Постанова № 63674993, 13.12.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 грудня 2016 рокум. Ужгород№ 807/816/16 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Стенавській А.М.,

за участю сторін:

позивача: ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2

відповідача: 6 Державна пожежно-рятувальна частина Управління ДСНС України в Закарпатській області - представник ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 6 Державної пожежно-рятувальної частини Управління ДСНС України в Закарпатській області про визнання незаконним та скасування наказу, відшкодуваня моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

24 червня 2016 року, позивач - ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до 6 Державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (далі - відповідач), якою просить: 1) визнати протиправним та скасувати наказ начальника 6 Державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" від 05.05.2016 за № 23, про притягнення до відповідальності ОСОБА_1; 2) стягнути з 6 Державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області на користь ОСОБА_1, моральну шкоду в розмірі 2000,00 грн. (а.с.3-5).

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. З 14 листопада 1996 року по сьогоднішній день позивач працює на посаді водія 6 Державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області. Наказом відповідача від 05.05.2016 за № 23 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за невихід на службу без поважних причин. Останній, вважає даний наказ протиправним, оскільки будь-яких порушень трудової дисципліни з його боку не було, а накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани не має законного підґрунтя і є наслідком неприязного відношення до позивача зі сторони керівництва. Позивач пояснює, що причиною його не виходу на службу 04 травня 2016 року було погіршення стану його здоровя. Також зазначив, що цього дня він не вийшов на чергування, оскільки йому не було завчасно повідомлено про той факт, що він чергує у цей день, оскільки відповідний фахівець з цивільного захисту запевнив останнього про те, що графік за травень місяць 2016 року буде переглянуто з врахуванням понаднормової роботи позивача в квітні 2016 року і про такий перегляд графіку позивача буде обовязково повідомлено. У подальшому самопочуття позивача погіршилося і він був госпіталізований. Після виходу на роботу від колег позивач дізнався про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді штрафу. 23 травня 2016 року надав відповідні пояснення з приводу свого прогулу. 25 травня 2016 року позивача було ознайомлено з оскаржуваним наказом від 05.05.2016 за № 23. Позивач наголосив на тому, що було проведено службове розслідування і без відібрання від нього пояснень винесено догану. Оскаржуваний наказ прийнято з порушенням норм чинного законодавства, а саме: статті 149 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), пункту 29 положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року за № 593 (далі - Порядку) та статей 81 та 100 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05 березня 2009 року за № 1068-VI (далі - Дисциплінарного статуту). Вказані обставини суперечать вимогам чинного законодавства України, оскаржуваний наказ є результатом упередженого ставлення до позивача з боку його керівництва, а тому такий підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

У судовому засідання позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі з мотивів наведених у позовній заяві та письмових додаткових поясненнях, просили суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти позовних вимог з мотивів наведених у письмових запереченнях та просила відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

05 травня 2016 року, наказом начальника 6 Державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області за № 23 (по особовому складу) було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, за невихід на службу без поважних причин, відповідно до вимог статті 58 Дисциплінарного статуту, прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1 (а.с.6). З вищенаведеним наказом позивача було ознайомлено 25 травня 2016 року, що підтверджується його особистим підписом на звороті наказу № 23 від 05.05.2016.

24 червня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду даним позовом.

Винесенню вищевказаного наказу передували наступні обставини.

01 квітня 2016 року, відповідачем прийнято наказ за № 18 (з основної діяльності), відповідно до якого наказано скласти окремий графік чергування водійського складу 6 Державної пожежно-рятувальної частини, при необхідності коригувати, контроль за виконанням якого покладено на старшого лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_4 (а.с.45).

Згідно графіку чергування водійського складу на квітень-травень 2016 року, затвердженого начальником 6 Державної пожежно-рятувальної частини 24 квітня 2016 року, позивач чергував та повинен був чергувати 25 квітня 2016 року, 27 квітня 2016 року, 01 травня 2016 року, 04 травня 2016 року, 07 травня 2016 року, 11 травня 2016 року та 15 травня 2016 року, (а.с.46).

04 травня 2016 року, майор служби цивільного захисту начальника караулу 6 Державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області - ОСОБА_5 подав рапорт начальнику 6 Державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області щодо не виходу на службу позивача та відсутності його на службі до кінця чергування 04 травня 2016 року.

У звязку з вищенаведеними обставинами, відповідач розпорядився провести службове розслідування, а саме: 05 травня 2016 року, наказом відповідача за № 22 (з основної діяльності) було створено комісію для проведення службового розслідування по факту невиходу на службу без поважних причин прапорщика служба цивільного захисту ОСОБА_1 (а.с.51). Даним наказом було створено комісію для проведення службового розслідування по даному факту у складі: голови комісії майора служби цивільного захисту ОСОБА_6, заступника начальника 6 Державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області; старшого лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_4, фахівця (з цивільного захисту) 6 Державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області; капітана служби цивільного захисту ОСОБА_7, фахівця (з оперативного реагування) 6 Державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області та майора служби цивільного захисту ОСОБА_5, начальника караулу 6 Державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області. Також, відповідно до наказу доручено комісії зібрати відповідні матеріали та пояснення за фактом порушення дисципліни старшим прапорщиком служби цивільного захисту ОСОБА_1, водієм 6 Державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області для прийняття рішення та підготувати акт за результатами службового розслідування та представити його керівництву у визначені терміни. Матеріали службового розслідування направити до відділу соціально-гуманітарної роботи та психологічного забезпечення діяльності Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області. Контроль за виконанням покладено на ОСОБА_4

Вищевказаний наказ про створення комісії для проведення службового розслідування, було погоджено з підполковником служби цивільного захисту начальником Виноградівського РВ Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області - ОСОБА_8, старшим лейтенантом служби цивільного захисту фахівцем (з цивільного захисту) 6 Державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області - ОСОБА_4 та головним бухгалтером 6 Державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області - ОСОБА_9 Дані обставини справи підтверджуються Аркушем погодження до наказу 6 Державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області від 05 травня 2016 року за № 22 (а.с.52).

05 травня 2016 року, комісією складено акт про невихід на службу без поважних причин прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1, водія 6 Державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області. Згідно даного акту 04 травня 2016 року позивач без відома керівництва не вийшов на службу о 8:00 годині та був відсутній на службі до кінця чергування.

05 травня 2015 року, комісією складено Акт про відмову написання пояснення щодо невиходу на службу без поважних причин 04.05.2016 року прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1, водія 6 Державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (а.с.47). Відповідно до даного документу, під час телефонної розмови, яка відбулася між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 05 травня 2016 року, останньому було повідомлено про проведення службового розслідування щодо факту його невиходу на службу 04 травня 2016 року та запропоновано останньому надати письмові пояснення щодо невиходу на службу, однак ОСОБА_1 відмовився від надання будь-яких пояснень.

У судовому засіданні, досліджуючи матеріалами адміністративної справи, суд звернув увагу на той факт, що у вищезазначеному акті датою документу зазначено 05 травня 2015 року, однак, зі змісту самого доказу випливає, що події зазначені у ньому мали місце в травні місяці 2016 року, і тому дату 05 травня 2015 року, суд вважає зазначеною помилково, а отже - опискою.

До матеріалів службового розслідування приєднано пояснювальна записка старшого лейтенанта служби цивільного захисту фахівця (з цивільного захисту) 6 Державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області - ОСОБА_4 від 05 травня 2016 року (а.с.48). Згідно пояснювальної записки, старший лейтенант служби цивільного захисту доповів, що 29 квітня 2016 року в телефонній розмові з позивачем було повідомлено останньому що 01 та 04 травня 2016 року йому потрібно буде вийти на чергування згідно чинного графіку.

За результатами службового розслідування, проведеного по факту невиходу на службу без поважних причин прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1, водія 6 Державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області комісією прийнято висновок за № 1 від 05.05.2016 року (а.с.50). Згідно даного документа, комісією рекомендовано за невихід на службу без поважних причин відповідно до вимог статті 58 Дисциплінарного статуту притягнути до дисциплінарної відповідальності прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1. Службове розслідування по даному факту завершено. Ці змістом висновку позивач ознайомлений 25 травня 2016 року, що підтверджується його особистим підписом на звороті висновку.

05 травня 2016 року, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, за невихід на службу без поважних причин, відповідно до вимог статті 58 Дисциплінарного статуту.

23 травня 2016 року, позивач надав письмові пояснення з приводу свого невиходу на службу 04 травня 2016 року (а.с.7). Так, останній зазначив, що він не вийшов на чергування 04 травня 2016 року, тому що йому не було відомо, що він чергує цього дня. Чергуючи 01 травня 2016 року і побачивши новий графік чергувань до 17 травня 2016 року позивача звернувся до старшого лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_4

Факт перебування позивача на лікарняному підтверджується листками непрацездатності серії АГЮ № 395152 та серії АГЮ № 395301, копії яких наявні в матеріалах справи. ОднакЄ, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні в період з 06 травня 2016 року по 15 травня 2016 року та на стаціонарному лікуванні в період з 16 травня 2016 року по 19 травня 2016 року, а дисциплінарне стягнення у вигляді догани до нього застосовано за невихід на службу 04 травня 2016 року, (а.с.21).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити

Порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням за статтею 6 Статуту.

За статтею 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обовязків, установлених Законом України «Про правові засади цивільного захисту», цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту.

Стаття 3 цього Статуту визначає, обовязки кожної особи рядового і начальницького складу під час проходження служби.

Твердження позивача щодо неналежного повідомлення його керівництвом з приводу необхідності заступити на чергування 04 травня 2016 року та у зв'язку із його перепрацюваннями за попередні періоди позивача є безпідставним, оскільки такий заступав на добове чергування кожну четверту зміну і належним чином був ознайомлений із тим, коли він проходить службу, так як всі виходи на службу позивача відображені у Книзі служби відповідної частини, де позивач проходив службу.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 3 статті 9 розділу 2 Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління і підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, який затверджений наказом МВС України від 07.10.2014 за №1032, начальник державного пожежно-рятувального загону (частини) повинен організовувати несення внутрішньої і караульної служб, профілактичну роботу щодо попередження пожеж на обєктах, що обслуговуються на договірних засадах, повсякденну діяльність особового складу, вимагати від них неухильного дотримання дисципліни.

Відповідно до пункту 2 розділу 6 вищезазначеного документу, організація служби в чергових караулах здійснюється в чотири чергові зміни. Тривалість чергової зміни - 24 години.

Перехід підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ на інший порядок несення караульної служби визначається окремо.

У звязку із відсутністю необхідної кількості водіїв для організації служби в 6 Державній пожежно-рятувальній частині Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, наказом 6 Державній пожежно-рятувальній частині Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області за № 18 (з основної діяльності) від 01.04.2016 року, складено окремий графік чергування водійського складу у вищевказаній частині.

Що ж стосується твердження позивача того, що в один день було проведено і службове розслідування і винесено наказ про догану, то таке не є порушенням порядку передбаченого наказом МВС України за № 515 від 05.05.2015 року, оскільки в такому визначено максимальний термін проведення службового розслідування, однак не обмежено дату такого проведення та прийняття за його результатами відповідного рішення мінімальним терміном.

В позовній заяві позивач зазначає, що від нього не відібранні пояснення по суті дисциплінарного проступку. Це не відповідає фактичним обставинам та спростовується Актом про відмову від написання пояснень щодо невиходу на службу без поважних причин ОСОБА_1 від 05.05.2016 року.

Оскільки позивач проходить службу цивільного захисту у спеціальному званні прапорщика служби цивільного захисту, на порядок несення ним служби поширюються як норми Кодексу законів про працю України та і спеціальне законодавство.

Питання проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу регулюється Кодексом цивільного захисту України, Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту України, та Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 593 від 11 липня 2013 року.

Позивач проходить саме службу цивільного захисту (державну службу особливого характеру) він відноситься до кола спеціальних субєктів права, а його правовий та соціальний статус регулюється спеціальним законодавством.

Таким чином, до правовідносин, що виникли між позивачем та державою в особі 6 Державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, застосовуються норми спеціального законодавства.

Щодо твердження позивача про те, що в наказі за № 23 від 05.05.2016 року не вказано про відібрання від позивача письмових пояснень щодо причин та обставин невиходи на службу 04 травня 2016 року, слід зазначити наступне.

Згідно вимог статті 85 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту встановлено, що порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.

05 травня 2015 року наказом за № 515 Міністерства внутрішніх справи України затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту (далі - Порядок).

