Постанова № 63674820, 26.12.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 р.Справа №804/8290/16 12 год. 10 хвил. Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретарі судового засіданняОСОБА_2 за участю представників: позивача відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» до Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, та стягнення безпідставно стягнутого виконавчого збору, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» (код ЄДРПОУ 03340920) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, у якій позивач, з урахуванням поданого 05.12.2016 року клопотання про зміну позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 10.11.2016 року про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» виконавчого збору в сумі 749538,49 грн. у виконавчому провадженні №8130761;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» безпідставно стягнутий виконавчий збір в сумі 749538,49 грн.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова отримана позивачем 15.11.2016 року, що підтверджується вхідним штампом підприємства на супровідному листі, позовну заяву подано до суду 24.11. 2016 року, отже, встановлений процесуальним законом десятиденний строк звернення до адміністративного суду із цим позовом не пропущений.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що:

- на виконанні Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з 04.03.2003 року перебувало виконавче провадження №8130761 з примусового виконання виконавчих написів на загальну суму 8085355,18 грн., яке закінчено у звязку із визнанням судом мирової угоди між ПАТ «Дніпропетровськгаз» та ДП «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України», за якою погашення боргу відбуватиметься впродовж 55 місяців;

- частиною другою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404 передбачено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. Отже, на підставі викладено вище вбачається, що для стягнення виконавчого збору необхідна наявність двох умов, це виконання рішення і фактично стягнута сума. Оскільки в даному випадку примусового виконання рішення не відбулось, сума з боржника на користь кредитора стягнута не була, між кредитором та боржником погоджено уме ви за яким сума боргу в розмірі 7495384,92 грн. буде погашено впродовж чотирьох років та семи місяців;

- 03.01.2013 року головним державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_4 вже була винесена постанова про стягнення з ПАТ «Дніпропетровськгаз» виконавчого збору в сумі 404352,75 грн. по виконавчому провадженню №8130761. Тобто, відповідачем двічі застосовано до ПАТ «Дніпропетровськгаз» грошову санкцію у вигляді виконавчого збору, що є неприпустимим;

- державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору після пересвідчення в отриманні боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження та здійснення ним дій, спрямованих на добровільне виконання рішення та закінчення добровільного строку виконання рішення, але до початку здійснення примусового заходу, зокрема звернення стягнення на кошти боржника. Таким чином, державним виконавцем порушені строки винесення постанови про стягнення виконавчого збору;

- оскільки постанова про стягнення виконавчого збору є протиправною у звязку з чим оскаржується, то, стягнення виконавчого збору та вилучення з володіння позивача відповідної суми коштів є також протиправним;

- порушені права позивача підлягають судовому захисту у звязку з тим, що не існує досудовової форми захисту в частині повернення безпідставно списаних коштів до вирішення питання про законність/незаконність постанови про стягнення виконавчого збору;

- у спірних правовідносинах вирішення питання про скасування постанови не забезпечує повернення державою безпідставно стягнутого виконавчого збору, а тому сприяє лише частковому відновленню порушеного права. Неприпустимою є відмова особі в задоволенні позовних вимог лише на тій підставі, що така особа прагне відновити порушене право у повному обсязі. До того ж, наявність рішення про скасування постанови про стягнення виконавчого збору не виключає виникнення подальшого спору щодо цієї ж суми у разі неповернення коштів.

Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, з огляду на таке:

- у відповідності до частини третьої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», який набрав чинності 05.10.2016 року, у звязку із закінченням виконавчого провадження державним виконавцем винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору на суму 749538,49 грн., тобто 10 % від суми боргу 7495384,92 грн., встановленої в мировій угоді;

- державним виконавцем оскаржувана постанова про стягнення з боржника виконавчого збору була винесена після наданого державним виконавцем строку на добровільне виконання рішення та після проведення державним виконавцем заходів по примусовому виконанню виконавчого напису, з урахуванням вимог чинного законодавства;

- ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі №804/4377/14 від 16.06.2015 року постанова про стягнення виконавчого збору ВП №8130761 від 03.01.2016 року була скасована, таким чином подвійного стягнення з боржника виконавчого збору не відбулось;

- постанова про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №8130761 від 10.11.2016 року винесена відповідно до вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

В судовому засіданні представники позивача та відповідача підтримали обрані правові позиції.

Заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Згідно досліджених судом та долучених до справи матеріалів виконавчого провадження ВП №8130761, 04.03.2003 року державним виконавцем на підставі заяви стягувача відповідно статей 3, 18, 24 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-ХІV (далі Закон №606-ХІV, у редакції, чинній на час вчинення виконавчої дії) була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису №446, виданого 06.03.2003 року приватним нотаріусом, про стягнення з ВАТ «Дніпропетровськгаз» на користь ДК «Украгазвидобування» НАК «Нафтогаз України» боргу в сумі 8087055,18 грн., у якій боржнику був наданий строк для добровільного виконання, а саме, протягом 5 днів з моменту отримання даної постанови.

У постанові боржника попереджено, що у разі невиконання вимог виконавчого документа в строк для добровільного виконання, рішення буде виконано примусово зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

Після отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження до відділу 16.04.2003 року за вх. №2501 надійшла заява боржника від 14.04.2003 року за вих. №11/3-588 щодо зупинення виконавчого провадження, оскільки 22.10.2002 року господарським судом Дніпропетровської області винесена ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство по справі №Б/26/173/02 стосовно ВАТ «Дніпропетровськгаз».

В той же день, 16.04.2003 року, державним виконавцем була винесена постанова про зупинення виконавчого провадження згідно пункту 8 частини першої статті 34 Закону №606-ХІV.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2003 року по справі №Б/26/173/02 провадження у справі про банкрутство ВАТ «Дніпропетровськгаз» припинено.

Після отримання 08.11.2004 року вищезазначеної ухвали суду державним виконавцем, у якого перебувало на виконанні виконавче провадження, винесено 09.11.2004 року постанову про поновлення виконавчого провадження.

За період з 15.07.2003 року по 09.11.2004 року у матеріалах виконавчого провадження відсутні документи про добровільне виконання боржником вимог виконавчого напису №446, виданого 06.03.2003 року приватним нотаріусом, про стягнення з ВАТ «Дніпропетровськгаз» на користь ДК «Украгазвидобування» НАК «Нафтогаз України» боргу в сумі 8087055,18 грн, а також відсутні заяви щодо поновлення строку на його добровільне виконання.

У матеріалах виконавчого провадження є заява представника ВАТ «Дніпропетровсьгаз» ОСОБА_5 від 30.06.2004 року про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, на якій проставлена відмітка, що 30.06.2004 року з матеріалами виконавчого провадження ознайомлений, копії документів отримав.

У звязку з тим, що боржник вимоги виконавчого документа добровільно не виконав, державним виконавцем 09.11.2004 року після поновлення виконавчого провадження, було розпочато його примусове виконання.

Відповідно статті 49 Закону №606-ХІV була винесена постанова від 09.11.2004 року №В-11-243/04 про обєднання у зведене виконавче провадження виконавчих проваджень №№В-11- 243/04, 253/04, 254/04, 255/04, 256/04, 257/04, 258/04, 355/04, відкритих у відношенні одного боржника ВАТ «Дніпропетровськгаз».

Згідно статті 42 Закону №606-ХІV 09.11.2004 року державним виконавцем з підстав невиконання у добровільному порядку виконавчих документів, обєднаних у зведене виконавче провадження, у тому числі виконавчого напису №446, виданого 06.03.2003 року приватним нотаріусом, винесена постанова про розшук майна боржника, з метою примусового виконання рішення та виявлення майна боржника, необхідно провести виконавчі дії щодо розшуку майна боржника, у звязку із надіслати запити до органів МБТІ, ДПІ, ДАІ.

