Постанова № 63673567, 19.12.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2016 р. Справа № 922/3017/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білецька А.М., суддя Гребенюк Н. В., суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Бєлкіній О.М.

за участю представників

позивача - ОСОБА_1 (дов. б/н від 05.12.16 р.);

відповідача - не зявився;

третіх осіб - не зявилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу

апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"м. Київ (вх. №3234 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 03.10.16 у справі № 922/3017/16

за позовомПриватного акціонерного товариства "Термолайф", м.Харків

до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" в особі відділення "Харківське відділення № 5 "Акціонерного товариства "Сбербанк Росії", м.Харків

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Приватне акціонерне товариство "Харківський коксовий завод"

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд"

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Термолайф", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" в особі відділення "Харківське відділення №5 "АТ "Сбербанк Росії" про визнання недійсним договору застави №2 від 12 вересня 2012 року в частині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.10.2016 року (суддя Пономаренко Т.О.) в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про передачу справи за територіальною підсудністю до господарського суду м. Києва відмовлено. Клопотання Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про зупинення провадження у справі задоволено частково. Провадження у справі 922/3017/16 зупинено до розгляду Дніпропетровським апеляційним господарським судом апеляційної скарги по справі №904/43/16.

Відповідач із вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказану ухвалу скасувати та передати справу на розгляд до господарського суду м. Києва.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції норми територіальної підсудності. Так, заявник апеляційної скарги вказує на те, що судом першої інстанції не було враховано вказівок, викладених в постановах Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року №10 Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам та від 26 грудня 2011 року N18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції. Відповідач зазначає, що інформація про відокремлені підрозділи юридичної особи вноситься до відомостей про державну реєстрацію юридичної особи, тоді як витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб підтверджується відсутність у ПАТ Сбербанк будь яких відокремлених підрозділів на яких серед іншого покладені функції з укладання угод від імені ПАТ Сбербанк. Також, як зазначає відповідач, п. 9.5. оскаржуваного договору застави передбачено, що всі спори, що не врегульовані мирним шляхом, вирішуються відповідним судом за місцезнаходженням відповідача. Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які вказують на наявність у ПАТ Сбербанк відокремлених підрозділів. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не надані та судом першої інстанції не були витребувані документи що відображають перелік повноважень покладених на Харківське відділення №5 ПАТ Сбербанк.

До суду надійшло клопотання представника ПАТ Сбербанк (вх. № 12773 від 19.12.2016), в якому він просить відкласти розгляд апеляційної скарги на іншу дату, посилаючись на неможливість прийняти участь в призначеному судовому засіданні по цій справі у звязку із зайнятістю в іншому судовому засіданні господарського суду Харківської області.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з того, що відповідно до вимог статті 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема, через незявлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у звязку з відсутністю його представника (з причин повязаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК України, з числа своїх працівників, так і осіб, не повязаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, беручи до уваги, що відповідно до вимог статті 33 ГПК України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно з вимогами статті 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

Відповідно до пункту 3.9.2 ч. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, господарський суд, з урахуванням обставин конкретної справи, може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи.

Згідно ст. 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Із заявою про продовження розгляду апеляційної скарги за межами строку, встановленого ст. 102 ГПК України, сторони до суду не зверталися.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідач, перша третя особа, друга третя особа своїх представників у судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що підтверджується наявними у справі повідомленням про вручення поштового відправлення.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відкладення слухання справи та відмовляє у його задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Приватне акціонерне товариство "Термолайф" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" в особі відділення "Харківське відділення № 5 "АТ "Сбербанк Росії", м. Харків, в якій просило суд визнати недійсним договір застави № 2 від 12.09.2012, укладений між Приватним акціонерним товариством "Термолайф" та Публічним акціонерним товариством Дочірній банк Сбербанку Росії (нове найменування - Публічне акціонерне товариство Сбербанк) в частині забезпечення виконання недійсних зобовязань за договором про відкриття кредитної лінії № 30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладеним між Приватним акціонерним товариством Термолайф та Публічним акціонерним товариством Дочірній банк Сбербанку Росії; за договором про відкриття кредитної лінії № 26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладеним між Приватним акціонерним товариством Харківський коксовий завод та Публічним акціонерним товариством Дочірній банк Сбербанку Росії (нове найменування - Публічне акціонерне товариство Сбербанк), за договором про відкриття кредитної лінії № 28-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю Коксотрейд та Публічним акціонерним товариством Дочірній банк Сбербанку Росії.

