Постанова № 63675206, 23.12.2016, Луганський окружний адміністративний суд

12.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 грудня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1519/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Смішливої Т.В.,

при секретарі судового засідання:Кравцовій Т.О.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника І відповідача ОСОБА_2, дов. № 9059/12-09-10 від 10.10.2016

представника ІІ відповідача не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області, Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про визнання незаконним та скасування висновку, наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

07 грудня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 (далі позивач) до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС України у Луганській області (далі відповідач 1), (Головного управління Держгеокадастру у Луганській області далі відповідач 2), в якому позивач просить визнати незаконним та скасувати висновок Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС України у Луганській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади», від 24.11.2016 за № 11066-12-09-13-05; визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення від 05.12.2016 № 104-к, поновити на роботі, стягнути з відповідача 1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом від 01.08.2016 позивача призначено на посаду головного спеціаліста юридичного сектору Головного управління Держгеокадастру у Луганській області та направлено запит про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади». За результатами перевірки складено висновок від 24.11.2016 за № 11066-12-09-13-05, у якому зазначено, що перевіркою встановлено, що в декларації про майно, доходи та витрати і зобовязання фінансового характеру за 2014 рік встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», вказаних позивачем у декларації. У зазначеному висновку встановлено, що позивачем у декларації вказано достовірні відомості щодо наявності майна, набутого за час перебування на посадах, які відповідають наявній податковій інформації про майно, але вартість майна не відповідає наявній податковій інформації про доходи із законних джерел. ОСОБА_4 висновок позивач вважає незаконним, скільки відповідач 1 не взяв до уваги письмові пояснення позивача про те, що майно, зазначене позивачем у декларації, придбане ним разом з батьками, з якими він проживав спільно на час придбання майна та вів сумісний побут. На підставі вказаного висновку відповідач 2 звільнив позивача наказом № 104-к від 05.12.2016, який позивач також вважає незаконним.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив суд задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача 1 Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС України у Луганській області заперечував проти задоволення позовних вимог. В своїх запереченнях (а.с. 62-64) зазначив, що процедура проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки в рамках Закону України «Про очищення влади» чітко регламентована Порядком № 563 від 16.10.2014 та № 1100 від 03.11.2014. У відповідності до вказаних Порядків податковим органом направлено запити для перевірки правильності відображення держслужбовцем у декларації належного йому майна та майнових прав. Перевіркою встановлено відповідність зазначення вказаних даних. Другим етапом є перевірка відповідності вартості придбаного майна доходам, отриманим із законних джерел. При цьому перевірка доходів членів сімї не здійснюється, так як це не передбачено відповідними Порядками. Крім того, позивач не надав доказів отримання коштів на придбання автомобіля та квартири від своїх батьків, оскільки у разі дарування валютних цінностей на суму понад 50-кратний розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян укладається письмовий договір, посвідчений нотаріально (ст.719 ЦК України). Вважав, що податковий орган правомірно склав висновок від 24.11.2016, у якому зазначено про невідповідність вартості придбаного майна, доходам, отриманим із законних джерел. ОСОБА_4 зазначив, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 заробітної плати за час вимушеного прогулу нічім не обґрунтовані, так як позивач жодних трудових відносин з ДПІ у м. Лисичанську не мав. У звязку із зазначеним просив у задоволенні позову до ДПІ відмовити.

Представник відповідача 2 Головного управління Держгеокадастру у Луганській області у судове засідання не прибув, надав заяві про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача 1, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що наказом № 80-к від 01.08.2016 ОСОБА_3 призначено на посаду головного спеціаліста юридичного сектору Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (а.с. 11)

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Луганській області № 100-к від 29.11.2016 ОСОБА_3 переведено з 30.11.2016 на посаду головного спеціаліста відділу правового забезпечення юридичного управління Головного управління Держгеокадастру у Луганській області.

