Постанова № 63673245, 20.12.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.12.2016 справа №908/485/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддіГеза Т.Д. Мартюхіна Н.О., Ушенко Л.В.при секретарі: за участю представників сторін: від скаржника -1: від скаржника - 2: від скаржника - 3: від скаржника - 4: від заявника: від кредиторів: від боржника: розглянувши у судовому засіданні апеляційні скарги на ухвалу господарського суду відОСОБА_4 не з'явився не з'явився не з'явився не з'явився не з'явився не з'явився не з'явився 1) Фізичної особи ОСОБА_6, м. Запоріжжя, 2) Фізичної особи ОСОБА_7, м. Запоріжжя 3) Фізичної особи ОСОБА_8, м. Запоріжжя 4) Фізичної особи ОСОБА_9, м. Токмак, Запорізька область Запорізької області 14.06.2016р.у справі№908/485/16за заявою до боржника розпорядник майнафізичної особи ОСОБА_10 м. Мелітополь, Запорізька область Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" м. Запоріжжя арбітражний керуючий Вершинін А.О., м.Запоріжжяпро банкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.06.2016р. по справі №908/485/16 заяви Фізичної особи ОСОБА_8 (вх. 09-06/11660 від 18.04.2016), Фізичної особи ОСОБА_9 (вх. 09-06/11667 від 18.04.2016), Фізичної особи ОСОБА_7 (вх. 09-06/11668 від 18.04.2016), Фізичної особи ОСОБА_6 (вх. 09-06/11663 від 18.04.2016) задоволено частково.

Визнано кредиторами у справі (з вимогами): Фізичну особу ОСОБА_8 у сумі 523540,50 грн. (523540,50 грн. - 6-та черга задоволення вимог); Фізичну особу ОСОБА_9 у сумі 655601,69 грн. (655601,69 грн. - 6-та черга задоволення вимог); Фізичну особу ОСОБА_7 у сумі 571072,81 грн. (571072,81 грн. - 6-та черга задоволення вимог), Фізичну особу ОСОБА_6 у сумі 594035,63 грн. (594035,63 грн. - 6-та черга задоволення вимог).

Судом першої інстанції відмовлено у задоволенні і включенні до реєстру вимог кредиторів Фізичній особі ОСОБА_8 у розмірі 20,00 грн., Фізичній особі ОСОБА_9 у розмірі 127400,89 грн., Фізичній особі ОСОБА_7 у розмірі 133484,78 грн., Фізичній особі ОСОБА_6 у розмірі 110783,83 грн.

Відносно розгляду зазначених вище вимог кредиторів, оскаржувана ухвала суду першої інстанції мотивована наступним.

Заяви кредиторів фізичних осіб - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_6 надійшли після строку, встановленого законом для їх подання. Відповідно до положень ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Крім того, судом встановлено, що фізичними особами ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 невірно розраховано суми інфляційних втрат та 3 % річних, в визначені періоди нарахування. Оскільки відповідно до укладених між ними та боржником договорів, якщо Вкладник не вимагає повернення суми внеску у зв'язку із закінченням строку, встановленого п.1.2. Договору, то Договір вважається припиненим з дати, вказаної у п.п.1.2. Договору. Внесок знаходиться у Спілці до звернення Вкладника за отриманням внеску, при цьому Спілка не здійснює нарахування процентів за такий період.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарським судом Запорізької області встановлено, що станом на 14.06.2016 заборгованість боржника перед:

- ФО ОСОБА_8 складає 523540,50 грн., а саме: 298600,00 грн. - сума вкладів; 64696,00 грн.- сума невиплачених відсотків по вкладам; 11456,37 грн. - суми 3 % річних за період з 03.12.2014 по 13.03.2016; 148788,13 грн. - суми інфляційних втрат за період з груденя 2014 по березень 2016.

- ФО ОСОБА_9 складає 655601,69 грн., а саме: 360000,00 грн. - сума вкладів; 78000,00 грн.- сума невиплачених відсотків по вкладам; 16001,69 грн. - суми 3 % річних за період з 20.09.2014 по 13.03.2016; 201600,00 грн. - суми інфляційних втрат за період з жовтня 2014 по березень 2016

- ФО ОСОБА_6 становить 325600 грн. - сума вкладу, 70546,66 грн. - сума несплачених відсотків, 16204,17 грн. - 3% річних, 181684,80 грн. суми інфляційного збільшення суми боргу.

- ФО ОСОБА_7 становить 321600,00 грн. - сума вкладу за договорами, 69680,01 грн.- сума несплачених відсотків, 15173,02 грн. - 3% річних, 179792,80 грн. - сума інфляційного збільшення суми боргу.

Визнані судом кредиторські вимоги фізичних осіб ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_6 включені до шостої черги задоволення вимог.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, фізична особа ОСОБА_9 звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.06.2016р. у справі №908/485/16, в якій просить її скасувати в частині включення вимог фізичної особи ОСОБА_9 в сумі 655 601,69 грн. в 6-ту чергу задоволення вимог, прийняти нове рішення, яким включити вимоги фізичної особи ОСОБА_9 в сумі 454001,69 грн. в 2-гу чергу та 201 600,00 грн. в 4-ту чергу задоволення вимог кредиторів.

Фізична особа ОСОБА_8 звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.06.2016р. у справі №908/485/16, в якій просить її скасувати в частині включення вимог фізичної особи ОСОБА_8 в сумі 523540,50 грн. в 6-ту чергу задоволення вимог, прийняти нове рішення, яким включити вимоги фізичної особи ОСОБА_8 в сумі 523540,50 грн. в 4-ту чергу задоволення вимог.

На адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшло клопотання фізичної особи ОСОБА_8 про уточнення апеляційної скарги, в якій апелянт просить скасувати ухвалу в частині включення вимог фізичної особи ОСОБА_8 в сумі 523540,50 грн. в 6-ту чергу задоволення вимог, прийняти нове рішення, яким включити вимоги фізичної особи ОСОБА_8 в частині вимог щодо вкладу в сумі 298600,00 грн. до 2-ої черги задоволення вимог, в частині щодо відсотків по вкладу, 3% річних, інфляції в розмірі 224940,50 грн. до 4-ої черги задоволення вимог.

Фізична особа ОСОБА_6, м. Запоріжжя звернулася з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.06.2016р. по справі №908/485/16, в якій просить скасувати ухвалу в частині включення вимог фізичної особи ОСОБА_6 в сумі 594035,63 грн. в 6-ту чергу задоволення вимог, прийняти нове рішення, яким включити вимоги фізичної особи ОСОБА_6 в сумі 594035,63 грн. в 4-ту чергу задоволення вимог.

12.09.2016р. через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду надійшло клопотання фізичної особи ОСОБА_6 про уточнення апеляційної скарги, в якій вона просить скасувати ухвалу в частині включення вимог фізичної особи ОСОБА_6 в сумі 594035,63 грн. в 6-ту чергу задоволення вимог, прийняти нове рішення, яким включити вимоги фізичної особи ОСОБА_6 в частині вимоги щодо суми вкладу в розмірі 325600,00грн. до 2 черги задоволення вимог кредиторів, частину вимоги щодо відсотків по вкладу, 3% річних, інфляції в розмірі 268435,63грн. - до 4 черги задоволення вимог кредиторів.

Фізична особа ОСОБА_7, м. Запоріжжя, оскаржуючи ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.06.2016р. по справі №908/485/16, просить скасувати її в частині включення вимог фізичної особи ОСОБА_7 в сумі 571072,81 грн. в 6-ту чергу задоволення вимог, прийняти нове рішення, яким включити вимоги фізичної особи ОСОБА_7 в сумі 571072,81 грн. в 4-ту чергу задоволення вимог.

Від фізичної особи ОСОБА_7 надійшло клопотання про уточнення вимог, викладених в апеляційній скарзі, в якій він просить скасувати ухвалу в частині включення вимог фізичної особи ОСОБА_7 в сумі 571072,81 грн в 6-ту чергу задоволення вимог, прийняти нове рішення, яким включити вимоги фізичної особи ОСОБА_7 в частині вимоги щодо суми вкладу в розмірі 321600,00грн. до 2 черги задоволення вимог кредиторів, частину вимоги щодо відсотків по вкладу, 3% річних, інфляції в сумі 249472,81грн. - до 4 черги задоволення вимог кредиторів.

Апелянти вважають, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів, викладених в апеляційних скаргах, апелянти посилаються на те, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і грошові вимоги помилково включені до шостої черги.

15.03.2016р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено оголошення про порушення справи про банкрутство Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра", номер публікації - 29207.

Заявники апеляційних скарг вважають, що відповідно до ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та дати офіційного оприлюднення повідомлення про порушення справи про банкрутство, заявники мають право подати заяви про визнання грошових вимог до боржника та включення цих вимог до реєстру вимог кредиторів до 14.04.2016р. включно.

Скаржники вважають, що відповідно до ч.1 ст.50 Господарського процесуального кодексу України, відрахування поцесуального строку (1 місяць з дня офіційного оприлюднення оголошення повідомлення про порушення справи про банкрутство) повинно починатися з наступного дня, після календарної дати офіційного оприлюднення цього повідомлення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України.

Враховуючи наведене, заявники апеляційних скарг вважають, що суд першої інстанції необгрунтовано дійшов висновку про те, що заяви фізичних особи ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_6 надійшли до суду після строку, встановленого для їх подання, а тому необґрунтовано включені до шостої черги задоволення вимог.

Фізичні особи ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_6 зазначають, що ними 13.04.2016р. складено заяви про визнання грошових вимог до боржника у справі про банкрутство Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" м. Запоріжжя та включення цих вимог до реєстру вимог кредиторів та відправлено на адресу господарського суду Запорізької області 14.04.2016р. через ТОВ «Нова пошта».

До апеляційної скарги фізичної особи ОСОБА_8 додані не засвідчені копії експрес-накладної ТОВ «Нова Пошта» №59000176106825 від 15.04.2016р. та фіскального чеку від 14.04.2016р. (т. 28, а.с.165)

До апеляційної скарги фізичної особи ОСОБА_9 додані не засвідчені копії експрес-накладної ТОВ «Нова Пошта» №59000176106645 від 15.04.2016р. та фіскального чеку від 14.04.2016р. (т. 30, а.с.25)

До апеляційної скарги фізичної особи ОСОБА_7 додані не засвідчені копії експрес-накладної ТОВ «Нова Пошта» №59000176104856 від 15.04.2016р. та фіскального чеку від 14.04.2016р. (т.29, а.с.24)

До апеляційної скарги фізичної особи ОСОБА_6 додані не засвідчені копії експрес-накладної ТОВ «Нова Пошта» №59000176105905 від 15.04.2016р. та фіскального чеку від 14.04.2016р. (т.29, а.с.168)

Як вбачається з доказів матеріалів справи, фізичними особами ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_6 до заяв про визнання грошових вимог надані оригінали експрес-накладних ТОВ «Нова Пошта» від 15.04.2016р., які оцінені судом першої інстанції.

Фіскальні чеки від 14.04.2016р. не надано до суду першої інстанції.

