Постанова № 63674328, 19.12.2016, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2016 р. м. Вінниця

Справа № 802/3826/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Кулика Віталія Віталійовича,

представника позивача: ОСОБА_1,

представників третьої особи:ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_6 про зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

В жовтні 2014 року Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області (далі - позивач) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_5 (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_6 про Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що Державною архітектурно-будівельною інспекцією у Вінницькій області, на підставі звернення гр. ОСОБА_6, була проведена позапланова перевірка законності виконання гр. ОСОБА_5 будівельних робіт з будівництва господарської будівлі (гаражу) на присадибній ділянці по вул. Рильського, 34-А у с. Писарівка Вінницького району Вінницької області. За результатами перевірки було винесено приписи № 7-РВ та № 8-РВ від 19 червня 2014 року. Зазначені приписи не були виконані, тому гр. ОСОБА_5 притягнено до адміністративної відповідальності постановами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області від 20 червня 2014 року № 181 та 15 серпня 2014 року № 248.

Враховуючи виявлені Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області порушення та не виконання відповідачем вимог приписів щодо зупинення будівельних робіт та приведення об'єкта будівництва у відповідність до норм чинного містобудівного законодавства, позивач вимушений звернутись із даним позовом до суду та зобов'язати гр. ОСОБА_5 знести за власний рахунок самочинно збудовану господарську будівлю (гараж) на присадибній земельній ділянці по вул. Рильського, 34-А у с. Писарівка Вінницького району Вінницької області.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.06.2015, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.09.2015, позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_5 знести за власний рахунок самочинно збудовану господарську будівлю (гараж), розташовану на присадибній ділянці по вул. Рильського, 34-а у с. Писарівка Вінницького району Вінницької області.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, відповідач 28.09.2015 подала касаційну скаргу на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25.06.2015 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.09.2015.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25.06.2015 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.09.2015 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи судові рішення першої та апеляційної інстанцій, суд касаційної інстанції вказав, що судами, в порушенні норм процесуального права, не враховано, що закон не передбачає можливості знесення за рішенням суду житлового будинку, будівель, споруд чи іншого нерухомого майна, у разі якщо вони є самочинним будівництвом, як такі, що збудовані або будуються без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи.

Між тим, підставою для звернення до суду Інспекції став встановлений перевіркою факт, що відповідач, без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, проводить роботи з будівництва господарської будівлі. Проте, для вказаного виду самочинного будівництва законом не передбачено можливості його знесення за рішенням суду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, вказавши, що будівництво господарської будівлі (гараж) на присадибній земельній ділянці по вул. Рильського, 34-А у с. Писарівка Вінницького району Вінницької області здійснюється з істотним порушенням будівельних норм, оскільки у відповідача відсутні будь-які дозвільні документи на проведення будівельних робіт. За наведених обставин просив адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечив з тих підстав, що позивачем звертаючись до суду з даним позовом не враховано приписів ст. 376 Цивільного кодексу України та ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", зокрема щодо відсутності у даному випадку законодавчо визначених підстав для постановлення рішення про знесення самочинного будівництва.

Представники третьої особи в судовому засіданні підтримали позицію представника позивача викладену в позовній заяві та наданих суду додаткових поясненнях, в зв'язку з чим вважали за необхідне позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Як встановлено, 19.06.2014 Інспекцією архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області на підставі звернення ОСОБА_6 від 11.06.2014 була проведена позапланова перевірка законності виконання будівельних робіт з будівництва господарської будівлі (гаражу) на присадибній земельній ділянці по вулиці Рильського, 34-А в с. Писарівка Вінницького району Вінницької області.

За результатами перевірки встановлено, що відповідач, без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, проводить роботи з будівництва господарської будівлі (гаражу), що порушує вимоги ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Дане правопорушення зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 817-ПП від 19.06.2014, де зазначено, що будівельні роботи, які виконуються за адресою вулиця Рильського, 34-А в с. Писарівка Вінницького району Вінницької області, здійснюються без реєстрації інспекцією держархбудконтролю у Вінницькій області повідомлення про початок виконання будівельних робіт, чим порушено п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

19 червня 2014 року на підставі акта перевірки № 817-ПП винесено припис № 7-РВ про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким, з метою усунення виявлених порушень, вимагається у термін до 19.12.2014 привести об'єкт у відповідність до вимог чинного законодавства та припис № 8-РВ про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким, з метою усунення виявлених порушень, вимагається призупинити роботи з будівництва гаража до виконання вимог припису № 7-РВ від 19.06.2014.

19 червня 2014 року ОСОБА_7, головним державним інспектором відділу по Центральному регіону та ліцензування управління контролю за будівництвом об'єктів та державного ринкового нагляду № 2 інспекції держархбудконтролю у Вінницькій області в присутності відповідача складено протокол про те, що ОСОБА_5 на присадибній ділянці по вулиці Рильського, 34-А в с. Писарівка Вінницького району Вінницької області виконуються будівельні роботи без реєстрації інспекцією держархбудконтролю у Вінницькій області повідомлення про початок виконання будівельних робіт, чим порушуються приписи п. 1. ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

20 червня 2014 року заступник начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області ОСОБА_8, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення від 19.06.2014, постановив визнати ОСОБА_5 винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накласти на ОСОБА_5 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4250 грн.