Перед призначенням на вказану посаду ОСОБА_1 08.07.2016 подав заяву про проведення щодо нього перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» (а.с. 88)

ОСОБА_1 08.07.2016 подав декларацію про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2015 рік, у якій в розділі ІІІ Відомості про нерухоме майно, що перебуває у власності, в оренді чи іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним, в п.24 зазначено житловий будинок, розташований за адресою: м. Лисичанськ, вул. Нова, буд. 4, на праві користування, а у п. 25 зазначена квартира на праві власності загальною площею 33,3 кв.м. за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр.-т Центральний, 54/52. В розділі IV «Відомості про транспортні засоби» зазначено автомобіль ВАЗ-311540, 2012 року випуску. (а.с. 66-70)

Вказана декларація разом із запитом Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 02.08.2016 про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», направлена до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області (а.с. 75)

Під час проведення перевірки податковим органом направлено ОСОБА_1 запит від 13.10.2016 про надання інформації про вартість придбаного майна: квартири, розташованої за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр.-т Центральний, 54/52, автомобіля ВАЗ 311540-110-42, 2012 року випуску, а також надання пояснень, за рахунок яких коштів було придбано вказане майно. (а.с. 79)

ОСОБА_1 17.10.2016 надав до ДПІ у м. Лисичанську письмові пояснення, про те, що автомобіль ВАЗ 311540-110-42, 2012 року випуску, та квартира за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр.-т Центральний, 54/52, придбана ним спільно з батьками ОСОБА_1 та ОСОБА_5, з якими позивач проживав спільно та був пов'язаний спільним побутом. При цьому, згідно наданих документів (квитанції та копії договору-купівлі продажу квартири) автомобіль придбано за 67500,00 грн, а квартиру за 100426,00 грн. (а.с. 72, 76-77).

Результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", оформлено висновком Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області від 24.11.2016 № 11066-12-09-13-05 (а.с. 74).

У висновку зазначено, що перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 у декларації вказано достовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", які відповідають наявній податковій інформації про майно ОСОБА_1 Перевіркою встановлено, що вартість майна, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел. У розділі ІІІ наданої декларації вказана квартира, яка знаходиться за адресою м. Сєвєродонецьк, пр.-т Центральний, 54/52, квартиру придбано за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади". Вартість майна, вказаного ОСОБА_1 у декларації не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел. Вартість квартири перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

На підставі зазначеного висновку Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області прийнято наказ № 104-к від 05.12.2016, яким ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста відділу правового забезпечення юридичного управління Головного управління Держгеокадастру у Луганській області з 05.12.2016 з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади» та п.7-2 ст.36 Кодексу законів про працю України (а.с. 97).

Надаючи правову оцінку заявленим позивачем вимогам, з урахуванням викладених ним обставин, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про очищення влади" від 16.09.2014 № 1682-VII (далі ОСОБА_4 № 1682) очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону № 1682 очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_6, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

У частині восьмій статті 3 Закону № 1682 зазначено, що заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Відтак, одним із методів очищення влади є здійснення перевірок достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та перевірок відповідності такого майна (майнових прав) законним доходам осіб, що підлягають перевіркам. При цьому, в разі виявлення недостовірності таких відомостей або ж встановлення невідповідності майна (майнових прав) законним доходам, до осіб, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), застосовуються відповідні заборони.

Підстави й порядок проведення перевірок достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та перевірок відповідності такого майна (майнових прав) законним доходам осіб також визначаються Законом України "Про очищення влади".

Так, ч. 1 ст. 4 Закону № 1682 встановлено, що особи, які перебувають на посадах, визначених у п.п. 1-10 ч. 1 ст. 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у ч. 4 ст. 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною 3 або 4 ст.1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону.

У зв'язку із наведеним, суд зазначає, що ОСОБА_1 є особою, котра займає посаду, щодо яких, у відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, здійснюються заходи з очищення влади (люстрації) та щодо якої проводиться перевірка достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", набутого (набутих) за час перебування на посаді судді, доходам, отриманим із законних джерел, як це встановлено п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону № 1682.

Згідно частини четвертої ст. 5 Закону № 1682 організація проведення перевірки осіб (крім професійних суддів та осіб, зазначених в абзаці третьому цієї частини) покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка.