Згідно зі ст.101 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції додані фіскальні чеки від 14.04.2016р. можуть бути додатковими доказами, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, і звернувся з клопотанням про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

До апеляційних скарг апелянтами - фізичними особами ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_6 клопотань про долучення до матеріалів справи додаткових доказів (фіскальних чеків від 14.04.2016р.) не надано, крім того, як зазначено вище, ці додаткові докази не засвідчені належним чином, а тому не можуть бути розглянуті судом апеляційної інстанції, як письмові докази, у розумінні ст.36 Господарського процесуального кодексу України

Заявники апеляційних скарг вважають, що відповідно до ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» їх грошові вимоги до боржника як громадян довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників) підлягають включенню до другої черги задоволення вимог, а вимоги щодо відсотків по вкладу, 3% річних, інфляції в розмірі - до 4 черги задоволення вимог кредиторів.

У відзивах на уточнені апеляційні скарги фізичних осіб ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розпорядник майна та керівник Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" м. Запоріжжя арбітражний керуючий Вершинін А.О., м.Запоріжжя не заперечує проти задоволення апеляційних скарг, вважає апеляційні скарги обґрунтованими та такими, що відповідають приписам Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

У відзивах розпорядник майна та керівник Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" м. Запоріжжя Вершинін А.О. зазначає, що для кредиторів - фізичних осіб, які є вкладниками кредитної спілки, правильною та обґрунтованою є така черговість задоволення кредиторських вимог: сума депозитного вкладу, що була внесена членом кредитної спілки на депозитний рахунок кредитної спілки, відсотки за депозитним договором підлягають задоволенню у другу чергу задоволення кредиторських вимог, а зобов'язання боржника, що складається із суми інфляційного збільшення боргу та трьох відсотків річних за прострочення виконання зобов'язання - у четверту чергу, що відповідає вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Крім того, розпорядник майна та керівник Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" м. Запоріжжя Вершинін А.О. вважає, що фізичні особи ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися до суду першої інстанції у встановлений законодовством строк, про що свідчать надані до апеляційних справ копії експрес-накладних та фіскальних чеків від 14.04.2016р., тому судом зроблений помилковий висновок про включення кредиторських вимог заявників до шостої черги задоволення кредиторських вимог.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.08.16 р. за апеляційно скаргою фізичної особи ОСОБА_8 визначено склад колегії суддів: М'ясищев А.М. - головуючий суддя, судді - Склярук О.І., Будко Н.В.

У зв'язку з перебуванням судді-члена колегії Будко Н.В. у відпустці Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду №1120 від 30.08.2016 р. призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/485/16.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 30.08.16 р. визначено новий склад колегії суддів: М'ясищев А.М. - головуючий суддя, судді - Склярук О.І., Дучал Н.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.08.2016 року по справі № 908/485/16 порушено провадження за апеляційною скаргою фізичної особи ОСОБА_8, м. Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.06.2016 р. по справі № 908/485/16. Розгляд апеляційної скарги призначено на 05.09.16 р.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 02.09.2016 року по справі № 908/485/16 (Мясищев А.М. - головуючий суддя, судді - Склярук О.І., Дучал Н.М.) порушено провадження за апеляційними скаргами фізичних осіб ОСОБА_7 та ОСОБА_6, м. Запоріжжя.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 02.09.2016 року по справі № 908/485/16 об'єднано в одне провадження апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_6, м. Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.06.2016р. по справі №908/485/16 з апеляційною скаргою фізичної особи ОСОБА_7, м. Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.06.2016р. по справі №908/485/16. Розгляд апеляційних скарг призначено на 14.09.16 р.

У зв'язку з перебуванням головуючого судді по справі Мясищева А.М. у відпусці на день розгляду справи Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду №1147 від 05.09.2016 р. призначено повторний автоматизований розподіл справи № 908/485/16.

Для розгляду апеляційних скарг фізичних осіб ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.16 р. визначено наступний склад колегії суддів, Геза Т.Д. - головуючий суддя, судді - Мартюхіна Н.О., Ушенко Л.В.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.09.2016 року по справі № 908/485/16 розгляд апеляційної скарги фізичної особи ОСОБА_8, м. Запоріжжя відкладено на 15.09.16 р. у зв'язку з неявкою представників сторін.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 07.09.2016 року по справі № 908/485/16 порушено провадження за апеляційною скаргою фізичної особи ОСОБА_9, м. Томак, Запорізька область. Розгляд апеляційної скарги призначено на 20.09.2016р.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.09.2016 року по справі № 908/485/16 розгляд апеляційної скарги фізичної особи ОСОБА_8, м. Запоріжжя відкладено на 27.09.2016 р.

У зв'язку з перебуванням судді-члена колегії по справі Ушенко Л.В. у відпустці на день розгляду справи Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2016 р. призначено повторний автоматизований розподіл справи № 908/485/16.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.16 р. визначено склад колегії суддів, Геза Т.Д. - головуючий суддя, судді - Мартюхіна Н.О., Малашкевич С.А.

Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 20.09.2016 року відкладено розгляд апеляційних скарг ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.06.2016 року по справі № 908/485/16 на 04.10.2016 року.

На адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшла касаційна скарга Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра", м. Запоріжжя на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.08.16 р. по справі № 908/485/16, яка прийнята за результатом розгляду апеляційних скарг Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" м. Запоріжжя в особі розпорядника майна та виконуючого обов'язки голови правління Вершиніна А.О. та фізичної особи ОСОБА_14 м. Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.06.2016 р. у справі №908/485/16.

Згідно з п.4.2 Постанови Пленума Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України» подання касаційної скарги на ухвалу місцевого або апеляційного господарського суду не перешкоджає продовженню розгляду справи відповідним судом, за винятком випадку, коли касаційною інстанцією витребуються усі матеріали справи; в такому випадку суд нижчої інстанції, надіславши відповідні матеріали до Вищого господарського суду України, зупиняє провадження у справі до повернення цих матеріалів з суду касаційної інстанції.

Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 21.09.2016 року апеляційні провадження за апеляційними скаргами фізичних осіб ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.06.2016 р. по справі № 908/485/16 зупинено, у зв'язку з направленням справи до Вищого господарського суду України.

07.12.2016 року відповідно до супровідного листа №908/485/16 від 01.12.2016 р., справу №908/485/16 повернуто до Донецького апеляційного господарського суду.

Відповідно до розпорядження №1666 від 07.12.2016 року щодо повторного автоматизованого розподілу справи, у зв'язку з перебуванням судді-члена колегії ОСОБА_15 у відрядженні, протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.12.2016 року, визначено новий склад колегії суддів: Геза Т.Д. - головуючий, судді - Ушенко Л.В., Мартюхіна Н.О.

Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 07.12.2016 року апеляційні провадження за апеляційними скаргами фізичних осіб ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.06.2016 року по справі №908/485/16 поновлені, розгляд апеляційних скарг призначено на 20.12.2016 року.

Відповідно до абз.2 п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" у разі якщо у проваджені апеляційної інстанції вже знаходиться апеляційна скарга одного з учасників процесу на ухвалу або рішення місцевого господарського суду, іншим учасником судового процесу подано апеляційну скаргу на ту ж саму або іншу ухвалу або рішення і ця друга скарга підлягає розглядові, апеляційний господарський суд приймає її до спільного розгляду з раніше поданою і прийнятою до провадження скаргою, про що виносить відповідну ухвалу.

У зв'язку з вищенаведеним, судова колегія об'єднує в одне провадження апеляційні скарги фізичних осіб ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.06.2016р. по справі №908/485/16 з апеляційною скаргою фізичної особи ОСОБА_9 на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.06.2016р. по справі №908/485/16 та апеляційною скаргою ОСОБА_8 на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.06.2016р. по справі №908/485/16.

Відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні апеляційної інстанції 20.12.2016 року складено протокол.

У судове засіданні представники сторін не з'явилися. Про час та місце проведення судового засідання сторони повідомлені належним чином, явка сторін ухвалами апеляційного суду не визначалася обов'язковою.

20.12.2016р. до Донецького апеляційного господарського суду на електронну пошту від представника ЗОКС "Довіра" ОСОБА_16 надійшла телефонограма, в якій зазначено, що 20.12.2016р. представники кредиторів ОСОБА_7 та ОСОБА_6, ЗОКС "Довіра" по дорозі до м. Харкова потрапили у дорожньо-транспортну пригоду та просять відкласти розгляд справи №908/485/16.

Враховуючи, що ст. 102 Господарського процесуального кодексу України передбачено скорочений строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, і цей строк закінчується 21.12.2016р., колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними в ній доказами та не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Згідно ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Дослідивши докази матеріалів справи, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.03.2016 року порушено провадження у справі про банкрутство Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра".

На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 15.03.2016р. оприлюднено оголошення про порушення справи про банкрутство Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра", номер публікації - 29207.

Граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника - один місяць з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі інтернет.

Згідно ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

З наведеного вбачається, що тридцятиденний строк для звернення з грошовими вимогами конкурсних кредиторів у даній справі закінчується 13.04.2016р.

Як вбачається з доказів матеріалів справи,

Фізична особа ОСОБА_8, згідно експрес-накладної ТОВ «Нова Пошта» №59000176106825 від 15.04.2016р., направив до господарського суду Запорізької області заяву з грошовими вимогами до боржника (т.10, а.с 117).

Фізична особа ОСОБА_9, згідно експрес-накладної ТОВ «Нова Пошта» №59000176106645 від 15.04.2016р., направив до господарського суду Запорізької області заяву з грошовими вимогами до боржника (т.10, а.с 138).

Фізична особа ОСОБА_7, згідно експрес-накладної ТОВ «Нова Пошта» №59000176104856 від 15.04.2016р., направив до господарського суду Запорізької області заяву з грошовими вимогами до боржника (т.10, а.с 164).

Фізична особа ОСОБА_6, згідно експрес-накладної ТОВ «Нова Пошта» №59000176105905 від 15.04.2016р., направила до господарського суду Запорізької області заяву з грошовими вимогами до боржника (т.11, а.с 19).

Тобто фізичні особи ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 звернулися до господарського суду Запорізької області з грошовими вимогами до боржника після встановленого ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» строку

Суд першої інстанції вірно відрахував дату закінчення строку звернення із заявами конкурсних кредиторів до боржника за вимогами, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи наведене, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що фізичні особи ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7. та ОСОБА_6 дійсно звернулися до суду з кредиторськими вимогами, які виникли до порушення справи про банкрутство після закінчення строку, встановленого для їх подання. Тому ці вимоги не є конкурсними і погашаються у шосту чергу задоволення вимог в ліквідаційній процедурі відповідно до п.4 ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

В частині розгляду заявлених грошових вимог, судова колегія встановила.

