Постанова № 63675279, 21.12.2016, Одеський окружний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року м. Одеса Справа № 815/7006/16 Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванова Е.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адмінстратвиного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН» (далі – ТОВ « 100 ШИН», позивач) до Одеської митниці ДФС (далі - відповідач) в якому просить суд визнати протипраною бездіяльність Одеської митниці ДФС, щодо підготування висновку про повернення надміру сплачених ТОВ « 100 ШИН», до Державного бюджету платежів на загальну суму 83258,65 грн. та подання його для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області; зобов’язати Одеську митницю ДФС підготувати висновок про повернення надміру сплачених ТОВ « 100 ШИН» до Державного бюджету платежів на загальну суму 83258,65 грн. та подати його для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, скасовано рішення Одеської митниці, а саме: визнано протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо відмови у застосування митної вартості, заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю “ 100 шин” за першим методом митної оцінки – за ціною договору щодо товарів, які імпортуються; скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060702/2015/00025; визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості від 02.12.2015 р. № 500060702/2015/000007/2. Позивачем було надмірно сплачено до бюджету митних та інших платежів, контроль за якими покладається на митні органи України у розмірі 83258,65 грн. Позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення надмірно сплачених митних платежів, разом з тим, відповідачем, до сьогоднішнього дня висновок про поверенння коштів не складений.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином про день, час та місце проведення судового засідання, проте надав до суду заяву в якій просив справу слухати в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, та надав до суду письмові заперечення, які мотивовані тим, що у відповідності до статті 301 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Також помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету у відповідності до розділу III Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Держмитслужби України від 20 липня 2007 року №618 та Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 № 1146. Відповідно до вимог пункту 1 розділу III Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Держмитслужби України від 20 липня 2007 року №618, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. А також зазначає, те, що в заяві б/н від 10.10.2016 (вхідний номер митниці 7926/10-29 від 17.10.2016) TOB « 100 шин» відсутній підпис та назва посади, ініціали головного бухгалтера, який повинен підписати таку заяву відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Держмитслужби України від 20 липня 2007 року № 618, а тому вищевказана заява TOB « 100 шин» не відповідала вимогам 1 розділу III Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Держмитслужби України від 20 липня 2007 року №618. Відповідно до пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, помилково або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. На підтвердження наявності / відсутності у заявника податкового боргу, TOB « 100 шин» не було надано жодних підтверджуючих документів. Таким чином, у Одеської митниці ДФС була відсутня інформація щодо наявності/відсутності у заявника податкового боргу.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що 10.11.2014 року між ТОВ “ 100 ШИН” (Покупець) та “CHINA NATIONAL CHEMICAL CONSTRUCTION QINGDAO TRADE CO.,LTD”, Китай, (Продавець) укладено зовнішньоекономічний договір № 100SHIN-TR-15, відповідно до умов якого Продавець відвантажує, а Покупець приймає та оплачує легкові та вантажні шини в асортименті, у кількості та по цінам, вказаним у Інвойсах, що є невід'ємною частиною договору. Ціна за товар визначена у Доларах США за одиницю товару та вказана у Інвойсі. Сума контракту визначається згідно Інвойсів, умови поставки визначаються в Інвойсі.

14 вересня 2015 р. ТОВ “ 100 шин” та “CHINA NATIONAL CHEMICAL CONSTRUCTION QINGDAO TRADE CO.,LTD” узгодили Проформу № 15UKF01-0901 від 14.09.2015 р. до контракту від 10.11.2014 р. № 100SHIN-TR-15, на підставі якої ТОВ “ 100 шин” здійснило попередню оплату згідно платіжних доручень б/н від 28.09.2015 р., б/н від 12.11.2015 р.

14 жовтня 2015 р. сторони контракту узгодили інвойс № 15UKF01-0901, в якому визначили найменування, кількість та ціну товару та відповідно до якого поставляються різні шини в загальні кількості 676 шт. вартістю 78735,60 дол. США.