Відповідно до частини пятої вказаної статті перевірці підлягають: достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону; достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Згідно ч. 10 ст. 5 Закону № 1682 у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.

Постановою Кабінету Міністрів України № 563 від 16.10.2014 «Деякі питання реалізації Закону України "Про очищення влади" затверджено Порядок проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади" (далі - Порядок № 563) та Перелік органів, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади".

Відповідно до Переліку органів, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону № 1682, затвердженого постановою КМУ № 563 від 16.10.2014, обов'язок зі здійснення перевірок відомостей щодо заборон, які можуть бути застосовані до осіб у частині недостовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідності вартості майна (майнових прав), зазначеного (зазначених) у поданих ними деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених п.п.1-10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, доходам, отриманим із законних джерел, покладено на Державну фіскальну службу України (надалі ДФС). Зазначене також відповідає повноваженням ДФС, які визначені пп.92-1 п.4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою КМУ № 236 від 21.05.2014, згідно з яким ДФС відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірку достовірності відомостей, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону № 1682.

Відповідно до п. 2 Порядку № 563 перевірки проводяться апаратом ДФС, а також її територіальними органами (державними податковими інспекціями) за місцем проживання особи, стосовно якої проводиться перевірка.

Згідно з п.п. 19, 20 Порядку № 563 із метою проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації за минулий рік, поданій особою, яка підлягає перевірці, набутого (набутих) за час перебування на посадах, зазначених у п.п.1-10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, доходам, отриманим із законних джерел, до ДФС надсилається запит за формою згідно з додатком 3 разом із засвідченими копіями декларації та трудової книжки (послужного списку) такої особи.

Пунктами 27, 28 Порядку № 563 визначено, що в разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону № 1682, ДФС протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх фактів недостовірності та/або невідповідності відомостей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня надходження запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них зазначеній особі.

Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за фактами, зазначеними у п. 27 цього Порядку, та підтверджені документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування ДФС під час підготовки висновку про перевірку.

Пунктом 35 Порядку № 563 передбачено, що якщо відповідь/висновок/копія судового рішення, що надійшли від органів перевірки за результатами перевірки, є неповними або суперечать іншим матеріалам перевірки, орган, в якому проводиться перевірка, з метою проведення додаткової перевірки чи уточнення отриманої інформації одноразово звертається із запитом до органів перевірки, які зобов'язані розглянути його та надати відповідь протягом десяти робочих днів.

Міністерством фінансів України наказом № 1100 від 03.11.2014 затверджено Порядок проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" (далі - Порядок № 1100), яким визначено процедуру проведення органами ДФС перевірки достовірності відомостей, визначених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади", зазначених особами, перелік яких наведено у п.п.1-11 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Відповідно до абз. 2 п. 1 Порядку № 1100 його дія поширюється на осіб, стосовно яких проводиться перевірка, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи, визначені ч. 4 ст. 5 Закону № 1682. Перевірка відомостей щодо членів сім'ї особи, стосовно якої проводиться перевірка, вказаних у декларації, не проводиться.

Пунктом 3 Порядку № 1100 встановлено загальний алгоритм проведення органами ДФС перевірки, який включає такі складові:

1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого ч. 4 ст. 5 Закону № 1682, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;

2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтверджуваних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації;

3) проведення перевірки, що фактично полягає в:

- аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;

- порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п.1-10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;

- порівняльному аналізі наявної інформації з метою засування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п.1-10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, доходам, отриманим із законних джерел;

4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;

5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтверджуваних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;

6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону № 1682, за встановленою формою та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

Як передбачено п. 4 Порядку № 1100 при проведенні перевірки використовується наявна в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкова інформація, інформація, що міститься в податкових деклараціях платників податків (у разі їх подання відповідно до законодавства), інша інформація, що надійшла до контролюючих органів.

При перевірці контролюючим органом використовується інформація, надана особою, стосовно якої проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом контролюючого органу, а також інформація, що надходить від суб'єктів інформаційних відносин та платників податків (фізичних та юридичних осіб) в установленому законом порядку.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1100 отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації.