Фізична особа ОСОБА_8 (далі - ФО ОСОБА_8.) звернувся до господарського суду Запорізької області з заявою, в якій просить суд визнати вимоги у розмірі: суми боргу по вкладу за договором №1819 від 16 травня 2013 у розмірі 43600,00 грн., суми невиплачених відсотків на внесок у розмірі 6446,67 грн., суми невиплачених відсотків за період з 16 липня 2014 року по 14 березня 2016 року, що складає 15982,68грн., суми інфляційного збільшення суми боргу за час прострочення оплати за період з 16.06.2014 по 14.03.2016 року, у розмірі 24503,20 грн., суми 3-х % річних за період з 16.06.2014 по 14.03.2016 року, у розмірі 2397,40 грн., а також суми вкладу за договором №2099 від 11 червня 2013 у розмірі 219000,00 грн., суми невиплачених відсотків на внесок у розмірі 47 450,00 грн., суми невиплачених відсотків за період з 11 липня 2014 року по 14 березня 2016 року, що складає 77280,00 грн., суми інфляційного збільшення суми боргу за час прострочення оплати за період з 11.07.2014 по 14.03.2016 року, у розмірі 122 202 грн., суми 3-х % річних за період з 11.07.2014 по 14.03.2016 року, у розмірі 11 592 грн., а також суми вкладу за договором № 2231 від 11 червня 2013 у розмірі 18000,00 грн., суми невиплачених відсотків на внесок у розмірі 3900,00 грн., суми невиплачених відсотків за період з 11 липня 2014 року по 14 березня 2016 року, що складає 6351,78 грн., суми інфляційного збільшення суми боргу за час прострочення оплати за період з 11.07.2014 по 14.03.2016 року, у розмірі 10044 грн., суми 3-х % річних за період з 11.07.2014 по 14.03.2016 року, у розмірі 952,77 грн., а також суми вкладу за договором № 2522 від 25 червня 2013 у розмірі 18000,00 грн., суми невиплачених відсотків на внесок у розмірі 3900,00 грн., суми невиплачених відсотків за період з 25 липня 2014 року по 14 березня 2016 року, що складає 6213,70 грн., суми інфляційного збільшення суми боргу за час прострочення оплати за період з 25.07.2014 по 14.03.2016 року, у розмірі 10044 грн., суми 3-х % річних за період з 25.07.2014 по 14.03.2016 року, у розмірі 932,05 грн.

Між боржником та ФО ОСОБА_8 укладені наступні Договори: № 1819 строком на 13 місяців (з 16.05.2013 по 16.06.2015) під 20 % річних, № 2099 строком на 13 місяців (з 11.06.2013 по 11.07.2014) під 20 % річних, № 2231 строком на 13 місяців (з 11.06.2013 по 11.07.2014) під 20 % річних, № 2522 строком на 13 місяців (з 25.06.2013 по 25.07.2014), № 9551 строком на 12 місяців (з 07.04.2014 по 07.04.2015) під 20 % річних, № 9553 строком на 12 місяців (з 07.04.2014 по 07.04.2015) під 20 % річних.

На виконання вимог договорів ФО ОСОБА_8 внесено на депозитний рахунок боржника суму у розмірі 298 600,00грн., що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру № 2279, № 2280, № 2281, № 2282.

Згідно п.п.2.4. Договорів № 1819, № 2099, № 2231, № 2522, Договір укладено без можливості продовження строку його дії. Якщо Вкладник не вимагає повернення суми Внеску у зв'язку із закінченням строку, встановленого п. 1.2. Договору, то Договір вважається припиненим з дати вказаної у п.п. 1.2. Договору. Внесок знаходиться у Спілці до звернення Вкладника за отриманням Внеску, при цьому Спілка не здійснює нарахування процентів за такий період.

06.11.2015 року заявник направив боржнику вимогу про повернення коштів з нарахованими відсотками, яка отримана ЗОКС "Довіра" 06.11.2015, про що свідчить штамп спілки.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд дійшов висновку, що заявником невірно розраховано суми інфляційних втрат та 3 % річних, а саме в зазначені періоду нарахування правильною є сума: 11456,37 грн. - суми 3 % річних за період з 03.12.2014 по 13.03.2016; 148788,13 грн. - суми інфляційних втрат за період з грудня 2014 по березень 2016.

Станом на 14.06.2016 заборгованість боржника перед ФО ОСОБА_8 складає 523540,50 грн., а саме: 298600,00 грн. - сума вкладів; 64696,00 грн.- сума невиплачених відсотків по вкладам; 11456,37 грн. - суми 3 % річних за період з 03.12.2014 по 13.03.2016; 148788,13 грн. - суми інфляційних втрат за період з груденя 2014 по березень 2016.

Фізична особа ОСОБА_9 (далі - ФО ОСОБА_9.), звертаючись із заявою до господарського суду Запорізької області, просить суд визнати вимоги у розмірі: суми боргу по вкладу за договором № 1503 від 13 травня 2013 у розмірі 180 000,00 грн., суми невиплачених відсотків на внесок у розмірі 39 000,00 грн., суми невиплачених відсотків за період з 13 червня 2014 року по 14 березня 2016 року, що складає 63 221, 92 грн., суми інфляційного збільшення суми боргу за час прострочення оплати за період з 13.06.2014 по 14.03.2016 року, у розмірі 101 160,00 грн., суми 3-х % річних за період з 13.06.2014 по 14.03.2016 року, у розмірі 9 483,29 грн., а також суми вкладу за договором № 1574 від 25 червня 2013 у розмірі 180000,00 грн., суми невиплачених відсотків на внесок у розмірі 39 000,00 грн., суми невиплачених відсотків за період з 25 липня 2014 року по 14 березня 2016 року, що складає 59 079,45 грн., суми інфляційного збільшення суми боргу за час просроченя оплати за період з 25.07.2014 по 14.03.2016 року, у розмірі 100 440 грн., суми 3-х % річних за період з 25.07.2014 по 14.03.2016 року, у розмірі 8 861,92 грн.

Між боржником та ФО ОСОБА_9 укладені наступні Договори: № 1503 строком на 13 місяців (з 13.05.2013 по 13.06.2014) під 20 % річних, № 1574 строком на 13 місяців (з 25.06.2013 по 25.07.2014) під 20 % річних.