Відповідачем через канцелярію суду першої інстанції була надана заява про передачу справи за підсудністю (вх.№ 31169 від 21.09.2016), в якій він просив суд передати дану справу за підсудністю до господарського суду м. Києва за місцезнаходженням відповідача ПАТ Сбербанк, з посиланням на те, що оскаржуваний договір застави №2 від 12 вересня 2012 року укладений між ПрАТ "Термолайф" (позивачем у справі) та ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії (перейменовано в ПАТ "Сбербанк"), а Харківське відділення № 5 ПАТ "Сбербанк" не є юридичною особою та не уповноважено на представництво інтересів ПАТ Сбербанк в судах.

Відмовляючи в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про передачу справи за територіальною підсудністю до господарського суду м. Києва, суд першої інстанції виходив з того, що з умов договору застави №2 від 12 вересня 2012 року випливає, зокрема, обов'язок Приватного акціонерного товариства "Термолайф", як заставодавця, передати предмет застави у власність відповідача або у власність будь-якої третьої особи у випадку продажу їй предмету застави за договором застави відповідачем від свого імені; застрахувати предмет застави на користь відповідача; у випадку втрати предмету застави передати в заставу інше майно або повністю сплатити всі неоплачені зобов'язання за Кредитним договором, інше. Відповідно до Відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Приватного акціонерного товариства "Термолайф", місцезнаходження зобов'язальної сторони (позивача за цим позовом): 61071, м. Харків, Шосе Карачівське, 44.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції вважав, що позов пред'явлено позивачем до господарського суду Харківської області з дотриманням правил територіальної підсудності, тому в задоволенні заяви відповідача про направлення справи за територіальною підсудністю до господарського суду м. Києва судом відмовлено.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволенні заяви відповідача про направлення справи за територіальною підсудністю до господарського суду м. Києва.

Так, згідно з ч. 1 ст. 15 ГПК України, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

В пункті 1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними надано розяснення, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 15 ГПК, територіальна підсудність господарським судам справ у спорах про визнання договорів недійсними визначається за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. Якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність справи визначається залежно від місцезнаходження цього підрозділу (частина четверта статті 15 ГПК).

Договором застави № 2 від 12.09.2012, укладеним між ПрАТ "Термолайф" та ПАТ Дочірній банк Сбербанку Росії, що оспорюється в межах даної справи, визначено обовязок позивача, як заставодавця, передати предмет застави у власність відповідачу у випадку звернення стягнення на предмет застави шляхом прийняття його у власність відповідача або у власність будь-якої третьої особи у випадку продажу їй предмету застави за договором застави відповідачем від свого імені (пункт 6.5. договору застави); застрахувати предмет застави за договором застави на користь відповідача (підпункт 4.4.11 пункту 4.4 договору застави); у випадку втрати предмету застави за договором застави передати в заставу інше майно або повністю сплатити всі неоплачені зобовязання за кредитним договором (підпункт 4.4.7 пункту 4.4. договору застави); відшкодувати відповідачу витрати, повязані з внесенням до Державного реєстру запису про обтяження предмету застави (підпункт 4.4.6. пункту 4.4. договору застави) та інші.

Статтею 587 ЦК України встановлено, що особа, яка володіє предметом застави, зобов'язана, якщо інше не встановлено договором: 1) вживати заходів, необхідних для збереження предмета застави; 2) утримувати предмет застави належним чином; 3) негайно повідомляти другу сторону договору застави про виникнення загрози знищення або пошкодження предмета застави. заставодавець, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов'язаний замінити або відновити це майно, якщо інше не встановлено договором (частина 2). заставодержатель, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов'язаний відшкодувати заставодавцю завдані збитки.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, саме позивач у даній справі - ПрАТ "Термолайф" є зобовязаною стороною за спірним договором застави № 2 від 12.09.2012.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо позивача, місцем реєстрації останнього є адреса: 61071, м. Харків, Шосе Карачівське, 44.

Предмет застави за оспорюваним договором застави також знаходиться на даний час у власності (володінні, користуванні та розпорядженні) заставодавця - ПрАТ "Термолайф".

Отже, спір у даній справі підсудний господарському суду Харківської області на підставі ч. 1 ст. 15 ГПК України - за місцезнаходженням сторони, зобовязаної за договором застави, про недійсність якого заявлено позов.

Крім того, в пункті 20.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 10 Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам, зокрема зазначено, що територіальна підсудність справи за участю відособленого підрозділу юридичної особи визначається відповідно до вимог статті 15 ГПК за місцем знаходження відособленого підрозділу, якому надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи.

