановлено, що дотримання надрокористувачами встановлених норм і правил, повязаних з використанням надр встановлюється при здійсненні державного геологічного контролю шляхом проведення планових або позапланових перевірок. При цьому, якщо за результатами державного геологічного контролю виявлено порушення, то складається припис або розпорядження, які є обовязковими для виконання, однак можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Натомість, відповідачем винесено наказ, яким позивачу встановлено термін для усунення порушень

Відповідно до п.9 Положення Держгеонадра України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України та наказів Міністерства видає накази організаційно-розпорядчого характеру, які підписуються Головою Держгеонадр України, організовує і контролює їх виконання.

Суд враховує, що наказ Державної служби геології та надр України від 01 вересня 2016 р. №287 «Про встановлення термінів для усунення порушень» не стосується питань організаційно-розпорядчого характеру.

Викладене свідчить, що відповідач без проведення заходів державного геологічного контролю дійшов висновку про порушення ПП «Крона-В» вимог п.25 Положення №865 та, як наслідок, не дотримався форми рішення, яким субєкти господарювання зобовязуються усунути виявлені порушення.

Зважаючи на встановлені обставини, беручи до уваги ч.3 ст.2 КАС України, суд дійшов висновку, що наказ Державної служби геології та надр України від 01 вересня 2016 року №287 «Про встановлення термінів для усунення порушень» в частині, що стосується встановлення Приватному підприємству «Крона-В» 60 календарних днів для усунення порушень законодавства про надра, винесено відповідачем не на підставі та не у спосіб визначений законодавством України, а тому адміністративний позов в цій частині підлягає задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Державної служби геології та надр України від 21.09.2016 р. №323 «Про проведення планових перевірок надрокористувачів у ІV кварталі 2016 р.» в частині проведення планової перевірки Приватного підприємства «Крона-В» суд зазначає наступне.

Наказом Державної служби геології та надр України від 19.09.2016 р. №312 «Про затвердження Плану проведення перевірок надрокористувачів у ІV кварталі 2016 року» затверджено План проведення перевірок надрокористувачів у ІV кварталі 2016 року (а.с.69-71).

Так, до Плану проведення перевірок надрокористувачів у ІV кварталі 2016 року включено, зокрема, ПП «Крона-В» (термін перевірки 03.11.2016 р. (а.с.71).

Наказом Державної служби геології та надр України від 21 вересня 2016 року №323 «Про проведення планових перевірок надрокористувачів у IV кварталі 2016 року», з огляду на План проведення перевірок надрокористувачів у ІV кварталі 2016 року, призначено проведення планової перевірки ПП «Крона-В» з питання дотримання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин (води, грязі лікувальні) (а.с.16-19, 66-68).

Відповідно до п.6 Порядку планові перевірки надрокористувачів проводяться відповідно до квартального плану проведення перевірок, який затверджується Держгеонадрами до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Пунктом 7 Порядку визначено, що періодичність проведення планових перевірок надрокористувачів визначається з урахуванням ступеня ризику від провадження господарської діяльності надрокористувачів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 р. №212 «Про затвердження критеріїв розподілу субєктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища та періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю)».

З огляду на п.1 Критеріїв розподілу субєктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища та періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 р. №212 (далі за текстом Критерії розподілу №212) субєкти господарювання незалежно від форми власності розподіляються за високим, середнім та незначним ступенем ризику їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища.

При цьому відповідно до п.5 Критеріїв розподілу №212, планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю субєктів господарювання проводяться: з високим ступенем ризику не частіше одного разу на рік, із середнім ступенем ризику не частіше одного разу на два роки, з незначним ступенем ризику не частіше одного разу на три роки.

Згідно з пп.2 п.2 Критеріїв розподілу №212, критеріями віднесення субєктів господарювання до групи субєктів з високим ступенем ризику є провадження ними діяльності, що повязана з видобуванням корисних копалин та геологічним вивченням надр, у тому числі дослідно-промисловою розробкою родовищ корисних копалин загальнодержавного значення.

Водночас суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р. №593 затверджено критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр і визначається періодичність здійснення планових заходів державного контролю Державною службою геології та надр (далі за текстом Критерії №593).

Відповідно до п.1 Критеріїв №593 критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження субєктами господарювання господарської діяльності у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, є: вид користування надрами; вид корисної копалини.

Пунктом 2 Критеріїв №593 визначено, що відповідно до встановлених критеріїв субєкти господарювання незалежно від форми власності відносяться до одного з трьох ступенів ризику високого, середнього або незначного.

На підставі п.3, 4 Критеріїв №593 до субєктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться субєкти, які провадять діяльність з видобування корисних копалин загальнодержавного значення (крім підземних питних вод, грязей лікувальних, ропи, розсолів, теплоенергетичних, технічних та промислових вод, сировини піщано-гравійної, дорогоцінного каміння органогенного утворення відповідно до ліцензії).

До субєктів господарювання із середнім ступенем ризику відносяться субєкти, які провадять діяльність з видобування корисних копалин місцевого значення.

Згідно з п.7 Критеріїв №593 планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю субєктів господарювання у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр здійснюються Держгеонадрами в межах своїх повноважень з такою періодичністю: з високим ступенем ризику не частіше одного разу на рік; із середнім ступенем ризику не частіше одного разу на три роки; з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на пять років.

Тобто на даний час існує два чинних нормативно-правових акти Кабінету Міністрів України, які по-різному врегульовують питання розподілу субєктів господарювання за ступенем ризику господарської діяльності.

Суд враховує, що за загальним правилом подолання колізії між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосуванню підлягає акт виданий пізніше у часі, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив чинності.

Таким чином, при визначенні ступеня ризику надрокористувача для цілей здійснення планових заходів державного контролю Державною службою геології та надр України застосуванню підлягають Критерії №593.