За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п.1-10 ч.1 ст.2 Закону України "Про очищення влади", доходам, отриманим із законних джерел.

Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.

Наявність невідповідності вартості майна, вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п. 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

Пунктом 12 Порядку № 1100 також визначено, що в разі встановлення за результатами перевірки недостовірностей та/або невідповідностей у будь-якому з розділів декларації контролюючий орган, крім одержання в межах своїх повноважень від державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації та копій необхідних документів щодо зазначених відомостей, протягом трьох робочих днів з дня виявлення таких недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них таку особу з метою отримання пояснень причин виникнення недостовірностей та/або невідповідностей та копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості.

Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджувані документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним контролюючим органом при підготовці висновку про результати перевірки.

Згідно з п. 14 Порядку № 1100 висновок про результати перевірки, підписаний керівником контролюючого органу (або особою, яка виконує його обов'язки), який проводив перевірку, надсилається керівнику органу, передбаченому ч. 4 ст. 5 Закону № 1682, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки.

Статтею 9 Закону № 1682 встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень при виконанні цього закону оскаржуються в судовому порядку, а у відповідності до абз.2 п. 11 ст. 5 цього ж Закону висновок про результати перевірки достовірності відомостей, визначених п.п.1, 2 ч.5 ст.5 може бути оскаржений особою в судовому порядку. Аналогічні положення закріплено у п. 39 Порядку № 563.

Перевірку щодо ОСОБА_1 проведено ДПІ у м. Лисичанську Головного управління ДФС України у Луганській області, яка є повноважним органом на проведення такої перевірки, відповідно до приписів ч. 7 ст. 5 Закону № 1682, п. 2 Порядку № 563, Переліку органів, що проводять перевірку, пп. 92-1 п. 4 Положення про Державну фіскальну службу України.

Дослідженням змісту оскаржуваного висновку судом встановлено, що для проведення перевірки податковим органом отримано запит про перевірку, копії декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік, а також копія трудової книжки та заяви позивача на проведення перевірки передбаченої Закону № 1682, надсилалися запити про надання відомостей про ОСОБА_1 до Державного агентства земельних ресурсів України, Регіонального сервісного центру МВС України у Луганській області, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Центральної бази даних ДРФО.

Зазначено, що згідно повідомлення Територіального сервісного центру 4444 Регіонального сервісного центру МВС України в Луганській області у власності ОСОБА_1 перебуває легковий автомобіль ВАЗ 311540-110-42, 2012 року випуску.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 має право власності на квартиру за адресою м. Сєвєродонецьк, пр.-т Центральний, 54/52. Квартиру придбано за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682. Вартість квартири перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

При цьому, у висновку відсутні дані як про вартість придбання вказаної квартири, так і про суму отриманого ОСОБА_1 доходу на час придбання квартири. Відсутні посилання на те, чи надавав ОСОБА_1 пояснення та документи під час перевірки, чи такі пояснення не надавались.

Згідно нотаріально посвідченого договору купівлі продажу квартири від 23.09.2014, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_1, останній купив однокімнатну квартиру за адресою м. Сєвєродонецьк, пр.-т Радянський (нині Центральний), 54/52, загальною площею 33,3 кв.м, за 100426,00 грн (а.с. 78)

Згідно декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік ОСОБА_1 у 2015 році жодного доходу не отримував (а.с. 66-70)

Згідно довідок Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській області від 16.12.2016 та Головного управління ДФС у Луганській області від 20.12.2016 копії декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру ОСОБА_1 за 2012 та 2013 роки зберігались в адміністративних будівлях ГУМВС України у Луганській області та ГУ Міндоходів у Луганській області у м. Луганську та були втрачені під час захоплення будівель незаконними збройними формуваннями (а.с. 47, 61)

Згідно довідки відділу адміністративних послуг Лисичанської міської ради ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, склад сім'ї ОСОБА_3 складається з власника будинку ОСОБА_1 та дружини власника ОСОБА_5 (а.с. 15)