Господарським судам слід також враховувати, що, оскільки відособлений підрозділ юридичної особи діє у межах наданих йому повноважень, то подання позову за місцем знаходження цього підрозділу правомірне лише тоді, коли спір випливає саме з його діяльності.

Звертаючись до господарського суду, позивач зазначив про те, що відповідача представляє Харківське відділення №5 АТ Сбербанк Росії, на обслуговуванні якого знаходяться кредити за кредитними договорами та здійснюється контроль за предметом застави за договором застави.

Проте, відповідач стверджує, що Харківське відділення № 5 АТ Сбербанк Росії не зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а в п. 9.5 договору застави вказано, що всі спори, що не врегульовані мирним шляхом, вирішуються відповідним судом за місцезнаходженням відповідача.

Колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що органом реєстрації банківських відділень є Національний банк України, а порядок реєстрації відокремлених підрозділів банків є відмінним від порядку реєстрації відокремлених підрозділів інших юридичних осіб.

Так, згідно зі ст. 23 Закону України Про банки і банківську діяльність, банк має право відкривати відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) на території України у разі його відповідності вимогам щодо відкриття відокремлених підрозділів, встановленим нормативно-правовими актами Національного банку України. Банк зобов'язаний повідомити Національний банк України про відкриття відокремленого підрозділу. Національний банк України включає відомості про відокремлені підрозділи банку до Державного реєстру банків на підставі письмового повідомлення банку. Відокремлений підрозділ банку має право розпочати свою діяльність через 10 днів після повідомлення банком Національного банку України про відкриття такого відокремленого підрозділу.

Пунктом 1.1. глави 1 розділу IV Положення Про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 08.09.2011р. № 306 чітко визначене розмежування видів відокремлених підрозділів банків (філії/відділення та представництва) та критерії такого розмежування. Вказаною нормою встановлено, що банки згідно з вимогами Закону, цього Положення, статутів та внутрішньобанківських положень можуть створювати відокремлені підрозділи, які здійснюватимуть банківську діяльність від імені банку, - філії, відділення тощо (далі - філії/відділення) та відокремлені підрозділи, які не здійснюватимуть банківської діяльності (далі - представництва). Філії/відділення, представництва діють від імені банку на підставі затвердженого уповноваженим органом банку положення і мають керівника, який діє на підставі виданої банком довіреності.

Доводи ПАТ Сбербанк покладені в апеляційну скаргу з приводу того, що Харківське відділення № 5 АТ Сбербанк Росії, нібито, не здійснює банківську діяльність та не діє від імені ПАТ Сбербанк не відповідають дійсності. Статус відділення відповідно до чинного законодавства передбачає як здійснення відділенням банківської діяльності, так і виконання представницьких функцій у відношеннях, що складаються між банком та юридичними і фізичними особами.

Згідно з Довідником банківських установ, розміщеним на офіційній Інтернет-сторінці Національного банку України в мережі Internet у Державному реєстрі банків містяться, окрім інших, відомості про відокремлений підрозділ ПАТ Сбербанк у м. Харків, що має статус відділення, та відповідно здійснює банківську діяльність - Харківське відділення № 5 АТ Сбербанк Росії (дата реєстрації 22.10.2010; дата внесення в довідник 27.10.2010; внутрішньобанківський код 29926804226935200022; адреса: м. Харків проспект Гагаріна, 167). Згідно з вказаними відомостями, Харківське відділення № 5 АТ Сбербанк Росії включене в Систему електронних платежів (СЕП) та має відповідні реквізити (найменування, внутрішньобанківський код). Воно має статус відділення, а не представництва, а отже здійснює банківську діяльність та діє від імені ПАТ Сбербанк.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що позов по даній справі подано позивачем з додержанням правил територіальної підсудності, в звязку чим, в задоволенні клопотання відповідача про передачу справі за підсудністю до господарського суду м. Києва обґрунтовано відмовлено судом першої інстанції.

Що стосується зупинення провадження в даній справі до розгляду Дніпропетровським апеляційним господарським судом апеляційної скарги по справі №904/43/16, ухвала в зазначеній частині сторонами не оскаржується, правомірність висновків щодо зупинення провадження у справі сторонами під сумнів не ставиться.

Враховуючи наведені обставини справи та норми права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Харківської області від 03.10.2016. у справі № 922/3017/16 підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Сбербанк залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суд у Харківської області від 03 жовтня 2016 року у справі № 922/3017/16 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Медуниця О.Є.