Для здійснення митного оформлення товару ТОВ “ 100 шин” була подана до Одеської митниці ДФС електронна вантажна митна декларація № 500060702/2015/008193 від 01.12.2015 р. із додатками (уніфікована митна квитанція МД-1 № 50006И№0023594 від 30.11.2015 р.; Non-negotiable морський транспортний документ (морська накладна) COSUODS № 000030 від 26.11.2015 р.; коносамент (Bill of Lading) № COSU6119725060 від 16.10.2015 р.; банківські платіжні документи б/н від 28.09.2015 р., від 12.11.2015 р.; прейскурант (прайс -лист ) виробника товару б/н від 03.10.2015 р.; розрахунок ціни (калькуляція виробника) № 15UKF01-0901 від 14.10.2015 р.; інвойс № 15UKF01-0901 від 14.10.2015 р.; пакувальний лист б/н від 14.10.2015 р.; рахунок проформа № 15UKF01-0901 від 14.09.2015 р.; навантажувальні документи № 125 від 26.11.2015 р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору № 1 від 01.06.2015 р.; зовнішньоекономічний договір№ 100SHIN-TR-15 від 10.11.2014 р.; договір про надання послуг митного брокера № 11-12 від 25.12.2014 р.; сертифікат відповідності № UA1.066.0100099-15 від 01.12.2015 р.; інформація про позитивній результати здійснення радіологічного контролю товару № 2761 від 16.10.2015 р.; сертифікат про походження товару загальної форми № 15С3702А1564/00206 від 19.10.2015 р.; вагова довідка б/н від 29.11.2015 р.; копія митної декларації країни відправлення № 422720150270792928 від 13.10.2015 р.), в якій митна вартість товару визначена за першим методом – за ціною договору на рівні 2,47 дол. США за кг.

За результатами опрацювання вищевказаної декларації та додатків митним органом винесена картка відмови у прийнятті митної декларації № 500060702/2015/00025 від 02.12.2015 р. та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 02.12.2015 р. № 500060702/2015/000007/2, яким митну вартість за одиницю товару визначено у розмірі 131,49 дол. США за одиницю або 2,79 дол. США за 1 кг.

В результаті різниця обов’язкових до сплати платежів склала: ввізне мито – 16942,17 грн., імпортний збір – 12101,55 грн., ПДВ – 54214,93 грн., а всього 83258,65 грн.

В подальшому товар випущено у вільний обіг (ВМД № 500060702/2015/008251) за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та сплатою різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

З метою оскарження вищезазначених рішень, а саме: картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №500060702/2015/00025 та рішення про коригування митної вартості товарів №50060802/2015/000007/2 від 02.12.2015 року, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2016 по справі 815/7199/15 залишеною в силі Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 року адміністративний позов ТОВ “100 ШИН” задовлений. Визнано протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо відмови у застосування митної вартості, заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю “ 100 шин” за першим методом митної оцінки – за ціною договору щодо товарів, які імпортуються; скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060702/2015/00025; визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості від 02.12.2015 р. № 500060702/2015/000007/2..

17.10.2016 позивач звернувся до Одеської митниці ДФС з заявою від 10.10.2016 року про повернення коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу, які надмірно сплачені до бюджету.

Одеська митниця ДФС листом №4027/10/15-70-19 від 10.11.2016 повідомила позивача про те, що згідно частини третьої ст. 318 МК України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України, укладених відповідно до закону, після завершення митного оформлення, визначаються в порядку, встановленому Митним кодексом України від 13.03.2012 №4495-УІ (частина друга статті 320 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ). Відповідно до положень статті 336 Митного кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів, зокрема, шляхом: проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів. Частиною другою статті 351 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ встановлено, що документальна невиїзна перевірка проводиться, зокрема, у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України. Відповідно до частини 14 статті 354 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ рішення щодо правильності визначення заявленої у митній декларації митної вартості товарів окремими документами не оформлюється, а зазначається в акті про результати перевірки. Таким чином, проведення таких перевірок передбачено положеннями пункту 4 частини 5 статті 54 та пунктом 7 частини 1 статті 336 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, а також пунктом 4 розділу III Порядку № 618. Відповідно до положень ст. 54 та ст. 336 МКУ Одеською митницею ДФС направлено проект запиту до митних органів іноземних держав з переліком питань, а також належним чином завірені копії документів, на підставі яких було здійснено митне оформлення товару, який ввезено на митну територію України ТОВ « 100 ШИН».

Позивач, не погодившись з відмовою відповідача, звернувся з позовом до суду.

Суд зазначає, що згідно з пп.14.1.115 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Надміру сплачені митні та інші платежі це сума коштів, що з різних причин внесена понад розмір, установлений законодавством (п. 1.2 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерством фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006 №25/44).

