Постанова № 63674620, 09.08.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 р. Справа № 804/3030/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Сидоренка Д.В., розглянувши в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, в якому просить суд: стягнути з відповідача податковий борг по орендній платі з фізичних осіб в сумі 13007,04 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг у загальному розмірі 13007,04 грн. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2016 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Відповідачем до суду подано письмові заперечення, в яких зазначено, що 20 серпня 2003 року між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0200 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Водопровідний, 19, для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 63327019 згідно з планом земельної ділянки. Договір укладено строком до 19.06.2017 року. Зазначена земельна ділянка надається в оренду на підставі рішення міської ради від 19.06.2002р. №450/2.

Відповідачем зазначено, що згідно довідки про грошову оцінку земельної ділянки від 26.03.2003р., яка видана Управлінням земельних ресурсів м. Дніпропетровська, грошова оцінка земельної ділянки складає 16270,53 грн.

Згідно до п.3.1 Договору, сума орендної плати за користування земельною ділянкою на термін дії договору складає 73,30 грн.

Відповідно до п.п.3.2, 3.3 Договору, орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі в розмірі трьох відсотків земельного податку... Розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку.

Також, відповідачем, з посиланням на норми Закону України «Про оренду землі», Земельного кодексу України, Закону України «Про плату за землю» (діяв до 01.01.2011р.), Закону України «Про систему оподаткування» (діяв до 01.01.2011р.) та вимог Договору оренди землі, а також Податкового кодексу України (діє з 01.01.2011р.), зазначено, що він справно сплачував податки і орендну плату. Зауважено, що для зміни розміру орендної плати за землю сторони повинні ініціювати та укласти зміни у договір оренди земельної ділянки. До часу внесення таких змін сторони керуються положенням договору. Зміна розміру земельного податку відповідно до норм ПУ України є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати, шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичну зміну умов договору щодо розміру орендної плати, а відтак не впливає на обов'язок платника цього податку сплачувати його у збільшеному розмірі.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

27.07.2016 року відповідачем до суду подано клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача.

За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи.

У відповідності до вимог ст. 128 КАС України, справу розглянуто без участі сторін, на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на обліку у ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська перебуває платник податків фізична особа-підприємець ОСОБА_1, який станом на 04.05.2016 року має новостворений податковий борг по орендній платі з фізичних осіб в сумі 13007,04 грн.

Новостворений борг по адміністративним штрафам та іншим санкціям виник в наслідок несплати грошових зобовязань, нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення № 74-15 від 13.05.2015 року терміном сплати 27.11.2015 року в сумі 13009,96 грн., що з урахуванням переплати становить 13007,04 грн.

Як зазначено в запереченнях, між Дніпропетровською міською Радою та ОСОБА_1 20 серпня 2003 року укладено договір оренди земельної ділянки. Підставою для передачі земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 19.06.2002р. №450/2. Згідно укладеного договору ОСОБА_1 в оренду передається земельна ділянка площею 0,0200 га з кадастровим номером 63327019. У п.3.1 договору сторони встановили, що орендна плата складає 73,30 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 286.5 ст.286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам суми земельного податку проводиться контролюючим органам, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до ст.287.5 Податкового кодексу України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення рішення.

Відповідно до п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 287 Кодексу.

Згідно п. 288.5.1 п.285 ст. 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

На виконання вказаних вимог Податкового кодексу України Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надіслала відповідачу податкове повідомлення рішення від 13.04.2015 року №74-15, яким визначена загальна сума податкового зобов`язання по орендній платі зфізичних осіб в розмірі 13009,96 грн. та граничний строк сплати 29.08.2015 року.

Матеріали справи не містять доказів, що відповідач оскаржував у адміністративному або судовому порядку податкове повідомлення рішення від 13.04.2015 року №74-15. При цьому, сума податкового зобовязання у визначений термін відповідачем не була сплачена, отже згідно із п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України набула статусу податкового боргу.

Відповідно до п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом з метою погашення податкового боргу було сформовано у відношенні відповідача податкову вимогу від 01.09.2014 року №4251-5 про сплату суми податкового боргу в розмірі 7889,42 грн., яка була отримана відповідачем 26.09.2014 року.

Під час розгляду справи відповідачем доказів оскарження зазначеної податкової вимоги не надано.

Таким чином, відповідачем не було добровільно погашено суми податкового боргу по платежам та зборам до бюджету, які зазначені в податковій вимозі, отже, вищевказана податкова вимога не є відкликаною та нові податкові вимоги, відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, на адресу платника податків не направлялись.

Слід зазначити, що згідно правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 02.12.2014 року по справі № 21-274а14, з набранням чинності Податковим кодексом України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати. При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності ( який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК), до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Таким чином, починаючи з 01.01.2011 року платник податків повинен сплачувати орендну плату у відповідності до вимог ПК України в т.ч. і до моменту внесення відповідних змін договору оренди земельної ділянки.

Згідно п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п.п.95.1, 95.2, 95.3 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючого такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.18 ст.20 ПКУ визначено право органу державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним стягнення з відповідача суми податкового боргу у розмірі 13007,04 грн., оскільки доказів самостійного погашення заборгованості відповідач суду не надав.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору, суд виходить із того, що згідно положень частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Таким чином, на день розгляду справи судом, чинне законодавство містить заборону на стягнення з відповідача здійснених судових витрат суб'єктом владних повноважень, будь-який інший порядок повернення суб'єкту владних повноважень здійснених судових витрат законодавством не передбачений.

Керуючись статтями 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) на користь держави в особі Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області заборгованість по орендній платі з фізичних осіб в сумі 13007,04 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя ОСОБА_2