Відповідно до частини 3 статті 2 даного Порядку, метою проведення службового розслідування є встановлення, зокрема: наявності причинного звязку між порушенням службової дисципліни особи (осіб), щодо якої (яких) було призначено службове розслідування, та його наслідками.

Згідно частини 1 та 3 пункту 2 статті 3 розділу V Порядку зазначено права та обовязки осіб (членів комісії), яким доручено проведення службового розслідування, зокрема серед обовязків посадової особи (членів комісії), якій (яким) доручено проведення службового розслідування такі: дотримуватися вимог чинного законодавства України при проведенні службового розслідування, уживати необхідних заходів щодо недопущення порушення прав та законних інтересів учасників службового розслідування; у разі відмови опитуваної особи надати пояснення в обовязковому порядку документально засвідчити таку відмову складанням акта. Акт засвідчується підписами не менше трьох осіб, одна з яких є особою (членом комісії), якій (якому) доручено проведення службового розслідування.

Відповідно до вимог частини 2 статті 4 розділу V Порядку встановлено, що особа рядового або начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі надавати усні чи письмові пояснення, документи, робити заяви, вимагати додаткового вивчення пояснень осіб, які обізнані або причетні до порушення службової дисципліни, а також в опитуванні інших осіб, яким відомі обставини, що вивчаються під час службового розслідування.

Зокрема, суд звертає увагу на те, що відповідач не позбавив позивача такого права, оскільки останній повідомлявся про проведення щодо нього службового розслідування, а також щодо можливості надати останньому письмові пояснення з приводу невиходу на службу.

Статтею 88 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту передбачено, що накладення дисциплінарного стягнення на особу рядового чи начальницького складу, яка входить до складу чергової зміни, за вчинення дисциплінарного правопорушення під час несення служби здійснюється тільки після закінчення чергування або після заміни її іншою особою.

Згідно вимог статті 57 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту, дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни.

Статті 58 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту передбачає, що грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, що не містить ознак кримінального правопорушення, зокрема: невихід на службу без поважних причин.

Відповідно до вимог статті 93 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту встановлено, що особа рядового або начальницького складу має право оскаржити накладене на неї дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його накладення старшому за підпорядкованістю начальнику або до суду.

Згідно статті 100 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту передбачено, що про накладення дисциплінарного стягнення на порушника може видаватися наказ, зміст якого доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під її підпис.

Крім того, щодо доводів позивача щодо порушення статті 81 Дисциплінарного статуту, за змістом якого слідує, що накладенню дисциплінарного стягнення передує отримання від порушника дисципліни письмового пояснення. У разі відмови порушника дати пояснення безпосередній начальник такої особи складає про це акт.

В даному випадку, суд вказує на те, що позивачу ставиться у вину вчинення грубого дисциплінарного проступку за невихід на службу без поважних причин, що врегульовано статтею 83 Дисциплінарного статуту, де прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою зясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди. В даному випадку таке службове розслідування було проведено 05 травня 2016 року, поважність причин відсутності на роботі водія ОСОБА_1 не встановлено. Не встановлено поважності такої відсутності і під час розгляду справи в суді, а також не спростовується вина позивача і за його поясненнями від 23 травня 2016 року або будь-яким фактом його тимчасової непрацездатності 04 травня 2016 року.

З огляду на встановлені обставини справи, враховуючи законодавчі вимоги, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що відповідач діяв у межах своєї компетенції та відповідно до норм діючого законодавства що ним доведено у межах даної адміністративної справи належними та допустимими доказами, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими та у їх задоволенні слід відмовити повністю.

Щодо вимоги позивача про стягнення на його користь моральної шкоди в розмірі 2000 грн. не підлягають задоволенню із наступних підстав.

Оскільки, всі інші позовні вимоги позивача є похідними від визнання протиправним та скасування Наказу № 23 від 05 травня 2016 року, у задоволенні якої відмовлено із вищезазначених підстав, а отже в решті позовних вимог, щодо стягнення на його користь моральної шкоди в розмірі 2000 грн. - адміністративний позов не підлягає до задоволення.

Як зазначає ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

Згідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 160,163,165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до 6 Державної пожежно-рятувальної частини Управління ДСНС України в Закарпатській області про визнання незаконним та скасування наказу, відшкодування моральної шкоди - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяОСОБА_10