Згідно ст.43 ПК України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (п. 43.1). Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п.43.3). Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (п. 43.4). Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету (п.43.5). Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобовязань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані (п.43.6).

Відповідно до приписів ст 301 МК України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України (ч.1). Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч.3). Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку (ч.4). Повернення не здійснюється: 1) якщо сума митних платежів, що підлягає поверненню, не перевищує 20 гривень; 2) в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України (ч.8).

Повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1097/14364) (далі Порядок № 618).

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 618 передбачено, що для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Згідно п.п. 2- 4, п. 6 розділу ІІІ Порядку № 618, заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум (п.2). Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати (п.3). Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України (п.4). Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (п.6)

Відповідно до пункту 7 розділу III Порядку №618 висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Згідно із пунктом 11 розділу III Порядку №618 за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку митним органом готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Також приписами п.5 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, (затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 року №1146 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 року за № 1679/28124) далі (Порядок №1146), визначено, що повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здiйснюється виключно на пiдставi заяви платника податку (за винятком повернення надмiру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фiзичних осiб, якi розраховуються органом ДФС на пiдставi поданої платником податкiв податкової декларацiї за звiтний календарний рiк шляхом проведення перерахунку за загальним рiчним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надмiру сплаченої суми протягом 1095 днiв вiд дня її виникнення.

Відповідно до п. 7, п.8 Порядку №1146, після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобовязань (крім грошових зобовязань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку (п.7). У разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (п.8).

Згідно вказаних вище приписів платник податків у наданий законодавством строк (1095 днів) має право звернутися до контролюючого органу із заявою про повернення помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів. Митний орган, в свою чергу, зобов'язаний перевірити обґрунтованість повернення заявлених сум та підготувати або висновок про повернення, або письмову обґрунтовану відповідь про відсутність підстав для повернення коштів.

Згідно матеріалів справи, позивачем дотримано вищевказані вимоги щодо надання до митниці заяви про повернення надмірно сплачених коштів в порядку, передбаченому Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як переплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами.

Виходячи зі змісту Порядку відмова у поверненні коштів у встановленому порядку можлива за умови відсутності підстав для такого повернення.

Верховний Суд України у постановах від 15 квітня 2014 року (справа № 21-29а14), 12 листопада 2014 року (справи №№ 21-268а14, 21-391а14), 25 листопада 2014 року (справа № 21-338а14), від 03 листопада 2015 року (справи №21-422а15) зазначив, що у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи. При цьому, у постанові від 03 листопада 2015 року №21-2220а15 Верховний Суд України вказав, що у випадку необґрунтованої відмови митного органу у здійсненні митного оформлення товару та надмірною у зв'язку із цим сплатою декларантом митних платежів, належним способом захисту є зобов'язання митницю скласти та надати управлінню ДКСУ висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів.

Встановлені у справі обставини свідчать, що надмірна сплата митних платежів відбулась внаслідок помилки митного органу у зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару, скасованого на підставі рішення у справі №815/833/16. Крім того, позивач звернувся до митного органу із заявою про повернення надміру сплачених митних платежів у встановленому порядку.

З матеріалів справи та пояснень сторін, станом на день розгляду справи Одеською митницею ДФС висновок до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області щодо надмірно сплачених сум митних платежів, які підлягають поверненню з бюджету на користь позивача не подано.

Наведене вказує на неправомірність фактичної відмови митного органу у поверненні товариству надмірно сплачених митних платежів.

Щодо пояснень представника відповідача в запереченнях на позов як на підсатвву для відмови у складенні висноку на те, що в заяві б/н від 10.10.2016 (вхідний номер митниці 7926/10-29 від 17.10.2016) TOB « 100 шин» відсутній підпис та назва посади, ініціали головного бухгалтера, який повинен підписати таку заяву відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Держмитслужби України від 20 липня 2007 року № 618, а тому вищевказана заява TOB « 100 шин» не відповідала вимогам 1 розділу III Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, то суд не приймає їх до уваги, оскільки вказана підстава для відмови не міслилася в листі Одеської митниці ДФС №4027/10/15-70-19 від 10.11.2016 року.

Також, суд зазначає, що оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, скасовано вищевказане рішення митного органу про коригування митної вартості товару та скасовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, яким позивачу збільшено суму митних платежів, то відповідно скасована і підстава для сплати позивачем грошових коштів в розмірі 83258,65 грн. визначеному митним органом.

