Рішення № 63673210, 19.12.2016, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

РІШЕННЯ

19.12.2016 Справа № 927/964/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Украгропром”,

місцезнаходження: вул. Щусєва, 36, м. Київ, 04060

адреса для листів: вул. Борисоглібська, 6Б, м. Київ, 04070

до Державного підприємства “Дослідне господарство “Деснянське” Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України,

місцезнаходження: вул. Шевченка, буд.26-А, с. Новоселівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15502

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Національна академія аграрних наук України, вул. Суворова, 9, м. Київ, 01010, код 00024360

про стягнення 139645,43 грн.

суддя Демидова М.О.

Представники сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув;

від третьої особи: не прибув;

в с т а н о в и в:

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 69813 грн. 11 коп. заборгованості, що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного сторонами договору купівлі-продажу №ПТМЦ-17/07-12-14 від 17.07.2012, 3% річних у сумі 8142 грн. 96 коп., а також інфляційних нарахувань у сумі 61689 грн. 36 коп.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.10.2016 прийнято заяву до розгляду, порушено провадження у справі та залучено до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Національну академію аграрних наук України.

У судове засідання 22.11.2016 прибув повноважний представник позивача у даній справі, який позовні вимоги підтримані у повному обсязі.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.11.2016 розгляд справи відкладено на 06.12.2016.

Ухвалою від 12.12.2016 розгляд справи призначено на 19.12.2016 з урахуванням тимчасової непрацездатності судді Демидової М.О. з 30.11.2016 до 12.12.2016.

Сторони явку своїх повноважних представників у засідання суду 19.12.2016 не забезпечили, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлялися належним чином шляхом надсилання за їх юридичними адресами ухвали господарського суду, що підтверджено наявними у матеріалах справи повідомленнями №0407029561250 від 13.12.2016 (позивачу), № 1402000481712 від 13.12.2016 (відповідачу) та №0101035286587 від 13.12.2016 (третій особі) про вручення поштового відправлення.

Від відповідача до початку судового засідання надійшло письмове клопотання №44 від 16.12.2016 про відкладення розгляду справи у зв’язку з перебуванням директора підприємства на лікарняному.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” від 26.12.2011 № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Враховуючи те, що відповідач є юридичною особою, правом представляти інтереси відповідача наділений його керівник (директор), а також інші особи за відповідним дорученням, оформленим відповідно до закону, а також те, що відповідачем не наведено доводів стосовно необхідності присутності його представника в судовому засіданні і неможливості розгляду справи без нього, суд доходить висновку про необгрунтованість зазначеного клопотання відповідача.

З урахуванням вищевикладеного клопотання відповідача з викладених у ньому підстав задоволенню не підлягає.

Відповідачем відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом документи не надані, у зв’язку з чим справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

17.07.2012 між сторонами у справі укладений договір купівлі-продажу товарів № ПТМЦ-17/07/12-14 (далі за текстом - договір) (а.с. 11-12), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого Продавець (позивач у справі) зобов'язався поставляти і передавати у власність Покупця (відповідач у справі), а Покупець зобов'язався приняти і сплатити за товарно-матеріальні цінності (товар), згідно Специфікацій на кожну окрему партію на умовах даного договору (додатків).

Ціна, кількість, асортимент товару, базис та умови поставки вказуються у Специфікаціях на кожну окрему партію товару, які є невід'ємною частиною договору (п. 2.1).

Пунктами 2.2 - 2.3 договору передбачено, що до ціни товару включена вартість тари, упаковки, маркування та навантаження товару на базисі поставки. Загальна вартість цього договору визначається за підсумком вартості всіх товарів, які поставлені на підставі цього договору та Специфікацій до нього.

Відповідно до п. 2.4 договору, Покупець бере на себе зобов’язання провести оплату за поставлений товар в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Оплату за товар Покупець проводить на протязі 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури згідно замовлення Покупця.

Для проведення оплати Продавець надає Покупцю:

- рахунок-фактуру, виписаний на Покупця;

- видаткову та податкову накладні (2.5 договору).

Пунктом 3.1 договору встановлено, що Продавець здійснює поставку товару на підставі замовлення на умовах, які вказуються у Специфікаціях на кожну окрему партію товару.

