Рішення № 63673202, 22.12.2016, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

РІШЕННЯ

« 22» грудня 2016 року Справа № 927/994/16

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс", вул. Автозаводська, 18, м. Київ, 04074

Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 9400,00 грн.

Суддя Скорик Н.О.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Рясков Д.О. довіреність № 1/09/11-16 від 09.11.2016представник

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «СВП ПЛЮС» подано позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 9400,00 грн боргу, 193,00 грн відсотків річних, 338,10 грн інфляційних.

Позивачем подана заява про зменшення розміру позовних вимог , в якій позивач зменшує позовні вимоги в частині інфляційних та річних та просить стягнути з відповідача 9400,00 грн передплати.

Суд прийняв подану заяву, справа розглядається з її урахуванням.

Відповідач відзиву на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив.

Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції №1710001323009, відповідно, але повноважного представника в судове засідання не направив.

Зважаючи на те, що згідно до ст.. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка представника відповідача у судове засідання , неподання відповідачем відзиву на позов не є перешкодами для розгляду справи за наявними доказами у порядку ст.. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача суд

Встановив:

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України Господарським визнається зобов?язання, що виникає між суб?єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб?єкт (зобов?язана сторона, у тому числі боржник) зобов?язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб?єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб?єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов?язаної сторони виконання її обов?язку.

Згідно ст.. 193 Господарського кодексу України суб?єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону , інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобв?язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов?язків ( ст.. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконувались належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст.. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов?язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.. 525 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.2 та ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Доказів укладання договору як єдиного письмового документа сторони не надали.

На підставі рахунку-фактури № 082-30 від 14.01.2016 на суму 9400,00 грн, виставленого відповідачем, позивач здійснив передплату вартості послуг на суму 9400,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 264 від 26.01.2016 з відміткою банку, вказане не спростовується матеріалами справи, факт отримання зазначених грошових коштів не спростовано жодним доказом відповідно до ст..33 ГПК України.

Таким чином, між сторонами на підставі рахунку-фактури № 082-30 від 14.01.2016 та платіжного доручення № 264 від 26.01.2016 була досягнена домовленість щодо послуг з виготовлення та встановлення ролетів шляхом акцепту позивачем оферти відповідача.

Згідно з ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст.11 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст.837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до ч. 2 ст. 846 Цивільного кодексу України, якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Сторонами не узгоджено строки виконання робіт. Але, як вбачається з пояснень позивача, та з врахуванням об'єму та характеру узгоджених сторонами робіт, відповідач мав змогу до вересня 2016 року виконати обумовлені роботи. Оскільки розробка та узгодження проектної документації не потребуються, роботи є технічно не складними та можуть бути виконані протягом невеликого проміжку часу . З моменту ж передплати минуло 8 місяців - достатньо часу для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст..612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

28.09.2016 позивачем направлено відповідачу лист № 1/28/09-16 від 28.09.2016 з вимогою повернення передплачених грошових коштів протягом 3 календарних днів з моменту отримання даної вимоги. Вимога отримана відповідачем 04.10.2016, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Докази виконання робіт у розумні строки не надано. Також відсутні докази повернення відповідачем зазначеної суми передплачених коштів в сумі 9400,00 грн.

Доказів повернення суми переплати або поставки на цю суму відповідачем не надано на день розгляду спору судом.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 9400,00 грн суми попередньої оплати є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ ОСОБА_1, код НОМЕР_1, АДРЕСА_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВП ПЛЮС», код 37244754, вул. Автозаводська, 18, м. Київ, 04074, 9400,00 грн. передплачених грошових коштів, 1378,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.12.2016

Суддя Н.О. Скорик