На виконання вимог вищезазначених договорів ФО ОСОБА_9 внесено на депозитний рахунок боржника суму у розмірі 360000,00 грн., що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру № 2266, № 2268.

Згідно п.п.2.4. Договорів № 2266, № 2268, Договір укладено без можливості продовження строку його дії. Якщо Вкладник не вимагає повернення суми Внеску у зв'язку із закінченням строку, встановленого п.1.2. Договору, то Договір вважається припиненим з дати вказаної у п.п.1.2. Договору. Внесок знаходиться у Спілці до звернення Вкладника за отриманням Внеску, при цьому Спілка не здійснює нарахування процентів за такий період.

19.09.2014 року заявник направив боржнику вимогу про повернення коштів з нарахованими відсотками, яка отримана ЗОКС "Довіра" 19.09.2014, про що свідчить штамп спілки.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що заявником неправомірно нараховано відсотки по вкладам після закінчення договорів, а саме: невірно розраховано суму 3 % річних в зазначені періоду нарахування - 16001,69 грн. - суми 3 % річних за період з 20.09.2014 по 13.03.2016.

Станом на 14.06.2016 заборгованість боржника перед ФО ОСОБА_9 складає 655601,69 грн., а саме: 360000,00 грн. - сума вкладів; 78000,00 грн.- сума невиплачених відсотків по вкладам; 16001,69 грн. - суми 3 % річних за період з 20.09.2014 по 13.03.2016; 201600,00 грн. - суми інфляційних втрат за період з жовтня 2014 по березень 2016.

Фізична особа ОСОБА_6 (далі - ФО ОСОБА_6.), звертаючись із заявою до господарського суду Запорізької області, просить суд визнати вимоги у розмірі: за Договором № 1352 - 54 772, 16 грн. - сума несплачених відсотків за період з 10.07.2014 по 14.03.2016, 8 215, 82 грн. - суми 3 % річних за період з 10.07.2014 по 14.03.2016; 90 842,40 грн. - суми інфляційного збільшення суми боргу за період з 10.07.2014 по 14.03.2016; та за Договором № 1354 - 53 255,67 грн.- сума несплачених відсотків за період з 27.07.2014 по 14.03.2016, 7 988,35 грн. - суми 3 % річних за період з 27.07.2014 по 14.03.2016; 90 842,40 грн. - суми інфляційного збільшення суми боргу за період з 27.07.2014 по 14.03.2016.

Судом встановлено, що 10.06.2016 року між ФО ОСОБА_6 та боржником укладено Договір № 1352 про надання фінансової послуги-залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок.

Згідно п.п.1.1 Договору № 1352, Вкладник вносить внесок (вклад) члена кредитної спілки на депозитний рахунок до запитання до Спілки, а Спілка приймає Внесок і зобов'язується повернути Вкладникові Внесок та виплатити проценти на Внесок на умовах та в порядку, встановлених цим Договором.

Строк дії Договору № 1352 складає 13 місяців (з 10.06.2013 по 10.07.2014 р.р.).

Пунктом 2.2.1 Договору встановлена процентна ставка (плата) за Внеском у розмірі 20 % річних.

Матеріалами справи підтверджується внесення внеску ФО ОСОБА_6 у розмірі 162 800, 00 грн.

Після спливу строку дії Договору боржник суму вкладу Вкладнику не повернув.

Судом встановлено, що 27.06.2016 року між ФО ОСОБА_6 та боржником укладено Договір № 1354 про надання фінансової послуги-залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок.

Згідно п.п. 1.1 Договору № 1354, Вкладник вносить внесок (вклад) члена кредитної спілки на депозитний рахунок до запитання до Спілки, а Спілка приймає Внесок і зобов'язується повернути Вкладникові Внесок та виплатити проценти на Внесок на умовах та в порядку, встановлених цим Договором.

Строк дії Договору № 1354 складає 13 місяців (з 27.06.2013 по 27.07.2014 р.р.).

Пунктом 2.2.1 Договору встановлена процентна ставка (плата) за Внеском у розмірі 20 % річних.

Матеріалами справи підтверджується внесення внеску ФО ОСОБА_6 у розмірі 162 800, 00 грн. Після спливу строку дії Договору боржник суму вкладу Вкладнику не повернув.

Станом на 14.06.2016 загальна заборгованість боржника перед ФО ОСОБА_6 складає: 325600,00 грн. - сума вкладу за Договорами № 1352 та 1354 та 70546,66 грн. - сума несплачених відсотків за Договорами № 1352 та 1354.

Разом з тим, пунктом 2.3.1 Договорів № 1352, 1354 встановлено, що нарахування процентів на внесок починається з наступного дня після отримання спілкою внеску та припиняється в день, визначений п.1.2 договору в якості закінчення строку дії договору.

Пунктом 2.4 Договорів № 1352, 1354 визначено, що Договір укладено без можливості продовження строку його дії. Якщо Вкладник не вимагає повернення суми Внеску у зв'язку із закінченням строку, встановленого п. 1.2. Договору, то Договір вважається припиненим з дати вказаної у п.п. 1.2. Договору. Внесок знаходиться у Спілці до звернення Вкладника за отриманням Внеску, при цьому Спілка не здійснює нарахування процентів за такий період.

Матеріалами справи підтверджується отримання боржником вимоги від заявника щодо повернення вкладів за Договорами № 1352, № 1354 - 10.10.2014.

Враховуючи зазначені обставини, суд дійшов до висновку про неправомірність нарахування відсотків за користування вкладом після припинення дії Договорів № 1352 та 1354, тобто, за періоди відповідно - з 10.07.2014 по 14.03.2016 та з 27.07.2014 по 14.03.2016.

У суду відсутні підстави для застосовання до правовідносин, що виникли між сторонами, положень Цивільного кодексу України щодо банківського вкладу, оскльки боржник не є банківською установою у розумінні чинного законодавства.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд дійшов висновку, що заявником невірно розраховано суму 3 % річних, а саме в зазначені періоду нарахування та суми, на яку нараховуються відсотки.

Правильною (за період з 11.10.2014-14.03.2016) є сума: за Договором № 1352 - 8478,59 грн., за Договором № 1354 - 8 478,59 грн.

Заявником також невірно розраховано суму збитків від інфляції, а саме в зазначені періоду нарахування та суми, на яку нараховуються відсотки (за період з 11.10.2014-14.03.2016): за Договором № 1352 - 111593,58 грн., за Договором № 1354 - 111593,58 грн.

За таких обставин, враховуючи суми заявлених вимог, судом визнані вимоги заявника за Договором № 1352 - 8215, 82 грн. - суми 3 % річних за період з 11.10.2014-14.03.2016; 90842, 40 грн. - суми інфляційного збільшення суми боргу за період з 11.10.2014-14.03.2016; та за Договором № 1354 - 7988, 35 грн. - суми 3 % річних за період з 11.10.2014 по 14.03.2016; 90 842, 40 грн. - суми інфляційного збільшення суми боргу за період з 11.10.2014 по 14.03.2016.

З врахування вимог ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" судом визнаються вимоги ОСОБА_6 за Договорами № 1352 та № 1354 у розмірі 325 600 грн. - сума вкладу, 70 546, 66 грн. - сума несплачених відсотків, 16 204,17 грн. - 3% річних, 181 684, 80 грн. суми інфляційного збільшення суми боргу.

Фізична особа ОСОБА_7 (далі - ФО ОСОБА_7.) у своїй заяві просить суд визнати вимоги у розмірі: за Договором № 1350 - 31158,90 грн.- сума несплачених відсотків за період з 16.07.2014 по 14.03.2016, 4673,84 грн. - суми 3 % річних за період з 16.06.2014 по 14.03.2016; 47 770,00 грн. - суми інфляційного збільшення суми боргу за період з 16.06.2014 по 14.03.2016; за Договором № 1351 - 41810,14 грн.- сума несплачених відсотків за період з 10.07.2014 по 14.03.2016, 6271,52 грн. - суми 3 % річних за період з 10.07.2014 по 14.03.2016; 66011,40 грн. - суми інфляційного збільшення суми боргу за період з 10.07.2014 по 14.03.2016; за Договором № 1353 - 40708,16 грн.- сума несплачених відсотків за період з 27.07.2014 по 14.03.2016, 6106,22 грн. - суми 3 % річних за період з 27.07.2014 по 14.03.2016; 66011,40 грн. - суми інфляційного збільшення суми боргу за період з 27.07.2014 по 14.03.2016.

Суд встановив, що 16.05.2016 року між ФО ОСОБА_7 та боржником укладено Договір № 1350 про надання фінансової послуги-залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок.

Згідно п.п. 1.1 Договору № 1350, Вкладник вносить внесок (вклад) члена кредитної спілки на депозитний рахунок до запитання до Спілки, а Спілка приймає Внесок і зобов'язується повернути Вкладникові Внесок та виплатити проценти на Внесок на умовах та в порядку, встановлених цим Договором.

Строк дії Договору № 1350 складає 13 місяців (з 16.05.2013 по 16.06.2014 р.р.).

Пунктом 2.2.1 Договору встановлена процентна ставка (плата) за Внеском у розмірі 20 % річних.

Матеріалами справи підтверджується внесення внеску ФО ОСОБА_7 у розмірі 85000,00 грн.

Після спливу строку дії Договору боржник суму вкладу Вкладнику не повернув.

Судом встановлено, що 10.06.2016 року між ФО ОСОБА_7 та боржником укладено Договір № 1351 про надання фінансової послуги-залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок.

Згідно п.п. 1.1 Договору № 1351, Вкладник вносить внесок (вклад) члена кредитної спілки на депозитний рахунок до запитання до Спілки, а Спілка приймає Внесок і зобов'язується повернути Вкладникові Внесок та виплатити проценти на Внесок на умовах та в порядку, встановлених цим Договором.

Строк дії Договору № 1351 складає 13 місяців (з 10.06.2013 по 10.07.2014 р.р.).

Пунктом 2.2.1 Договору встановлена процентна ставка (плата) за Внеском у розмірі 20 % річних.

Матеріалами справи підтверджується внесення внеску ФО ОСОБА_7 у розмірі 118300,00 грн.

Після спливу строку дії Договору боржник суму вкладу Вкладнику не повернув.

Судом встановлено, що 27.06.2016 року між ФО ОСОБА_7 та боржником укладено Договір № 1353 про надання фінансової послуги-залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок.

Згідно п.п. 1.1 Договору № 1353, Вкладник вносить внесок (вклад) члена кредитної спілки на депозитний рахунок до запитання до Спілки, а Спілка приймає Внесок і зобов'язується повернути Вкладникові Внесок та виплатити проценти на Внесок на умовах та в порядку, встановлених цим Договором.

Строк дії Договору № 1353 складає 13 місяців (з 27.06.2013 по 27.07.2014 р.р.).

Пунктом 2.2.1 Договору встановлена процентна ставка (плата) за Внеском у розмірі 20 % річних.

Матеріалами справи підтверджується внесення внеску ФО ОСОБА_7 у розмірі 118300,00 грн.

Після спливу строку дії Договору боржник суму вкладу Вкладнику не повернув.