Факт реєстрації ОСОБА_1 за вищевказаною адресою у 2010 2015 роках підтверджено також даними паспорта позивача (а.с. 43-44)

За інформацією з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб (ДРФО) ДПА України з четвертого кварталу 2010 року по третій квартал 2013 року ОСОБА_1 отримував дохід у вигляді заробітної плати від ДПІ у м. Сєвєродонецька, з четвертого кварталу 2013 року по третій квартал 2014 року від Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області (а.с. 37)

При цьому, з аналізу вказаної інформації вбачається, що доходів, отриманих ОСОБА_1 із законних джерел було достатньо для придбання автомобіля та недостатньо для придбання квартири.

Однак, відповідно до відомостей з центральної бази даних ДРФО ДПА України ОСОБА_1 з 1998 року займався підприємницькою діяльністю, а з ІІ кварталу 2012 року отримував заробітну плату від ПАТ «Лисичанськвугілля». При цьому, станом на час придбання квартири позивачем дохід його батька становив понад 150 тис. грн. (а.с. 38-39).

Допитаний судом у якості свідка ОСОБА_1 пояснив, що позивач є його сином, у 2006-2010 роках син навчався у Національному університеті ДПС України на денному відділенні за рахунок бюджету, а тому сімя мала змогу заощадити кошти на його утримання. Після навчання син проживав разом з ними та бюджет у них був спільний. Оскільки син працював у м. Сєвєродонецьку, а вони жили у м. Лисичанську родина прийняла рішення купити синові житло однокімнатну квартиру у м. Сєвєродонецьку. Для цього свідок пішов працювати на шахту ПАТ «Лисичанськвугілля». На його кошти та частково на кошти сині і була придбана квартира за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр.-т Радянський, 54/52. Оскільки квартиру купували для сина, то і договір купівлі-продажу оформили виключно на нього.

Згідно статей 3, 175 Сімейного кодексу України визначено коло осіб, що є членами сім'ї та передбачено, що майно набуте за рахунок їхньої спільної праці чи спільних коштів, належить їм на праві спільної сумісної власності.

Частиною 2 статті 23 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що обмеження щодо вартості дарунків не поширюється на дарунки, які даруються близькими особами (відповідно до статті 1 зазначеного Закону близькі особи це особи які спільно проживають, повязані спільним побутом та мають взаємні права та обовязки).

В статті 1 Закону України «Про громадянство України» зазначено, що фінансова допомога від членів сім'ї визначена законними джерелами існування.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що при складенні висновку від 24.11.2016 ДПІ у м. Лисичанську Головного управління ДФС України у Луганській області не враховано, що ОСОБА_4 № 1682 не конкретизує, яке саме майно слід вважати набутим особою, щодо якої проводиться перевірка. ОСОБА_4 не містить переліку джерел, доходи з яких мають враховуватися при перевірці, та не визначає будь-яких критеріїв оцінки відповідності вартості майна розміру доходів.

За змістом п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону № 1682 перевірці підлягають достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна, вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Тобто, дослідження розміру та джерел доходів членів сім'ї та близьких родичів особи, щодо якої ведеться перевірка, закон не передбачає.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо заповнення декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та іншими особами у розділі П «Відомості про доходи» декларації зазначаються відомості про суми одержаного (нарахованого) доходу декларантом та членів сімї. Доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та іншими особами у рядку 17 (стовб. 2) декларації зазначається сукупний розмір оподатковуваного доходу одержаного членами сімї декларанта від провадження підприємницької та незалежної професійної діяльності.

Враховуючи, що в оскаржуваному висновку не зазначено, а ні вартості майна, а ні суми доходу отриманого із законних джерел. Відповідно, не проводиться порівняння суми доходу отриманого із законних джерел з сумою витрат на придбання майна. ОСОБА_4 порівняння частково зроблено лише у запереченнях проти позову, однак, ці розрахунки суд до уваги не приймає, оскільки вони відсутні в оскаржуваному рішенні.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, згідно змісту частини другої статті 1 Закону № 1682 очищення влади (люстрація) застосовується до осіб, які брали участь в управлінні державними справами своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_6, тобто до осіб, які підлягають перевірці, повинен застосовуватися принцип індивідуальної вини.