23 червня 2014 року ОСОБА_5 сплатила штраф у повному обсязі.

04 серпня 2014 року начальником відділу по Центральному регіону та ліцензування по Центральному регіону та ліцензування управління контролю за будівництвом об'єктів, та державного ринкового нагляду № 2 інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області ОСОБА_9 на підставі наказу № 1 від 08.01.2014 та заяви ОСОБА_6 проведено позапланову перевірку дотримання вимог чинного законодавства у сфері містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо законності будівництва господарської споруди (гаражу) по вулиці Рильського, 34-А в с. Писарівка Вінницького району Вінницької області.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 1066-ПП від 04.08.2014 висновками якого встановлено, що на час перевірки будівельні роботи на вищезазначеному об'єкті не проводять, але об'єкт має два поверхи з цегли та віконними отворами, що свідчить про зміну об'єкту виконаних будівельних робіт після останньої перевірки. Даний факт показує, що у період з 19.06.2014 по 01.08.2014 будівельні роботи виконувалися. Зазначене свідчить, що вимоги припису № 8-РВ не виконано, чим порушено п. 3. ч. 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

04 серпня 2014 року ОСОБА_9, начальником відділу по Центральному регіону та ліцензування по Центральному регіону та ліцензування управління контролю за будівництвом об'єктів, та державного ринкового нагляду № 2 інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області, в присутності ОСОБА_5 складено протокол про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_5 не виконала вимоги припису № 8-РВ від 19.06.2014, а саме не зупинила будівництво та продовжує виконання будівельних робіт, чим порушує п. 3 ч. 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

15 серпня 2014 року заступник начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області ОСОБА_8, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення від 04.08.2014, постановив визнати ОСОБА_5 винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 16 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 (далі - Порядок) за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (п. 17 Порядку).

Відповідно до ч.1 ст. 98 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, обєкти будівництва є самочинними у випадках наявності однієї із вказаних умов:

-збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;

-збудовані або будуються без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи;

-збудовані або будуються без належно затвердженого проекту;

-збудовані або будуються з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

При цьому, випадки, у яких можливе постановлення судом рішення про знесення самочинного будівництва визначені частинами 4, 7 статті 376 ЦК України та статтею 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності.

Так, відповідно до статті 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Згідно з частинами 4, 7 статті 376 ЦК України якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливою або особа, яка здійснила будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила будівництво.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, закон не передбачає можливості знесення за рішенням суду житлового будинку, будівель, споруд чи іншого нерухомого майна, у разі якщо вони є самочинним будівництвом, як такі, що збудовані або будуються без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи.

Між тим, підставою для звернення до суду Інспекції став встановлений перевіркою факт, що відповідач, без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, проводить роботи з будівництва господарської будівлі. Проте, для вказаного виду самочинного будівництва законом не передбачено можливості його знесення за рішенням суду.

Разом з тим, обґрунтовуючи підстави для знесення відповідачем за власний рахунок самочинно збудовану господарську будівлю (гараж), розташовану на присадибній ділянці по вул. Рильського, 34-а у с. Писарівка Вінницького району Вінницької області, позивач посилається на виконання ОСОБА_5 будівельних робіт з істотним порушенням будівельних норм і правил, посилаючись при цьому на пункт 1 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Проте, вказана норма закону не відноситься до державних будівельних норм і правил, якими є зібрання основних нормативних вимог і положень, які регламентують проектування і будівництво в усіх галузях.

Так, статтею 1 Закону України від 05.11.2009 року № 1704-VI "Про будівельні норми" передбачено, що будівельні норми - затверджений суб'єктом нормування підзаконний нормативний акт технічного характеру, що містить обов'язкові вимоги у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Вищенаведені міркування суду в повній мірі узгоджуються з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, що викладена в постанові від 29.09.2016 №К/800/41540/15.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги заявлені позивачем в даній адміністративній справі є передчасними та не співрозмірні з допущеними відповідачем при здійсненні будівництва господарської будівлі (гараж), розташованої на присадибній ділянці по вул. Рильського, 34-а у с. Писарівка Вінницького району Вінницької області порушеннями будівельних норм і правил,

Визначаючись щодо правомірності оскаржуваного рішення суд також виходить з наступного.

Згідно вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряючи, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано , тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, відповідно до ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що встановлені фактичні обставини справи свідчать про відсутність законодавчо визначених підстав для знесення самочинно збудованої господарської будівлі (гараж), розташованої на присадибній ділянці по вул. Рильського, 34-а у с. Писарівка Вінницького району Вінницької області, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

При цьому, визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд керується частиною 2 статті 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и :

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна