Постанова № 63673250, 20.12.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.12.2016 справа №908/2172/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді за участю представників: від позивача: від відповідача:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 не зявився не зявивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс 2А», м.Бердянськ Запорізької областіна рішення господарського суду Запорізької областівід26.10.2016р.(повний текст підписано 31.10.2016р.)у справі№908/2172/16 (суддя Зінченко Н.Г.)за позовомВідкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі виробничого структурного підрозділу Бердянського міського району електричних мереж, м.Бердянськ Запорізької областідо Комунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс 2А», м.Бердянськ Запорізької областіпровнесення змін до договору про постачання електричної енергії

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» в особі виробничого структурного підрозділу Бердянського міського району електричних мереж, м.Бердянськ Запорізької області, позивач звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача, Комунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс 2А», м.Бердянськ Запорізької області про внесення змін до договору про постачання електричної енергії.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.10.2016р.(повний текст підписано 31.10.2016р.) у справі №908/2172/16 позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Рішення суду мотивоване тим, що внесення змін до Правил користування електричною енергією (далі Правила, ПКЕЕ), обов'язок додержання яких законодавчо встановлений статтею 277 Господарського кодексу України (далі - ГК України), є достатньою підставою для внесення змін до договору в разі невідповідності його умов Правилам.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство Бердянської міської ради «Житлосервіс 2А» звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення за наслідками неповного зясування обставин, які мають значення для справи, з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Так, наголошує, що з огляду на пропущення позивачем встановленого ст.181 ГК України двадцятиденного строку для передання спору на вирішення суду, з 05.05.2016р. абзац 1 пункту 3 додатку 4 до договору №84 від 10.03.2005р. діє в редакції відповідача.

Крім того, на думку скаржника, позивачем не обґрунтоване визначення у запропонованій ним редакції змін до договору дати остаточного розрахунку та не обґрунтована відмова у погодженні дати остаточного розрахунку в редакції відповідача, в той час як ПКЕЕ визначено можливість сторін узгодити дату остаточного розрахунку.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 16.11.2016р. у справі №908/2172/16 було прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи на 20.12.2016р.

На адресу Донецького апеляційного господарського суду від Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі виробничого структурного підрозділу Бердянського міського району електричних мереж надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач зазначив, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, просив рішення залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

У судове засідання 20.12.2016р. представники сторін не з'явилися. Позивач про причини неявки суд не повідомив, своїми правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не скористався. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Відповідач на електронну адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи за відсутністю повноважного представника, яке судовою колегією була розглянуто та задоволено.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що явка сторін не була визнана обовязковою, позиція позивача та відповідача викладена безпосередньо в апеляційній скарзі та відзиві на неї, задовольняючи клопотання відповідача про розгляд справи без участі його представника, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

10.03.2005р. між Відкритим акціонерним товариством Запоріжжяобленерго (далі - постачальник електричної енергії) та Комунальним підприємством Бердянської міської ради Житлосервіс-2А (далі - споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії від №84 (далі - договір).

Розділом 1 договору (в редакції додаткової угоди б/н від 01.12.2006р.) сторони узгодили, що постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку №1 Обсяги постачання електричної енергії споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Умовами розділу 2 договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, Правилами улаштування електроустановок (далі - ПУЕ) та технічними умовами.

Відповідно до підпункту 2.2.10 договору споживач зобовязується у випадках зміни діючого законодавства України привести умови даного договору у відповідність з вимогами законодавства.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2684 від 29.10.2015р. (дата набрання чинності - 25.12.2015р.) було внесено зміни до ПКЕЕ, зокрема до пункту 6.6 глави 6. Постановою передбачено введення в дію системи попередньої оплати за спожиту електричну енергію усіма категоріями споживачів.

З огляду на зазначені зміни, постачальником електричної енергії на адресу споживача було направлено проект додаткової угоди №1 від 29.02.2016р. про внесення змін до договору про постачання електричної енергії №84 від 10.03.2005р. та запропоновано викласти в новій редакції додаток №4 до договору (Порядок розрахунків за активну електричну енергію).

Разом з іншим, позивач запропонував викласти абз.1 п.3 додатку №4 до договору в наступній редакції: «У разі відсутності попередньої оплати, оплата споживаної протягом розрахункового періоду електричної енергії проводиться споживачем плановим платежем по рахунку, який направляє йому постачальник електричної енергії за плановий період з 1 по останній календарний день поточного місяця на суму 100% від вартості обсягу договірної величини споживання електричної енергії відповідного розрахункового періоду. Кінцевим терміном оплати є 25 число поточного місяця».

Через незгоду відповідача з абз.1 п.3 додатку №4 в редакції додаткової угоди №1 від 29.02.2016р. до договору, на адресу позивача 14.04.2016р. було направлено підписану додаткову угоду №1 з протоколом розбіжностей (лист №245 від 14.04.2016р.). У протоколі розбіжностей запропонувано викласти абз.1 п.3 додатку №4 до договору в наступній редакції: «У разі відсутності попередньої оплати, оплата споживаної протягом розрахункового періоду електричної енергії проводиться споживачем плановим платежем по рахунку, який направляє йому постачальник електричної енергії за плановий період з 1 по останній календарний день день місяця на суму 100% від вартості обсягу договірної величини споживання електричної енергії відповідного розрахункового періоду. Кінцевим терміном оплати є 20 число місяця наступного за місяцем споживання електричної енергії».

Лист №245 від 14.04.2016р. було отримано постачальником електричної енергії 15.04.2016р. (вх.№1473). На підставі розгляду протоколу розбіжностей до додаткової угоди №1, позивач направив відповідачу протокол узгодження розбіжностей, в якому просив погодитися з редакцією або, у разі незгоди із запропонованою погодженою редакцією, в стовбці Примітка зазначити Виноситься на розгляд господарського суду у зв'язку з незгодою споживача (лист №2533 від 20.04.2016р.). Відповіді на зазначений лист відповідачем надано не було.

З огляду на те, що сторони не дійшли згоди по врегулюванню абз.1 п.3 додатку №4 до договору за редакцією додаткової угоди №1 від 29.02.2016р. про внесення змін до договору про постачання електричної енергії №84 від 10.03.2005р., постачальник електричної енергії звернувся до суду із відповідним позовом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ч.1 ст.627, ч.1 ст.628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р. (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України №910 від 17.10.2005р.) та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за №417/1442.

Зазначені Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 5.1 ПКЕЕ передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до п.5.5 Правил, договір про постачання електричної енергії містить такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей, в тому числі, порядок зняття показів розрахункових засобів обліку, порядок надання та підтвердження інформації щодо даних розрахункового обліку електричної енергії, порядок та строки проведення розрахунків.

За приписами статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч.2).

Статтею 188 ГК України визначено порядок зміни та розірвання господарських договорів. Так, відповідно до ч.2, 3, 4 названої статті сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Пунктом 9.3 договору про постачання електричної енергії №84 від 10.03.2005р. сторонами узгоджено, що спірні питання та розбіжності щодо виконання умов цього договору, щодо яких сторонами не буде досягнуто згоди, вирішуються у порядку, встановленому законодавством України.

Згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг N2684 від 29.10.2015р. "Про затвердження Змін до Правил користування електричною енергією", пункт 6.6 викладено у наступній редакції: «6.6. Оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.

Споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком.

У разі систематичного (тричі впродовж календарного року) порушення споживачем, який застосовує порядок оплати авансовими та/або плановими платежами, умов договору про постачання електричної енергії в частині своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії авансовими та/або плановими платежами постачальник електричної енергії має право ініціювати внесення змін до договору в частині переведення споживача на попередню оплату заявлених обсягів споживання електричної енергії.

Споживачі, які користуються об'єктами (електроустановками) на підставі договорів оренди, здійснюють повну попередню оплату прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період.

Початок та тривалість розрахункового та/або планового періоду для розрахунку плати за спожиту електричну енергію, форма та порядок оплати, терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між постачальником електричної енергії та споживачем».

Положеннями розділу II пункту 2.1 підпункту г) постанови пленуму Вищого господарського суду України N3 від 16.12.2015р. Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання передбачено, що внесення змін до Правил, обов'язок додержання яких законодавчо встановлений статтею 277 ГК України, є достатньою підставою для внесення змін до договору в разі невідповідності його умов Правилам.

Крім того, умовами пункту 2.2.10 договору сторони узгодили, що споживач зобовязується у випадках зміни діючого законодавства України привести умови даного договору у відповідність з вимогами законодавства.

З огляду на невідповідність діючої редакції договору №84 від 10.03.2005р. умовам ПКЕЕ, є достатні підстави для внесення змін до зазначеного договору, а саме до додатку №4, який є невідємною частиною договору.

Проаналізувавши запропоновану позивачем редакцію змін до договору, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вона відповідає системі попередньої оплати за спожиту електричну енергію, яка передбачена умовами ПКЕЕ. Разом з тим, запропонована відповідачем редакція змін до договору не відповідає названій системі попередньої оплати за спожиту електричну енергію, передбачену умовами ПКЕЕ, оскільки визначає кінцевим терміном оплати 20 число місяця, наступного за місцем споживання електричної енергії.

З огляду на це, судова колегія не приймає доводи скаржника про те, що позивачем не обґрунтоване визначення у запропонованій ним редакції змін до договору дати остаточного розрахунку та не обґрунтована відмова у погодженні дати остаточного розрахунку в редакції відповідача, в той час як ПКЕЕ визначено можливість сторін узгодити дату остаточного розрахунку.

В апеляційній скарзі відповідач також наголошує, що з огляду на пропущення позивачем встановленого ст.181 ГК України двадцятиденного строку для передання спору на вирішення суду, з 05.05.2016р. абзац 1 пункту 3 додатку 4 до договору №84 від 10.03.2005р. діє в редакції відповідача. Однак, зазначені твердження є помилковими, оскільки враховуючи, що спір виник не з умов укладення договору, а з умов внесення змін до укладеного договору, спірні правовідносини регулюються положеннями ст.188 ГК України.

Отже, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі виробничого структурного підрозділу Бердянського міського району електричних мереж до Комунального підприємства Бердянської міської ради Житлосервіс-2А про внесення змін до договору про постачання електричної енергії №84 від 10.03.2005р. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 26.10.2016р. (повний текст підписано 31.10.2016р.) у справі №908/2172/16 ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 ГПК України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору при зверненні з апеляційною скаргою підлягають віднесенню на заявника скарги.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс 2А», м.Бердянськ Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 26.10.2016р. (повний текст підписано 31.10.2016р.) у справі №908/2172/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 26.10.2016р. (повний текст підписано 31.10.2016р.) у справі №908/2172/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий І.В. Зубченко

Судді О.А. Марченко

ОСОБА_3

Надруковано 6 прим.: 2- позивачу; 1- відповідачу; 1 ГСЗО; 1- до справи; 1- ДАГС