Розшук майна боржника проводився шляхом направлення запитів до відповідних установ, про що свідчать матеріали виконавчого провадження, а саме, запити до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, ДПА у Дніпропетровській області, МБТІ у

Дніпропетровській області, ДАІ у Дніпропетровській області.

09.11.2014 року на підставі пункту 6 статті 35 Закону №606-ХІV була винесена постанова про зупинення виконавчого провадження до отримання результатів розшуку майна боржника.

В ході розшуку майна боржника до відділу надійшли довідки з МРЕВ-1 щодо наявності транспортних засобів (вх. №31902 від 13.12.2004 року), та довідка з ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо рахунків боржника (вх. №8868 від 20.04.2005 року).

У звязку з вищезазначеним виконавче провадження було поновлено 20.04.2005 року, про що була винесена постанова відповідно статті 36 Закону №606-ХІV.

В той же день 20.04.2005 року, керуючись статтями 5, 55 Закону №606-ХІV, статтею 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність», державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника на загальну суму стягнення за зведеним виконавчим провадженням 20437688,79 грн., копії якої направлені до банківських установ на виконання.

Про накладення арешту на кошти боржник був повідомлений, про що свідчить заява Голови правління ВАТ «Дніпропетровськгаз» від 05.05.2005 року за №11/3-793 (вх. №9757 від 05.05.2005 року).

У звязку із прийняттям 23.06.2005 року Закону України «Про міри направлені на забезпечення стабільного функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» №2711-IV, відповідно до якого підприємства подають заяви про реструктуризацію боргу та на період участі підприємства в погашенні заборгованості шляхом реструктуризації виконавчі провадження підлягають зупиненню, керуючись статтями 34, 35 Закону №606-ХІV, державний виконавець 25.10.2005 року зведене виконавче провадження зупинив, про що виніс відповідну постанову.

Після закінчення 01.01.2013 року дії Закону №2711-IV в частині зупинення виконавчих проваджень відкритих відносно боржників підприємств паливно-енергетичного комплексу, державним виконавцем, відповідно до статті 39 Закону №606-ХІV було винесено 03.01.2013 року постанову про поновлення виконавчого провадження.

В той же день на підставі ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2005 року, якою у відношенні ПАТ «Дніпропетровськгаз» порушено справу про банкрутство за №Б24/235/05 та оголошено мораторій на задоволення вимог кредиторів, державним виконавцем було винесено 03.01.2013 року постанову про зупинення виконавчого провадження відповідно пункту 8 частини першої статті 34 Закону №606-ХІV.

Виконавче провадження було поновлено постановою державного виконавця від 05.08.2016 року на підставі ухвали господарського суду Дніпропетровської області по справі №Б24/235/05 від 28.07.2016 року, якою провадження у справі припинено у звязку з заявою Публічного акціонерного товариства «Укргазвидабування» в особі філії ГПУ «Шебелинкгазвидобування» за №2-01- 5681-3 від 15.06.2016 року про відкликання заяви про порушення справи №Б24/235/05 про банкрутство ПАТ «Дніпропетровськгаз».

В той же день державним виконавцем було зроблено запит щодо рахунків та майна боржника.

На підставі відповідей державним виконавцем було накладено арешт на рухоме та нерухоме майно боржника, про що винесена відповідна постанова.

17.08.2016 року ПАТ «Дніпропетровськгаз» надав до відділу ДВС укладену мирову угоду про закінчення виконавчого провадження №8130761 між сторонами виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису №446, виданого 06.03.2003 року приватним нотаріусом, про стягнення з ВАТ «Дніпропетровськгаз» на користь ДК «Украгазвидобування» НАК «Нафтогаз України» боргу в сумі 8087055,18 грн. для звернення державного виконавця до суду відповідно статті 372 Цивільного процесуального кодексу України для її визнання. Дана заява була передана державним виконавцем до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська відповідно до вимог чинного законодавства.