З огляду на зміст п.3, 4 Критеріїв №593 при оцінці ступеня ризику субєкта, який проводить діяльність з видобування корисних копалин визначальним є вид корисних копалин, що видобуваються за їх значенням.

Так, відповідно до ч.1 ст.6 Кодексу України про надра корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 р. №827 затверджено переліки корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення відповідно до яких пісок є корисною копалиною, яка використовується у декількох напрямах. Напрям використання родовища корисної копалини загальнодержавного значення визначається рішенням Державної комісії по запасах корисних копалин.

Суд враховує, що в акті перевірки №156/2758-К дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини) від 03.11.2016 р. відображено, що ПП «Крона-В» здійснює видобуток піску (місцевого значення) (а.с.113-114, 123-126).

Таким чином, ПП «Крона-В» здійснює видобуток корисної копалини місцевого значення та відноситься до субєктів господарювання із середнім ступенем ризику планова перевірка яких здійснюється не частіше одного разу на три роки.

Зі змісту акта перевірки №156/2758-К дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини) від 03.11.2016 р. встановлено, що попередня планова перевірка ПП «Крона-В» проведена 09.07.2014 р. (акт №91/2758-К) (а.с.113, 124), а тому наступна планова перевірка позивача може бути проведена не раніше 10.07.2017 р.

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що наказ Державної служби геології та надр України від 21 вересня 2016 року №323 «Про проведення планових перевірок надрокористувачів у IV кварталі 2016 року» в частині призначення проведення планової перевірки ПП «Крона-В» є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки винесений без дотримання вимог щодо періодичності проведення планових перевірок.

Водночас суд вважає необґрунтованим посилання позивача на відсутність у відповідача підстав для прийняття наказу від 21.09.2016 р. №323 без дозволу Кабінету Міністрів України.

Згідно з п.3 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. №71-VIII установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою субєкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

- з 1 січня 2015 року на перевірки субєктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи-підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Позивач наголошує на тому, що зазначена норма не визначає на які контролюючі органи розповсюджуються встановлені обмеження, а тому наведене поняття слід застосовувати у розумінні пункту 1 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.1998 р. №817/98.

Суд зазначає, що оскільки норма, якою встановлені обмеження на проведення перевірок викладена у Перехідних положеннях Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», то при визначенні поняття контролюючого органу необхідно керуватися нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

При цьому, з огляду на ст.1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. №877-V, органи уповноважені законом на здійснення державного нагляду (контролю) є органами державного нагляду (контролю).

Отже, Державна служба геології та надр України не є контролюючим органом в розумінні п.3 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. №71-VIII.

Також позивач у позовній заяві вказує на порушення абз.4, 5 ч.2 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки у період з 31 травня по 03 червня 2016 року Управлінням Держпраці у Кіровоградській області проведено перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів, у тому числі з питань ведення робіт, повязаних з геологічним вивченням надр, їх виконанням та охороною.

Відповідно до абз.4, 5 ч.2 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання заборонено.

Здійснення органом державного нагляду (контролю) щодо одного субєкта господарювання планових заходів державного нагляду (контролю) протягом одного планового періоду заборонено, якщо в цьому плановому періоді такий субєкт господарювання включений до плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) іншого органу державного нагляду (контролю).

Як встановлено судом Управлінням Держпраці у Кіровоградській області у період з 31 травня по 03 червня 2016 року проведено планову перевірку ПП «Крона-В» з питань дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з питань охорони праці та промислової безпеки, а також ведення робіт, повязаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, використанням і переробкою мінеральної сировини за результатами якої складено акт від 06.06.2016 р. №47-ДП/16 (а.с.24-26).

Суд враховує, що статтею 61 Кодексу України про надра розмежовуються державний геологічний контроль та державний гірничий нагляд.

Державний геологічний контроль стосується геологічного вивчення надр та раціонального і ефективного використання надр України й здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Натомість державний гірничий нагляд стосується ведення робіт з геологічного вивчення надр, їх використання та охороною, а також використання і переробки мінеральної сировини та здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Отже, перевірка проведена Управлінням Держпраці у Кіровоградській області проведена в межах здійснення державного гірничого нагляду та не стосувалася питання, визначного оскаржуваним наказом.

Окрім того, суд враховує, що перевірка ПП «Крона-В» проведена Управлінням Держпраці у Кіровоградській області у ІІ кварталі 2016 року у той час як наказом Державної служби геології та надр України від 21 вересня 2016 року №323 призначено проведення перевірки позивача у ІV кварталі 2016 року.

Таким чином, зазначені перевірки стосуються різних планових періодів, при цьому позивачем не надано до суду доказів призначення проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у ІV кварталі 2016 року іншим органом державного нагляду (контролю).

Зважаючи на викладене посилання позивача на порушення відповідачем абз.4. 5 ч.2 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не знайшли підтвердження під час розгляду справи та є безпідставними.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 756,00 грн. підлягає присудженню Приватному підприємству «Крона-В» за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 01 вересня 2016 року №287 «Про встановлення термінів для усунення порушень» в частині, що стосується встановлення Приватному підприємству «Крона-В» 60 календарних днів для усунення порушень законодавства про надра.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 21 вересня 2016 року №323 «Про проведення планових перевірок надрокористувачів у ІV кварталі 2016 р.» в частині призначення проведення планової перевірки Приватного підприємства «Крона-В».

Присудити Приватному підприємству «Крона-В», код ЄДРПОУ 30992998 (27630, с. Обознівка Кіровоградського району Кіровоградської області) судовий збір у розмірі 2 756,00 грн. (двісті тисячі сімсот пятдесят шість грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддяГ.М. Момонт

СуддіК.М. Притула

ОСОБА_1