На необхідності дотримання принципу індивідуальної вини при проведенні люстраційних заходів наголошується й у Резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи від 27 червня 1996 року № 1096 «Про заходи щодо позбавлення від спадщини колишніх комуністичних тоталітарних систем». Зокрема, у ній зазначено, що люстраційні заходи можуть бути сумісними з принципами демократичної та правової держави, якщо буде дотримано принцип індивідуальної вини, яка має бути доведена в кожному конкретному випадку, а особі, яка піддається люстраційній процедурі, буде гарантовано право на захист, презумпція невинуватості та право на оскарження до суду (пункти 12, 13).

Установлені зазначеною Резолюцією № 1096 підходи до проведення люстрації знайшли свій розвиток у практиці Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ).

Так, у рішенні «Любох проти Польщі» ЄСПЛ наголошує, що люстраційна процедура не може слугувати покаранням, оскільки це прерогатива кримінального права. Якщо норми національного закону допускають упровадження обмеження прав, гарантованих Конвенцією, то такі обмеження мають бути достатньо індивідуальні. Люстраційні процедури мають відповідати критеріям доступності, а при розгляді справ про люстрацію мають бути дотримані всі стандарти справедливого судового розгляду та вимог, передбачених статтею 6 Конвенції щодо кримінальних проваджень. Зокрема, особі, яка піддається люстрації, мають бути забезпечені всілякі гарантії, притаманні кримінальному переслідуванню. ОСОБА_4 гарантією передусім має бути презумпція невинуватості (пункт 61).

В даному випадку суд приходить до висновку, що фіскальним органом перевірку відносно ОСОБА_1 проведено формально, без дотримання принципів презумпції невинуватості та індивідуальної вини, оскільки при проведенні перевірки, не враховано доходи членів сімї позивача, а саме доходи батьків ОСОБА_1, з якими позивач проживав разом та вів спільний побут.

Також суд дійшов висновку, що оскаржений висновок прийнято без дотримання вимоги щодо пропорційності, яка передбачає, зокрема, прийняття рішення субєктом владних повноважень з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та на обовязку суворого дотримання якого неодноразово наголошував ЄСПЛ у своїй практиці (рішення у справах «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 (заява № 4909/04), «Гримковська проти України» від 21.07.2011 (заява № 38182/03), «Савіни проти України» від 18.12.2008 (заява № 39948/06), та інші).

До наведеного висновку суд дійшов з огляду на те, що звільнення позивача з займаної посади з підстав, визначених Законом України «Про очищення влади», яке в розумінні частини третьої статті 1 Закону № 1682 тягне за собою суворі та вкрай негативні наслідки для позивача, а саме заборону обіймати протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), за своєю суттю є втручанням держави у приватне та професійне життя особи, яке допускається у виключних випадках.

Зокрема, такий підхід знайшов своє відображення у розділі 2 рішення ЄСПЛ у справі ОСОБА_8 проти України» від 09.01.2013 (заява № 21722/11).

Таким чином, оскаржений висновок не відповідає принципам обґрунтованості та пропорційності, що є підставою для визнання його протиправним та скасування.

Проаналізувавши вищевикладені обставини, приймаючи до уваги те, що суб'єктом владних повноважень не доведений належними та допустимими доказами факт порушення позивачем вимог антикорупційного законодавства та вимог Закону № 1682 суд вважає висновок Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС України у Луганській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», від 24.11.2016 за № 11066-12-09-13-05 незаконним.

Вищевказаний висновок слугував підставою для прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області наказу № 104-к від 05.12.2016 про звільнення ОСОБА_1 з посади.

Відповідно до п.7-2 ч.1 ст.36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору є підстави, передбачені Законом України «Про очищення влади».

Прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області оскаржуваного позивачем наказу про звільнення є наслідком дій першого відповідача складання висновку від 24.11.2016 № 11066-12-09-13-05 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону № 1682.