Право власності на товар переходить з моменту поставки товару Продавцем на умовах франко-склад продавця та підписання представниками видаткової накладної на відповідну партію товару (п. 3.2 договору).

Товар вважається прийнятим за кількістю в момент отримання його представником Покупця від представника Продавця у відповідності до видаткової товарної накладної (п.4.2 договору).

Пунктом 9.1 договору визначено, що договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2013, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за договором.

На виконання умов договору та специфікації від 06.08.2012 позивачем поставлено відповідачеві товар на загальну суму 191353 грн. 44 коп. за видатковими накладними №1093 від 09.08.2012 на суму 3544 грн. 80 коп., №1531 від 30.09.2012 на суму 26910 грн. 00 коп., №1524 від 30.09.2012 на суму 53820 грн. 00 коп., №1523 від 30.09.2012 на суму 53373 грн. 60 коп., №1519 від 30.09.2012 на суму 53705 грн. 04 коп. (а.с.13-18).

Відповідач у справі не спростовує те, що позивач свої зобов'язання з поставки товару виконав у повному обсязі.

Відповідач 21.11.2012 здійснив часткову оплату поставленого товару у сумі 121540 грн. 33 коп., що підтверджується випискою банку по особовому рахунку позивача (а.с. 19). Решта вартості товару - 69813 грн. 11 коп. відповідачем сплачена не була.

Заборгованість у розмірі 69813 грн. 11 коп. заявлена до стягнення позивачем за даним позовом.

Сторонами був підписаний акт звірки розрахунків станом на 01.05.2014, чим відповідач підтвердив свої забов'язання перед позивачем та визнав суму боргу. Суму боргу відповідач не сплатив.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем за період з 21.11.2012 по 10.10.2016 нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 8142 грн. 96 коп. та інфляційні нарахування з 21.11.2012 по 10.10.2016 у розмірі 61689 грн. 36 коп. Розрахунки заявлених до стягнення сум позивачем викладені у позовній заяві (а.с.5).

Заперечень на позов відповідач під час судового розгляду справи не надав, а також не скористався правом участі у судовому засіданні свого повноважного представника.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За своєю правовою природою укладений сторонами у справі договір купівлі-продажу товарів № ПТМЦ-17/07/12-14 від 17.07.2012 є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За правилами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що обумовлений договором та специфікацією товар поставлений позивачем відповідачеві за вказаними вище накладними.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Як встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до умов пункту 2.4 договору відповідач повинен був сплатити ціну поставленого за вказаними накладними товар протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури згідно замовлення відповідача.

21.11.2012 відповідачем здійснено часткову оплату за товар у сумі 121540 грн. 33 коп., що підтверджується витягом з банківського рахунку позивача від 21.11.2012 – а.с. 19, решту вартості поставленого товару відповідач не сплатив, сума заборгованості склала 69813 грн. 11 коп., що відповідачем у справі не спростовано.

З урахуванням викладеного вище вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений товар у сумі 69813 грн. 11 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем за період з 21.11.2012 по 10.10.2016 нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 8142 грн. 96 коп. та інфляційні нарахування з 21.11.2012 по 10.10.2016 у розмірі 61689 грн. 36 коп.

Вказаний у позовній заяві позивачем розрахунок відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога про стягнення з відповідача 3% річних за період прострочення платежу з 21.11.2012 по 10.10.2016 у сумі 8142 грн. 96 коп., а також інфляційні нарахування за період з 21.11.2012 по 10.10.2016 у сумі 61689 грн. 36 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Таким чином, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства “Дослідне господарство “Деснянське” Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, вул. Шевченка, буд.26-А, с. Новоселівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15502, код 00497348 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Украгропром”, вул. Щусєва, 36, м. Київ, 04060, адреса для листів: вул. Борисоглібська, 6Б, м. Київ, 04070, код 36529168, заборгованість у сумі 69813 грн. 11 коп., 3% річних у сумі 8142 грн. 96 коп., інфляційних нарахувань у сумі 61689 грн. 36 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2094 грн. 68 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 19.12.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення – 26.12.2016.

Суддя М.О. Демидова