Станом на 14.06.2016 загальна заборгованість боржника перед ФО ОСОБА_6 складає: 321600,00 грн. - сума вкладу за Договорами № 1350, № 1351, № 1353 відповідно та 69680,01 грн.- сума несплачених відсотків за Договорами № 1350, № 1351, №1353.

Разом з тим, пунктом 2.3.1 Договорів №1350, №1351, №1353 встановлено, що нарахування процентів на внесок починається з наступного дня після отримання спілкою внеску та припиняється в день, визначений п.1.2 договору в якості закінчення строку дії договору.

Пункт 2.4 Договорів № 1350, № 1351, № 1353 визначено, що Договір укладено без можливості продовження строку його дії. Якщо Вкладник не вимагає повернення суми Внеску у зв'язку із закінченням строку, встановленого п. 1.2. Договору, то Договір вважається припиненим з дати вказаної у п.п. 1.2. Договору. Внесок знаходиться у Спілці до звернення Вкладника за отриманням Внеску, при цьому Спілка не здійснює нарахування процентів за такий період.

Матеріалами справи підтверджується отримання боржником вимоги від заявника щодо повернення вкладів за Договорами № 1350, №1351, №1353 - 28.11.2014.

Враховуючи зазначені обставини, суд дійшов до висновку про неправомірність нарахування відсотків за користування вкладом після припинення дії Договорів №1350, №1351, №1353, тобто, за періоди відповідно - з 16.07.2014 по 14.03.2016, з 10.07.2014 по 14.03.2016, з 27.07.2014 по 14.03.2016.

У суду відсутні підстави для застосовання до правовідносин, що виникли між сторонами, положень Цивільного кодексу України щодо банківського вкладу, оскліьки боржник не є банківською установою у розумінні чинного законодавства.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується отримання боржником вимоги від заявника щодо повернення вкладів за Договорами № 1350, № 1351, № 1353 - 28.11.2014.

Крім того, суд дійшов висновку, що заявником ОСОБА_7 невірно розраховано суму 3 % річних, а саме в зазначені періоду нарахування та суми, на яку нараховуються відсотки. Та невірно розраховано суму збитків від інфляції, а саме в зазначені періоду нарахування та суми, на яку нараховуються відсотки, правильною є сума, виходячи з наступного розрахунку (за період з 29.11.2014 по 14.03.2016)

За таких обставин, враховуючи суми заявлених вимог, судом визнаються вимоги ФО ОСОБА_7 за Договором № 1350 - 4 010,28 грн. - суми 3 % річних за період з 29.11.2014 по 14.03.2016; 47770,00 грн. - суми інфляційного збільшення суми боргу за період з 29.11.2014 по 14.03.2016; за Договором № 1351 - 5581,37 грн. - суми 3 % річних за період з 29.11.2014 по 14.03.2016; 66011,40 грн. - суми інфляційного збільшення суми боргу за період з 29.11.2014 по 14.03.2016, за Договором № 1353 - 5 581,37 грн. - суми 3 % річних за період з 29.11.2014 по 14.03.2016; 66011,40 грн. - суми інфляційного збільшення суми боргу за період з 29.11.2014 по 14.03.2016.

Судом визнаються вимоги заявника ОСОБА_7 за Договорами №1350, №1351 та №1353 у розмірі 321600,00 грн. - сума вкладу за Договорами №1350, №1351, №1353 відповідно, 69680,01 грн.- сума несплачених відсотків, 15173,02 грн. - 3% річних, 179792,80 грн. суми інфляційного збільшення суми боргу. Всього сума визнаних судом грошових вимог складає 586245,83грн., яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів у шосту чергу задоволення кредиторських вимог.

Включення до реєстру вимог кредиторів вимог фізичної особи ОСОБА_7 у сумі 571072,81грн. є помилковим за підрахунком суми визнаних судом грошових вимог ОСОБА_7 Тому у цій частині оскаржувана ухвала підлягає зміні.

Враховуючи наведене, судова колегія апеляційного суду дійшла до висновку щодо наявності підстав для зміни оскаржуваної ухвали в частині визнання кредитором у справі (з вимогами) ОСОБА_7 у сумі 586245,83 грн., яка підлягає включенню у шосту чергу задоволення вимог.

Апеляційні скарги фізичних осіб ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за звернення до суду з апеляційними скаргами покладаються на апелянтів.

Керуючись ст.ст. 49, 91, 101, 102, 103, п.3 ст.104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги фізичних осіб ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6 на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.06.2016 року по справі №908/485/16 не підлягають задоволенню.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.06.2016р. у справі №908/485/16 в частині визнання кредиторських вимог фізичної особи ОСОБА_7 змінити, виклавши у наступній редакції:

«Визнати кредитором у справі (з вимогами) фізичну особу ОСОБА_7 у сумі 586245,83 грн. (586245,83 грн - 6-та черга задоволення вимог)».

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.06.2016р. у справі №908/485/16 в частині визнання кредиторських вимог Фізичної особи ОСОБА_8 у сумі 523540,50 грн. (523540,50 грн. - 6-та черга задоволення вимог); Фізичної особи ОСОБА_9 у сумі 655601,69 грн. (655601,69 грн. - 6-та черга задоволення вимог); Фізичної особи ОСОБА_6 у сумі 594035,63 грн. (594035,63 грн. - 6-та черга задоволення вимог) залишити без змін.

Розпоряднику майна внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий суддя Т.Д. Геза

Судді: Н.О. Мартюхіна

Л.В. Ушенко

Надруковано 123 прим.:

2 - скаржнику (боржнику)

118 - кредиторам

1 - у справу 1 - ДАГС

1 - ГСЗО