Враховуючи, що при розгляді даної справи суд прийшов до висновку про незаконність висновку податкового органу, а відтак про відсутність підстав для звільнення позивача, вищевказаний наказ також підлягає скасуванню, а позивач поновленню на посаді.

При цьому ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді головного спеціаліста відділу правового забезпечення юридичного управління Головного управління Держгеокадастру у Луганській області з 06 грудня 2016 року, оскільки день звільнення 05.12.2016, вважається робочим днем.

Позивач просив суд стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу з першого відповідача - Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області, мотивуючи це тим, що саме через негативний висновок першого відповідача позивача звільнено з роботи.

Однак, судом встановлено, що жодних трудових відносин позивач з ДПІ у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області, а тому вказана вимога є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

У даному випадку суд вважає за необхідне з метою повного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог та вирішити питання про стягнення на його користь заробітної плати за час вимушеного прогулу з належного відповідача його роботодавця - Головного управління Держгеокадастру у Луганській області.

Згідно з пунктом 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку із затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі за текстом - Порядок).

Згідно з пунктом 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою повязана відповідна виплата.

Відповідно до пункту 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

ОСОБА_1 звільнено 05.12.2016. Згідно довідки Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 19.12.2016 № ДС-31-12-0.8-4734/18-16 заробітна плата ОСОБА_1 за жовтень 2016 року склала 6225,94 грн за 20 відпрацьованих днів, за листопад 2016 року 9172,54 грн (22 робочих дні), разом 15398,48 грн. (а.с. ).

Згідно листа Міністерства соціальної політики України від 20.07.2015 № 10846/14-15/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік» кількість робочих днів у жовтні 2016 року складала 20, у листопаді 22, у грудні 2016 року 22.

Таким чином, одноденний заробіток позивача складає 366,63 грн. (15398,48 грн. : 42 робочих дня).

Кількість робочих днів з дня звільнення позивача 06.12.2016 по день прийняття судом рішення по даній справі складає 13 (згідно листа Міністерства соціальної політики України від 20.07.2015 № 10846/14-15/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік»).

Таким чином, сума заробітної плати за час вимушеного прогулу складає 5132,82 грн. (366,63 грн. х 14 днів).

Як зазначено у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обовязком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обовязкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Тобто, другий відповідач-роботодавець, як податковий агент згідно норм Податкового Кодексу України утримавши з нього при виплаті податок з доходів фізичних осіб та інші податки і обовязкові внески, які встановлені на час здійснення виплат.

Відповідно до пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем при звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 551,20 грн за вимоги щодо скасування висновку податкового органу. У вказаній частині позов визнано судом обґрунтованим, а тому судовий збір на користь позивача необхідно стягнути з податкового органу.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати висновок Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС України у Луганській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади», № 11066-12-09-13-05 від 24.11.2016.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Луганській області № 104-к від 05.12.2016 про звільнення ОСОБА_3.

Поновити ОСОБА_3 на посаді головного спеціаліста відділу правового забезпечення юридичного управління Головного управління Держгеокадастру у Луганській області з 06 грудня 2016 року.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (код ЄДРПОУ 39771244, адреса: пр-т Центральний, 17, корп. 2, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) заробітну плату за час вимушеного прогулу (з 06 грудня 2016 року по час прийняття судового рішення про поновлення на роботі) у сумі 5132,82 грн (пять тисяч сто тридцять дві грн. 82 коп) з відрахуванням відповідних податків та зборів на доходи фізичних осіб, сплата яких є обовязковою у встановленому законом порядку.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС України у Луганській області на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 551,20 грн (пятсот пятдесят одна грн. 20 коп)

Постанову в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді головного спеціаліста відділу правового забезпечення юридичного управління Головного управління Держгеокадастру у Луганській області та стягнення на його користь заробітної плати за один місяць в розмірі 5132,82 грн (пять тисяч сто тридцять дві грн. 82 коп) допустити до негайного виконання (дана сума вказана без утримання податку на доходи фізичних осіб й інших обов'язкових платежів, які повинен утримати та сплатити за працівника роботодавець).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 26 грудня 2016 року.

Суддя ОСОБА_9