10.11.2016 року до відповідача надійшла ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі №201/13111/16-ц від 29.09.2016 року (набрала законної сили 05.10.2016 року), якою було визнано мирову угоду на суму 7495384,92 грн., яку боржник з вересня 2016 року по березень 2021 року повинен сплачувати щомісячно у сумі 136318,92 грн. шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок стягувача. Сума боргу зменшена на суму, яка була сплачена боржником самостійно під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів після порушення ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2005 року провадження у справі про банкрутство.

З урахуванням визнання мирової угоди між боржником та стягувачем державним виконавцем на підставі пункту 2 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» 10.11.2016 року винесена постанова про закінчення виконавчого провадження №8130761 з примусового виконання виконавчого напису №446, виданого 06.03.2003 року приватним нотаріусом, із зазначенням, що виконавчий збір з суми боргу, зазначеної в ухвалі про визнання мирової угоди, з боржника не стягнуто, у звязку із чим пунктом 2 постанови визначено винести постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.

На підставі пункту 2 постанови про закінчення виконавчого провадження №8130761 від 10.11.2016 року, державним виконавцем 10.11.2016 року було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору на суму 749538,49 грн. (10% від суми боргу 7495384,92 грн., встановленої в мировій угоді), за якою 11.11.2016 року відкрито виконавче провадження №52881527, про що винесена відповідна постанова.

Державним виконавцем 11.11.2016 року було складено платіжну вимогу, яка була направлена до банку для списання з рахунку боржника суми виконавчого збору. На депозитний рахунок відділу 17.11.2016 року надійшла сума виконавчого збору у розмірі 749538,49 грн.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із того, що 05.10.2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі Закон №1404).

За визначенням, наведеним у частині першій статті 1 Закону №1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону №1404).

Згідно пункту 2 частини першої статті 39 Закону №1404 виконавче провадження підлягає закінченню у разі затвердження (визнання) судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Закону №1404 виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Судом встановлено, представниками сторін підтверджено, що частина суми боргу самостійно боржником повернута (сплачена) стягувачу в період дії мораторію.

За імперативними правилами частини третьої статті 40 Закону №1404 у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

З матеріалів справи прямо вбачається, що виконавче провадження було закінчено на підставі пункту 2 частини першої статті 39 Закону №1404, а саме, у звязку із затвердженням (визнання) судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення.

При цьому, ініціатором затвердження такої мирової угоди у судовому порядку виступив державний виконавець, чиє подання й було задоволено районним судом.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 55 Закону №1404 виконавчий збір не стягується згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, за будь-яких умов державний виконавець був зобовязаний закінчити виконавче провадження у звязку із затвердженням мирової угоди, що є підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору на підставі вищевказаних норм.

Згідно із частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, та враховуючи, що виконавче провадження було закінчено на підставі пункту 2 частини першої статті 39 Закону №1404 у звязку із визнанням судом мирової угоди між сторонами виконавчого провадження, державним виконавцем правомірно та у відповідності до вищезазначених норм Закону №1404 винесена оскаржувана постанова про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» виконавчого збору в сумі 749538,49 грн. у виконавчому провадженні №8130761.

Доводи позивача щодо подвійного стягнення з боржника виконавчого збору спростовані матеріалами справи та поясненнями відповідача, оскільки постанова державного виконавця від 03.01.2013 року №8130761 про стягнення виконавчого збору скасована в судовому порядку постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015 року у справі №804/4377/14.

Таким чином, суд доходить висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову, у тому числі в частині вимог про стягнення з бюджету безпідставно стягнутого виконавчого збору, оскільки в судовому порядку підтверджено правомірність винесення державним виконавцем постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.

З урахуванням відмови у задоволенні адміністративного позову судові витрати по сплаті судового збору з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» до Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, та стягнення безпідставно стягнутого виконавчого збору відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 26 грудня 2016 року.

Суддя ОСОБА_1