Відповідно до ч.1 ст.27 Митного кодексу України, якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.

Згідно з ч. 1 ст. 301 Митного кодексу України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється в силу вимог Бюджетного та Податкового кодексів України.

Підпунктом 5 пункту 9 Розділу VI Прикінцеві і перехідні положення Бюджетного кодексу України передбачено, що списання коштів з бюджету за рішенням суду щодо повернення платнику податків надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться у межах надмірно та/або помилково сплачених ним до бюджету коштів.

Частиною 5 ст.124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Суд зазначає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Враховуючи судову практику розгляду справ Європейським Судом з прав людини, суд зазначає, що стаття 6 §1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасницею якої є Україна, захищає право кожного на подання позову або скарги, які пов'язані з його громадянськими правами та обов'язками, до суду, таким чином, це означає право на суд. Однак, вказане право є ілюзорним, якщо правова система Високих Договірних Сторін допускає, щоб кінцеве обов'язкове до виконання рішення суду залишалось не виконаним та не усувало наслідків нанесеної одній із сторін шкоди.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 28 липня 1999 року у справі ОСОБА_2 проти Італії (Case of Immobiliare Saffi v. Italy, заява № 22774/93, п.63, абз.2 та 3) наголосив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.

Отже, скасування рішення митного органу про коригування митної вартості, без відшкодування декларанту матеріальної шкоди, завданої таким рішенням, не відновлює порушених прав позивача. Крім того, суд зазначає, що кошти, які позивач просить повернути, фактично є власністю позивача, а не коштами, які позивач повинен отримати від держави в якості дотації, допомоги чи іншої виплати.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, з огляду на встановлення необґрунтованості та протиправності рішення відповідача про коригування митної вартості товару, надмірно сплачені декларантом при митному оформленні товару кошти підлягають поверненню, оскільки це є способом відновлення прав позивача у випадку скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товару.

Також, суд зазначає, що Одеська митниця ДФС є територіальним органом Державної фіскальної України, на яку чинним законодавством, серед іншого, покладено обовязок щодо реалізації державної податкової політики та політики у сфері державної митної справи, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

При цьому суд зауважує, що митний орган, як орган державної влади, зобов’язаний всіляко сприяти громадянам та юридичним особам в реалізації їх прав, гарантованих Конституцією України та законами України.

Суд зазначає, що наказом Міністерства фінансів України №1146 від 15.12.2015 року затверджено Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань (далі - Порядок №1146), який регламентує взаємовідносини територiальних органів Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) з мiсцевими фiнансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесi повернення платникам податкiв помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статтi 45 та частини другої статтi 78 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до пунктів 8 та 11 Порядку №1146 за платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пiзнiше нiж за п'ять робочих днiв до закiнчення двадцятиденного строку з дня подання платником податкiв заяви передає висновки згiдно з реєстром висновкiв за платежами, належними державному бюджету, для виконання вiдповiдному органу Казначейства. На пiдставi отриманих висновків вiдповiдний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобовязань у визначеному законодавством порядку.

Згідно з п.15 Порядку №1146 у разі якщо вказана у заяві платника сума за даними інформаційних систем в повному обсязі відсутня як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС у строки, передбачені пунктом 8 цього Порядку для формування та передачі висновку до органу Казначейства, готує та направляє платнику письмову відмову у поверненні коштів з бюджету з пропозицією щодо проведення звірення його стану розрахунків за відповідним платежем.

Враховуючи, те що встановлення рішенням суду необґрунтованості та протиправності рішення відповідача про коригування митної вартості товару, надмірно сплачені декларантом при митному оформленні товару кошти підлягають поверненню, оскільки це є способом відновлення прав позивача у випадку скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товару, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 158- 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН» до Одеської митниці ДФС задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці ДФС, щодо підготування висновку про повернення надміру сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН», до Державного бюджету платежів на загальну суму 83258,65 грн. та подання його для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

Зобов’язати Одеську митницю ДФС підготувати висновок про повернення надміру сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН» до Державного бюджету платежів на загальну суму 83258,65 грн. та подати його для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

Стягнути з Одеської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН» (код ЄДРПОУ 37873875) витрати по сплаті судового збору у сумі 2756 грн. (перерахованого платіжнимими дорученнями №7386 та №7387 від 30.11.2016р., оригінали яких знаходяться в матеріалах справи).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Е.А.Іванов